klevoz.ru страница 1
скачать файл


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 10 липня 2006 р. N 952

Київ


Про виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей

З метою забезпечення виконання положень Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, що додається.

2. У додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. N 403 "Про затвердження граничної чисельності працівників апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і підпорядкованих їм територіальних органів та встановлення ліміту легкових автомобілів, що їх обслуговують" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 9, ст. 339; 2001 р., N 20, ст. 851; 2004 р., N 9, ст. 535; 2005 р., N 49, ст. 3072; 2006 р., N 6, ст. 302, N 22, ст. 1655):

1) у позиції "Міністерство юстиції":

цифри з позначками "600**********" і "905**************" замінити відповідно цифрами з позначками "875**************" і "910*************";

цифри "790" виключити;

2) виноски "********** з 1 липня 2004 року" і "************** з 1 січня 2007 року" виключити.

3. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. N 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 22, ст. 1655), виключити.

4. Міністерству юстиції забезпечити утримання в поточному році додаткової чисельності працівників центрального апарату в межах бюджетних призначень, установлених Міністерству в Державному бюджеті України на 2006 рік.



Прем'єр-міністр України

Ю. ЄХАНУРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 липня 2006 р. N 952

ПОРЯДОК
виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей


Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії органів виконавчої влади у процесі вирішення відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (далі - Конвенція) питань стосовно повернення до України або з України до іноземної держави дитини, яка незаконно вивезена (переміщена) або утримується будь-якою особою (далі - дитина), та стосовно забезпечення реалізації права доступу до дитини, якщо такі дії порушують права іншої особи на опіку (піклування) над дитиною і не містять складу злочину.

2. Функції центрального органу за Конвенцією виконує Мін'юст безпосередньо та через територіальні органи - Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні і міжрайонні управління юстиції та вживає всіх заходів для забезпечення негайного повернення дитини і виконання інших положень Конвенції.

3. Фізична або юридична особа, яка має право на опіку (піклування) над дитиною (далі - заявник), може звернутися до Мін'юсту або центрального органу будь-якої іншої держави, що є Стороною Конвенції (далі - центральний орган), із заявою про сприяння поверненню дитини, незалежно від напрямку її вивезення (переміщення) - з-за кордону на територію України чи з території України за кордон, та заявою про забезпечення реалізації права доступу до дитини.

Для України Стороною Конвенції вважається тільки та держава, що визнала приєднання України до Конвенції або приєднання якої до Конвенції визнано Україною відповідно до статті 38 Конвенції.

У заяві про сприяння поверненню дитини, що складається за формою згідно з додатком 1, та заяві про забезпечення реалізації права доступу до дитини, що складається за формою згідно з додатком 2, повинна міститися вся відома заявникові інформація, яка може допомогти при встановленні місцезнаходження дитини і вирішенні питання щодо повернення її заявникові та реалізації права доступу до дитини.

До зазначених заяв додаються документи, в яких міститься інформація, що стосується порушеного питання (засвідчена копія рішення або угоди щодо встановлення опіки (піклування) чи щодо права заявника на спілкування з дитиною; витяг з нормативно-правових актів з відповідних питань та/або обґрунтоване посилання на відповідні норми; довідка про стан здоров'я дитини і характеристика; довіреність заявника), та їх засвідчений переклад на офіційну мову держави, в якій ймовірно перебуває дитина, або англійську чи французьку мову.

4. Мін'юст надсилає щороку Постійному бюро Гаазької конференції міжнародного приватного права дані про результати виконання Конвенції і відповідну статистичну інформацію.



Розгляд заяви про сприяння поверненню дитини до України

5. У разі надходження заяви про сприяння поверненню дитини до України Мін'юст:

1) звертається у разі потреби до МВС, Національного центрального бюро Інтерполу в Україні та органів Держприкордонслужби з метою встановлення місцезнаходження дитини;

2) перевіряє повноту заповнення заяви і документи, що до неї додаються;

3) перевіряє заяву на відповідність вимогам Конвенції і вимогам, установленим законодавством відповідної іноземної держави, та надсилає її центральному органові, сприяє у разі потреби підготовці заявником документів;

4) сприяє:

здійсненню перекладу заяви та необхідних документів;

одержанню на запит центрального органу додаткової інформації;

одержанню у разі потреби заявником документів, передбачених статтею 15 Конвенції;

5) повідомляє у разі винесення іноземним компетентним органом рішення про відмову в поверненні дитини заявнику про його право на оскарження рішення та строки для оскарження і сприяє у разі потреби додержанню заявником цих строків;

6) інформує у разі відмови заявника від вимог щодо повернення дитини центральний орган про відкликання заяви.

6. У разі надходження повідомлення про задоволення іноземним компетентним органом заяви Мін'юст з метою повернення дитини:

1) вживає за участю центрального органу заходів для безпечного повернення дитини;

2) інформує орган Держприкордонслужби з метою забезпечення безперешкодного перетинання державного кордону дитиною та особою, що її супроводжує;

3) перевіряє у разі потреби готовність відповідної установи соціального захисту і охорони здоров'я населення України прийняти дитину;

4) повідомляє центральний орган про фактичне повернення дитини;

5) забезпечує у межах компетенції виконання умов і зобов'язань, визначених рішенням іноземного компетентного органу про повернення дитини.

7. Національне центральне бюро Інтерполу в Україні на запит МВС або Мін'юсту вживає заходів для встановлення місцезнаходження дитини.

8. Орган Держприкордонслужби:

1) подає на запит Мін'юсту або органів внутрішніх справ інформацію про час і місце перетинання державного кордону дитиною та наявну інформацію про особу, що її супроводжує;

2) забезпечує безперешкодне перетинання державного кордону дитиною та особою, що її супроводжує, після надходження інформації від Мін'юсту про задоволення заяви про повернення дитини.

9. МЗС доручає на запит Мін'юсту закордонній дипломатичній установі України узгодити протягом двох тижнів із заявником, якщо він перебуває на території консульського округу дипломатичної установи, та центральним органом організаційні питання, пов'язані з поверненням дитини.



Розгляд заяви про сприяння поверненню дитини з України до іноземної держави

10. У разі надходження від заявника або від центрального органу заяви про сприяння поверненню дитини з України до іноземної держави Мін'юст:

1) реєструє заяву і надсилає підтвердження про її надходження поштовим зв'язком, телефаксом або електронною поштою;

2) перевіряє відповідність заяви вимогам Конвенції і повідомляє у разі потреби заявника і центральний орган про необхідність подання додаткової інформації;

3) інформує у разі, коли заява оформлена з порушенням вимог Конвенції чи недостатньо обґрунтована, заявника або центральний орган про причини відмови у прийнятті заяви;

4) повідомляє МВС та Адміністрацію Держприкордонслужби про необхідність вжиття заходів для запобігання вивезенню (переміщенню) дитини з території України особою, що незаконно її утримує, до вирішення питання щодо повернення дитини;

5) звертається до МВС з проханням про встановлення місцезнаходження дитини та особи, у якої ймовірно перебуває дитина;

6) повідомляє центральний орган про місцезнаходження дитини та вжиті заходи для запобігання заподіянню їй шкоди;

7) інформує центральний орган та/або заявника про заходи, що вживаються у ході розгляду заяви;

8) вживає заходів для забезпечення реалізації права заявника на спілкування з дитиною, а також сприяє наданню правової допомоги і консультацій;

9) повідомляє МЗС і Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини про надходження заяви;

10) звертається через свій територіальний орган на підставі довіреності заявника до суду за місцезнаходженням дитини з метою її повернення;

11) інформує у разі прийняття судом рішення про відмову в поверненні дитини центральний орган про порядок і строки оскарження рішення.

11. Мін'юст на підставі рішення суду України про повернення дитини:

1) звертається:

до компетентного органу України з метою виконання формальностей, необхідних для повернення дитини;

до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням дитини у разі відмови особи, у якої перебуває дитина, добровільно виконати рішення суду з виконавчим документом для відкриття в установленому порядку виконавчого провадження;

2) повідомляє заявника і центральний орган про прийняте рішення суду, зокрема про визначені судом умови щодо реалізації права на спілкування з дитиною;

3) інформує у разі потреби центральний орган про необхідність залучення установ соціального захисту і охорони здоров'я населення, іншого компетентного органу в іноземній державі для надання допомоги дитині та забезпечення захисту її прав після повернення;

4) пересвідчується у фактичному поверненні дитини.

12. Повернення дитини повинне бути здійснене протягом двох місяців з моменту набрання законної сили рішенням суду України про повернення, а у разі примусового виконання рішення суду - в установленому законодавством порядку.

13. Територіальний орган Мін'юсту за місцезнаходженням дитини в разі надходження від Міністерства заяви про сприяння її поверненню:

1) звертається:

до місцевої служби у справах неповнолітніх для одержання висновку про умови проживання дитини;

до суду за місцезнаходженням дитини на підставі довіреності заявника з метою її повернення;

до суду у разі потреби на підставі висновку служби у справах неповнолітніх про умови проживання дитини з метою визначення тимчасового місця перебування дитини до вирішення питання щодо її повернення заявнику;

2) інформує суд про обмеження, встановлені статтею 16 Конвенції, стосовно розгляду по суті питання щодо встановлення опіки (піклування);

3) повідомляє Мін'юст про здійснення відповідних заходів, а також про рішення суду;

4) одержує в суді у разі відмови особи, у якої перебуває дитина, добровільно виконати рішення суду виконавчий документ, з яким звертається до органу державної виконавчої служби для відкриття в установленому порядку виконавчого провадження.

14. На підставі повідомлення, що надійшло від територіального органу Мін'юсту за місцезнаходженням дитини про надходження заяви про сприяння її поверненню, відповідна служба у справах неповнолітніх протягом 30 днів:

1) вживає заходів для одержання від особи, у якої перебуває дитина, згоди на добровільне повернення дитини заявнику, а також інформує таку особу про умови Конвенції;

2) складає та подає територіальному органові Мін'юсту висновок про умови проживання дитини в Україні та інформацію про думку дитини стосовно повернення до заявника;

3) вживає у разі потреби заходів для запобігання заподіянню шкоди дитині або завданню збитків заінтересованим особам, зокрема шляхом тимчасового влаштування дитини за рішенням суду до установи соціального захисту або охорони здоров'я населення;

4) забезпечує у разі потреби надання дитині допомоги педагога, психолога та іншого фахівця;

5) інформує територіальний орган Мін'юсту про відмову особи, у якої перебуває дитина, добровільно її повернути заявнику.

15. МВС вживає заходів:

1) для встановлення місцезнаходження дитини та особи, у якої ймовірно перебуває дитина;

2) у разі потреби для тимчасового влаштування дитини до установи соціального захисту або охорони здоров'я населення для запобігання заподіянню шкоди інтересам і здоров'ю дитини на строк до передачі її за рішенням суду заявнику або іншій уповноваженій особі чи до влаштування іншим чином в установленому порядку;

3) для запобігання вивезенню (переміщенню) дитини особою, яка незаконно її вивезла (перемістила) або утримує, з території України за кордон.

16. Орган Держприкордонслужби:

1) забезпечує безперешкодне перетинання державного кордону дитиною та особою, що її супроводжує, після надходження інформації від Мін'юсту про задоволення заяви;

2) подає на запит Мін'юсту або органів внутрішніх справ інформацію про час та місце перетинання державного кордону дитиною та про особу, що її супроводжувала;



3) вживає на підставі звернення Мін'юсту заходів для уникнення можливості залишення території України дитиною, щодо якої розглядається заява про сприяння поверненню.

17. МЗС доручає на запит Мін'юсту закордонній дипломатичній установі України погодити протягом двох тижнів із заявником, якщо він перебуває на території консульського округу дипломатичної установи, та центральним органом організаційні питання, пов'язані з поверненням дитини.
скачать файл



Смотрите также:
Кабінет міністрів україни постанова від 10 липня 2006 р
87.6kb.
Постанова від 25 липня 2012 р. №680 Київ
122.29kb.
Кабінет міністрів україни п о с т а н о в а від 17 жовтня 2008 р. N 955 Київ
62.07kb.
Кабінет міністрів україни постанова від 25 травня 2011 р
92.43kb.
Кабінет міністрів україни п о с т а н о в а від 6 травня 2001 р. N 433
235.39kb.
Кабінет міністрів україни постанова від 12 квітня 2000 р
99.88kb.
Постанова від 25 травня 2011 р. №548 Про затвердження Порядку проведення
57.14kb.
Кабінет міністрів україни постанова від 5 вересня 1996 р
573.43kb.
Кабінет міністрів україни постанова від 7 вересня 1998 р. N 1388
627.46kb.
Кабінет міністрів україни постанова від 31 жовтня 2012 р
45.95kb.
Чинний (1 сторiнка) кабінет міністрів україни
62.6kb.
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України
570.29kb.