klevoz.ru страница 1страница 2страница 3
скачать файл

ГІДРОБІОЛОГІЯ

1.ГІДРОБІОЛОГІЯ


О.Зикова

Малюнок 3:1. Олена Зикова відбирає гідробіологічну пробу в гирлі р.Сурша. 2.08.1995 р.


Новодністровське водосховище – порівняно молоде утворення, гідробіологічний режим якого знаходиться на стадії відновлення після залпового скиду Стебниківського хімічного комбінату. Найбільш повним та практично єдиним зведенням по зоопланктону верхньої та середньої ділянок Дністра залишалась праця В.Л.Гримальського [3]. В районі майбутнього затоплення гідробіологічні спостереження велись наприкінці 70-х рр. [11, 12]. Були відмічені збідненість кількісного та якісного складу зоопланктону, домінування коловерток, причому переважали  мезо та полісапроби. Після заповнення водосховища наукові дослідження були спрямовані на вивчення кормової бази нової водойми [5, 6]. Вивчалось також таке цікаве екологічне угрупування, як придонний зоопланктон [7].

Внаслідок аварії на Стебниковському хімкомбінаті (вересень 1983 р. ) велика кількість солей потрапила в Дністер та акумулювалась в Новодністровському водосховищі. Були здійснені спроби оцінки стану біоти водойми, в тому числі зоопланктону, після сильного сольового забруднення [9].

Матеріал для даної роботи – проби, відібрані в липні – серпні 1995 року на Новодністровському водосховищі та його притоках. Проби відбирали проціджуванням 25 – 50 л води через сітку Апштейна (газ 67), консервували 4-%им формаліном. Одночасно вимірювали температуру води та її прозорість. Кількісну, якісну обробку матеріалу, розрахунок індексу сапробності за Пантле та Буком в модифікації Сладечека та індекса різноманітності Шенона робили за загальноприйнятими методиками [8, 10].

В Дністрі в зоні затоплення зоопланктон характеризувався незначною видовою різноманітністю: всього було знайдено 18 видів (коловертки – 9, гіллястовусі та веслоногі ракоподібні 4 та 5 відповідно – [11]). Пізніше у водосховищі формується зріле угруповання, видова представленість основних груп зростає [9]. За період досліджень (1984 – 1987 рр.) вчені відмітили близько 50 видів та форм. Нами у водоймі та притоках визначено 64 таксона. Найбільш багато представлені коловертки – 35 видів, для інших груп таксономічний розподіл такий : Cladocera – 15 видів, Copepoda – 13, а також велігери дрейсени. Коловертки Brachionus bennini Leissl., Cephalodella sterea mutata Donner, Lecane flexilis (Gosse), L.arcuata Har., Lepadella rhomboides carinata (Gosse), Postclausa hyptopus (Ehr.), Trichocerca cylindrica (Imhof), T.pusilla (Laut.), а також Disparalona rostrata (Koch.) вперше знайдені в середній течії Дністра.

Таблиця 3:1 Систематична представленість індикаторних видів

Група

Ступінь сапробності




О

О

О











-

Rotatoria

10

5

3

9

3

1

1

-

2

Cladocera

2

4

-

6

-

1

-

1

-

Cyclopoida

2

-

-

3

-

-

-

-

3

Calanoida

1

-

1

-

-

-

-

-

2

всього1

15

10

4

20

3

2

1

1

8

В зоопланктонному угрупованні найбільш багато були представлені організми олігосапробної та - мезосапробної зон. Всередині основних груп це співвідношення дещо змінювалось (див. Таблиця 3 :1). Хоча несапробні форми за кількістю видів складали незначну частку ценозу, на всьому водосховищі вони повністю домінували за чисельністю.

Зоопланктон водосховища був в основному представлений облігатно-планктонними видами. Дані щодо видів, які складали ядро угруповання, наведені в Таблиця 3 :2.



Таблиця 3:2 Деякі характеристики масових видів зоопланктону2.

Вид

Ступінь сапробності

P

N

ID

Keratella cochlearis tecta

О–

48,1

5,40

0,0005

Asplanchna priodonta

О–

22,2

256,08

5,1200

Polyarthra vulgaris



25,9

3,72

0,0003
















Daphnia longispina



52,9

30,16

7,5400

Chydorus sphaericus



44,4

1,52

0,1500

Bosmina longirostris

О–

40,7

1,08

0,0180

Diaphanosoma brachyurum

О–

37,0

48,84

3,9100

Leptodora kindtii

О–

18,5

6,04

7,8500
















Nauplii



92,5

3252,52

13,0100

Copepoditi



88,8

3328,12

29,9500

Acanthocyclops americanus



81,5

3856,48

26,9800

Таким чином, основу зоопланктонного угруповання водосховища складають ювенільні стадії циклопід та статевозрілі Acanthocyclops amеricanus. Серед коловерток тільки евріфаги Asplanchna грають якусь значну роль. В трофічній структурі пелагічного ценозу спостерігається чітка орієнтація на хижі елементи та фільтраторів першого порядку.

Кількісний розвиток угруповання по акваторії водосховища був неодноріний (див.Малюнок 3 :2). В напрямку до пригреблевої ділянки чисельність організмів зростала (для верхів'я, середньої та нижньої частин середні значення були відповідно – 235,94, 236,35 та 369,00 тис.екз/м3). Зниження біомаси в порівнянні з верхньою частиною (сер. 5,8047 г/м3) біля греблі пояснюється зростанням частки коловерток (cер. 4,6365 г/м3), а в середній частині – 4,8902 г/м3 – масовим розвитком наупліїв, які складали до 89,3 % від загальної чисельності організмів.



Малюнок 3:2 Зміни чисельності організмів зоопланктону в Новодністровському водосховищі.

На водосховищі спостерігалась перевага веслоногих ракоподібних на фоні різкого збіднення коловерток та гіллястовусих рачків (Таблиця 3 :3). Зниження частки гіллястовусих рачків у верхньому б’єфі водосховища нетипове для режиму водойми такого типу [2].

Таблиця 3:3 Співвідношення (% від загальної чисельності, сер.) основних груп зоопланктону у водосховищі



Ділянка

Rotatoria

Cladocera

Copepoda

Верхня

28,9

11,9

59,2

Середня

0,2

10,1

89,2

Нижня

18,3

1,5

80,2

За даними попередніх досліджень [6] в перші роки формування гідробіологічного режиму водосховища кількісний спектр угруповання наближався до річкового: коловертки – 66,7 %, гіллястовусі – 22,5 % та веслоногі ракоподібні – 10,8 %. Зараз йде перебудова ценозів в напрямку озерного типу, але диспропорція в кількіcній пpедставленості основних груп зоопланктону свідчить про нестабільність.

Видовий склад пелагічного ценозу найбільш багатим був в нижній ділянці перед греблею (Малюнок 3 :3). Великий розрив у таксономічній представленості для коловерток та ракоподібних тут скорочується.



Малюнок 3:3 Видове багатство угруповання.

Значний інтерес являють ділянки підпору водами водосховища приток, де в повній мірі проявляється "крайовий" ефект. Розміри таких екотонів сильно варіюють: від 3 км для р.Сурша до 14 км для р.Смотрич, в середньому для лівобережних приток довжина зони підпору складає 5 км. Відсутність течії та хвильового перемішування, великі глибини та прозорість води, високий ступінь меандрування та різке відділення власне притоки від екотону значними муловими полями створюють оптимальні умови для розвитку власної фауни.

В порівнянні з прилеглими акваторіями водосховища на ділянках-екотонах збільшується видова різноманітність (головним чином за рахунок коловерток та гіллястовусих ракоподібних), чисельність організмів у більшості випадків вища, зростає частка ювенільних стадій веслоногих рачків (Таблиця 3 :4). 13 видів зоопланктерів були знайдені тільки на екотонних ділянках, в самому водосховищі та в притоках вони не відмічені : Filinia passa (Mull.), Lecane arcuata, Lepadella rhomboides, Trichocerca cylindrica, Brachionus leydigii Cohn, Asplanchna girodi de Guerne, Rhynchotalona rostrata, Alona rectangula Sars, A.quadrangularis (Mull.), Leydigia leydigii (Leyd.), Paracyclops fimbriatus Fisch., Acanthocyclops vernalis (Fisch.), Thermocyclops oithonoides (Sars). Dreissena polymorpha Pall. – звичайний для водосховища вид, але велігери цього молюска ми знайшли лише на двох станціях водосховища а в зоні підпору кожної притоки спостерігався їх розвиток.

Індекси схожості населення для ділянок підпору та власне водосховища низькі. Для р.Збруч індекс Жакара становив 0,03, для р.Смотрич – 0,21, для р.Мукша – 0,24, для р.Тернава – 0,28; для правобережних притоків трохи вищий – 0,32 (р.Сурша). Одночасно значення індексу Жакара для водосховища були набагато

більшими: верхня частина – 61,9, середня – 42,8 та нижня – 54,4.

Співвідношення процесів продукції та деструкції в зонах підпору та на водосховищі різнилось. Для Новодністровького водосховища значення коефіцієнту самоочищення A/R були 5,5 – 18,0, тоді як в екотонах 0,13 – 1,17.

Значення індексу сапробності по водосховищу змінювались від 1,56 (досить чиста вода) до 2,71 (помірно забруднена вода). Це визначалось, головним чином, розвитком коловерток та гіллястовусих ракоподібних. Домінантами в ценозі, як зазначалось вище, були несапробні форми і вони не визначали санітарно-біологічну ситуацію. З іншого боку, тільки у верхній частині водоймища значення індексу різноманітності Шенона показували



Таблиця 3:4 Порівняльна характеристика ділянок підпору приток та прилеглих частин водосховища.

Притока




N1

S2

Розподіл видів за основними групами R-Cl-Cy-Ca-H-Dr3

Збруч

екотон

0,10

8

5-0-1-0-1-1




вдсх

6,48

10

7-2-1

Смотрич

екотон

227,76

10

2-4-2-1-0-1




вдсх

160,12

5

1-1-2-1

Мукша

екотон

197,04š

23

14-5-4




вдсх

58,68

6

2-1-3

Сурша

екотон

266,08

22

8-5-5-1-1-1




вдсх

253,08

8

1-3-4

Тернава

екотон

566,16

23

11-6-4-1-0-1




вдсх

523,88

16

7-4-4-1

збалансований розвиток угруповання (Малюнок 3 :4). Індекс Шенона для ценозів передгреблевої ділянки дещо вищий, але все одно стан угруповання за цим показником можна визначити як нестабільний. Як відомо [13], поєднання індексу сапробності та індексу різноманітності дозволяє відобразити реакцію угруповання як на органічне, так і на токсичне забруднення. Можна сказати, що угруповання було представлене виключно циклопідами, які досить витривалі щодо дії токсикантів [1]. Отже існує висока ймовірність забруднення вод Новодністровського водосховища крім органічних, ще й токсичними джерелами.

Малюнок 3:4 Значення індексів сапробності та різноманітності.

На двох станціях водосховища (після впадіння р.Студениця та нижче затоки Бакота) одночасно відбирали проби фіто- та зоопланктону – поверхня та донний рівень – та зообентос.

В придонних пробах зоопланктону частка циклопід в угрупованні знижувалась, а Calanoida – навпаки – зростала. За видовим багатством ценози різних горизонтів співставими, кількісний розвиток придонного ценозу значно вищий : відповідно (поверхня – дно) нижче Студениці 523,88 – 31,20 тис.екз/м3, та для затоки Бакота 46,72 – 16,96 тис.екз/м3. Індекс Шенона показував, що такі ценози були більш стабільними, їх склад збалансований, значення індексу сапробності зростали дуже мало та не виходили за межі -мезосапробної зони.

Нижче затоки Бакота в складі бентосу знайдені олігохети (род.Tubificidae), веслоногі ракоподібні та Ostracoda. Чисельність малощетинкових червів складала 5000 екз/м3, а циклопід – 15500 екз/м2. Був виявлений всього один вид цих рачків Cyclops vicinus Uljan., причому в паралельній пробі придонного зоопланктону він був відсутній. У водосховищі нижче впадіння р.Студениця в донних ценозах знайдені тільки двостулкові молюски Dreissena – 4000 екз/м2.

скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
1. гідробіологія
254.69kb.