klevoz.ru страница 1
скачать файл
АСОЦІАЦІЯ “ДИТЯЧА ЕКОЛОГІЧНА


СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: ЛИПЕНЬ

1945р. – Перший іспит атомної бомби Трініті у Нью Мехіко (США)

1946р.– Американський ядерний іспит „Бейкер” призвів до несподіваного плутонієвого забруднення суден-мішеней

1956р. – Американський літак впав на склад ядерних боєприпасів у Великобританії.

1957р. – Американський літак втратив дві атомні бомби в Атлантиці

1961р. – Аварія на борту радянського атомного підводного човна „К-192” (розрив першого контуру охолодження реактора), загинули 9 членів екіпажу (Атлантика)

1966р. – Перший французький ядерний іспит на атолі Моруроа в південній частині Тихого океану

1972р. – Двоє працівників АЕС „Гревел-Нек” опромінилися і вмерли, намагаючись усунути несправність захисних клапанів і запобігти витоку радіоактивної пари (США)

1974р. – Радіоактивне забруднення території внаслідок радянського „мирного” підземного ядерного вибуху. Ціль вибуху – знищення токсичних хімічних відходів (Башкирія, СРСР)

1974р. – Викид радіоактивної пари з вентиля при розриві першого контуру охолодження на АЕС Квад Сітіз (США)

1976р. – „Мирний” підземний ядерний вибух для потреб нафтогазової індустрії (Казахстан)

1978р. – Аварія на реакторі на радянському атомному підводному човні „К-171”, загинуло троє членів екіпажу (Тихий океан)

1979р. – Руйнування греблі біля Черч Рок викликав розлив 1000 тонн уранових „хвостів” і 400 літрів радіоактивної води (США)

1980р. – Розлив 45 тонн радіоактивної води на АЕС Три Майл Айленд під час підготовки до проведення вентиляції радіоактивного газу криптону.

1981р. – Пожежа на АЕС Північної Анни (США)

1981р. – 40 робітників опромінилися через витік 1 тонни радіоактивної води на АЕС Хама ока (Японія)

1983р. – Викид йоду-131 в результаті технічної несправності на АЕС Філіпсбург (Німеччина)

1986р. – В результаті помилки персоналу ядерна боєголовка була збита з ракети Першінг (Німеччина)

1988р. – Аварія внаслідок технічної несправності в системі охолодження на АЕС Алмараз (Іспанія)

1989р. – Аварія на борту американського атомного підводного човна „Хьюстон”

1989р. – Аварія на борту американського атомного підводного човна „Сілверсідес” (Атлантика)

1989р. – Аварія при перевантаженні палива на АЕС Ісар (Німеччина)

1989р. – Аварія на ядерній енергетичній установці на борту радянського атомного підводного човна типу „Альфа” (Баренцове море)

1989р. – Аварія на борту американського атомного підводного човна „Гленард П. Ліпсомб” (Атлантика)



ОРГАНІЗАЦІЯ “ЛЕГІОНИ ЗЕМЛІ”

7 ЛИПЕНЬ 2004р.

1991р. – Витік в системі охолодження на АЕС Вургазн (Німеччина)

1991р. – Виток радіації на Билибинській АЕС (Росія)

1991р. – Ручне зупинення реактора внаслідок поломки контрольної системи на АЕС Сендаі (Японія)

1991р. – Виток пари привів до зупинення реактора на АЕС Пакш (Угорщина)

1991р. – Виток радіоактивної води в першому контурі охолодження привів до зупинення реактора на АЕС Ноджент (Франція)

1992р. – Виток радіації внаслідок поломки в системі охолодження на Ігналінській АЕС (Литва)

1992р. – Аварійне заглушення реактора внаслідок несправності в системі охолодження на Ново воронезькій АЕС (Росія)

1992р. – Двоє робітників опромінилися на АЕС Дампієрре (Франція) – у звітах інформацій про аварію не було

1993р. – Несправність в контрольній системі на АЕС Саскуеханна (США)

1993р. – Аварія при проведенні іспитів по спрацьовуванню активного захисту на 2-му енергоблоці Балаковської АЕС (Росія)

1994р. – Виток на АЕС Дауа Бай (США)

1994р. – Радіоактивне забруднення території на переробному комбінаті „Маяк” (Росія)

1994р. – Зіткнення французького атомного підводного човна і супертанкера в Середземному морі

1996р. – Аварія на Хмельницькій АЕС, службовець одержав смертельні опіки, виток радіації на станції (Україна)

1996р. – Викид радіації на Ленінградській АЕС (Росія)

1997р. – Розгерметизація паливного елемента на реакторі „Мир” у ядерному дослідницькому центрі в Димитровграді (Росія) призвела до викиду близько 5000 кюрі радіоактивності.



Інформація: „Ядерний моніторинг” №4(8), 2003р.

Поч. див. „Лісовичок” №5,6. Прод. в наступному номері


АДЕО “ЛЕГІОНИ ЗЕМЛІ”

НАМЕТОВІ ЕКОЛОГІЧНІ ТАБОРИ ТА ЕКСПЕДИЦІЇ

Що таке табір? Для одних він – тимчасове містечко, яке легко зняти в будь-яку хвилину; інші сприймають його як можливість допомогти природі і взнати багато цікавого про неї. Життя нерідко кидає нас у вир труднощів, тому навички, набуті під час перебування у таборі, можуть стати у пригоді в різних непередбачених ситуаціях.

Ще давня людина винайшла кілька прекрасних приладь, що, вдосконалюючись, переросли у добре відомі нам предмети, без яких побудову наметового містечка неможливо уявити. Уміле і безпечне використання їх тільки допоможе Вам знайти шлях до якнайкращої організації життя серед природи.

Насамперед зосередьмо увагу на таборовому інвентарі. За призначенням його можна розділити на індивідуальний та груповий. Для ефективного і правильного використання індивідуального чи групового інвентаря слід пам’ятати і дотримуватись правил їх використання та зберігання.

Добрим є той табір, який починається відразу після закінчення попереднього аналізу допущених помилок, що безпосередньо залежать від самих організаторів. Найбільш поширена помилка – невдало вибране місце для табору. Пропонуємо декілька порад для тих, кому ще бракує досвіду.

Вибираючи місце для табору, пам’ятайте:

- віддаленість від природних джерел води затрудить Вам побут і водночас надто близьке розташування табору до річки небажане як з екологічних міркувань, так і з питань безпеки табору;

- розташуйте табір не надто далеко від населеного пункту, бо можуть виникнути непередбачені обставини (наприклад, хвороба учасника), коли потрібне негайне втручання лікаря, чи транспортування учасника до медичної установи;

- місцевість має бути рівною і придатною для встановлення наметів та інших допоміжних споруд;

- не рекомендується встановлювати намети на схилах, урвищах, а також у ярах;

- велику небезпеку для життя учасників табору становлять розташовані занадто близько високовольтні лінії електропередач, нафто- чи газо- проводів.

І, напевно, безглуздим буде нагадування про необхідність розташування таборів поруч з лісом, бо інакше величезні труднощі при пошуках хмизу для вогнища і кухні чи дерев для таборових споруд, зроблять виховну працю другорядною.

Пропонуємо декілька практичних порад щодо розташування наметів і таборових споруд:

- кухня може розташовуватись трохи осторонь від наметів, місця занять і ще далі від майданчиків збору. В єдину систему допоміжних споруд для кухні, які мають знаходитися неподалік від неї, вартує включити яму для відходів, холодильник для зберігання продуктів, що швидко псуються, тент для переведення занять у дощову погоду, господарський тент, у якому крім продуктів, могли б зберігатися таборові інструменти;

- обов’язково потрібно розділити місце миття посуду та вмивання учасників табору, причому вмивання має бути розташоване ближче до витоку річки;

- лятрину краще влаштовувати на відстані п’ятдесят-вісімдесят метрів від шатер у відносно густій і водночас легко доступній частині лісу;

- місце для збору добре розташовувати неподалік від ватри на відкритій ділянці лісу або поляні;

- місця занять, кухня можуть обладнуватися лавками, столами чи стільцями, які виготовляються учасниками табору чи експедиції.

Організаторам табору необхідно потурбуватись про безпеку застосування відкритого вогнища. Місце вогнища обкопують, обкладають камінням. Щоб не залишати після себе слідів, потрібно акуратно знімати дерен і після закінчення табору класти його на місце багаття. Пам’ятайте, що приготування страв на кухні не вимагає великого вогнища. Таборову ватру слід влаштовувати на поляні на безпечній віддалі від дерев. Для харчових відходів викопуємо яму. Для відходів іншого роду (скло, бляшанки) виготовляємо смітники. Таке сміття після закінчення табору необхідно забирати зі собою, щоб викинути у смітник в населених пунктах.

Щоб забезпечити від негоди, намет слід акуратно обкопати по периметру. Над шатром розвішують тент (церату) так, щоб він не доторкався до намету. Під шатром необхідно

ЛІСОВИЧОК” №7 ЛИПЕНЬ 2004р.

помістити підстилку (церату). Для збереження тепла у прохолодний період року перед наметом споруджують рефлектор.

Розпочнемо розповідь з вогнища. На таборі воно служить не тільки для приготування їжі, але для обігрівання, сушіння одягу, подачі сигналу. Щоб ватра не диміла, потрібно використовувати сухе паливо – хмиз осики, берези, дуба, вільхи. До вогнища має бути вільний доступ повітря. Багато диму дає смолиста деревина: сосна, ялина, кедр. Не рекомендується розпалювати вогонь під деревом, що вкрите снігом, бо від тепла він може обвалитися. Небезпечно розводити ватри в лісі на кам’янистих розсипах, в яких нагромаджується лісовий мотлох. Якщо він загориться, то погасити пожежу буде важко. За призначенням вирізняють три типи вогнища:

А) „ямка”. Вогнище зручне для приготування їжі, не вимагає багато дров. Для збереження тепла яму доцільно викласти камінням. Щоб дрова у вогнищі добре горіли і не диміли, поруч можна викопати другу яму з вузьким каналом до вогнища для доступу повітря. В горах, де важко викопати яму, вогнища обкладають камінням, залишивши з навітряної сторони отвір для доступу повітря. Для збереження тепла жарини прогорілого вогнища треба засипати попелом і трохи землею. Жар у цьому випадку зберігається протягом 10-12 годин;

Б) „піраміда”. Застосовується для сигналізації. Дає велике полум’я, яке швидко прогоряє. Піраміда придатна для швидкого обігрівання, сушіння одягу та взуття;

В) „колода”. Вогнище зручне для довгого обігрівання. Використовують товсті, рівні колоди. Швидкість прогоряння можна регулювати, розсуваючи чи зсуваючи нижні колоди.

Заблудитись у лісі може кожний. Тому треба вміти орієнтуватись на місцевості. Сторони світу найкраще, безумовно, визначати по компасу. Але якщо ви забули його вдома, є ще декілька методів визначення сторін світу.

Сторони світу можна визначити по сонцю: в середніх широтах влітку воно сходить на північному сході, заходить на північному заході, взимку – на південному сході і південному заході. На сході і заході сонце знаходиться тільки в дні , близькі до рівнодення.

Орієнтуватися по сторонах світу можна і по наручному годиннику. Для цього годинник треба годинниковою стрілкою направити на сонце, кут, створений стрілкою та напрямом на цифру 12, поділити навпіл, бісектриса кута буде вказувати на південь. До 12 годин південь буде вправо від сонця, після півдня – вліво.

Мохи та лишайники не люблять тепла, вони густіше ростуть на північній стороні стовбурів, скель, каміння. Кора дерев також грубіша і темніша з північного боку. Південний бік мурашника більш похилий. В жарку погоду живиця більш витікає на північному боці сосон і ялин. Після дощу на стовбурах дерев з північного боку утворюється вертикальна темна смуга – від нерівномірного висихання кори.

Якщо ранку ви підходили до лісу і бачили свою тінь, а до полудня вона часто потрапляла вам на очі, то після полудня, повертаючись додому , ідіть так, щоб тінь знову була перед вами, - сонце за день встигло зробити по небу коло.

Орієнтуватися в лісі можна і по квартальних стовпах. Ребро між двома сусідніми гранями з найменшими цифрами завжди вказує на північ, найбільшими – на південь.

При вражені блискавкою треба енергійно розтерти шкіру рук, ніг, тулуба, зігріти потерпілого, дати понюхати нашатирного спирту, при необхідності зробити штучне дихання та закритий масаж серця. Неприпустимо закопувати потерпілого або обкладати його землею. З усіх дерев блискавка найчастіше вражає дуб. Із 100 ударів блискавкою на дуб припадає 54, на тополю – 24, ялину – 10, сосну – 6 , бук – 3, липу – 2, акацію – 1, але небезпечно під час грози знаходитись під будь-яким поодиноким деревом.

Кліща, що вгризся в тіло, не слід виривати, його щелепи можуть залишитися в шкірі і викликати потім нарив. Це місце треба змазати йодом, олією, гасом, одеколоном – він сам відпаде, або допомогти йому – легко витягнути.

Небезпека укусу дрібної неотруйної тварини в тому, що в ранку може потрапити інфекція від решток їжі, що розклалися. Тому ранку від укусу необхідно зразу ж промити дезинфікуючим розчином.

АДЕО “ЛЕГІОНИ ЗЕМЛІ”

КУПАЛЬСЬКЕ СВЯТО

„Купала – свято радості й пісень”

Оформлення залу: річка, на якій віночки, купай лиця, колесо, прикрашене стрічками, солом’яне опудало.

Виходить Весна: Я Веснонька прекрасна,

Квітуча, тепла, ясна,

Завітала на свято до вас,

Нам прощатися час.

Ви мене не забувайте,

Літо-літечко стрічайте.

Гаївка „РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ”.

Літо: Літо-літечко моє ім’я,

Чи не правда, гарна я?

Немовби Мавка – чарівниця,

Мої коси, як у полі пшениця.

Суниці у лісі збираю,

Тому і вустонька червоні маю.

Як волошки в мене очі,

Бровенята, як літної ночі.

Не можу жити я без сонечка,

Бо я його кохана донечка.

Сонце: Купала – свято радості, пісень,

Купала сонця день

Із літнім сонцестоянням співпадає,

Про Купалу вся Європа знає.

Вчитель: Івана Купала – це найяскравіше свято із усіх літніх свят. Воно яскраве, пишне. Це свято парубків та дівчат.

Пісня „ГЕЙ НА ІВАНА, ГЕЙ НА КУПАЛА”

До свята готувались заздалегідь: хлопці шукали гарну крислату вербу, зносили дрова для вогнищ. Вогнище – символ сонця. Дівчата прикрашали купальницю стрічками, квітами, готували вінки. У цей день обов’язковим був обряд купання. За народним віруванням, вранці цього дня купалось навіть Сонце.

Дівчата та хлопці виходять і прикрашають купальницю.

1-а: Обрядове дерево оце –

Купай лиця, або гільце.

Із гілок верби ще й нині,

Його роблять на Поділлі і Волині

2-а: Вербу вінками та стрічками прикрашали,

Її купайлицею, чи Мареною звали.

Хлопець: Солом’яне опудало ще й нині,

На нашій роблять Полтавщині

І лялька Мара оця,

Кріпилась до високого стовпця

Хлопець: Клали купу кропиви жалючої,

Злючої – пре злючої.

Будемо сьогодні босоніж

Перестрибувати чим скоріш.

Хлопець: А ось і Київське село.

Знаєте, як там було?

Жердину з колесом чіпляли,

Це все Іваном звали.

Вчитель: А бувало, що в інших селах, замість солом’яного опудала садили на траву дитя, вбране квітами та вінками, яке грало роль Купала.

Виходять Дід, Баба, Купало.

Дід: По дорозі ми Купала зустріли

І на свято його запросили.

Баба: Купайло, Купайло,

Де ти зимувало?

Купайло: Зимувало в пір’ячку,

Літувало в зіллячку.

Дід: А що ж вечеряло?

Купайло: Вечеряло варенички,

Варенички з цибулею,

З цибулею, з чорним маком,

З чорним маком, пастернаком,

І з юшкою, петрушкою,

Ой рано, на Івана.

Хлопець: Наш Купайло із верби,

Понесемо його до води,

Обплетемо волошками, барвінком,

Уквітчаємо любистком.

(журн. „Дошкільне виховання”, №5, 1989р.)

Хороводна гра „ОЙ ІВАНКУ – КУПАЙЛЕЧКУ”.

ЛІСОВИЧОК” №7 ЛИПЕНЬ 2004р.

(Обирають Іванка. Він відходить від гурту).

Ой Іванку – Купайлечку,

Знайди синю фіалочку,

Хоч давно в ліску одквітла,

Квітка синя ця тендітна.

Може десь ще у ярочку,

Нам зустрінеться привітна.

Під сухим вона листочком

Заховалась непримітна.

Ой Іванку – Купайлечку,

Знайди синю фіалочку.

Щойно діти перестануть співати, як виходить із кошиком Іванко. Він раз у раз схиляється до землі, збираючи штучні квіточки. Діти вітаються з ним:


  • Добрий день, Іванку!

  • Добрий день! – відповідає хлопчик.

Діти утворюють півколо. Іванко стає навпроти них, тримаючи букети квітів за спиною.

Пісня виконується діалогом:

Діти: Ой Іванку – Купайлечку,

Знайди синю фіалочку!

Іванко: Вже давно в лісу одквітла,

Квітка синя ця тендітна.

Діти: Може де ще у ярочку

Виростає непомітна?

Іванко: Під сухим вона листочком,

Заховалася привітна.

Діти: То чого ж ти, хлопче, ходиш,

Що шукаєш, чого бродиш?

Іванко: Рву барвінок в луговині,

В нього теж очиці сині.

Діти: Покажи нам барвіночок,

Ставай з нами у таночок.

(Іванко показує букетик. Всі танцюють. Іванко всередині кола. Гра продовжується з новим Іванком).

Хлопець: Хто не вийде ввечері до Мари,

Не минути тому кари.

Чудове свято це таки,

Розпочинали його дівки.

(Виходять дівчата з віночками. Раптом вибігає відьма).

Відьма: Веселитись захотілось вам!

А я не дам!

Ага, злякались! Так, це я.

Відьма моє ім’я.

Боїтеся ви мене!

І ніхто не прожене!

Заберу я молоко в корівок,

Зачарую парубків і дівок,...

Буде вам усім кінець –

Зведу свято нанівець!

Дівчина: Ой на Івана Купайлого

Ходила відьма ногайлою.

Як на дуб лізла – кору гризла,

А з дуба впала – зілля копала,

Свої корови заправляла.

Дівчина: Як заправила у вівторок,

То видоїла корів з сорок,

А як заправила в середу,

То видоїла всю череду.

Хлопець: Ідіть, хлопці, смолу брати,

Відьмі очі заливати.

Щоб по ночах не ходила,

Чужих корів не доїла,

Бо корівоньки старенькі,

В них телятка маленькі.

Дід: На Купалу вогонь крешуть,

Нехай відьми на пень брешуть.

Нехай брешуть, нехай знають,

Нехай молока не відбирають.

Баба: Не лякайтеся!

Колись ось так було:

Виносили Купалу за село.

Так злих відьом виганяли,

Моя бабуся ще мене навчали.

(Купала виганяє відьму).

АДЕО “ЛЕГІОНИ ЗЕМЛІ”

Вчитель: На Івана Купала дівчата ворожили, причаровували хлопців. Причаровувати можна було жабою, барвінком, змією, рибою, глиною.

Чарування змією:Потрібно було спіймати змію, з пащеки вирвати жало і висушити його. Таким жалом потім вистачало лише доторкнутись до того парубка, якого хотіла привабити дівка.

Чарування рибою: Спійману рибу дівчина клала собі за пазуху біля серця. Носила її три дні. Потім висушувала, а суху терла на порох, який потім давала з’їсти парубкові.

Чарування глиною: Якщо дівчині полюбився якийсь парубок, вона непомітно стежила за ним, поки не взяла з його сліду глину. Цю глину потім вдома замастила до глиняної печі, примовляючи: „Щоб тебе пекло так за мною, як буде пекти ту глину”

Вчитель: Існує вірування, що вночі, напередодні Івана Купала, дерева переходять з місця на місце й шумом гілля розмовляють між собою. Їхню розмову розумів той, хто віднаходив цвіт папороті, що розквітав опівночі. Розумів мову тварин і міг бачити заховані в землі скарби.

Наші предки вірили, що кожна рослина повинна була мати квітку, а що в папороті її ніхто ніколи не бачив то й виникло багато легенд про таємничий цвіт папороті.

Хлопець: Щоб зірвати квітку милу,

Перебороти треба нечисту силу,

Скатертину Великодню розстелити,

Ножем свяченим коло зробити,

І чекати, не стуливши очі,

Бо розквітає папороть лиш опівночі.

Вчитель: Микола Гоголь використав народні перекази про цвіт папороті у своєму оповіданні „Вечір напередодні Івана Купала”. Як мав би виглядати той цвіт папороті: „Дивіться, - червоніє маленька брунька квітки і, як ніби жива, рухається. І справді дивно. Рухається і стає все більша, більша і червоніє, як жевріюча вуглинка. Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало: і квітка розгорнулася перед його очима, ніби полум’я, освітивши й інших біля себе”

(Підіймається Папороть).

Дівчина: Я – ніжний папороті цвіт,

Мене шукають сотні – сотні літ.

Хто у лісі віднайде мене,

Того здоров’я і добро не обмине,

Птахів та звірів зрозуміє мову,

І з ними зможе вести розмову.

(Бігає навколо уявної загорожі Чорт)

Чорт: Я – надійна папороті сторожа,

Та що це? Загорожа?

Я – чорт! А ти хто? Озвись!

Мене жахайся, стережись!

О, я до тебе доберусь,

Одних лиш півнів я боюсь.

Співають півні. Чорт утікає.

Дівчата виходять, плетуть віночки.

Вчитель: На Івана Купала дівчата плели вінки з барвінку, верби, вплітаючи любисток, рум’яна, запашні квіти, пшеничне колосся. Вінок з квітів та колосків – символ дівочої краси. А ще прикрашали дівчата шапки та капелюхи хлопців квітами. Вінки пускали за водою. У який бік попливе – туди дівка заміж піде. А якщо тонув, то це віщувало розлуку з милим або смерть.

Дівчина: Піду я в садочок, нарву квіточок,

З тих квіточок зроблю віночок.

А тоді візьму віночок

Та й укину у ставочок.

Пливи, віночок, за водою,

Пливе доля за тобою.

Танець „МАРЕНА”.

Дівчина: Світились від багаття річки води,

І всі водили хороводи.

Було це свято для старих і для малих,

Пісні лунали і веселий сміх.

Вчитель: Про це свято, свято Івана Купала, Леся Українка писала : „Поки вогнище палає, дівчата співають пісень, зачіпають хлопців у тих піснях, а ті їм відповідають часом піснями, часом жартами”. На Київщині у ХІХ столітті на свято Івана Купала, вранці, ще до сходу сонця, дівчата брали довгу тичку, насаджували на неї мітлу, розмахували нею, співаючи несмішливих пісень.

ЛІСОВИЧОК” №7 ЛИПЕНЬ 2004р.

Приповідка:

Хлопець: На Івана Купала,

Гуска в борщ упала.

Хлопці бігли, як летіли,

Дівки гуску з’їли.

Дівчина: На Івана Купала,

Жаба в борщ упала.

Дівки бігли, як летіли,

Хлопці жабу з’їли.

Дівчина: Купала Івана –

Свиня в борщ упала.

Хлопці виганяли,

Зуби поламали.

Дівчата граблями,

А хлопці зубами.

Дівчата кілками,

А хлопці руками.

(Потім дія відбувається навпаки).

Пісня „КУПАЛА НА ІВАНА”.

Дівчина: На Купала, на Івана,

Ластівонька купалася,

На бережечку сушилася,

Дівка Наталка журилася:

Рушників ще не наткала,

А Петруся сподобала.

Рушників ще не зробила,

А Петруся полюбила.

Пісня „ОЙ НА КУПАЛА, КУПАЛОЧКА”

Вчитель: На Івана Купала Хлопці перестрибували через вогнище, яке розпалювалось тертям сухих гілок. Цей вогонь вважався „живим”. Перестрибуючи, хлопці набирались сили і здоров’я, очищаючись перед жнивами.

Хлопці та дівчата біля „вогнища”.

Хлопець: Є прадавній звичай ще,

Розпалювати вогнище,

Тертям гілок сухих,

Палатиме живий вогонь для всіх.

Вбігають хлопці, „розпалюють уявне вогнище”

Дівчина: Світи, світи, місяцю,

Та й на нашу вулицю,

А на нашій вулиці,

Усі хлопці молодці.

Хлопець: Щоб здоров’я, силу мати,

Нумо, хлопці, через вогнище стрибати.

Боягузів немає між нами,

Очищаємось вогнем перед жнивами.

Вчитель: Якщо хлопець з дівчиною подбались одне одному, то перестрибували вогнище парами. Перед тим, як стрибати через вогнище, парубок знімав вінок з голови дівчини і одягав собі, а дівчина одягала його шапку або капелюх. Перестрибнувши, стають назад. Ось так: Катерина із Петром,

Як тополя з явором.

А Микола з Галиною,

Як дубок з ліщиною.

Оксана з Васильком,

Як ружечка з барвінком.

Ігор із Уляною – сусідкою,

Наче лебідь із лебідкою.

Пісня „ОЙ ЯВОРЕ, ЯВОРОНЬКУ”

Вчитель: Ось і наближається наше свято до кінця. Догорає вогнище. Закінчується свято обрядом урочистого спалення Купайлиці, супроводжуваного піснями, радісними вигуками. Гілочки від купай лиці несли додому, а на другий день виносили на город.

Дівчина: Допалимо соломоньку,

Та підемо додолоньку.

Лежи, лежи, Купайлочку,

У червоному, багаттячку.

Пісня „ДОДОМУ”.

(Кує зозуля. Запаливши свічки, дівчатка обходять коло із віночками і „пускають” їх на уявну річку).

Вчитель: Наше свято закінчилося, а попереду у вас канікули і справжнє свято Івана Купала. Нехай зозуля накує вам багато – багато щасливих років, наповнених прекрасними звичаями нашого народу, такими, якими багате і свято Івана Купала.



АДЕО “ЛЕГІОНИ ЗЕМЛІ”

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про зону надзвичайної екологічної ситуації

(Відомості Верховної Ради (ВВР),2000,N 42, ст.348 )

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення зони надзвичайної екологічної ситуації

Зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація.

Надзвичайна екологічна ситуація - надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.



Стаття 2. Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 3. Основні завдання Закону та сфера його дії

Основними завданнями цього Закону є:

- правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення надзвичайних заходів, спрямованих на захист життя та здоров'я людей і нормалізацію екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації;

- визначення порядку встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, його організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, у тому числі відповідного режиму використання, охорони та відтворення природних ресурсів

- встановлення порядку залучення юридичних та фізичних осіб до участі у надзвичайних заходах на території зони та відшкодування вартості виконаних ними робіт

- визначення порядку відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок виникнення надзвичайних екологічних ситуацій або проведення робіт з ліквідації їх наслідків.



Стаття 4. Основні принципи регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації

Розділ II ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ОГОЛОШЕННЯ ОКРЕМОЇ МІСЦЕВОСТІ ЗОНОЮ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ, ЗМІНА МЕЖ ТЕРИТОРІЇ ЗАЗНАЧЕНОЇ ЗОНИ

Стаття 5. Підстави для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 6. Порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 7. Зміна меж території, на якій оголошується зона надзвичайної екологічної ситуації

Розділ III ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Стаття 8. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 9.Зміна і дострокове припинення дії правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 10. Заходи, що можуть здійснюватися в зоні надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 11. Спостереження за станом навколишнього природного середовища в зоні надзвичайної екологічної ситуації

Стаття 12. Обмеження на певні види діяльності в зоні

ЛІСОВИЧОК” №7 ЛИПЕНЬ 2004р.

надзвичайної екологічної ситуації

Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану, можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на:

- будівництво та функціонування об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

- застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин (хімічних, радіоактивних, токсичних, вибухових, окислювальних, горючих, біологічних агентів тощо), засобів захисту рослин, сукупність властивостей яких і/або особливості їх стану можуть погіршувати екологічну ситуацію в цій зоні;

- функціонування санаторно-курортних закладів;

- провадження будь-якої іншої діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку для людей,

рослинного, тваринного світу та інших природних об'єктів.

Стаття 13. Забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної екологічної ситуації

Розділ IV ВИЗНАННЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПОТЕРПІЛИМИ ВІД НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ВІДШКОДУВАННЯ ЗАПОДІЯНОЇ ЇМ ШКОДИ

Стаття 14. Визнання потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації

Потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації відповідно до закону визнаються юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок виникнення цієї ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.



Стаття 15. Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та оплата праці громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків у зоні надзвичайної екологічної ситуації

Особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, відшкодовується заподіяна матеріальна шкода та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановлених законом.

Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом, джерел.

Громадянам, залученим до виконання заходів у зоні надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі аварійно-рятувальних робіт, у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства.



Розділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ В ЗОНІ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Стаття 16. Відповідальність за порушення правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації, несуть відповідальність відповідно до законів.

Юридичні і фізичні особи, з вини яких юридичним та фізичним особам заподіяно шкоду, пов'язану з недотриманням вимог цього Закону, відшкодовують її згідно із законом.

Стаття 17. Міжнародне співробітництво

Розділ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

АДЕО “ЛЕГІОНИ ЗЕМЛІ”

Марія Голець

КВІТКОВИЙ КАЛЕНДАР

БІЛЕ ЛАТАТТЯ

2 липня – 12 липня

Люди, народжені в цей час, відзначаються холодною гордою красою, різноманітністю інтересів і захоплень, мають вишуканий смак. Вони впевнено та комфортно почуваються в будь-якій ситуації та легко долають усі перешкоди.

У своїх симпатіях вони дуже консервативні, примхливі, полюбляють самотність. Вони небалакучі, мають багато як друзів, так і ворогів, проте їхнє кредо – вірність і надійність.

У багатьох народів квітка білого латаття здавна була ритуальною магічною рослиною. В Єгипті це був символ божественного походження фараонів, у Греції – символ краси та красномовства; за легендою північно американських індіанців – це іскра від зірки, що впала у воду. Наші предки слов’яни називали цю рослину русалчиним цвітом, уважаючи, що чудові квіти символізують красу звабних русалок, а гнучке, плямисте, змієподібне кореневище – їхній хвіст. У Шварцвальді (Німеччина) є велике озеро – Муммельзеє (від стародавнього німецького слова „die Mummel” – німфа). Як оповідають давньонімецькі казки, згадане озеро начебто заселили німфи. Вони ховаються тут у квітах і на листі латаття разом із крихітними ельфами, для яких білі квіти правлять за човники.

Весело та безтурботно живуть німфи – красуні, опівночі вони водять танок, знаджуючи людей, що йдуть повз озеро. Особливо веселим буває цей танок місячної ночі. І горе тому сміливцеві, який наважиться зірвати лілею в цей час. Чарівні німфи, що охороняють квітку, схоплять його та, бавлячись і пустуючи, затягнуть на глибину, де залоскочуть до смерті.

ФІАЛКА

13 липня – 23 липня

Люди, народжені під цим знаком, завжди привертають загальну увагу. Зазвичай вони ховаються в тіні, але в будь-яку хвилину готові вийти на перший план та взяти все, що їм належить.



“ЛІСОВИЧОК” №7 ЛИПЕНЬ 2004р.

Люди цього знака живуть за законами, зрозумілими лише їм. Вони часто дратують інших і вступають у конфлікти зі своїм середовищем. Можуть буди дратівливими й конфліктними, тому з ними слід поводитися обачно й обережно. Проте здебільшого це порядні люди, вірні друзі, цікаві співрозмовники.



Легенда про фіалку дійшла до нас у венедській міфологічній традиції. Венеди – давні слов’янські племена, що колись жили на територіях сучасної Північно – Східної Німеччини.

Похмурий венедський бог Чорно бог мав чудовий замок і чарівну дочку. Та прийшли християнські проповідники й знищили його силу, перетворивши замок на скелю, а красуню – дочку – на прекрасну фіалку, що цвіте лише раз на сто років. І кому пощастить зірвати ту фіалку, той візьме шлюб із найпрекраснішою, найбагатшою нареченою країни та стане найщасливішим серед людей.

ШИПШИНА

24 липня – 2 серпня

Шипшину голіруч не візьмеш – колеться. Так само й людина, народжена під цим знаком. Вона майже не нападає, тільки захищається за допомогою шпичок. І робить це дуже вдало.

Це ніжні, добрі люди, беззахисні й безпорадні перед життєвими негараздами. Колючки для них – це єдиний захист.

М’якість, доброта, мрійливість – ось риси, притаманні людям цього знака. Підтримайте їх у лиху годину – і вони віддячать вам увагою, відданістю та теплом.



Зворушлива легенда стародавніх римлян про шипшину.

Богиня полювання Діана приревнувала Амура до прекрасної німфи на ім’я Розас. Ревнива богиня підстерегла красуню, схопила її та кинула в зарості колючих кущів.

Марно бідна німфа намагалася вибратися з колючих гілок. Гострі шпичаки рвали її одяг, безжалісно ранили біле тіло, і юна красуня загинула від втрати крові.

Коли Амур довідався про смерть своєї коханої, то впав біля колючого чагарнику, зрошуючи його своїми слізьми. Невтішні сльози, його жаль і туга зробили справжнє диво: колючі кущі ожили й зацвіли червоними та рожевими запашними квітками. Ці квіти, породжені кров’ю прекрасної німфи Розас і чистими, щирими слізьми Амура, уважають символом кохання та краси.



Адреса для листування: 79071 м.Львів вул.Симоненка 11/60. Приступа Володимир Петрович

Тел.: (0322) 64-20-89



Інформація для спонсорів та благодійників:

Код ЗКПО 23975402

МФО 325246

Друга ЛФ АКБ “Надра”



р/р 26006000360001

Газета поширюється безкоштовно
скачать файл



Смотрите также:
Асоціація “дитяча екологічна сторінки історії: липень
223.43kb.
Сторінки історії рвнз „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)
156.3kb.
Екологічна група
56.47kb.
Криворізький кзк «міська дитяча бібліотека» Мережа бібліотек
54.35kb.
Пропозиції грецьких підприємств (липень, серпень 2012)
106.55kb.
Конкурсу «розвиток клінічної юридичної освіти»
39.12kb.
Економічна безпека підприємства; корпоративні ресурси, фінансова складова; інтелектуальна і кадрова складова; техніко-технологічна складова; політико-правова складова; інформаційна складова; екологічна складова
190.64kb.
Самостійної роботи
15.96kb.
Об’єктивне вивчення, переосмислення й неупереджене відтворення історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради можливе лише за умови залучення якомога більшої кількості джерел
80.2kb.
Це 16 сторінок найрізноманітнішої, актуальної, цікавої і корисної інформації
32.49kb.
Дитяча література XX-XXI ст. (Огляд). Найвідоміші
37.54kb.
«Альтернативні джерела енергій»
50.7kb.