klevoz.ru страница 1
скачать файл


Методичне об’єднання: «Профілактика синдрому педагогічного вигоряння

2012-2013 н.р.

Людина – соціальний суб’єкт. А вчитель одна із самих соціально активних професій. Скажіть, вам відоме почуття, коли нічого не бажаєш, тобто прийшла з роботи, хочу сісти, щоб мене ніхто не чіпав, нічого не казав, ніякої інформації «в мене»? Це і є те саме вигоряння. Часто немає можливості висловити свої емоції, особливо негативні. Не поліпшує життя і існуючий стереотип «хорошого учителя»: стриманого, врівноваженого, який все знає. Мимоволі багато педагогів його наслідують. А це нелегкий тягар – бути ідеалом, бути хорошим. Свідоме прагнення приглушити у собі негативні емоції (образу, гнів, заздрість та ін.) дуже заохочується суспільством, але несе у собі руйнівні наслідки для нашої психіки, особистості. Те, що ми відчуваємо, але не проявляємо, з’їдає нас з середини. Сьогодні ми займемося профілактикою синдрому професійного вигоряння.



Професійне вигоряння вчителя – це навіть короткочасне відчуття хронічної втоми, зростання захворюваності, дратівливості, порушення сну, апетиту, тривожності, негативного ставлення до учнів, зубожіння репертуару робочих дій, втрата інтересу до професійних досягнень.

Ці симптоми можна об'єднати у три групи:

1. Виснаження як відчуття спустошеності, втоми і «сухості» людини при її спілкуванні з іншими людьми.

2. Деперсоналізація, яка припускає негативне або байдуже ставлення до учнів.

3. Редукція, яка проявляється у виникненні почуття некомпетентності у своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху в ній, зниження прагнення до професійної саморегуляції.



Стадії професійного вигорання.

Синдром професійного вигорання розвивається поступово. Він проходить три стадії.



Перша стадія.

- Починається приглушення емоцій, згладжування гостроти відчуттів і свіжості переживань; фахівець несподівано помічає: начебто все поки нормально, але нудно й порожньо на душі;

- Зникають позитивні емоції, з'являється деяка відстороненність у відносинах з членами сім'ї;

- Виникає стан тривожності, незадоволеності; повертаючись додому, все частіше хочеться сказати: «Дайте мені спокій!»

- Спостерігаються окремі збої на рівні виконання функцій, довільної поведінки: забування якихось моментів, збої виконанні будь - яких рухових дій. Через острах помилитися, це супроводжується підвищеним контролем і багаторазової перевіркою виконання робочих дій фахівцем на тлі відчуття нервово - психічної напруженості.

Друга стадія.

- Виникають непорозуміння з учнями та їх батьками, професіонал в колі своїх колег починає з зневагою говорити про деяких з них;

- Неприязнь починає поступово проявлятися в присутності учасників НВП - спочатку це насилу стримувана антипатія, а потім і спалахи роздратування. Подібна поведінка професіонала - це неусвідомлюваний їм самим прояв почуття самозбереження при спілкуванні, що перевищує безпечний для організму рівень;

- У фахівця падає інтерес до роботи, до спілкування (бажання «ніхто б мене не чіпав»);

- Відбувається порушення сну, головні болі по вечорах;

- Підвищується дратівливість;

- Збільшується число простудних захворювань.

Третя стадія (особистісне вигоряння).

- Притупляються уявлення про цінності життя, емоційне ставлення до світу «уплощается» (рос.), людина стає небезпечно байдужою до всього, навіть до власного життя;

- Проявляється повна втрата інтересу до роботи, емоційне байдужість, отупіння, небажання бачити людей і спілкуватися з ними, відчуття постійної відсутності сил;

- Поява хронічних захворювань (серцево - судинна система, шлунково - кишковий тракт).



Методи самодопомоги.

Мета усіх методів профілактики вигоряння – це релаксація, зняття напруги, втоми.



"Зняття напруги за допомогою уяви".

Направте увагу на напружений м'яз, чи групу м’язів, наприклад, живіт. Уявіть, що вона перетворюється у щось м'яке. Деякі люди уявляють як їхні напружені м'язи перетворюються в глину, бавовну, вату.

Наступні методи відносяться до тілесно зорієнтованої терапії, де психологічні проблеми розглядаються у взаємозв’язку з особливостями функціонування тіла. Наприклад, якщо ми часто стримуємо, чи не звертаємо увагу на тривогу, то виникає затискання м’язів – хронічне затиск м’язу чи групи м’язів, який не відповідає ніякій роботі, що виконується в даний момент. Затиск – це травмуючи ситуація у законсервованому вигляді. Ще приклад, табу на агресію може викликати затискання м'язів щелепи, і як наслідок у людини висипаються зуби.

Якщо ви стримуєте агресію – кусайте щось м’яке, бийте подушку, поки не настане розслаблення.



"Дихання на рахунок 7-11".

Звертання уваги на спосіб дихання – це є контакт зі світом, спосіб організації обміну енергією. Бажано спробувати різні способи дихання.

Дихайте дуже повільно і глибоко, причому так, щоб весь цикл дихання займав близько 20 секунд. Можливо спочатку ВИ відчуєте утруднення. Але не треба напружуватися. Рахуйте до 7 при вдиху і до 11 при видиху.

"Самомасаж".

Механічний вплив на затискання. Використовуються: розминання, розтирання, прогладжування, пощипування та ін. важливо пам’ятати, це справа тривала, неможливо позбавитися від затиску за один раз.

Отже ви можете злегка промасажувати певні точки тіла. Надавлюйте не сильно, можна закрити очі. Ось деякі з цих точок:

• міжбрівна область: потріть це місце повільними круговими рухами;

• задня частина шиї: м'яко стисніть кілька разів однією рукою;

• щелепу: потріть з обох сторін місце, де закінчуються задні зуби;

• плечі: промасажуйте верхню частину плечей всіма п'ятьма пальцями;

• ступні ніг: відпочиньте трохи і потріть ниючі ступні перед тим, як бігти далі.



"Розслаблення тіла".

Складається з трьох ступенів: настройка, підготовка, звільнення.



Якщо Ваше тіло напружене:

  • Визначте напружену групу м'язів, не роблячи спроб розслабити їх.

  • Постарайтеся відчути, як багато енергії Ви витрачаєте на м'язову напругу.

  • Уявіть собі, що Ваші м'язи стають м'якими і податливими наче б перетворюються в глину або теплий віск.

"Релаксація".

Займіть зручне положення, випряміть спину. Закрийте очі. Зосередьтеся на своєму диханні. Повітря спочатку заповнює черевну порожнину, а потім Вашу грудну клітку і легені. Зробіть повний вдих, потім кілька легких спокійних вдихів. Тепер спокійно, без спеціальних зусиль зробіть новий вдих. Зверніть увагу, які частини Вашого тіла стикаються зі стільцем, підлогою, ліжком або землею. У тих частинах тіла, де поверхня підтримує вас, постарайтеся відчути цю підтримку трохи сильніше. Уявіть, що стілець / ліжко / земля підводяться, щоб підтримати вас. Розслабте ті м'язи, за допомогою яких ви самі підтримуєте себе. Ця вправа дозволить розслабити м'язові затиски, відвернути увагу від тривожних думок.
скачать файл



Смотрите также:
Методичне об’єднання: «Профілактика синдрому педагогічного вигоряння.» 2012-2013 н р
53.74kb.
Перспективний педагогічний досвід визначає зміст освіти, істотно впливає на форми і методи, організаційну структуру педагогічного процесу
1114.57kb.
О проведении педагогических советов в 2012-2013 уч году
27.29kb.
О д и н к и спеціальний випуск газета дудчанського загальноосвітнього об’єднання «школа-дитячий садок»
92.79kb.
Управління освіти І науки
49.58kb.
Розділ І. Організаційні заходи стор. 83-87
2281.89kb.
Наказ №289 м. Костянтинівка Про проведення другого (міського) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2012-2013 навчальному році
51.63kb.
Достижения школы 2012-2013 учебный год в 2012-2013 учебном году высокого звания
134.8kb.
Ведомость оценки знаний участников второго (очного) этапа Олимпиады школьников ргау-мсха имени К. А. Тимирязева 2012/2013 гг
52.26kb.
Література методичне забезпечення
21.8kb.
Про створення та функціонування Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація об’єднань
88.18kb.
Рішення 30. 08. 2013р. №538 Про підсумки виконання бюджету міста за І півріччя 2013 року
100.45kb.