klevoz.ru страница 1
скачать файл
Костянтинівський міський відділ освіти

методичний кабінет

КОНКУРС „КЛАСНИЙ КЕРІВНИК – 2001”




Маркович Олена Анатоліївна

класний керівник 7 класу

ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

2000 – 2001 н.р.


Якими діти народжуються,

це ні від кого не залежить,

але щоб вони шляхом правильного виховання

стали добрими - це

в нашій владі.

Плутарх

Треба завжди пам’ятати,

що дитина-не тільки

ваша радість, але й

майбутній громадянин,

що ви відповідаєте за неї

перед країною.

А.С.Макаренко

"Книга для батьків"
Сім'я... Родина... Ці слова, мабуть, святі для кожного з нас. Святі тому, що в житті кожної людини сім'я займає особливе місце, є основою особистого щастя.

Виховання дітей у родині є першоосновою розвитку дитини як особистості, бо родина-це золотий осередок суспільства, міць якої і домашня стабільна опіка над дітьми зумовлюють силу народу, нації, держави. В. Сухомлинський вважав, що сім я - це" джерело, водами якого живиться повноводна ріка нашої держави".

У вихованні підростаючих поколінь важливим чинником має стати родинна педагогіка, яка розглядає виховання дитини як певну взаємодію головним чином батьків і конкретних умов, що впливають на виховання й соціальне становлення особистості. Вона не належить до якихось виокремлень педагогічних явищ, а відбувається в контексті житія самої родини, на основі внутриродинних стосунків, трудових й опікунських взаємообов`язків і родинно-побутової культури.

Багатовіковим людським досвідом доведено, що, по-перше, рівень родинного виховання

зумовлюється станом самої родини. По-друге, родинне виховання має національний характер. По-третє, найоптимальніше його здійснення відбувається в родині традиційній

за умов державної самостійності народу. Тому перспективною залишиться традиційна українська родина з українським родинним національним вихованням дітей та молоді

новітнього вираження, адекватного сучасним і майбутнім потребам нашого суспільства.

Таким чином, при визначенні нових перспектив національного виховання підростаючого

покоління береться до уваги :


  1. українська родина й народне родинознавство та національне дитинознавство в їх історичному розвитку,

  2. родинні виховні традиції української нації;

  3. новаційні тенденції традиційного українського родинного виховання.

Вважаю, що сьогодні кожен педагог повинен для себе осмислити теоретичну спадщину сподвижників української і зарубіжної педагогіки з проблем родинного виховання: Я А. Коменського, Я Корчака, К. Ушинського, В. Сухомлинського, А. Макаренка та багатьох інших з метою використання набутого досвіду у виховній практичній діяльності. Для мене неоціненним джерелом педагогічної майстерності стала народна педагогіка та народні традиції, бо прогресивна етнопедагогіка українців завжди орієнтувала на виховання в дітей та молоді любові до батьківщини, шани до батьків і рідних, поваги до старших, старанності, трудової майстерності, дбайливого ставлення до природи та її багатств.

На мою думку, найбільшої ефективності виховання всебічно розвиненої особистості, свідомого громадянина України, можна досягти тільки у поєднанні педагогічної науки ( зокрема педагогіки та етнопедагогіки) з суспільною практикою.

Роль сім'ї, за моїм переконанням, у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють, загартовують організм дитини, розвивають її мо­ву і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, вихо­вують любов до знань, допитливість, працьовитість. А завдання педагога - навчити батька і матір виховувати дітей. Цьому питанню приділяв особливу увагу великий педагог В. Сухомлинський: " Учіть батьків мистецтва виховання як найблагороднішої, найвищої творчості, як виконання високого громадянського обов'язку".

Як класний керівник, я вважаю своїм завданням дати батькам такі психолого-педагогічні знання, які забезпечать в сім'ї морально-психологічні умови формування світогляду дити­ни, виховання різних сторін особистості: пізнавальних інтересів потреб у трудовій діяльності, фізичному розвитку і самовдосконаленні, самостійності і колективізмі, відпо­відальності і дисциплінованості. Тобто, організовуючи роботу з батьками, ставлю за мету озброїти їх педагогічними знаннями для забезпечення можливості ефективно вести процес родинного виховання. В організації роботи з батьками надаю перевагу активним формам співпраці.

Враховуючи значимість і актуальність родинного виховання в умовах сучасної школи, як класний керівник, я ставлю перед собою проблему " Співпраця класного керівника і родини у формуванні громадянина України ."

Створюючи систему заходів виховної роботи з учнівським і батьківським колективами



( додаток 1 ), я ставила перед собою виховні завдання на кожний рік роботи, реалізуючи які в практичній діяльності, завжди прагнула уявити собі тематику виховних заходів, їх цілісність, системність, цілеспрямованість і відповідність основній ідеї виховного процесу.

Починаючи з 5-го класу, кожний рік - це окрема сходинка в процесі виховання особистості і формування громадянина України, сходинка з чітко обґрунтованою психо-дидактичною метою, різноманітними засобами впливу як на учнівський, так і на батьківський колективи. Саме такими сходинками підіймається за допомогою батьків, учителя, само­вдосконалення людина, активна життєдіяльність якої розгорнеться в XXI столітті.

Починаючи працювати з п'ятикласниками, я ставлю перед собою мету сформувати колек­тив учнів і батьків, причому залучити останніх до співробітництва з класним керівником. Як цього досягти? Перш за все прагнемо пізнати краще одне одного. Для того, щоб діяти в тісному контакті з родинами, відвідую кожну сім'ю, знайомлюсь з батьками моїх учнів, з умовами життя дитини, вивчаю особливості її стосунків з батьками, адже знання сімей­но-побутових умов необхідне для прогностичної діяльності класного керівника і організа­ції співробітництва сім'ї і школи, основаного на індивідуалізованому підході як до окремої дитини, так і до окремої родини. Як же злучити батьків до співробітництва і як використати їх допомогу? По-перше, шукати допомоги в батьків, які за власним бажанням стають помічниками вихователя. По-друге, залучати батьків до планування, підготовки, проведення та обговорення разом з учнями колективних творчих справ ( КТС ), беручи до уваги захоплення, творчі здібності, особистісний досвід самих дорослих. По-третє, орга­нізовувати для батьків дні відкритих дверей, консультпункти, педагогічні конференції та семінари, батьківські збори з проблем родинного виховання. Для досягнення поставле­ної мети визначаю для себе шляхи реалізації в 1-й рік роботи з колективом: діагностувати індивідуальні особливості учнів, батьків через анкетування, тестування. Саме ці форми роботи з батьківським і учнівським колективом набули, на мою думку, широкої популяр­ності серед класних керівників усіх загальноосвітніх закладів.
Під час виступу на шкільному методоб`єднанні класних керівників я запропонувала про вести батьківські збори на тему "Чи знаєте ви свою дитину?", де обов’язковим є тестування батьків з метою визначення рівня педагогічних знань дорослих.

Виховна робота з учнями в 5-му класі спланована мною так, щоб діти краще пізнали Світ родинної педагогіки, народних традицій, навчилися їх поважати. Для цього прово­джу цикл класних годин "Подорож у світ народних звичаїв", який завершується КТС "Свято народних обрядових ігрищ" з обов’язковим залученням до підготовки і участю батьків самих учнів.


Моя спроба відновити загублені нині вміння батьків співіснувати з дітьми як досвідчене Покоління з прийдешнім: працювати разом, відпочивати разом, влаштовувати життя разом - вважаю, увінчалась успіхом. Результат цієї роботи - родинне свято в кінці навчального року "'Берегиня дому нашого" (КТС батьків і учнів).

Важливою умовою у створенні та забезпеченні системи виховної роботи в колективі є організація педагогічного всеобучу батьків, тому з 1 -го року практикую такі форми робо­ти з батьками, як диспути, семінари, педагогічні конференції, обмін досвідом (додаток 1) Завершивши таку складну і серйозну справу, з упевненістю можу сказати, що недаремно ми дали назву "Родинний дивосвіт" 1-му етапу роботи по формуванню колективу учнів і батьків як єдиної великої родини. Саме дивосвіт любові, шани, допомоги і знань пізнали і батьки, і їх діти в процесі співробітництва.


Другий рік виховної роботи (6 клас) ми умовно назвали "Літопис моєї родини". За мету я поставила продовжити роботу над згуртованістю учнівсько-батьківського колективу, а також зацікавити учнів і мотивувати дослідження родовід у власних сімей. Шляхи реа­лізації бачу в пошуково-дослідницькій роботі учнів з проблеми вивчення історії похо­дження власних сімей через розвиток творчих здібностей учнів, а значить, результатом цієї роботи повинна стати КТС "Мій родовід": створення альбомів "Тіні забутих пред­ків", "Літопис моєї родини", "Родовід" і колективне родинне свято "День сім'ї" із тради­ційним уже залученням родин учнів( додаток 2).

Постійно спілкуючись з родинами, я даю певні знання з народної педагогіки, народо­знавства, людинознавства, навчаю їх на практиці застосовувати набуті знання у вихов­ному процесі.

Для цього в 2-й рік роботи з батьківським колективом планую такі види роботи, як зустріч з психологом, диспути з проблем родинного виховання, обмін досві­дом на педагогічному семінарі тощо. Я впевнена, що успіх в роботі класного керівника з сім’єю буде лише тоді, коли носитиме характер виховного союзу, коли буде намагання творчого поєднання зусиль в спільній педагогічній діяльності, у формуванні ціннісне орієнтованої особистості.

В третій рік співпраці учнівського з батьківським колективом (7 клас) я організовую ро­боту так, щоб сприяти формуванню родинних взаємин в сім’ях учнів на основі педагогіки співдружності, а також прагну зацікавити учнів і мотивувати дослідження ними історії міста і району, де ми живемо. Тому цей рік роботи має назву "Від родоводу сім’ї до ро­доводу рідного краю."

Протягом року організовується пошуково-дослідницька робота учнів з проблеми вивчен­ня історії рідного краю в межах Програми "Моя земля - земля моїх батьків", яка завер­шиться КТС - створенням альбому "Річки нашого дитинства" і "Сімейним святом здо­ров'я" - сумісним туристичним походом учнів з батьками по визначних місцях рідної Донеччини. Такі форми роботи зацікавили учнівський колектив, і діти із задоволенням взяли участь у краєзнавчій експедиції в О.-Дружківський заказник скам'янілих дерев -- державну геологічну пам'ятку природи України.


Також побували в етнографічному музеї с. Прелесне та історичних місцях Святогір'я. Звичайно, ця робота проводитиметься в співдружності з батьківським колекти­вом.

Щоб залучити батьків до активного співробітництва в цей рік роботи, я спланувала провести на батьківських зборах круглий стіл "Дитина - друг і захисник природи. Як навчити дітей любити довкілля", лекцію "Трудове виховання дітей у сім'ї " та ін. (дода­ток 1)

Такі форми роботи як ці, на мою думку, сприяють вихованню справжньої людини, свідо­мого громадянина України, відповідального за екологічне майбутнє Батьківщини. В майбутньому я планую продовжити роботу з формування в світогляді учнів основ українського менталітету через вивчення історії походження української народності, а також удосконалювати взаємини між батьками і дітьми. Тому 4-й рік роботи з учнівським і батьківським колективом буде мати назву "Від родоводу рідного краю - до родоводу України"( 8 клас), а значить, учні досліджуватимуть питання виникнення української, народності, виховуватимуть в собі почуття патріотизму, національної самосвідомості, гордості за досягнення кращих представників нації в галузях науки і культури.

Планується завершити співробітництво учнівського з батьківським колективів КТС - створенням Книги Дружби, як підсумку співпраці колективів за чотири роки діяльності (додаток 1.).

В 9-му класі колектив працюватиме під гаслом "Я - громадянин України". Мета цієї роботи - сформувати національну самосвідомість учнів, їх громадянську позицію засобами родинного виховання.

Шляхи реалізації поставленої задачі я бачу в формуванні громадянської культури дітей і батьків з метою усвідомлення духовної єдності поколінь та належності до рідної землі, українського народу.



Цю багаторічну роботу планується підсумувати створенням стенду "Без мене і родини не буде України" (КТС батьків з учнями), де будуть відтворені результати співпраці колективу за кожний рік роботи - з 5-го по 9-й клас (додаток1.)

Досвід своєї роботи я характеризую як модифікаційний, тобто оснований на творчому


осмисленні змісту родинного виховання, його основних форм і напрямків. Він накопичувався протягом кількох років систематичної роботи з учнівським і батьківським колективами і включає в себе:

  1. наслідки діагностики індивідуальних особливостей учнів та їх родин, що складаються
    із бесіди з вчителем-класоводом, із анкетування учнів та їх батьків, із знайомства з роди­
    нами тощо;

  2. педагогічні заходи щодо стимулювання визначення спрямованості розвитку дитини че­рез творчу пошуково-дослідницьку роботу учнів, методику КТС, а також ситуацію успіху;

  3. індивідуалізовані засоби, за допомогою яких класний керівник може досягти конкретної
    мети - навчити батьків виховувати дітей - через створення консультпунктів, зустрічі з
    психологом, проведення днів відкритих дверей тощо;

4. система групових та індивідуальних заходів, спрямованих на відстеження процесу родинного виховання в його особистісно-конкретних формах і можливість корекції системи
в той чи інший бік;

5. система "зворотного зв’язку" — визначення в сприятливій для учнівського і
батьківського колективів формі підсумків пройденого етапу в досягненні поставленої мети, тобто проведення в кінці кожного року загального колективного заходу (родинних
свят, вечорів відпочинку батьків і дітей, турпоходів тощо);

6. узагальнення досвіду і аналіз класним керівником власної участі у вирішенні проблеми
"Співпраця класного керівника і родини у формуванні громадянина України".

Взагалі, запропонована система заходів щодо вирішення поставленої проблеми гармоні­зує взаємини вчителя, учнів та батьків, чітко визначає соціально-психологічну роль кожного в конкретний рік навчання і виховання особистості в процесах:



  • пізнання самого себе;

  • взаємопізнання батьків і дітей;

- формування культури родинних стосунків, заснованих на співдружності,, взаєморозумінні, взаємоповазі, толерантності;

  • усвідомлення родини як основи держави, народності;

  • усвідомлення активної життєвої позиції в родині, колективі, суспільстві;

  • формування національної свідомості громадянина України.

Таким чином, вирішуються основні проблеми національного і громадянського виховання особистості: патріотизм, національна самосвідомість, моральність особистості, культура

її поведінки, розвиток мотивації до праці. А значить, досягається основна мета виховання-сформувати свідомого громадянина, патріота України.

І нехай епілогом до сказаного будуть слова А.С.Макаренка: "Виховання дітей - найважливіша галузь нашого життя. Наші діти - це майбутні громадяни нашої країни і громадяни

світу. Вони творитимуть історію."



ДОДАТОК 1
Система

Конкретних заходів виховної роботи ( 5-9 класи ),

націлених

на досягнення поставленої проблеми:

"Формування громадянина України засобами родинної

педагогіки як основа національного виховання”
1 рік ( 5 клас) « Родинний дивосвіт»
Завдання: сформувати колектив учнів і батьків, залучити їх до співробітниц­тва з класним керівником.
Основні поняття, особистість, колектив, творчість, спілкування, співробітництво, родинне виховання, народна педагогіка.
Шляхи реалізації: 1) діагностика індивідуальних особливостей учнів та їх батьків ( анкетування, знайомство з родинами учнів );
2) вивчення кращих надбань народної педагогіки через різноманітні форми роботи з батьківським колективом.
Заходи:
Година творчості « На кого з батьків я хочу бути схожим» ( твори, малюнки, вірші дітей про своїх батьків )
«Моя родина» ( вечір знайомств )
Цикл класних годин « Подорож у світ народних звичаїв» , який завершується

КТС «Свято народних обрядових ігрищ» ( новорічні свята ).


«Світ моїх захоплень» ( конкурс-презентація власної творчості учнів )
Класні години: «Хліб - всьому голова»

«Мій найкращий друг»

«Про доброту і повагу до людей»
Урок мужності « Нагороди Великої Вітчизняної в моїй родині»

КТС « Берегиня дому нашого» ( родинне свято )


Робота з батьківським колективом:

  1. «Давайте познайомимось» ( зустріч батьків з педколективом ).

  2. «Батьки - перші вихователі дитячих душ». Спілкування дорослих і дітей в
    родині ( обмін досвідом на батьківських зборах ).

  3. «Який Ви батько ? Яка Ви мати? Моральне обличчя батьків»
    (тестування, анкетування ).

  4. Формування українського менталітету засобами народної педагогіки
    (конференція ).



2 рік (6 клас) " Літопис моєї родини"
Завдання:
- продовжити роботу над згуртованістю колективу батьків і учнів класу;

- зацікавити учнів і мотивувати дослідження родовіду власних сімей.


Основні поняття: сім’я, родовід, генеалогія, фамілістика, культура спілкування.
Шляхи реалізації:
1) Пошуково-дослідницька робота учнів з проблеми вивчення історії походження власних сімей ;

2)Розвиток творчих здібностей учнів через створення колективної творчої справи „Мій родовід".


Заходи:
- Цикл класних годин "По імені називають , по батькові величають."
- " Сімейні династії " (презентація родин, в яких професії передаються в поколіннях.)
-" Вишиванки моєї бабусі" (зустріч з народними майстрами.")
- " Сімейні реліквії "( презентація учнями родинних традицій.)
- Рольові ігри: " Турнір знавців хороших манер", "До мене прийшли гості", "Домашні обов’язки членів родини".
- КТС: створення альбомів „ Тіні забутих предків,” „Мій родовід,” „ Літопис моєї родини” (протягом року.)
- Колективне родинне свято „День сім’ї” (із залученням членів родин учнів)
Робота з батьківським колективом:
1)Граматика спілкування з дітьми (зустріч з психологом)

2)Виховання дітей – основна задача родинної педагогіки(обмін досвідом на педагогічному семінарі)

3)Роль сім’ї у самовизначенні учня (диспут)

4)Створення психологічного комфорту в сім’ї (індивідуальні консультації протягом року).



7клас

Від родоводу сім’ї - до родоводу рідного краю.

Цикл класних годин з історії рідного міста:

Тема 1 « Історія виникнення нашого міста» .

Мета: на основі експозиційних матеріалів міського краєзнавчого музею ознайомити

учнів з історією виникнення, розвитку і сьогодення м. Костянтинівки.


Тема 2 «Вулиці міста розповідають..».

Мета: розвивати пізнавальний інтерес учнів до топонімічної і етимологічної історії рідного міста через творчу пошуково-дослідницьку роботу за методикою КТС .
Тема 3 « Їх іменами названі вулиці міста».

Мета : на краєзнавчому матеріалі міста ознайомити учнів з подіями соціальної і культурної історії держави та її видатними представниками, чиїми іменами

названі вулиці міста Костянтинівки.


Тема 4. « Костянтинівці у Великій Вітчизняній..».

Мета: виховувати почуття патріотизму, повагу до історії народу через пошуково-дослідницьку роботу "Імена героїв Великої Вітчизняної війни в назвах вулиць нашого міста".
4 рік (8 клас) „Від родоводу рідного краю – до родоводу України.”

Завдання: - продовжити роботу з формування у світогляді учнів основ українського менталітету через вивчення історії походження української народності;

- удосконалювати взаємини між батьками і дітьми засобами родинного виховання.


Основні поняття: менталітет, культура, мистецтво, родині взаємини, толерантність.
Шляхи реалізації:
1) дослідження учнів з питань виникнення української народності;

2) виховання в учнів почуття патріотизму, гордості за досягнення співвітчизників у галузі світового мистецтва і культури;

3) колективна творча справа КТС батьків і учнів – створення Книги Дружби як підсумок співробітництва батьківського і учнівського колективів.

Заходи:


  • Цикл класних годин „Наші пращури – слов’яни. Найдавніші поселення на території нашого краю,” „Хто ми? Чиїх батьків? Чиї діти?” (диспут) „перші поселенці з України. Українська діаспора”.

  • Цикл класних годин „Видатні українці.”

  • Цикл класних годин „Чарівний світ мистецтва”.

  • КТС: створення Книги Дружби.

  • Колективне родинне свято „Зустріч поколінь”.


Робота з батьківським колективом:


  1. „Чи знаєте Ви психічний склад дитини? Особливості психічного розвитку восьмикласників”. (анкетування, зустріч з психологом)

  2. „Заохочення і покарання в сім’ї” (диспут)

  3. „Роль особистого прикладу батьків у вихованні розвиненої особистості” (обмін досвідом на батьківських зборах)

  4. „Мистецтво у Вашому домі. Як навчити дітей бачити прекрасне в навколишньому світі” (лекція)

5 рік (9 клас) „Я – громадянин України.”
Завдання: - сформувати національну самосвідомість учня , його громадянську позицію засобами родинного виховання.

Основні поняття: громадянське суспільство, громадянин, громадянство;національна свідомість, самосвідомість особистості.

Шляхи реалізації:
1)формувати громадянську культуру дітей і батьків з метою усвідомлення духовної єдності поколінь та належності до рідної землі та українського народу;

2)колективна творча справа учнів і батьків - створення стенду „Без мене і родини не буде України.”



Заходи:
- Цикл класних годин „Українська держава .Яка вона є?

- Цикл класних годин „Що значить бути громадянином ?”

- Ділова гра „ Я – людина”(захист самохарактеристик)

- Рольові ігри по формуванню культури екологічних відношень в родині :

„Сімейний бюджет.”

„Бюджет твоєї родини.”

„Співвідношення твоїх потреб і можливостей.”

- КТС: створення стенду „ Без мене і родини не буде України”

- Колективне родинне свято „Українському роду нема переводу.”

Робота з батьківським колективом:
1)Шкідливі звички підлітків і шляхи їх подолання ( лекція робітників Центру здоров’я.)

2) Керівництво самовихованням підлітків у родині (ділова гра )

3)Роль родини у формуванні в підлітка потреби в систематичній праці як основі життєдіяльності людини.(педагогічний семінар)
Родовідне дерево

/фрагмент КТС учнів 6-го класу над створенням альбому" Мій родовід"/

Слово вчителя:
Чи схожа родина на дерево ? Чи не походять і не розвиваються від діда-прадіда діти, онуки, правнуки за тією ж закономірністю, що й гілки від стовбура? Ще в глибоку давнину виник звичай вести літописи, хронології роду. Кожне наступне покоління розповідало про себе. В архівах зберігається чимало таких хронік, або генеалогій. Вони дають цінний матеріал не тільки для вивчення того чи іншого роду, а й певних явищ суспільних. Адже люди, сім'ї, династії були учасниками важливих історичних подій.

За літописами, проте, не завжди зручно одразу охопити всю історію роду. Представники знаменитих родин часто замовляли художникам, граверам наочне зображення свого роду. Так виникла традиція родовідних дерев. Родовідні дерева на Україні з'явилися в середньовічну епоху. Кожне таке дерево являло собою алегорію, тобто іносказання, втілення в образі дерева поняття про рід людський.



Родовідне дерево найчастіше зображували у вигляді лавра, пальми, дуба, а також куща винограду чи троянди. Ці рослини цінували передусім за довговічність, красу крони й деревину, плід й квіти. Символічно всі ці якості переносилися на представників роду.

Щоб не згинув хороший звичай пам'ятати своїх пращурів від п'ятого чи сьомого коліна, кожній сім'ї потрібно вести Дерево Роду. Воно допоможе сьогоднішньому і наступним поколінням пам'ятати всіх членів роду: і живих, і померлих.



Як же малюється і ведеться Дерево Роду?

  1. Спочатку потрібно намалювати коріння - це батьки ваших дідусів і бабусь. Якщо
    в них були сестри і брати то треба намалювати ще й маленькі відростки.

  2. Тепер малюється стовбур - це дідусі і бабусі.

  3. Гілочки - це ваші батьки і їхні сестри, брати / тіточки, дядечки /.

4. Листя - це вже діти. У кожної гілочки, кожного листочка або кореня є своє ім'я.
На жаль, сьогодні ми не можемо оживити всі Дерева Роду, створені вами, діти,

немає в нас такої казкової сили, але можемо зберегти ваші творчі роботи для виставки-вернісажу на родинному святі "День сім'ї", яке незабаром відбудеться і куди ви запросите своїх батьків, дідусів і бабусь.


Сімейна реліквія.

Фрагмент КТС учнів 6 класу над створенням альбому „ Тіні забутих предків.”


Слово вчителя :

Зроду – віку співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям навички до праці та поведінки, залишити добру пам’ять про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримуватись ї далі розвивати родовідні звичаї. Так створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з форм громадських взаємин.

Відродити інтерес до історичних коренів своєї сім’ї можна спільними зусиллями дітей і їх батьків. Учні, готуючись до КТС, розпитують батьків про те, чи зберігаються вдома родинні пам’ятні речі, що це за реліквії, коли з’явилися в сім’ї, з ким пов’язані перші спогади про неї, чи збереглись якісь легенди чи оповіді, пов’язані з реліквією.

Однією з найпоширеніших реліквій родини є фотографії. Діти ведуть дослідницьку пошукову роботу що до історії власних родин, збирають фотографії прадідів, дідів і укладають фотоальбом свого роду, який за бажанням можуть називати „Тіні забутих предків” або „Літопис моєї родини”.

Зібраний пошуковий матеріал згодом можна використати для виставки на родинному святі, або на спільних зборах: класній годині і батьківських зборах, присвячених збереженню сімейних традицій. Учні виконуючи таку творчу роботу, мають відчути, що історія країни – це долі їхніх сімей, близьких і рідних людей.


Роде наш прекрасний

Виховна година


Мета. Стимулювати інтерес у дітей до історії свого роду, сім’ї, розширити знання учнів про сім’ю та її значення для людини.

Завдання.

  1. Допомогти дітям зрозуміти поняття „сім’я”, „рід”, „обереги”.

  2. Формувати почуття духовної єдності поколінь, виховувати любов і повагу до батьків, рідної землі.

Створити атмосферу емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів, сприймань дитини, її самовираження і бажань самовдосконалення.

Обладнання. Добірка ілюстрацій на тему сім’ї, добірка малюнків з хатніми та сімейними оберегами, скатертина, рушник, хліб, квіти, магнітофон із записом пісні про сім’ю, про щасливе дитинство; на дошці запис:
Слава родині,

Слава дитині,

Слава Богу святому,

Щоб спала дитина

У тихому домі...
Вчитель. Дорогі діти! Сьогодні ви прийшли на виховну годину, яка присвячена сім’ї.

Як ви вважаєте, чим викликана така увага людей до сім'ї?

Так, сім'я займає особливе місце в житті людини. Тато і мама дають вам життя, доглядають вас, співають ко­лискові, вчать, що добре, а що погано, привчають до праці, виховують і люблять вас. Вони хвилюються, коли у вас не­вдачі, І радіють вашим успіхам. От і сьогодні ваші батьки щасливі від того, що ви вчитеся, школярі. Саме вони потур­бувались про ваш святковий одяг і квіти, купили вам зоши­ти і книжки, красиві портфелики і сподіваються, що ви бу­дете старанні у навчанні.

Отже, сім'я складається з батьків і дітей. Це дуже близькі люди, які люблять один одного, піклуються і допомагають одне одному.

Діти, давайте прислухаємось до того, як звучить слово «сім'я», здається, в ньому є два слова — «сім» і «я». Що це означає?

А те, що діти схожі на своїх батьків. Цю особливість люди помітили ще в давні часи, і так з'явилась приказка:



«Яблуко від яблуньки недалеко падає», тобто у кожної яб­луньки свої яблучка і їх не можна переплутати з іншими. Так і діток.

Сьогодні вас багато сидить у цьому класі. Всі ви різні і не схожі один на одного ні зовнішністю, ні характером.

А чим ще ви відрізняєтесь? Можливо, відповісти на це запитання вам допоможе ось ця загадка.

А відгадайте-но, що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина. (Ім'я)

Так, у кожного з вас є своє ім'я, прізвище та по батькові. Кожна людина повинна їх добре знати.

Давайте перевіримо, як ви знаєте ім'я, по батькові та прізвище. (Запитую кількох учнів).
Ім'я своїй дитині батьки вибирають за бажанням, а прізвище йому дає батько. Адже він голова сім'ї і продовжу­вач роду. До імені дитини додається ім'я батька.

Якщо батька звуть Василем, то дочка буде Василівна, а син — Васильович, Петром — Петрівна, Петрович, Миколою — Миколаївна, Миколайович і т. д. Діти, ви повинні знати імена своїх батьків, в яких теж були батьки, а в них також. А всі разом вони називаються родом. Старші члени родини мають великий досвід життя і допомагають молодшим. На них тримається рід. Подібно як дерево на корінні.



Діти, давайте намалюємо з вами Дерево роду. Спочатку намалюємо коріння — це батьки ваших дідусів і бабусь.

Якщо в них були сестри і брати, то намалюємо ще й ма­ленькі відростки.

А тепер намалюємо стовбур — це дідусі і бабусі. Ваші батьки, їхні сестри і брати, а ваші рідні дяді і тьоті — це гілоч­ки. А тепер намалюємо листя.

Як ви думаєте, кого ми зображуємо листям. Так, це ви. Отже, ми намалювали Дерево роду.


Чим міцнішим росте дерево — тим більший рід, і у кожної гілочки або коріння є своє «ім'я». Якщо хтось з вас не знає імен членів своєї родини, обов'язково розпитайте у своїх
близьких і запам'ятайте їх.

Треба знати свою родину. Ось вам приклад. (Декламує вчитель).



У нашого Омелька

Невеличка сімейка:

Тільки він та вона,

Та старий, та стара,

Та Іван, та Степан,

Та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косаті,

Та два парубки вусаті...

А тепер, діти, розкажіть про свою сім'ю словами: «А у нас...»

(Дітям треба назвати імена батьків, дідусів і бабусь, сестричок, братиків...)

Діти, а ви звернули увагу, що у вірші було багато імен, а коли розповідали про сім'ю ви, то значно менше?

Сьогодні ми вивчимо з вами слова, які допоможуть ва­шим мамам. Це дитяча «Молитва за маму».
Є в мене найкраща у світі Матуся.
За неї, Пречиста,

До тебе молюся.

Пошли їй не скарби,

А щастя і долю.

Щоб дні їй минали

Без смутку, без болю.

(Вчитель перевіряє, як діти запам'ятали її, а потім пропо­нує розповісти відомі дітям вірші про маму, тата, сім'ю тощо (за бажанням). Окремі учні можуть проспівати пісні).

Сім’я – сім „Я”

Обладнання. Рушники. Плакат «Родина, родина, від батька до сина,

Від матері доні добро передай.

Родина, родина — це вся Україна,

З глибоким корінням, з високим гіллям.

(З пісні)

Столи, за столами сидять сім! Одна сім'я співає.

Ой у гаю, при Дунаю, соловей щебече.

Він свою всю пташину до гніздечка кличе.

Ой тьох, тьох, він тьох-тьох-тьох,

Соловей щебече,

Він свою всю пташину до гніздечка кличе.
Вчитель. От і скликали сьогодні ваші діти і онуки дорогі родину у шкільне гніздечко для розширеної зустрічі, зна­йомства великого роду класу (бо ми вже з вами всі тут— ве­лика класна сім'я). І я радо вітаю вас усіх, хто зібрався у цьо­му залі! А зібралися ми тут, щоб краще пізнати один одного, відпочити, пожартувати, позмагатися.

Виступ директора школи, завуча, педагога-організатора.

Вчитель. Для кожного з нас близькі і дорогі поняття дім, сім'я, діти. Ці місткі і надійні слова випромінюють світло й тепло, породжують почуття опори і надії. Ще наші предки вбачали в сім’ї найважливішу і неодмінну основу життя кож­ної людини, господарську та моральну її основу.

Де згода у сімействі, де мир, а не війна,

Щасливі ті люди, блаженна сторона.

їх Бог благословляє, добро їм посилає,

І з ними він живе.

Слова цієї пісні знали у кожній родині. І, мабуть, кожна сім'я, як колись, так і тепер, хотіла б бути такою богоблагословенною. Бо коли людина зовсім не мала родини, чи минав її короткий вік у сімейних чварах, то, як казали у на­роді, «випала собача доля». Справжнє людське життя мало бути щасливим, а крихке сімейне щастя складалося із суми багатьох факторів і стосунків. Традиційна українська сім'я була великою: під одним дахом жило декілька сімей, чи декілька поколінь. Я хочу назвати сім'ю нашого класу, в якій троє дітей і дружно живе три покоління. Також три покоління мирять під одним дахом в інших сім'ях.



Вчитель. Батьки виховували дітей своїм прикладом. Існує легенда:

Колись давно спитали у батька такої благословенної сім'ї, як він так гарно зумів виховати аж 12 своїх дітей. «А я ніяк їх не виховував, я робив, а вони коло мене, я жив, а вони коло мене». Значить, змалку для дітей ідеалом ставала сім'я, батьки.

А як наші діти говорять про своїх батьків, якими вони постають у розмовах, у діях, ми просимо розказати прак­тичного психолога нашої школи.



(Виступ психолога).

Вчитель. Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти. А діти в нас хороші, талановиті, отже, і батьки теж. А як же діти уявляють собі сім'ю?

Пісня «Ой що ж то за шум учинився?»

Вчитель. Але як каже народна мудрість, «Принеси, Боже, здалеку родину, то ми і в будень зробимо неділю». А в нас сьогодні ого яка родина! Тож святкуймо!

Оголошую конкурс «Чи знаєте ви один одного?» Я запи­тую: жінка пише, а чоловік відповідає.



  • Скільки років ви вже разом?

  • Якби ваша дружина в лотерею виграла багато грошей, що б вона купила?

а) корову;

б) нову шубу;

в) інше (записати).

— Які квіти любить ваша дружина?



  • В якій сукні була ваша дружина в той день, коли ви
    вперше зустрілись?

  • Яку страву ваша дружина готує найкраще?

  • Скільки у вашому господарстві курей?

  • Назвіть по порядку дні народження ваших дітей.

  • Яка річ у вашій сім'ї найцінніша?

  • Чи задоволена вами ваша дружина?

  • Якою була погода в день вашого весілля?

  • Назвіть найулюбленішу пісню дружини.

  • Уявіть собі: ви прийшли додому раніше від жінки, все
    прибрали, наварили їсти, ще й помідори в грядці просапали.
    І ось нарешті приходить ваша дружина. Вона:

а] здивується;

б] нічого не помітить, бо так буває щоразу;

в] інше (записати).

Вчитель. Так пізнавалися, так бралися, так утворюва­лися ваші пари, як Бог кому судив. (Легенда «Лінивий хло­пець і роботяща дівчина»). Побралися, живуть і кожна сім'я має дім.

Вірш «Хата».

Учениця читає вірш «Біля кого найтепліше?»

Вчитель. Отже, діти, найкраще біля мами. А чоловікові — говорить народна мудрість — нема кращого друга, як вірна подруга. Та й весь дім тримається на жінці. А щоб в домі був лад, господиня повинна багато чого вміти і знати: пекти хліб, варити їсти, шити, вишивати, в'язати, мастити хату, співати, доїти корову, доглядати худобу, ще й на роботу ходити. А найголовніше — всі дорогі, прекрасні мами вчать дітей доб­ру і правді. Ось як в легенді.

Рубали ліс. Ворона переносила своїх дітей через річку на Другий берег. Несе вона перше вороненя й питає: «Чи ти мене будеш так любити, як я тебе?» Воно відказує: «Буду». Ворона й пустила його у воду. Те ж сталося і з другим. Несе вона третє і знову питає: «Чи ти будеш мене так любити, як я тебе?» А воно й каже: «Ні, мамо, як я буду мати своїх дітей, то я буду їх так любити, як ти мене». Ворона й перенесла йо­го на нове місце, а брехунів потопила.

А як же наші діти люблять своїх мам?

Виходять діти із свічками й співають «Молитву за маму». Дарують дарунки.

Вчитель. А вам, матері, всіх дітей жаль: і найменшого, і найбільшого. Бо ж у дитини заболить пальчик, а в матері — серце. Тому й поучають мами своїх дітей, що ходять до неньки по розум. Але чи завжди їх слухають діти?

Жартівливий танець «Мама, все о'кей».

Вчитель. Подивіться сценку «Добре торгувались» у ви­конанні ваших розумних дітей.

Вчитель. А тепер давайте попрацюємо ми. Ви знаєте, що багато наших мам вміють швидко говорити, так вимагає їх імідж. Отже, конкурс скоромовок для мам.

Їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались про горшки, про миски і про покришки”.



Вчитель. Розвиток дитини починається зі звуків маминої колискової, бабусиних казок. І стільки діти їх навчились від батьків і від вчителів, що спробуйте тепер ви відгадати, з якої казки цей герой?

Конкурс, в якому кожна сім'я називає героя, якого представляє дитина.

Вчитель. V традиційній українській родині чоловік, госпо­дар був головою дому, особою, що несла юридичну відповідальність за виконання сім'єю її обов'язків перед державою. Слово «чоловік» можна розчленувати як «чоло віку». Звідси й така висока відповідальність. Батько пови­нен був вміти все робити і вчити синів.

Батько виконував і роль домашнього священика, виконуючи всі необхідні ри­туали. Йому, годувальнику, належала найперша і найсмач­ніша ложка страви в домі. Батько був і суддею в жіночих конфліктах. І, звичайно, кожна жінка мріяла мати чоловіка розумного, працьовитого, рішучого, а головне, непитущого. Кажуть, колись було таких багато.

Зараз оголошується конкурс, хто швидше і краще зро­бить мітлу.

А поки батьки працюють, діти покажуть, як вони люблять своїх батьків.



Пісня «Папа может».

Вчитель. А наші хлопчики можуть бути ось такими гар­ними.

Танець «Матрьошки».

Вчитель. А зараз наші тата запросять нашим мам на вальс.

Дорогі батьки! Всі ви були школярами і знаєте, які цікаві пригоди траплялися з вами. А тепер і з вашими дітьми. Існує серія анекдотів, головною дійовою особою яких є Вовочка.



Анекдоти з-під парти.

Вчитель. Шановні батьки, хто з вас знає анекдоти про Вовочку?

У народі кажуть: «І живемо не батьками — і помремо не людьми». Отже, кожна сім'я вважалася повноцінною, якщо в ній були діти. Малі діти, ясні зірки, світять і радують вас.



Уривок з твору О.Гончара «Твоя зоря».

Вчитель. У багатьох наших сім'ях є по декілька дітей.

Конкурс реклами.

Вчитель. А зараз сучасний танець танцюють наші дівчата.

Діти, як квіти, полий, то й ростимуть. А як наші батьки вміють доглядати за дітьми?



Конкурс «Тато зав'яже бант дочці».

Вчитель. Пісня — мамі і всій родині, що вчить добру, праці, поваги до старших.

Пісня «Мати сіяла сон».

Вчитель. От і підійшла до кінця наша зустріч — ми пізна­лися, подружилися, породичалися нашим класним родом. І як рід, родина будемо завжди разом радіти успіхам і сумува­ти з невдач, разом працювати і разом рости і розумнішати.

Шануймося, друзі, на довгім віку

Та щедрими будьмо завжди у коханні.

Хай діти всміхаються нам в сповитку,

Літаючи в снах на світанні.

Здибаймося, друзі, як сестри й брати,

Прощаймось в надії зустрітися знову.

І хай нам щастить, хай щастить у житті

На дружнюю, щиру розмову.

На щастя, на долю

Хай сонце голубить тополю.

А небо вклоняється полю

1 шуплять пшениці і жита

На щастя, на долю,

На довгі і мирні літа.

Година спілкування . 7 клас

Тема: Культура світу. Людина серед людей.
Мета: ознайомити дітей з поняттям „культура світу”, з’ясувати його складові.
Завдання:

1) довести важливість освіти у формуванні в учнів позитивної Я-концепції,

доброзичливого ставлення до оточуючого середовища (соціальна компетентність);

2) навчити учнів розрізняти типи темпераментів людей і будувати

відповідну стратегію поведінки;

3) сприяти згуртованості учнівського класного колективу, проявам індивідуальності

кожної дитини, розвиваючи дитячу творчість (комп. саморозвитку і творчої діял-ті);

4) продовжити розвивати комунікативні якості учнів (комунікативна комп-ть);

5) виховувати толерантність у стосунках дітей; почуття любові до природи.
Обладнання: 1)плакат із зображенням земної півкулі „ Світ”, поділений на сектори: „Я”,

„Я серед людей”, „Я серед природи”;

2) фотоколлажі „Мої канікули”, „Ми відповідальні за тих, кого приручили”, виготовлені

учнями для участі в шкільних фотоконкурсах;

3) горошини (за кіл-тю дітей), магнітофон із фонограмою.
Основний зміст роботи

І. Мотиваційний етап

- Учитель просить дітей витягнути перед собою долонь, під фонограму кладе кожному горошинку, просить уважно подивитися на неї і сказати, на що вона, на їхній погляд, схожа.

Серед версій дітей – учительська: горошина схожа на нашу планету Земля, саме такою вона видна з всесвіту.

- Що можна побачити на цій маленькій „копії” планети?
І І. „Розкажи, як тобі живеться на планеті Земля”
1)” Кожна людина – це цілий світ” (слово учителя про типи темпераменту людей, ознайомлення з поняттям „темперамент”, стисла характеристика кожного психотипу,

звернення до опорних схем на дошці);

2) Гра – розминка „Ще раз познайомимось?” (індивідуальна презентація кожного учня

за схемою: Хто я такий? Який Я? Що я люблю? Що я відчуваю? Що я вмію?

з використанням фотоколлажа „Мої канікули”);

3) Гра „Асоціативний ланцюжок” („презентація” свого сусіда справа (зліва) у формі асоціації його з якимось предметом, явищем тощо);

4) „Відгадай, хто?” рольова гра у парах: розігрування учнями ситуації за поданими завданнями у вигляді пантоміми – реакція холерика (сангвініка, меланхоліка, флегматика)

на певну життєву ситуацію.


Підсумкове слово кл. керівника:

  • на Землі немає двох однакових за характером людей;

  • кожен повинен стати кращим;

  • треба навчитися бачити це добре в собі й оточуючих.

ІІІ. „Я серед людей”


1) Обговорення:

  • Чи може людина прожити самотньо все життя?

  • Зберіть докупи горошинки. Що утворилося?

  • Чому ж люди не можуть постійно жити дружно, а постійно воюють?

Висновок: кожен має сам вирішити, в якому світі йому жити, який світ будувати

- світ мистецтва, любові й добра;

- світ жорстокості, брехні, зла.

Гра „мікрофон”: продовжіть фразу „Мені не подобається, коли…”

2) „Пишемо закони нашого класу” (учитель пропонує учням скласти правила доброго співжиття в класі методом Т-схеми „Так – Ні”)


Підсумкове слово кл. керівника:

  • лише від самих людей залежить, як складатимуться їхні стосунки;

  • „Не чини з іншими так, як не хотів би, щоб і з тобою так вчинили” (Біблія)

ІУ. „ Я серед природи”


1) „мозковий штурм” (пропозиція учням поміркувати над питанням збереження довкілля)

2) „Розкажу про свого улюбленця…” (повідомлення учнів з використанням фотоколлажу

„Ми відповідальні за тих, кого приручили”)

Висновок: Людина не самотня на планеті, її оточує суспільство, вона пристосовується до середовища, стає його часткою, складовою. Отже, треба жити в злагоді з собою, людьми, природою - СВІТОМ.
У. Рефлексія : учні висловлюють свої враження від години спілкування методом

„незакінчених речень”.


УІ. Домашнє завдання:

-провести анкетування серед учнів класу „Я – лідер?” (комітет соціальної адаптації);

- провести екологічну розвідку „Наше довкілля”, підготувати повідомлення

План проведення
Тижня української писемності й мови
03. 11. 06 Виставка газет і плакатів до Дня писемності і

мови


06. 11. 06 Тематична лінійка

Мовна гра „Від А до Я” (5 кл.)

Інтелектуальний аукціон „Знавці української” ( 7-і кл.)

Мовна гра „Найрозумніші” ( 8б кл.)

Мовна гра „ Мова наша солов’їна...” ( 10 кл.)
07. 11. 06 Історико – бібліографічна подорож

До джерел писемності” ( 5-6 кл.)

Усний журнал „Мово моя материнська!..” (протягом тижня для

2 – 4 кл. )

Мовознавча вікторина „Чи знаєте ви, що...” ( 11 кл.)
08. 11. 06 Мовознавчий турнір для учнів 6 класів
Усний журнал „Сторінками давніх літописів” (протягом тижня

для 7-11 кл.)


09. 11. 06 День вшанування пам’яті Нестора Літописця

Мовна конференція Походження української мови” ( 9 кл.)

Мовна гра „Найрозумніші” (8а кл.)
10. 11. 06 Історико – бібліографічна подорож

До джерел писемності” ( 7а кл.)

План

Проведення Тижня української писемності й мови



03. 11 – 10. 11. 2006 р. по ЗШ № 4


Дата

Термін

Заходи

Клас

Відповідальні

03. 11.


06. 11.

07. 11.


08. 11.

09. 11.
10. 11.




Протягом

тижня

Протягом тижня


Тематична виставка газет, плакатів до Дня писемності й мови.


Тематична лінійка – відкриття тижня
Усний журнал „Мова моя материнська!..”
Мовна гра „Від А до Я”
Інтелектуальний аукціон „Знавці українсь-

кої”
Мовна гра „Найрозумніші”


Мовна гра „Мова наша солов’їна”

Усний журнал „Сторінками давніх літописів”


Історико – бібліографічна подорож

„До джерел писемності”


Мовознавча вікторина „Чи знаєте ви, що..”

Мовознавчий турнір „ Найрозумніший шестикласник”


Мовна гра „Найрозумніші”


Мовна конференція „Походження української мови”

Історико – бібліографічна подорож

„До джерел писемності”


5-11 кл.
2 – 4 кл.
5 кл.
7-і кл.

8 Б кл.
10 кл.

7 – 11 кл.
5 – 6 кл.

11 кл.

6 кл.

8 А кл.
9 кл.


7 А кл.

Морозова Л. Ф.

Маркович О. А.


Маркович О. А.
Мартинів Н. А.
Морозова Л. Ф.
Маркович О. А.

Мартинів Н. А.


Морозова Л. Ф.

Петрухнова О. В.

Маркович О. А.

Морозова Л. Ф.


Мартинів Н. А.

Мартинів Н. А.
Петрухнова О. В.

Маркович О. А.


скачать файл



Смотрите также:
Конкурс „класний керівник – 2001”
329.76kb.
Моя чудова рідна мова виховний захід, присвячений міжнародному дню рідної мови класний керівник: Войхевич Валентина Василівна
78.31kb.
Всеукраїнський конкурс «Птах року – 2012 одуд» Матеріали учениці 3 класу Сьомкіної Олександри Михайлівська зош нововоронцовський район Херсонська область Керівник Пунейко Н. Р. Тема проекту
254.53kb.
Конкурс «Почтальон Года»
18.58kb.
"19" апрля 2001 г. В. М. Жураковский " " 2001 г
355.38kb.
Управління територіального планування використання земель Держкомзему України керівник Черноштан С. М
21.14kb.
Конкурсе «Улан Зала» Национальный конкурс
57.78kb.
Публикации 2001-2012
36.54kb.
Конкурс работников образования всероссийский интернет-конкурс
53.65kb.
Конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді
83.89kb.
Презентация программы развития гимназии №1570
1171.13kb.
Закон республики казахстан о железнодорожном транспорте
1135.16kb.