klevoz.ru страница 1
скачать файл


Узагальнена

інформація про підсумки обласної конференції громадської організації «Херсонська обласна організація Спілки економістів України», яка відбулася 14березня 2013року в Херсонському економічно-правовому інституті

Порядок денний конференції громадського об’єднання економістів був присвячений оновленню керівного складу та обговоренню питань підвищення конкурентоздатності регіональної економіки на основі формування кластерної моделі виробництва.

Обрані керівні органи громадської організації представляють більш як 150 членів організації в територіальних осередках м.Херсона, м.Каховки, Нижньосірогозького, Великолепетиського районів, Херсонського державного аграрного університету, Херсонського державного університету, Херсонського національного технічного університету, Херсонського економічно-правового інституту. В керівних органах- 75% докторів та кандидатів наук, 2 заслужених економісти України(Силенков Б.В.,Воронич М.М.), народний депутат Верховної Ради ІІ скликання(Найда Г.І.), заслужені працівники вищої освіти України(Труш В.Є.,Грановська Л.М.), керівники підприємницької компанії(Надєєв С.І.-«Компанія Контрактант С»), профспілки малого та середнього бізнесу «Консолідація» (Іваненко О.П.), заступник голови Херсонської облдержадміністрації Підвисоцький В.Г.та інші. В роботі конференції прийняли участь начальник управління Національного банку в Херсонській області Граділь А.І., голова Правління громадської організації «Регіональна рада підприємців» Барулін Ф.О., начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації Савицький В.В.

В обговорені питань підвищення конкурентоздатності регіональної економіки на основі формування кластерної моделі виробництва взяли участь:

Наумов О.Б.-проректор Міжнародного університету бізнесу та права, м.Херсон, д.е.н.,професор, який зосередив увагу на питаннях причин створення кластерів, їх переваг та недоліків їх створення.На його думку, є дві найважливіші причини створення кластеру, це виграш від розподілу витрат на підтримку і розвиток загальних для декількох окремих компаній ресурсів та географічна близькість. Серед переваг-зростання бази оподаткування, диверсифікація економічного розвитку, для бізнесу створюються можливості розвитку інфраструктури досліджень та розробок за рахунок залучення наукових закладів. Негативними сторонами є відсутність досвіду,чітких методик, економічних зв’язків, низька якість бізнес-клімату, психологічна готовність до кооперації, законодавче не врегулювання поняття кластеру, корупція в державних органах, технологічна відсталість.Кластери можуть принести результати лише тоді, коли вони вписані в більш широкий контекст стратегій регіонального розвитку.

Морозов Р.В.к.е.н.,доцента Херсонського державного аграрного університету проінформував про можливості створення інноваційного кластеру в галузі рисівництва як самоврядного науково-виробничого агропромислового об'єднання виробників рису, підприємств, які займаються прийманням на зберігання і переробкою рису, виробників технічних засобів, устаткування та інших матеріально-технологічних ресурсів для виробництва і перероблення рису, а також спеціалізованих науково-дослідних установ, що забезпечують трансфер інновацій у це виробництво (рис. 1).


Суспільна інфраструктура

Інститути ринкової

інфраструктури



Блок зовнішньої інфраструктури



Держводагентство

Державна екологічна інспекція

Державне управління охорони

навколишнього

природного середовища

Ядро кластера – спеціалізована науково-дослідна установа (Інститут рису Національної академії аграрних наук України )

Страхування

(страхові організації)



Сільськогосподарські дорадчі служби, сільськогосподарські дорадники і експерти-дорадники

Фінансове посередництво

(комерційні банки,

інші фінансові посередники)

Державна інспекція сільського господарства

Облдерж-

родючість



Управління

агропромислового

розвитку

Сільські та селищні ради, районні держ-адміністрації

Блок внутрішньої інфраструктури

Підприємства,

які займаються

прийманням на зберігання і переробкою рису

Кластеро-утворюючий блок

Підприємства,

які займаються

допоміжними видами економічної діяльності

Допоміжна інфраструктура

Інститути товарних ринків

Інститути ринку праці

Інститути ринку фінансових послуг

Фінансова інфраструктура

Підприємства,

які займаються

оптовою торгівлею сільськогос-подарською технікою

Підприємства,

які займаються

виробництвом машин та устаткування
для сільського господарства

Освітні

установи


Виробники рису


Рис. 1. Модель інноваційного кластера в рисівництві *

* Сформовано автором.

Розвиток інституту кластеризації в рисівництві, здійснення державно-приватного партнерства у сфері забезпечення управління функціонуванням рисових зрошувальних систем як об’єктів такого партнерства дозволять впорядкувати питання передачі внутрішньогосподарської мережі рисових зрошувальних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у комунальній власності, приватному партнеру для виконання функцій, пов’язаних із проектуванням і будівництвом нових рисових зрошувальних систем, реконструкцією, модернізацією та експлуатацією існуючих, а також інших функцій з метою виконання договору концесії як найбільш придатної форми співробітництва державних і приватних партнерів на договірній основі (рис. 2).



Концесієдавець

(державний партнер)



Територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування

Об’єкт концесії – внутрішньогосподарські мережі рисових зрошувальних систем, окремі об’єкти інженерної інфраструктури

Концесіонер

(приватний партнер)



Агропромислове об'єднання кластерної організації інноваційний кластер

Сторони договору концесії, укладеного в рамках

державно-приватного партнерства

Принципи концесійної діяльності

Цілі та завданння здійснення концесійної діяльності

Методи, інструменти і джерела ресурсів для реалізації цілей

Трансформація (поліпшення) та використання об’єкта концесії

Здійснення контролю за станом об’єкта концесії, його використанням, дотриманням екологічних вимог в технологіях вирощування рису

Моніторинг та коригування концесійного механізму

Рис. 2. Модель структури концесійного механізму в рисівництві у рамках здійснення державно-приватного партнерства *

* Розроблено автором.

 Розвиток інституту кластеризації дозволить створити ефективні інституціональні умови для задіяння всіх ресурсів підвищення конкурентоспроможності галузі рисівництва. Створення в рисівництві інноваційного кластера із налагодженням прямого співробітництва з державними партнерами дозволить: 1) впорядкувати питання, пов’язані з передачею внутрішньогосподарської мережі рисових зрошувальних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у комунальній власності, приватному партнеру для виконання умов договору концесії, укладеного в рамках державно-приватного партнерства та в подальшому розширити площі ріллі за рахунок більш повного використання побудованих, але не використовуваних рисових зрошувальних систем (додатково залучити до експлуатації незадіяні рисові зрошувальні системи на площі понад 5 тис. га); 2) відновити мережі внутрішньогосподарських рисових зрошувальних систем на площі понад 10 тис. га та підтримувати їх у робочому стані за рахунок виконання ремонтно-відновлювальних робіт; 3) постійно покращувати еколого-агромеліоративний стан ґрунтів рисових зрошувальних систем, уникаючи процесів заболочування, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів за рахунок забезпечення роботи рисових зрошувальних систем у проектному режимі; 4) збільшити виробництво рису-сирцю та крупи рисової на 20–25% по відношенню до рівня минулих років за рахунок зростання посівних площ і використання нових високоврожайних з підвищеною якістю зерна сортів рису, адаптованих до біотичних та абіотичних факторів середовища; 5) удосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення розвитку галузі рисівництва; 6) сприяти захисту законних прав та інтересів державних і приватних партнерів.

 Здійснення державно-приватного партнерства у сфері забезпечення управління функціонуванням рисових зрошувальних систем із відповідним узгодженням інтересів державних та приватних партнерів дасть змогу на основі отримання синергетичного ефекту використати адміністративний ресурс органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з урахуванням інтересів регіону і територіальної громади, та задіяти інвестиційний потенціал приватних партнерів для підвищення рівня техніко-економічних показників ефективності діяльності галузі рисівництва. Ефект синергії має стати принциповим підходом до стратегічного управління розвитком галузі рисівництва як складноорганізованої керованої системи.

Бігун В.І.-в.о.Голови Правління громадської організації звернув увагу на можливості формування туристичних регіональних кластерів на основі громадських об'єднань

На сьогодні у Німеччині створено промислові кластери, а в Словенії прийнято стратегію зростання конкурентоспроможності промисловості та розроблено програму національного розвитку кластерів. У Росії використовується кластерний підхід при розробці регіональних стратегій розвитку, зокрема процеси кластеризації спостерігаються в багатьох її регіонах. В Україні вже багато регіонів формує свою Стратегію розвитку на кластерній моделі- Дніпропетровська, Харківська, Сумська, Кримська. В цілому сформовано законодавство, яким визначено організаційно-правові форми об’єднань підприємств та наявні передумови для формування нових виробничих систем (кластерів) у різних сферах господарської діяльності, однак законодавцями нашої країни не сформульовано поняття кластера, не визначено види та заходи щодо його створення, ці законодавчі проекти ще з 2008року знаходяться в Кабміні та Верховній Раді. Ініціатором цих проектів є член Президії Спілки економістів України - Соколенко Станіслав Іванович-Президент Міжнародної фундації сприяння ринку, академік Української академії наук.

За науковими тлумаченнями в ідеології кластерних мереж лежить взаємодія бізнесу, влади, громадських формувань та науковців. На сьогодні спроби сформувати в регіоні в єдину команду з таким принципом не вдається. Прикро але факт, що в Стратегії економічного, соціального розвитку Херсонської області до 2015року, прийнятій обласною радою в лютому цього року регіональній програмі комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності Херсонської області на 2013-2015роки підтримки реальних проектів розвитку кластерних формувань зовсім немає, в них відсутні навіть підходи по створенню кластерних мереж. В цьому наша область далеко відстає від інших регіонів країни. Спроби сформувати такі мережі сьогодні в окремих містах та районах області є лише намірами та не підкріплюються реальними справами, тому що немає системи управління та допомоги цим формуванням,роз’яснювальної роботи. Назвати формування кластером не є його реальна робота, силоміць об’єднуватися нікого не примусиш. В усьому необхідна взаємна довіра та економічна вигода. В європейських країнах основними організаційно-правовими формами видів кластерів стали асоціації-неприбуткові організації. На жаль, окремого Закону про діяльність асоціацій в Україні нема, ці об’єднання керуються Господарським кодексом.

Можливості організаційно структурувати створення кластерів, як об’єднань юридичних осіб приватного та публічного права, окремих підприємців та просто фізичних осіб дає Закон України «Про громадські об’єднання», який введений в дію з 1 січня 2013року. На відміну від асоціації громадські об’єднання мають окремий Закон, який визначає сторони діяльності, формування та участі у взаєминах з державними органами.

Правові підстави створення та організаційного формування регіонального Мега-туристичного кластеру «Причорноморє Херсонщини» як громадської Спілки кластеру:

Відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання», який вступив у дію з 1січня 2013року, Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Вони можуть отримувати прибуток,навіть повинні його отримувати в нинішніх умовах, але це є лише додаткова функція. Тобто вони відносяться до організацій, які можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність, основною складовою якої є ознака розподілу прибутку –на цілі цієї організації(проведення конференцій, просвітницьку діяльність, надання туристичних послуг та інше), а не розподіл між її членами(учасниками), як це здійснюється в комерційних підприємницьких структурах, що здійснюють комерційну діяльність та розподіляють прибуток між його учасниками..



Громадські об’єднання мають законодавчі пільги.

Згідно вимог Податкового Кодексу від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді:

-разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і членів;

-коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності(повинно обов’язково передбачатися в Статуті за видами КВЕД) та у вигляді пасивних доходів(проценти, дивіденди, роялті та страхові виплати (пп. 14.1.268 ПКУ);



До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

-дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.


Це значить, якщо Спілка отримає вищезазначені доходи то вони не оподатковуються та можуть використовуватися на цілі визначені в Статуті Спілки(розвиток власної матеріальної бази,фінансову поточну діяльність, утримання штатних працівників), крім господарської діяльності.

Ці доходи Спілка повинна витратити у відповідності з кошторисом складеним до початку фінансового року.

Схематично такий кошторис включає в себе: витрати на проведення благодійної,культурної, просвітницької, наукової діяльності, оплату найманих працівників, утримання організації(оплата оренди, канцелярські, поштові, зв'язок та ін..)

Кластери-є територіальним зосередженням незалежних виробничих та інфраструктурних підприємств однієї або більше галузей, часто взаємопов’язаних, а також пов’язаних ринкових інститутів, які проводять спільну господарсько-економічну діяльність, але в той же час конкурують один з одним, використовують ресурси і активи, характерні для даної місцевості;



В основі цих понять-об'єднання суб’єктів господарювання для досягнення більшого прибутку або економічних вигод.

Економічні вигоди від спільної діяльності громадської Спілки Кластеру туристичного розвитку:

Згідно ст..21Закону України «Про громадські об’єднання» Спілка може займатися безпосередньо підприємницькою діяльністю, види якої повинні передбачатися в Статуті.

Згідно Статуту можливо передбачити Спілкою здійснювати підприємницьку діяльність в сфері туристичних послуг відповідно до Закону «Про туризм», та інших нормативних актів.Тут можливо передбачати:

- діяльність турагентів, діяльність із підтримки театральних і концертних заходів;



-діяльність у сфері спорту, організування відпочинку та розваг.

-функціонування спортивних споруд та спортивних клубів

-прибирання територій, надання юридичних послуг

-виступати податковим агентом туристичного збору(йде у місцевий бюджет) та інше

Використання видів економічної діяльності вигідно як для юридичних так і фізичних осіб:

Наприклад,

- надання юридичних послуг для членів Спілки може бути дешевшим а ніж в інших суб’єктів таких послуг у зв’язку з тим, що податок на прибуток Спілка не сплачує, має пільги по ПДВ .

-надання послуг по розміщенню інформації на веб-сайті Спілки для членів Спілки буде дешевшим а ніж в інших структурах за рахунок членських внесків та відсутності оподаткування прибутку,ПДВ

-Спілка згідно ст..21Закону України «Про громадські об’єднання» може бути виконавцем державного замовлення, тобто приймати участь в тендері на отримання бюджетних коштів для виконання відповідних послуг, робіт, як юридична особа приватного права, наприклад розробці районних, регіональних програм розвитку туризму, проведення просвітницької діяльності в галузі туризму.

-Спілка може брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя, тобто лобіювати прийняття рішень, які стосуються діяльності членів Спілки, як на місцевому так і на регіональному рівні, відстоювати інтереси членів Спілки в державних органах

- Громадські об'єднання зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до Закону. Спілка може отримувати державну фінансову підтримку у вигляді дотацій та субсидій

-члени Спілки можуть отримувати економічні вигоди від надання послуг відпочиваючим, наприклад комплексно обслуговувати приїзд, надання якісних продовольчих продуктів з поля, організовувати групові заходи відпочинку за рахунок кооперації членів Спілки та взаємних угод цінової політики

-Спілка може організувати надання послуг товариству мисливців, рибалок в їх обслуговуванні за дешевшими цінами за рахунок податкових пільг

-Спілка може залучати до своєї діяльності наукові заклади та отримувати інтелектуальну власність за дешевшими цінами, залучати до освітньої роботи своїх дітей-студентів, учнів навчаючи їх ринковим сучасним підходам з допомогою вчених, досвідчених практиків

Зі Спілкою можуть співпрацювати юридичні особи публічного права- це місцеві адміністрації, органи місцевого самоврядування керуючись законодавством про державне- приватне партнерство.

Загалом такий кластер у формі МЕГА-Спілки може створювати позитивний імідж та сприяти привабленню відпочиваючих за рахунок спільної маркетингової та рекламної роботи, виступати як цілісний суб’єкт взаємовідносин господарювання, представляти Херсонську область в національних проектах.

Негативні Сторони Спілки:

-необізнаність підприємців,фізичних осіб із законодавчими вимогами переваг для громадських об’єднань;

-небажання суб’єктів господарювання об’єднуватися для досягнення спільної мети-отримання більших економічних вигод через недовіру один до одного, корупцією в державних органах та не врегулюванням окремих законодавчих вимог. Зокрема, зволікання з виконанням рішення Президії Верховної Ради 1995р щодо розробки проекту Закону України «Про неприбуткові організації». Аналогічний Закон »О некоммерческих организациях» вже діє в Росії, законодавче стимулювання некомерційних організацій є в Угорщині. В Угорщині законодавством визначено, що громадяни та юридичні особи, які надають фінансову підтримку неприбутковим організаціям, отримують податкові пільги.

-відсутності в Херсонській області прикладів діяльності кластерних формувань на основі громадських об’єднань, роз’яснювальної роботи даного напрямку утворення кластерних мереж з боку місцевої влади, податкових та фінансових органів;

-діяльності юридичних осіб приватного права, фізичних осіб по принципу моя хата з краю, маємо те що маємо;

Ризики суб’єктів Спілки:

-необхідність сплачувати членські внески на поточні витрати, утримання виконавчих органів, найманих працівників, недостатність досвіду в підприємницькій діяльності, реалізації масштабних інвестпроектів громадськими формуваннями.

В основі об’єднання місцевих громадських Спілок в єдину регіональну Мега-Спілку-туристичний кластер за рахунок можливого створення таких об’єднань в Голопристанському, Скадовському, Каланчацькому та Генічеському районах.

Тут можливо задіяти вищі навчальні заклади, транспортні підприємства, плануємі аеропорти в м.Херсоні та сподіваємось Скадовську, Херсонське обласне комунальне підприємство по залученню інвестицій, регіональне представництво Держінвестпроекту. Залучати наукові заклади, музеї –як скарбницю нашого краю.



Що це може дати-Мега-кластеру- вихід на регіональні та національні інвестиційні проекти. Адже не секрет, що наприклад зарубіжні інвестори ставлять вимоги щодо розмірів інвестування. Зверніть увагу на те, що в ЄС змінили пріоритети щодо фінансування проектів. У Польщі були «предакційні» (допоміжні) фонди, створені з метою підготувати регіони, країни до вступу в ЄС. Згідно з вимогами таких фондів спочатку мінімальна вартість інвестиційного проекту була на рівні 30 тис. євро, через кілька років – 300 тис. євро, а на сьогодні Єврокомісія не приймає інвестиційні проекти з Польщі вартістю менше 3 млн євро.

Також, це дасть акумулювання коштів на реалізацію спільних проектів-проведення конференцій, видавничу, рекламну, маркетингову діяльність, залучення науковців до виконання статутних завдань на вигідних економічних умовах, що буде дешевше, а ніж одному із учасників..

Який стан справ сьогодні в туристичній сфері, подивимось статистику.

Кількість туристів за 2009-2011роки зменшилась в 3,4рази, в т.ч. іноземних в 2,7рази, внутрішніх туристів в 3,6рази, екскурсантів в 2,8рази. Як кажуть коментарі зайві.

Чи змінилася інфраструктура туристичної галузі, практично ні. Чи відповідає регіональна програма розвитку туризму сучасним вимогам, чи є там підтримка кластерних утворень на основі громадських об’єднань -ні.

Одними гаслами сьогодні стан справ не покращиш. Перебудовуватися необхідно всім. На мою думку, можливості створення кластерів на основі громадських об’єднань є реальним механізмом розвитку кластерних мереж як інноваційних утворень. На це необхідна кропітка робота всіх гілок влади,бізнесу, громадськості та науковців.

Заінтересовані цією темою, у співпраці юридичні та фізичні особи можуть звертатися на електронну адресу громадської організації Херсонська обласна організація Спілки економістів України seukherson@ukr.net

Презентація(слайди) кластера додається.

Білорусов С.Г. директор Херсонського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних пфідприємств, установ і організацій, к.т.н.,доцент проінформував про запровадження кластерних підходів в діяльність закладів системи підвищення кваліфікації кадрів органів публічної влади

Початком впровадження кластеру в систему підвищення кваліфікації стало підписання 21 вересня 2011 року Меморандуму про співпрацю щодо підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, мета якого полягає в формуванні інтегрованої національної системи безперервного професійного розвитку державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, що відповідала б європейським стандартам адміністративної спроможності держави, кращим вітчизняним практикам і вимогам європейського освітянського простору та прийняття Положення про мережу навчальних закладів системи підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад «Кластер підвищення кваліфікації».

Кластер ставить перед собою завдання, спрямовані на здійснення практичних кроків щодо реформування системи підвищення кваліфікації, а саме: обґрунтування необхідності та наповнення змістом нових видів підвищення кваліфікації, розробка їх навчально-методичного забезпечення; впровадження сучасних інноваційних освітніх технологій в системі підвищення кваліфікації; активізація дослідницької, експериментальної та проектно-прикладної роботи в центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації; впровадження стандарту підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування; налагодження системного підвищення кваліфікації кадрів, що залучаються до викладацької роботи в мережі.

Для досягнення мети та ефективної реалізації завдань «Кластер підвищення кваліфікації» виконує наступні функції: налагоджує партнерську співпрацю між членами Кластеру, сприяє формуванню спільного інформаційного середовища, організує розробку та видання спільних навчально-методичних матеріалів; залучає до Кластеру нових членів та партнерів, консолідує зусилля органів влади, громадських організацій, фондів, що мають потребу та натхнення для участі у процесах реформування системи підвищення кваліфікації; організує та здійснює проведення навчальних заходів – конференцій, круглих столів, семінарів та тренінгів, тематичних нарад, цілеспрямованих на вирішення актуальних питань реформування системи підвищення кваліфікації; створює умови для обміну позитивним досвідом роботи із реформування системи підвищення кваліфікації; надає експертну оцінку тематичних проектів з питань реформування системи; здійснює моніторинг реформування тощо.

Розвитку кластеру сприяло проведення семінару: «Роль кластерних ініціатив в реформуванні системи підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування».

Результатом напрацювань за ініціативою Нацдержслужби України стало видання довідника «Кластери в системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування», в якому детально представлені кластерні теорії, основи діяльності кластеру в різних галузях, з урахуванням європейського досвіду підтримки інновацій за допомогою кластерів, а також деякі аспекти дослідження кластеризації системи підвищення кваліфікації кадрів. Узагальнено інноваційні методики та технології підвищення кваліфікації, результати дослідження громадської думки з питань професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Аргументовано пропозиції щодо запровадження відомчого стандарту підвищення кваліфікації, функціональних програм і вдосконалення змісту професійних програм з підвищення кваліфікації. Фахівцями Херсонського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації відпрацьована схема реалізація стратегічного, правового, маркетингового підходів щодо упорядкування мережі навчальних закладів та розвитку «Кластеру підвищення кваліфікації», яка враховує фахові вимоги замовників навчання, організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, притаманні державним службовцям відповідно до типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців та нових профілів професійної компетентності .

Актуальним залишається проведення моніторингу щодо реалізації окремих положень Меморандуму, залучення до роботи «Кластеру підвищення кваліфікації» нових учасників та партнерів.

У виступі голови Правління громадської організації «Регіональна рада підприємців» Баруліна Ф.О., підкреслювалось, що організацією вже розпочато процес об’єднання підприємств та ВУЗів в сфері вирішення проблем енергоефективності. Цю ініціативу підтримує облдержадміністрація-заступник голови Підвисоцький В.Г.

Діяльність сконцентрована на реалізації концепції реформування регіональної енергетики-комплексній роботі в галузі тепло забезпечення,це:

-кардинальне скорочення в секторі споживання

-заміщення енергоресурсів місцевими джерелами енергії

-реконструкція котельних та теплотрас

-навчання персоналу та споживачів

Потенціальними перевагами, які можуть отримати учасники енергокластеру можуть бути зменшення витрат та збільшення доходу, виконання великомасштабних проектів за короткий термін.

До матеріалів конференції для оприлюднення надали тези Мохненко А.С.,д.е.н., професор Херсонського державного університету з питань формування територіально-виробничого кластеру в АПК регіону.

На його думку, для Херсонської області стратегія інноваційно-кластерного розвитку АПК застосовна по наступним причинах:

- відносної віддаленості агропромислових підприємств від постачальників сировини і споживачів кінцевої продукції;

- великої сумарної частки структурно-депресивних галузей в АПК;

- високої питомої ваги в галузевій структурі регіону сільськогосподарського виробництва екстенсивного напрямку.

До переваг кластера також відносяться:

1) організаційно-правова форма у вигляді асоціації (некомерційного партнерства) - добровільне об'єднання фізичних та/або) юридичних осіб з метою взаємного співробітництва при збереженні їх самостійності і незалежності;

2) наявність більш високих стандартів якості, ніж у регіоні (країні) базування;

3) орієнтація продукції на експорт;

4) економія на закупівлях за рахунок спільної роботи з постачальниками;

5) зниження трансакційних витрат;

6) колективний бренд;

7) перерозподіл виробництва;

8) спільна дистриб’юторна мережа;

9) взаємодія кластера з органами влади.

Таким чином, рішенням задачі комплексного розвитку АПК у сучасних умовах служить формування і розвиток системи управління інноваційною діяльністю, що включає створення регіональних агропромислових кластерів з визначенням інвестиційних пріоритетів. Даний підхід буде сприяти збільшенню зайнятості на селі, формуванню сільської інфраструктури; ефективному розвитку міжгалузевих зв'язків, поширенню технологій, досвіду, інформації; реалізації інноваційного потенціалу підприємств у кластерній структурі; збільшенню податкового потенціалу в зв'язку з концентрацією підприємств кластеру на одній території, зокрема в овочівництві.

На території Херсонської області присутні всі складові, що забезпечують створення повноцінних кластерів, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції і продовольства, що надають послуги в АПК.

Метою створення кластеру в овочівництві Херсонщини з'явилося дослідження логістики розвитку "кластерной ланцюжка цінностей" по асортименті виробленої продукції, включаючи прилягаючі території і регіони.

Економічні взаємини в кластері повинні бути побудовані на принципах некомерційного партнерства – асоціації, визначені в Статуті некомерційної Асоціації і пакеті документів, що регулюють спільну виробничо-фінансову діяльність і економічні взаємини в кластері. Для ведення справ у кластері варто передбачити координаційну раду.

Для кластеру овочівництва ми рекомендуємо схему взаємодії координаційної ради з виробничими об'єктами по типі стратегічного планування.

Після розгляду структури кластера овочівництва ми пропонуємо оцінити його профільність з погляду кластерної моделі. З метою оцінки привабливості і стійкості кластеру овочівництва у Херсонській області нами розроблені критерії оцінки факторів і вагові коефіцієнти. Для оцінки привабливості кластера ми пропонуємо наступні показники:

1) підтримка загального рівня зайнятості;

2) підтримка рівня зайнятості цільових груп;

3) підтримка підвищення рівня життя;

4) підтримка підвищення доходів і скорочення витрат бюджету;

5) підтримка диверсифікованості виробництв;

6) підтримка росту стійкості і структурної диверсифікованості регіональної економіки;

7) екологічна безпека;

8) підтримка іміджевої галузі і перспективної спеціалізації;

9) підтримка економічного росту в регіоні.

Стійкість (здатність ефективно функціонувати) кластеру в регіоні нами пропонується оцінювати по наступним факторах:

1) близькість споживачів;

2) близькість постачальників (плодово-ягідна сировина, матеріальні ресурси);

3) доступність і вартість основних ресурсів (електроенергія, водопостачання);

4) трудовий потенціал (наявність, рівень кваліфікації);

5) виробничі потужності (наявність, вартість);

6) доступність фінансових ресурсів;

7) регіональний господарський клімат;

8) рівень життя (ціна споживчого кошика, доступність житла).

Узагальнені результати оцінки профільності кластеру овочівництва дозволяють віднести його до високопрофільних. Кластерна структура відповідає необхідному господарському профілю Херсонської області, погоджується з економічною стратегією розвитку регіону, ефективно використовує ресурсний потенціал регіону і має тенденцію до ефективного розвитку.

На регіональному рівні ми пропонуємо модель регіональної інноваційної системи. Дана система включає адміністрацію Херсонської області, координаційну раду. Структура включає сукупність регіональних НДІ, наукові підрозділи ВНЗ, інноваційні підприємства. Розвиток інноваційної системи буде сприяти спільному співробітництву академічної і вузівської науки, виробництва і соціальної складовий області, вписуватися в рамки соціально-економічного розвитку регіону.



Доброзорова О. В. завідуюча кафедри менеджменту організації Херсонського економічно-правового інституту, к.е.н.вважає, що розвиток сільськогосподарського машинобудування на інноваційній основі також може бути на основі кластерної моделі. Аналіз рівня техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарських підприємств показав, що кількість сільськогосподарських машин складає половину від потреби для виробництва. Значна кількість техніки вже відпрацювала 2-3 та більше амортизаційних строки служби. До списання підлягає тільки та техніка, працездатність якої відновити просто неможливо. Оновлення машино-тракторного парку відбувається повільно і в основному за рахунок імпортної техніки.За оцінками науковців аграрному виробництву для збереження та відтворення технічного потенціалу у найближчі 10 років необхідно щорічно інвестувати на придбання технічних засобів від 28 до 35 млрд. грн.. Треба також враховувати, що розвиток галузей АПК в умовах жорсткої конкуренції визначається не тільки рівнем технічного забезпечення, а також якістю, тобто технологічною досконалістю, продуктивністю, екологічною безпекою.

Відтворення та подальший розвиток сільськогосподарського машинобудування можливий тільки за умови повного використання важелів державної економічної політики. Це матиме додатковий позитивний вплив на розвиток економіки держави, підвищення конкурентоздатності підприємств у сфері вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, в т.ч. за рахунок впровадження кластерної моделі управління.



За підсумками конференції прийнято рішення:

Рішення

ІІІ обласної конференції громадської організації Херсонська обласна організація Спілки економістів України

Підвищення конкурентоздатності регіональної економіки на основі формування кластерної моделі виробництва

14 березня 2013 р. м. Херсон

Учасники конференції заслухавши та обговоривши пропозиції виступаючих щодо підвищення конкурентоздатності регіональної економіки на основі формування кластерної моделі виробництва, нові підходи до оцінки конкурентоспроможності на регіональному рівні та інструменти підвищення конкурентоспроможності, роль малого та середнього бізнесу, місце кластерів в регіональному розвитку, відмічають, що:

розвиток конкуренції-комплексне завдання, яке стоїть перед органами регіональної влади, громадськими та підприємницькими об’єднаннями, бізнесовими колами та науковцями.

Основою сьогодення при розробці нових підходів до реалізації регіональної економічної політики має стати пошук і впровадження інноваційних інструментів з метою підвищення конкурентоспроможності регіону. До таких інструментів, насамперед, відносяться кластерні системи, які впроваджені в розвинутих країнах світу, набувають розвитку в Росії, започатковуються в Україні.

Недоліками діючої системи економічного розвитку в регіоні є:

-відсутність в Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015року, програмі комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності Херсонської області на 2013-2015роки підтримки реальних проектів розвитку кластерних формувань;

-недостатня інформаційно-розяснювальна робота щодо переваг кластерної моделі виробництва;

-тенденція щодо зниження впровадження інновацій на промислових підприємствах, так протягом 2000-2011років зменшилась питома вага підприємств,що впроваджували інновації з 18,8% до 11,9%,освоєних інноваційних видів продукції, найменувань з 280 до 146, питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції з 20% до 4,9%.

- громадськими формуваннями,бізнесовими структурами не використовуються можливості створення кластерів на основі Закону України «Про громадські об’єднання», зокрема в туристичній діяльності, агропромисловому комплексі.

Світовий та вітчизняний досвід свідчить, що створення кластерів потребує кропотливої роботи, яка включає попередню оцінку їх майбутньої конкурентоспроможності. Неможливо створити з нуля регіональний кластер, неможливо заставити фірми взаємодіяти між собою в рамках кластера, якщо їм це не буде вигідно.

З питань нових підходів до підвищення конкурентоспроможності підприємств в регіоні на основі кластерних мереж учасники конференції вирішили:



  1. Схвалити пропозиції учасників конференції щодо підвищення конкурентоздатності регіональної економіки на основі формування кластерної моделі виробництва та направити їх Херсонській облдержадміністрації, Херсонській торгово-промисловій палаті, вищим навчальним закладам, регіональній Раді підприємців щодо:

-створення регіональної координаційної Ради з питань інноваційно-інвестиційних мережевих утворень, до складу якої включити представників органів влади, громадських та підприємницьких об’єднань, наукових установ та банківського сектору регіону із залученням провідних фахівців з кластерних технологій Міжнародної фундації сприяння ринку.

- сприяння регіональною владою зміцненню і розвитку інноваційної компоненти і кластерного підходу в рамках реалізації програм державно-приватного партнерства, участі в цьому громадської організації Херсонська обласна організація Спілки економістів України;

-створення на базі громадської організації Херсонська обласна організація Спілки економістів України інформаційно-консультаційного центру по роз’ясненню складових формування та діяльності кластерних мереж, супроводження їх діяльності на умовах приватного партнерства;

2.Запропонувати Спілці економістів України внести пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо розробки та внесення до Верховної Ради:

- проекту Закону України «Про неприбуткові організації», в якому чітко визначити принципи підприємницької(некомерційної) діяльності громадських об’єднань, пільгові стимули до їх розвитку;

-проекту Закону України «Про загальні засади формування та розвитку кластерів»;

3. Надіслати зазначене рішення Спілці Економістів України, Міжнародній фундації сприяння ринку, Херсонській облдержадміністрації, Херсонській торгово-промисловій палаті, вищим навчальним закладам регіону та опублікувати його в засобах масової інформації, тези виступів учасників конференції оприлюднити в соціальних мережах.

Голова зборів обласної

конференції громадської

організації Херсонська

обласна організація

Спілки економістів України В.І.Бігун



Коментарі до конференції надала Ирина Кнорр,

Пресс-секретарь ХООО «Региональный совет предпринимателей»



Кластерная модель экономики: готова ли к ней Херсонщина?

На плановом форуме Херсонской областной организации Союза экономистов Украины, который состоялся в Херсоне 14 марта, кроме злободневных вопросов деятельности объединения, обсудили теоретические аспекты внедрения модели кластерной экономики в Херсонской области. Активной пропагандой этой идеи, как известно, занимается Херсонская областная государственная администрация в рамках повышения конкурентоспособности нашей территории. Взирая на опыт развитых европейских стран, кластерная модель уже подтвердила свою эффективность. Вместе с тем, реализация идеи создания кластеров на Херсонщине и в Украине не так проста, как кажется. Во время заседания Союза экономистов, прозвучали доклады специалистов о том, как в теории должна выглядеть кластерная модель конкретно для нашего региона, зачем она нужна и с какими проблемами могут столкнуться идеологи кластерного подхода при его реализации на практике.

Прежде чем судить о том, стоит ли внедрять кластерную модель на территории Украины и как это сделать, нужно разобраться в самом понятии. По словам заместителя председателя Херсонской облгосадминистрации Валентина Подвысоцкого, который многие годы занимался изучением кластерных моделей, сам кластер, как понятие – это форма организации территории. С экономической точки зрения – это объединение предприятий, предпринимателей и других единиц для создания «технологического коридора» в виде цепочки, в которой происходит выпуск качественных товаров от сырья до готового продукта. Главным аспектом существования кластеров в Херсонской области станет повышение экономической конкурентоспособности территории, обеспечение выпуска технологически качественной продукции, обеспечение людей новыми рабочими местами и повышение качества жизни в целом. Другим аспектом внедрения кластерной системы производства является вызов глобальности – если сегодня не поднять экономику области и не вывести ее на новый технологический уровень, то вскоре произведенные нами товары просто останутся за бортом, и не будут иметь интереса у покупателя. Таким образом, всякие сомнения по поводу необходимости внедрения экономического новшества на территории Херсонской области рассеиваются, и возникает вопрос, как внедрить такую схему на практике.

Изучив все теоретические аспекты, херсонские экономисты перечислили основные трудности, с которыми придётся столкнуться на пути реализации благой цели. Для успешного развития кластерных структур необходимо наличие пяти составляющих. Первая из них – это инициатива создания такой структуры, которая должна исходить от опытных, активных и влиятельных людей. В данном случае возможна инициатива, исходящая от предпринимателей (снизу), которые готовы объединиться для защиты своих экономических интересов, или со стороны власти (сверху). В ситуации с Херсонской областью, второй вариант исходящей инициативы является более приемлемым и более реальным, потому что в условиях экономики государства, отечественные производители работают по принципу «каждый сам за себя».

Вторая составляющая экономического кластера – это инновация, наличие новых идей и подходов к развитию структуры. Инновации позволят создать новый, высококачественный и конкурирующий на рынке товар, который будет иметь спрос. На территории региона есть конкурентоспособная продукция и, по мнению специалистов, ситуация у перерабатывающих предприятий не настолько плохая, как это показывается. Третья составляющая – это информация, знания, а также прозрачность, открытость и неограниченный доступ к знаниям. Для обеспечения этой составляющей есть научный резерв и кадровый потенциал научных работников, но доступ к информации на сегодняшний день является недостаточным, не смотря на наличие интернета и развитие информационной сферы в целом. Четвертая составляющая – это интеграция (использование новых кластерных технологий) при поддержке науки и поддержке со стороны власти. И пятая составляющая, самая главная, - это наличие интереса. Чтобы предприятия и другие организации согласились участвовать в создании кластера, необходимо наличие интереса, и, прежде всего, экономического. Этот интерес должен быть долгосрочный, потому что кластер является комплексной структурой и долгосрочным образованием.

На сегодняшний день, предприниматели независимы друг от друга и для того, чтобы показать выгоду объединения в кластеры, нужна серьезная пропаганда. Имея ничем не подкрепленную идеологическую цель, предприятия не станут «воевать по одну сторону барикад». Серьезно заинтересовать их пока нечем. Потому что вопрос каких-то налоговых или других льгот пока не обсуждается. Кроме всего прочего, для воплощения кластерной модели региональной экономики, нужны базовые предприятия, которые станут основой модели, нужен конкретный практический опыт и подходящий кадровый резерв, которого на данный момент мало. В распоряжении практиков отсутствует методика практического создания кластеров (только общие термины и общие рекомендации), отсутствует тесная связь с зарубежными партнерами, есть низкое качество бизнес-климата, нет четкого законодательного подхода в определении кластерных моделей, а также отдельных преференций для ее участников и слабо развита транспортная инфраструктура, что является существенным негативным моментом. Отдельным спорным моментом является психологическая готовность местных предпринимателей к кооперации.

Но самое главное, что стоит подчеркнуть, - это то, что, не смотря на большое количество препятствий и недоработок, идея внедрения кластерной модели экономики в Херсонской области является возможной и нужной, при условии глобальной поддержки на уровне региональной и государственной власти. Примером такой работы уже можно назвать инициативу ООО «Региональная энергосервисная компания». Ее ведущий специалист, председатель правления Херсонской областной общественной организации «Региональный совет предпринимателей» Федор Барулин в ходе своего выступления на конференции экономистов отметил, что они уже идут путем образования кластера. «Региональная энергосервисная компания» в Херсоне занялась объединением предприятий, связанных с одной сферой деятельности - энергетической отраслью. Сфера повышения энергоэффективности в Украине – это развивающийся рынок. И уже сегодня, в связи с возрастающим спросом на услуги, предприятие подбирает себе новых сотрудников из числа учащихся по профильным специальностям в Херсоне, ведёт отбор надёжных партнеров по проектированию и качественному проведению строительно-монтажных работ, поставщиков современного оборудования и материалов. Это и есть элементарный пример отбора в кластер, поэтому позитивные и эффективные примеры продвижения новой экономической модели в Херсонской области возможны.

Ирина Кнорр,



Пресс-секретарь ХООО «Региональный совет предпринимателей»

скачать файл



Смотрите также:
Ідвищення конкурентоздатності регіональної економіки на основі формування кластерної моделі виробництва
339.36kb.
Трансфер технологій як фактор інноваційного розвитку регіону
36.74kb.
Стратегія розвитку регіональної транспортної системи на базі формування транспортно-логістичного кластеру (тлк) харківської області
168.93kb.
Інститут аграрної економіки
2724.4kb.
Лаврів Орест Андрійович (Національний університет «Львівська політехніка») Конвергенція мобільних мереж gsm, cdma, Wimax на основі технології ngn-softswitch та формування ідеології єдиного терміналу
95.62kb.
В. В. Кулішов двнз київський національний економічний університет ім
45.22kb.
Життя і творчість Мацуо Басьо. Хоку – поезія пізнання
145.27kb.
План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів молодих учених І студентів у 2010 році
1751.33kb.
Мета: сприяти формуванню правового світогляду підлітків і на цій основі формувати відповідну активну позицію підлітків у реалізацій прав у житті
83.49kb.
Код модуля: пз 6043 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр
15.36kb.
Програмні питання з курсу
142.8kb.
1. пояснювальна записка машинознавство І основи виробництва вивчаються на 1-5 курсах Інституту фізико-математичної І технологічної освіти
139.67kb.