klevoz.ru страница 1
скачать файл
КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.

Київська Русь у 1054—1113 рр

Після смерті Ярослава Мудрого розпочинається поступо­ве ослаблення центральної влади в Київській Русі. У 1054— 1113 рр. великокнязівський престол займали сини Ярослава Мудрого — Ізяслав, Святослав і Всеволод, — яких називали Ярославичами, та найстарший із його онуків Святополк. Від­сутність чітко розробленого та усталеного порядку престолонаступництва спричиняли періодичні спалахи збройних конфліктів між претендентами на великокнязівську владу.

Правління Ярославичів (1054—1073 рр.)

Співправління трьох осіб (тріумвірат) — Ізяслава, Свято­слава та Всеволода.

• Усунули від участі в державному житті молодших братів Ігоря та В'ячеслава, а після смерті останніх — привлас­нили їхні володіння.

• У 1060 р. здійснили спільний похід проти торків.

• Улітку 1068 р. усі три Ярославичі були розгромлені по­ловцями на річці Альта

• У 1068 р. у Києві відбулося повстання проти Ярославичів. Проголошення Всеслава Полоцького великим князем ки­ївським. У 1069 р. Ізяслав за підтримки польського коро­ля Болеслава II повернув київський престол.

• 1072 р. Затвердження на з'їзді у Вишгороді нової збірки законів «Правда Ярославичів».

• 1073 р. Загострення суперечок між Ярославичами пе­реростає у відвертий конфлікт: Святослав, підмовивши Всеволода, здійснив воєнний похід на Київ і вигнав звід­ти Ізяслава

Правління Святослава Ярославича (1073—1076 рр.)

Верховна влада зосередилася в руках Святослава. Вважа­ється, що після цього виник дуумвірат (співправління двох осіб) Святослава і Всеволода.

• Із метою зміцнення влади Києва над удільними князями, які намагалися відокремитися або здобути зверхність над іншими, Святослав перерозподілив між ними князівства.

• Залишив за собою крім київського великокнязівського стола Чернігівське князівство, а в інших містах посадив своїх синів і племінників.

• У стислий термін домігся визнання всіма князями, а та­кож здобув підтримку київських бояр і духовенства.

Правління Ізяслава Ярославича (1076—1078 рр.)

• Останнє правління Ізяслава в Києві. Повернув владу за підтримки поляків. Спирався на допомогу Всеволода Ярославича, який віддав Ізяславу Київ, а сам отримав Чернігівське князівство.

• Позбавив влади синів Святослава й об'єднав під своєю владою всю Русь. Скривджені Святославові сини спричи­нили нову хвилю усобиць.

• Олег Святославич вигнав із Чернігова Всеволода. Ізяслав надав допомогу братові. У вирішальній битві поблизу села Нежатина Нива 3 жовтня 1078 р. брати перемогли Олега Святославича, але Ізяслав загинув.

Правління Всеволода Ярославича (1078—1093 рр.) Останній із синів Ярослава Мудрого. Ніхто не заперечував його прав на великокнязівський престол. Проте найбільше тур­бот Всеволоду завдали племінники, що вимагали від київського князя уділів.

• Затвердившись у Києві, віддав Чернігів своєму синові Володимиру.

• Виявив себе слабким великим князем. Воювати не любив і доручні цю справу своєму синові, щойно йому виповнилося 12 – 13 років.

• Реальна влада Всеволода поширювалася лише на час­тину держави. Турівська, Муромська, Волинська, Тмутараканська землі йому ке підкорялися.

• Був освіченою людиною, знав п'ять іноземних мов, про­водив багато часу за читанням книжок та бесідами з уче­ними людьми.

• Суперечки, що виникали між князями, улагоджував ди­пломатичним шляхом, інколи зіштовхуючи князів один з одним.

Правління Святополка II Ізяславича (1093—1113 рр.) Найстарший з онуків Ярослава Мудрого. За давніми зако­нами заміщення князівських столів мав переважні права на ве­ликокнязівський престол.

• У складних умовах постійних набігів половців не зміг об'єднати сили всіх руських земель і не виявив себе вмі­лим державним діячем і полководцем.

• За його правління набули поширення князівські з'їзди (снеми), які намагалися вирішити загальнодержавні пи­тання. Зокрема, припинити усобиці та організувати від­січ половцям.

• Разом із Володимиром Мономахом став ініціатором ска­сування порядку престолонаслідування, запровадженого Ярославом Мудрим, та введення спадкового володіння.

Князівські з’ їзди.

Вишгородський з'їзд, 1072 р. Перший із відомих літопису з'їздів князів. Затвердження «Правди Ярославичів».

Любецький з'їзд, 1097 р. Ухвалення рішення про при­пинення усобиць, які послаблювали державу і робили її беззахисною для половців. Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами.

Витичівський з'їзд, 1100 р. Укладення миру, який завер­шив війну князів, що розпочалася внаслідок осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича.

Золотчівський з'їзд, 1101 р. Обговорення питання спіль­них дій усіх князів проти нападів половців.

Долобський, 1103 р. Обговорення заходів, спрямова­них проти поло з'їзд вецької загрози. За наполяган­ням Володимира Мономаха київський князь Святополк Ізяславич погодився на війну з половцями.


Володимир Мономах (1053—1125) — князь чернігівський, переяславський і великий князь київський у 1113—1125 рр. Уславився численними переможними походами проти половців, унаслідок яких вони залишили прикордоння Київської Русі. За роки князювання в Києві відновив централізовану монархію на Русі, що занепала після смерті Ярослава Мудрого.

Життєвий шлях Володимира Мономаха (1053—1125)

Дитячі та юнацькі роки (1053—1078 рр.). Своє дитинство і юність провів при дворі батька Всеволода Ярославича в Переяславі-Південному. Постійно очолював батьківську дружину, здійснював далекі походи, придушував повстан­ня в'ятичів, воював проти половців. У 13 років батько на­правив його князювати в далекий Ростов.

Чернігівський період життя (1078—1094 рр.). Після того як Всеволод Ярославич став великим князем київ­ським, Володимир Мономах отримав в уділ Чернігів. Для Чернігівського князівства це був період розквіту, містобу­дування, храмового будівництва. У 1080 р. приборкував переяславських торків; воював із половцями. Лише за князювання Всеволода Володимир провів 12 битв із по­ловцями.

Переяславський період життя (10941113 рр.). Володи­мир Мономах після смерті батька, хоча за його життя й був фактичним правителем Русі, добровільно поступив­ся київським престолом Святополку Ізяславичу і так само передав Чернігівське князівство своєму старшому братові Олегу Святославичу, оскільки за законами заміщення кня­зівських столів вони мали переважні права, а сам повер­нувся до Переяслава. Будучи переяславським князем, постійно влаштовував походи проти половців. Був ініціатором спільних походів руських князів у половецькі землі (1103, 1107, 1110, 1111 р.). Набув гучної слави полководця.

Київський період життя (11131125 рр.)- Після смерті Святополка Ізяславича за запрошенням київського віча став великим князем у Києві. Відновив на Русі одноосібну монархію, що занепала після смерті Ярослава. Обмежи: обсяги стягування лихварями відсотків за позиками і за­кріпив це законом. У Києві було збудовано міст через Дніпро. Силою придушував князівські усобиці. Віднови! міжнародний авторитет Київської держави. Написав зна­мените «Повчання дітям», пронизане турботою про рідну землю, ідеями християнської доброзичливості та любові до ближнього.

еа Мстислав Великий (1076—1132) — великий князь київський в 1125—1132 рр. Старший син Володимира Мономаха. Успад; кував престол після смерті батька. Продовжував його справу па зміцненню великокнязівської влади й захисту Київської Русі від зовнішніх ворогів. Після його смерті відносно єдина дер жава вступила в добу удільної роздробленості й розпалася на окремі незалежні князівства.

Загальні риси правління Мстислава Володимировича

• Старший син Володимира Мономаха, успадкував київ­ський великокнязівський престол після смерті батька.

• У 1132 р. здійснив успішний похід проти литовських племен.

• Був сильним князем, який примусив визнати свою зверхність і підкорити Мономаховичів, Ольговичів, Давидовичів і галицьких Ростиславичів.

• Підтримував династичні зв'язки через укладання шлюбних ' союзів із Норвегією, Данією, Візантією та Угорщиною.

• У 1127 р. разом з іншими князями переміг полоцьких Всеславичів, а через два роки відправив у заслання до Константинополя всіх живих Всеславичів. Полоцьке князівство Мстислав передав своєму синові Ізяславу.

• Був останнім єдиновладним правителем Київської Русі, після смерті якого держава вступила в добу роздробленості.
Причини роздробленості Київської Русі

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.

• Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вищі за загальнодержавні.

• Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин.

• Зміна торговельної кон'юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом.

• Посилення експансії кочовиків на руські землі.



Особливості політичного та економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського і Переяславського князівств у середині XII — першій половині XIII ст.

Економічний розвиток

Політичний розвиток

Київське князівство (колишнє Полянське Правобережжя, землі дерев­лян, південно-західні райони розселення дреговичів і землі уличів у басейні Південного Бугу)

• Одна з найбільш розвинутих

і густонаселених областей Русі. Загальна кількість міст дося­гала 79

• Головне місто — Київ із насе­ленням 50 тис. осіб

• Основа господарства — орне землеробство, міста були цен­трами ремесла і торгівлі

• Через Київщину проходили грецький, соляний і залоз-ний торговельні шляхи, що зв'язували Русь із багатьма країнами світу


• Була давнім політичним і тери­торіальним центром Київської Русі

• Не була спадковою вотчиною якоїсь князівської лінії

• Протягом XII — першої полови­ни XIII ст. вважалася власністю великокнязівського київського столу і навіть загальнодинастич-ною спадщиною давньоруського князівського роду

• Упродовж 1146—1246 рр. київ­ський стіл 46 разів переходив із рук у руки



Чернігово-Сіверське князівство (землі в басейнах Десни і Сейму, Сожу і Верхньої Оки, де мешкали сіверяни, радимичі й в'ятичі)

• Землі князівства були вкриті гус­тою мережею населених пунктів

• Формування князівства в осно­вному завершилося в XI ст.

• Головне місто Чернігів за розмі­рами і рівнем розвитку поступа­лося лише Києву. Однак тісних економічних зв'язків між окре­мими районами князівства не існувало

• Засновником місцевої динас­тії був син Ярослава Мудрого Святослав

• Наприкінці XI ст. за рішенням Любецького з'їзду утворилося Новгород-Сіверське князівство, яке формально підпорядковува­лося Чернігову



Переяславське князівство (землі східного Лівобережжя Дніпра, колонізовані сіверянами)

• Переяслав був одним із най­більших міст Русі. Існували міста-фортеці: Остерський го­родок, Баруч, Воїнь, Прилуки, Лубни, Жовнин. Деякі з них були торгово-ремісничими осе­редками

• Через прикордонне розта­шування і набіги половців Переяславське князівство по­стійно потребувало захисту ки­ївського князя і продовольчої допомоги



• Виникло в 1050-ті рр. навко­ло Переяслава. У XII—XIII ст. фактично не мало політичної самостійності й цілком залежа­ло від Києва

• У Переяславі, як правило, сиді­ли князі, що мали посісти київ­ський стіл, або отримували це князівство як компенсацію за Відмову від претензій на Київ



Тестові завдання.

1.Який із синів Ярослава Мудрого за його заповітом отримав великокнязівський престол у Києві?

Л Ігор В Всеволод

В Ізяслав Г Святослав

2. Яким був склад тріумвірату Ярославичів?

А Ізяслав, Святослав, Всеволод

Б В’ячеслав, Ізяслав, Ігор

В Святослав, Ігор, Всеволод

Г В'ячеслав, Ізяслав, Ігор

3. На якому з князівських з'їздів було затверджено «Правду Ярославичів»?

А Вишгородському В Витичівському

В Золотчівському Г Долобського

4 Коли відбувся Любецький з'їзд князів?

А 1036 р. Б 1054 р.

В 1068 р. Г 1097 р.

6. Хто став великим князем київським у 1113 р.?

А Всеволод Ярославич Б Святополк II Ізяславич

В Володимир Мономах *Г Мстислав Володимирович

в. Якою була форма правління Київської Русі в період фео­дальної роздробленості?

А Дружинна держава Б Централізована монархія

В Станова монархія Г Федеративна монархія

7.Після смерті якого князя на Русі розпочалася доба феодаль­ної роздробленості?

А Ярослава Мудрого Б Святополка II Ізяславича

В Володимира Мономаха Г Мстислава Володимировича

8. Яке з названих князівств найбільше потерпало від набігів половців у другій половині XII — на початку XIII ст.?

А Переяславське Б Київське

В Чернігівське Г Волинське

9. На території якого князівства розташовувалися міста Бузьк, Червень, Белз, Житомир, Пересопниця, Дорогобуж?

А Переяславського Б Київського і

В Чернігівського Г Волинського

10. Про якого руського князя другої половини XII ст. у «Слові о полку Ігоревім» пишеться, що він «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю»?

А Володимирка Володаревича

Б Василька Ростиславича

В Ярослава Осмомисла

Г Ізяслава II Мстиславича

11. Які твердження є правильними?

1) За правління Ярослава Осмомисла в Галичі збудували Успенський собор

2) Володимир Мономах був автором «Слова про закон і бла­годать»

3) На Долобському з'їзді князів було проголошено запрова­дження спадкового володіння землями і князівствами

4) У 1169 р. коаліція 12 руських князів, організована Ан­дрієм Боголюбським, пограбувала і спустошила Київ

5) За правління київського князя Володимира Мономаха під Вишгородом збудовано міст через Дніпро

6) Правління тріумвірату Ярославичів завершилося в 1093 р.

7) За правління київського князя Мстислава Володимирови­ча було збудовано Успенський храм Києво-Печерського монастиря

А 1, 3, 7 Б 1, 4, 5

В 2, 4, 6 Г 2, 5, 7

12. Хто був автором літописного зводу «Повість минулих (временних) літ»?

А Агапіт Б Алімпій

В Іларіон Г Нестор

13. Укажіть імена перших святих руської православної церкви. Л Княгиня Ольга і князь Володимир В Брати Борис і Гліб II Прати Ярославичі Г Прати Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі

14. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А Перша згадка в літописах назви «Україна»

Б Смерть Володимира Мономаха



В Розпад «тріумвірату» Ярославичів

Г Долобський з'їзд князів
скачать файл



Смотрите также:
Київська русь у другій половині XI першій половині ХІІІ ст
109.51kb.
Суспільно політичний розвиток західноукраїнських земель у 60-х ­першій половині 70-х років ХІХ ст
121.26kb.
8 клас Що поєднувало і розрізняло міста Середньовіччя і раннього Нового часу. 10 б
105.48kb.
Українські землі наприкінці XVII -у першій половині XVIII ст
61.79kb.
Криза старого порядку. Початок модернiзацiї
75.27kb.
Приймальна комісія – робочий орган Прат «Вищий навчальний заклад «Київська гуманітарна академія»
200.57kb.
Киевская Русь (862-1240) Главными событиями в истории Киевской Руси были: в 862 г
65.06kb.
Станом на 01. 01. 2011 року Київська область
97.05kb.
Лекция Тема. Возникновение и развитие древнерусского государства Киевская Русь 9-13 вв. План
71.44kb.
Ii русь феодальная IX xvii вв
8158.23kb.
Развитие феодальных отношений. Русь при Ярославичах
100.76kb.
Откуда пошла Русь?
29.76kb.