klevoz.ru страница 1
скачать файл


І. О.Баранова,

викладач кафедри суспільно-гуманітарних

дисциплін гімназії №136 м. Києва,

https://sites.google.com/site/nasagimnaziano136/home
учитель вищої категорії, старший учитель,

тренер міжнародних освітніх програм,

співавтор навчального курсу

“Основи критичного мислення”


КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ:

ВТІЛЕННЯ ІДЕЙ МІЖНАРОДНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ


Що і як краще їсти? Швиденько проковтнути кимось вироблену пігулку, щоб забезпечити організмові певну кількість начебто корисних речовин? А може, хай батьки попіклуються, підготують щось самі, пожують та все готове в ложечці - нам у ротик? Є ще третій шлях: шукати те, що потрібно власному організмові, самостійно. Перевіряти, наскільки це корисне, наскільки смачне. Пробувати на дотик, обирати на власній смак, жувати самостійно, отримуючи задоволення, насолоджуючись виглядом та ароматом. Це, звичайно, довше, іноді досить важко, до того ж якщо отруївся - сам винен, ні на кого скаржитися, сам обирав.

Отже, який варіант вам до вподоби?

Щодо учнів у сучасній системі освіти, то їх про це найчастіше і не питають. Просто годують тим, що хтось пережував. Це має назву “давати знання”. Наслідки відомі: 1. Учні все частіше не хочуть ковтати те, що вони не обирали. 2. Якщо погоджуються ковтати, то швидко звикають і жувати самостійно вже не хочуть, до того ж і не вміють робити це якісно, досвіду не вистачає. А суспільство, життя вчить по-своєму. Не вмієш шукати інформацію – не знайдеш те, що конче потрібне; не перевірив відомості – помилився у виборі; не почув іншу позицію – не зміг вирішити власну проблему; не вважаєш важливим аналізувати – привів до влади шахрая.

Проблеми розвитку самостійного та дієвого мислення учнів освітян різних країн хвилюють уже не перше десятиріччя. Потреби суспільного розвитку, пошуки шляхів формування успішної та відповідальної особистості привели до появи сучасної концепції критичного мислення (витоки ії Е.де Боно знайшов ще в часи античної демократії).

Що ж таке критичне мислення (КМ)? Різні автори акцентують увагу на різних аспектах цього поняття, існує багато підходів до його визначення.

“Критичне мислення – це особливий вид розумової діяльності, який дозволяє людині сформувати раціональне судження щодо запропонованої точки зору або моделі поведінки”(Р.Джонсон) (3, с .15).

Авторка відомої монографії “Психологія критичного мислення “ Д. Халперн вказує на те, що “критическое мыш­ление — это использование когнитивных техник или стратегий, которые увеличивают вероятность получения желаемого конечного результата, …такой тип мышления, к которому прибегают при решении задач, формулировании выводов, вероятностной оценке и принятии решений. Критическое мышление иногда называют еще и направленным мышлени­ем... Обуче­ние навыкам ясного мышления может помочь каждому распознать пропаганду и тем самым не стать ее жертвой, проанализировать ложные основания в аргументации, увидеть явный обман, определить надежность того или иного источника информации и обдумать правильным образом каждую задачу или принимаемое решение.” (5, с. 14)

Російський дослідник В.А. Болотов пише, що “Критическое мышление означает не негативность суждений или критику, а разумное рассмотрение разнообразия подходов с тем, чтобы выносить обоснованные суждения и решения. "Критическое", в этом контексте, означает "аналитическое"” (2, с. 69). “Оно позволяет обдумывать свои собственные мысли и причины, которые стоят за нашей точкой зрения. Мы думаем о том, как мы пришли к решению проблемы.” – додає Ч.Темпл, сучасний американський науковець, засновник Сritical Thincing association (5, с. 13).

Як свідчать наведені визначення, критичне мислення є складним, багатомірнім та багаторівневим явищем, яке можна розглядати з точки зору філософії, психології, педагогічної теорії. Основні параметри критичного мислення (яке є складовою частиною мислення глобального), які формують зміст та цілі освіти, це:


  • сприйняття сучасного світу цілісно,

  • пізнання світу у взаємодії всіх його сторін і себе в цьому світі,

  • відкритість особистості до усього нового,

  • вміння бачити альтернативні шляхи рішення проблеми, подолання стереотипів.

Отже, бачимо, що КМ – це особливий тип мислення, високий рівень розвитку якого робить людину більш самостійною та ефективною. Це такий тип мислення, якого можна навчати. Розуміння цього призвело до поширення в західних системах освіти упродовж 70х-90х років нових підходів, виробленню стратегій та прийомів формування саме такого типу мислення. В освіті США та Канади цей напрям розвивається вже майже півстоліття. Саме американському мислителю Д. Дьюї належить твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення (3, с. 16).

В 90-ті роки, в зв’язку зі змінам шляхів розвитку української держави гостро постала проблема трансформації одностороннього, стереотипного мислення, що було притаманне радянським часам. Ідеї розвитку КМ стали актуальними для нашого суспільства, що призвело до їх поширення в українському (і взагалі в пострадянському) освітньому просторі. Перш за все треба відмітити програму “”Читання і письмо для розвитку критичного мислення” (ЧПКМ), яка збагатила повсякденну вчительську практику цікавими прийомами (сенкан, читання з маркуванням, Т-схема та ін.) і стала для багатьох основою пошуку нових педагогічних підходів. Почали з’являтися публікації щодо можливостей розвитку КМ у рамках окремих предметів, передовсім гуманітарного циклу Наприклад, серія статей С. Терно з проблем методики розвитку критичного мислення на уроках історії (6). Академічна наука також проявила певний інтерес до проблем теорії КМ: у 2001р. вийшов підручник для вузів “Критичне мислення на основі елементарної логіки” О. В. Тягло, у якому висвітлено філософське бачення критичного мислення (7). Новий поштовх розробці ідей КМ на вітчизняному ґрунті дав навчально-методичний посібник “Технології розвитку критичного мислення учнів” американських авторів А. Кроуфорд, В Саул та ін., який вийшов у 2006 р. за науковою редакцією та передмовою доктора пед. наук О.И. Пометун. (4) Продовженням цього видання став науково-методичний посібник “Критичне мислення: як цьому навчати”, що був підготовлений Н.В. Вукіної, Н.П. Дементієвською та І.М. Сущенко.(3)

Отже, як бачимо, ідеї розвитку КМ учнів знайшли відгук в українському освітньому просторі, поширилося коло вчителів, методистів, теоретиків та практиків, які розуміють важливість роботи в цьому напрямку. Це створює можливості для широкої імплементації ідей та стратегій розвитку КМ в українську освітню реальність.

Необхідність такої імплементації здається очевидною, якщо проаналізувати характерні ознаки сучасного життя. Назвемо тільки три з них, що вказують на те, що ми живемо вже в якісно іншому світі. Світі, що потребує інших компетентностей, ніж ті, яких нам вистачало раніше.

Сучасну епоху називають епохою інформаційного вибуху, кількість нової інформації зростає кожного дня. Як не заплутати в інформаційних потоках? Треба вміти шукати, а головне свідомо відбирати та перевіряти інформацію. Необхідно знати властивості інформації та прагнути використовувати тільки об’єктивну, достовірну інформацію.

Друга риса сучасності – багатоманітність. Кожного дня ми стикаємось з великою кількістю різних ідей, поглядів, думок. Багато товарів в магазинах, багато політичних партії. багато вузів!.. Класно! Але знову проблема: як обрати те, що саме мені потрібне? Необхідно вміти оцінювати, бачити різні аспекти, протистояти маніпулюванню. Треба бути готовим передбачати наслідки власного вибору.

Ще одна важлива риса сучасного періоду – поширення демократичних цінностей та шляхів розвитку. Демократія вимагає вміння виробляти та аргументувати власну позицію, володіти навичками публічного обговорення, вмінням бачити протиріччя та формувати спільне рішення. Новий час потребує готовності до роботи не поруч, а разом з іншими, толерантності до інших думок. Цьому можна навчитися, але...

Чи багато можливостей у наших учнів оволодіти прийомами оцінки інформації, якщо треба перш за все завчити те, що дається? Чи часто вони мають змогу відстоювати власну точку зору? Чи закладений час на формування подібних вмінь в наших навчальних програмах?

Групою дослідників під керівництвом О.І. Пометун було зроблено спробу проаналізувати державну політику в освітній сфері щодо розвитку КМ.

Було проведено аналіз діючих підручників та програм с точки зору їх відповідності ідеям КМ. Розроблені критерії дозволили побачити наскільки наша держава, яка через відповідне міністерство виступає головним замовником цих навчальних програм та підручників, реально стимулює розвиток критичного мислення наших учнів. Дослідження дало змогу виявити певні тенденції. Як приклад наведемо деякі дані аналізу підручників з історії України для 5 - 9 кл. Отже, дослідження проводилося за такими критеріями:

СФЕРА 1. УМОВИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Критерій 1. Повага до особистості учня

Критерій 2. Рефлексивність навчання та самооцінка

Критерій 3. Використання навичок КМ для вирішення інформальних завдань, проблем, що виходять за рамки одного предмету чи навчального процесу

СФЕРА 2. ЗМІСТ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ПО РОЗВИТКУ КМ

Критерій 1 Питання та завдання, спрямовані на мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінку)

Критерій 2. Використання конкретних стратегій КМ

Критерій 3. Робота з різними джерелами знань ( різними точками зору)

Критерій 4. Орієнтованість на постановку запитань різного рівня

Не зважаючи на серйозні відмінності, що значно відрізняють підручники, створені різними авторами, виявилось, що найбільш вдало в них представлена робота з різними джерелами інформації (застосовуються різні типи текстів, фотоджерела, ілюстрації, але часто відсутній опис алгоритму опрацювання різних типів джерел, ураховуючи їхню специфіку) та постановка запитань високого рівня (в середньому 20 – 40 відсотків від усієї кількості поставлених завдань у залежності від віку учнів, але більшість завдань репродуктивного характеру).

Значно менше уваги в підручниках приділено уваги таким важливим напрямкам роботи, як:


  • Забезпечення можливостей для активної комунікації та співпраці учнів у навчанні (У підручнику можуть бути формулювання: «Виконайте завдання у парах чи групах»);

  • Організація рефлексивної діяльності учнів щодо процесу та результатів навчання (У підручнику можуть бути формулювання: «Що на уроці було найбільш важливим, як ці знання, уміння знадобляться у житті, що допомагало вам на уроці виконати завдання, як ви себе почували працюючи над… тощо»);

  • Стимулювання учнів до використання в навчанні конкретних стратегій КМ («Прочитайте текст, використовуючи позначки», «Запросіть учнів скласти схему тексту...»);

  • Стимулювання учнів до вирішення інформальних завдань, проблем, що виходять за рамки одного предмета чи навчального процесу (У підручнику можуть бути формулювання: «Чи вивчається цей матеріал на уроках з інших предметів? З якої точки зору?» Або подані завдання, які стимулюють ситуативне використання набутих знань та умінь у житті);

  • Стимулювання учнів до формулювання запитань різного рівня (У підручнику можливі завдання: «Поставте запитання до тексту.. Запитайте один одного…» )

Проведений аналіз дозволяє говорити по те, що імплементація ідей розвитку КМ у вітчизняних навчальних програмах та підручниках відбувається дуже повільно, багато аспектів взагалі залишаються поза увагою.

Отже, як покращити підготовку учнів до життя в сучасному світі?

На нашу думку, перший шлях – це вносити зміни в зміст наших навчальних програм, створюючи таким чином нові можливості для розвитку мислення учнів та засвоєння вчителями нових підходів. Про це багато говорять у рамках компетентнісного, особистісно орієнтованого навчання. Багато вже зроблено в цьому напрямку. Міжнародний досвід свідчить про те, що такий шлях включення ідей КМ у навчальний простір є ефективним. Так, зустрічаючись з нашими американськими колегами, ми побачили, що всі вони незалежно від того, який предмет викладають, вільно володіють основними прийомами та стратегіями КМ.

Але зміна програм - процес дуже складний, такий, що потребує багато часу. Тому виникла ідея піти іншим шляхом – створити окремий курс «Основи критичного мислення» (ОКМ) для учнів старшої школи. Це дає можливості створити кращі умови для розвитку критичного мислення учнів вже сьогодні. Реалізація цієї ідеї потребувала багато зусиль. На І етапі ми працювали разом з міжнародною командою вчителів-практиків та науковців. ІІ етап, результатом якого стало створення навчального комплексу курсу, був реалізований українськими освітянами з БО «Вчителі за демократію та партнерство» під керівництвом доктора пед. наук О.І. Пометун.

Навчальний комплекс включає:


  • Навчальну програму, яка ухвалена МОН України (рішення науково-методичної ради від 30. 06. 2009);

  • Посібник для учнів;

  • Методичний посібник для вчителів

Зазначимо, що такий комплекс відкриває нові можливості не тільки для учнів, а й для вчителів, сприяючи поширенню нових підходів, технік та стратегій.

Отже, давайте знайомитися, курс “Основи критичного мислення”! Програма курсу орієнтована на учнів 10 (11 кл.) насамперед профільних класів соціально-гуманітарного спрямування. Вона розрахована на 51 год., є також варіанти опрацювання курсу в межах 35 або 70 год.

Структура курсу відображає внутрішній цикл критичного мислення та забезпечує поступове формування навичок та вмінь. Операції, способи діяльності та окремі прийоми опрацьовуються за допомогою спеціальних текстів з різних галузей знань, що містять цікаву та корисну інформацію. Курс складається зі вступного уроку та п’яти розділів. (5, с 3-4)

Перший розділ “Вчимося думати та читати критично” забезпечує можливість усвідомлення учнями сутності основних розумових операцій та власного рівня володіння тім чи іншим способом діяльності, формує вміння свідомо використовувати стратегії КМ в різних контекстах.

Другий розділ “ Мистецтво ставити питання” спрямований на формування розуміння важливості питань, їх функцій, цілей та типів, розвиток вміння конструювати різні типи питань.

Назва третього розділу “Працюємо з різними джерелами інформації” говорить сама за себе. Серед інших результатів вивчення цього розділу відзначимо формування навичок розрізняти факти та думки, виділяти ідеологічні мотиви, спрямованість інформації. Розділи четвертий “Розуміння та конструювання аргументованих висловлюваній” та п’ятий “Оволодіння вміннями та навичками дискутування та дебатування” присвячені роботі з інформацією в різних ситуаціях навчання та життя, використання КМ для створення текстів, формулювання повідомлень, аргументації та захисту своєї позиції та інтересів, участі в дискусіях різних типів та дебатах.

Хто може викладати курс? Будь-який учитель, викладач, який зацікавлений ідеями КМ, творчо ставиться до справи та пройшов відповідний тренінг або готовий самостійно засвоїти методику викладання ОКМ. Курс приваблює насамперед тих викладачів, які охоче та із задоволенням використовують інтерактивні технології, відкриті до різних думок, цінують та вміють організувати самостійний пошук учнями шляхів розв’язання проблем.

Дійсно, успішність опрацювання курсу залежить від наявності необхідних психолого - педагогічних умов. Дуже важливо створити відкриту, сприятливу атмосферу для обміну думками, заохочувати учнів до максимально активної участі в навчанні, надавати їм можливість самостійно обирати способи роботи, завдання, джерела інформації, основну частину часу присвячувати саме практичної роботі в процесі інтерактивної взаємодії учнів. Зазначимо, що без урахування таких особливостей курсу, без реалізації дієвого, суб’єкт – суб’єктного навчання реалізація завдань курсу неможлива. Саме створення умов для формування в учнів уміння мислити критично і є, як зазначено в програмі, основною метою курсу. (5, с.2-3)

На протязі 2009 – 2010 н.р. було здійснено апробацію курсу ОКМ у навчальних закладах різних регіонів України. Отриманий досвід продемонстрував значний потенціал курсу, він був з інтересом сприйнятий як учнями, так і педагогами. Про це свідчать відгуки під час підсумкового анкетування. “Курс мені сподобався, оскільки таки речі дійсно потрібні в нашому житті.” “Дуже сподобалося, що дітям дозволяють(!) творчо відкритися.” “Мені до вподоби історії з життя, що є в підручнику, та рубрики “Думати – це весело”, “Думати – це серйозно”. “Багато роботи в групах! Класно!” “Курс дуже сподобався, я багато чого навчилась (чого варто тільки формулювання запитань!). ОКМ треба залишити та продовжувати розвивати разом із учнями!” Останнє речення найкраще говорить про успіх курсу: “Разом з учнями!” – це одна з головних ознак нового курсу.

Аналіз досвіду викладання курсу, поради вчителів та учнів дозволили удосконалити окремі завдання, побудову певних тем, виявив проблеми, що можуть виникнути під час роботи. Передовсім треба відзначити, що курс ОКМ - елективний курс, тобто курс за вибором учнів. Будь–яки спроби зробити його обов’язковим призводять до значного зменшення позитивного результату. Не можна формувати мислення високого рівня, якщо людина свідомо цього не прагне. Також треба звернути увагу на те, що для забезпечення ефективності кількість учнів у навчальних групах не має бути більшою за 15-16 осіб. Саме це дає можливість кожному висловлювати свої думки, презентувати власні ідеї та результати своєї роботи. Треба пам’ятати про те, що курс “ОКМ” – новий курс, який пропонує дещо іншу систему роботи, ніж та, до якої звикла більшість учителів та учнів. Тому, як все нове, на першому етапі він може викликати певну недовіру з боку окремих учасників навчального процесу. Пам’ятаєте, просто ковтати значно легше, ніж жувати самостійно. Звичайно, треба враховувати і цю частину наших освітніх реалій.

Освітній потенціал курсу дозволяє використовувати його не тільки в системі середньої освіти. “ Завдання університету сьогодні – готувати студентів, які вміють мислити в умовах світу, що швидко змінюється” – це висновок учасників міжнародної конференції з проблем вищої освіти, що проходила в Мехіко, зроблений ще в 1992 р. “Наші вузи традиційно чекають від своїх студентів, щоб вони щось виучували, аналізували факти, вирішували завдання, але так і не показують, як це потрібно робити. Мається на увазі, що дорослі студенти вже “вміють мислити”. Однак дослідження психологів продемонстрували, що тільки 25 відсотків студентів – першокурсників володіють навичками, які необхідні для логічного та абстрактного мислення.” (9) Яки висновки? На нашу думку, критичне мислення повинно бути більш широко представлено у вузівській практиці і наш курс надає для цього додаткові можливості.

Чи можливо використання ідей та стратегій курсу для навчання дорослих, чи є в цьому потреба? Відповідь ми почули під час презентації курсу перед батьками учнів на початку навчального року: “А можна і для батьків таке? Ми теж хочемо!” Деякі батьки копіювали матеріали нашого посібника, приходили по консультації. Які перспективи розвитку КМ у дорослих? Підготовлений навчальний комплекс може бути основою для створення тренінгових програм (багато вже зроблено) для дорослих та посібника для самоосвіти.

Курс «ОКМ» є прикладом успішного створення інноваційного освітнього продукту. Досвід створення курсу, на нашу думку, свідчить про те, що ми маємо можливості не тільки говорити про необхідність змін на краще, а активно формувати кращі освітні реалії, використовуючи міжнародний досвід та власний творчий потенціал.

Пам’ятаєте, як нас годували в дитинстві? Час змінюється. Маємо всі можливості, щоб жувати самостійно. Приєднуйтесь!

Література

1. Боно Э. Учите вашего ребёнка мыслить. М-н.: ООО Попурри», 1998.

2. Болотов В., Спиро Д. Критическое мышление - ключ к преобразованиям Российской школы // Директор школы. 1995. N 1. с. 67-73.

3. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник/ За наук.ред. О.І. Пометун – Харків 2007

4. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. Київ.: “Плеяди”, 2006.

5. Основы критического мышления. Методическое пособие для учителей. Киев 2009

6. Терно С. Методика розвитку критичного мислення учнів 6-7 класів на уроках історії. // Історія в школах України. 2009 № 7-8. с 12-16.

7. Тягло О.В. Критичне мислення на основі елементарної логіки. Навчальний посібник. Харків 2001.



8. Халперн Д. Психология критического мышления. Спб.: “Питер” 2000.

9. http://www.criticalthinkingblog.org


скачать файл



Смотрите также:
І. О. Баранова, викладач кафедри суспільно-гуманітарних
127.19kb.
Індивідуальні науково-дослідні завдання (індз) Заліковий кредит 1 вступ до педагогічної діяльності індз 1
80.37kb.
Д е. н., проф. В. В. Прядко 2012 р
140.84kb.
Робоча програма вивчення курсу "Митне право"
227.34kb.
Мосюкова н. Г. Особливості українського етногенезу
144.99kb.
Трансформації серед німецького населення півдня україни в 1917-1920 рр. Ольга Ядловська
126.5kb.
Суми, 12 квітня 2012 року Суми Сумський державний університет
959.08kb.
Светлана Васильевна Баранова Об энергетических структурах Светлана Баранова Энергетическое тело
435.65kb.
Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 12010101 "Лікувальна справа"
311.33kb.
Лизанчук Василь Васильович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення робоча програма
849.02kb.
Руководитель мо заместитель
404.82kb.
Кафедра неонатологии и медицинской генетики
235.63kb.