klevoz.ru страница 1страница 2страница 3страница 4
скачать файл




МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

"Івано-Франківський національний медичний університет"


"Затверджую"
Перший проректор
професор_____________А.М.Ерстенюк
"_____"______________2011 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА
ГІСТОЛОГІЯ, ЦИТОЛОГІЯ ТА ЕМБРІОЛОГІЯ

(назва навчальної дисципліни)


_________ _7.110106 Стоматологія_________________

(шифр, назва спеціальності)


Факультети стоматологічний, підготовки іноземних громадян

Кафедра гістології, цитології та ембріології


Нормативні дані

Форма навчання


Курс

Семестр

Кількість годин

Підсумковий модульний контроль (тиждень)









Всього

Аудиторних

СПРС














Лекції

Практичні заняття




Денна

1


1

2


210

10

10


120

70

14-15,

39-40


Робочу програму підготували: д.мед.н., професор Геращенко С.Б.,

д.мед.н., професор Дєльцова О.І,

д.мед.н., професор Мотуляк А.П.,

к.мед.н., доцент Попадинець О.Г.

Івано-Франківськ – 2011

Робоча програма складена на основі Типової навчальної програми з дисципліни "Гістологія, цитологія та ембріологія" для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації, спеціальність 7.110106 "Стоматологія" (Київ: Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України, 2010).

Робочу програму обговорено та затверджено на засіданні кафедри гістології, цитології та ембріології ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет" 9 квітня 2010 року, протокол № 228.

Доповнення та зміни до робочої програми, згідно нової редакції Тимчасового положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП) в Івано-Франківському національному медичному університеті, затвердженої Вченою радою університету 24 травня 2011 р. (протокол №6),

обговорено та затверджено на засіданні кафедри гістології, цитології та ембріології 31 травня 2011 р. (протокол № 242)


Завідувач кафедри професор Геращенко С.Б.


Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії з фундаментальних дисциплін 9 червня 2011 р. (протокол №8)


Голова циклової комісії професор Левицький В.А.




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.
Робоча програма з гістології, цитології та ембріології для студентів стоматологічного факультету та факультету підготовки іноземних громадян (спеціальність 7.11.106 "Стоматологія", напряму підготовки 1101 “Медицина”) ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет" складена на основі Типової навчальної програми з дисципліни "Гістологія, цитологія та ембріологія" для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації, спеціальність 7.110106 "Стоматологія" (Київ: Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України, 2010) у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України 16.04.03 №239, навчальним планом, затвердженим наказом МОЗ України від 08.07.2010 р. за №541, нової редакції Тимчасового положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП) в Івано-Франківському національному медичному університеті, затвердженої Вченою радою університету 24 травня 2011 р. (протокол №6). Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 5 років, а базова медична підготовка – протягом 4 років.

Згідно з навчальним планом вивчення гістології здійснюється в І-ІІ семестрах.


Гістологія як навчальна дисципліна:

А) базується на вивченні студентами медичної біології, анатомії й інтегрується з цими дисциплінами;

Б) закладає основи вивчення студентами патологічної анатомії та пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосувати знання з гістології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

В)закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі , до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах , які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).

Курс гістології, цитології та ембріології поділений на 2 модулі:

Модуль1. Основи цитології та загальної ембріології. Загальна гістологія.

Змістовий модуль1. Основи цитології. Загальна та порівняльна ембріологія.

Змістовий модуль2. Гістологія загальних та спеціальних тканин.
Модуль 2. Спеціальна гістологія та ембріологія.

Змістовий модуль3. Спеціальна гістологія та ембріологія регуляторних і сенсорних систем.

Змістовий модуль 4. Спеціальна гістологія та ембріологія внутрішніх органів.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично навчатися протягом навчального року.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є :

А) лекції;

Б) практичні заняття;

В) самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гістології, цитології та ембріології.

Практичні заняття передбачають:

1.Дослідження студентами гістологічної будови тканин та органів в процесі вивчення гістологічних препаратів.

2. Вирішення ситуаційних задач, що мають клініко-гістологічне спрямування.

На практичних заняттях студенти замальовують та описують структуру гістологічних препаратів в альбомах, оформляючи це як протокол практичного заняття.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями, засвоєння змістових модулів – на практичних підсумкових заняттях. Застосовуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: усне опитування, бланкові тести, розв’язування ситуаційних задач для визначення рівня засвоєння теоретичних знань; аналіз і оцінка результатів досліджень гістологічних препаратів і електронних мікрофотографій для контролю практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів або їх блоків здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

Опис навчального плану з дисципліни „Гістологія, цитологія та ембріологія” для студентів стоматологічного факультету та факультету підготовки іноземних громадян за спеціальністю

7.110106 „Стоматологія”, кваліфікація – лікар-стоматолог.


Структура

навчальної дисципліни

Кількість годин з них

Рік

навчання

Вид контролю




Всього

Аудиторних

СРС













Лекцій

Практич-

них занять













210

20


120

70

1-й





Кредитів ECTS

7










1-й





Заліковий кредит:

Модуль 1.

94 год.

3,1 кр.


10

44

40

1-й

Підсумковий контроль теоретичних знань та практичних умінь

Змістових модулів 2.
















Заліковий кредит:

Модуль 2.

116 год. 3,9 кр.

10

76

30

1-й


Підсумковий контроль теоретичних знань та практичних умінь

Змістових модулів 2.
















У тому числі підсумковий контроль засвоєння модулів.

8




8










Тижневе навантаження.

3 год. 0,1 кр.















Примітка: 1 кредит ECTS – 30 год.

Аудиторне навантаження - 67%, СРС - 33%.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета вивчення гістології, цитології та ембріології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо – наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю, або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.


Кінцеві цілі дисципліни.

  • Визначати критичні періоди ембріогенезу, вади розвитку людини.

  • Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин.

  • Трактувати мікроскопічну будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

  • Інтерпретувати закономірності ембріонального розвитку людини.

  • Пояснювати особливості ембріонального розвитку тканин (гістогенез) і органів (органогенез).

  • Пояснювати основні принципи організації різних тканин, їх взаємодію.


3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ.

Модуль 1 "Основи цитології та загальної ембріології. Загальна гістологія".
Змістовий модуль 1 "Введення в гістологію, цитологію та ембріологію. Основи цитології. Загальна та порівняльна ембріологія".

Конкретні цілі:

- Трактувати поняття організації клітин на мікроскопічному та субмікроскопічному рівнях.

- Робити висновки про роль поверхневого комплексу клітини, органел та включень цитоплазми.

- Оцінювати стан ядра клітини в інтерфазі та під час мітозу.

- Аналізувати процеси старіння та смерті клітин.

- Інтерпретувати закономірності основних етапів ембріогенезу.

- Аналізувати етапи розвитку хордових та хребетних.

- Інтерпретувати закономірності ембріонального розвитку людини.

- Визначати критичні періоди ембріогенезу, вади розвитку людини.
Тема 1. Історія розвитку гістології, цитології та ембріології. Методи гістологічних, цитологічних та ембріологічних досліджень.

Виникнення гістології, цитології та ембріології як самостійних наук. Значення робіт Р. Гука, А. Левенгука, Я. Пуркіньє., Р. Броуна, М. Шлейдена для створення клітинної теорії. Дослідження Т.Шванна. Клітинна теорія як фундаментальне узагальнення біології. З'ясування мікроскопічної будови тканин і органів, створення класифікації тканин.

Розвиток гістології, цитології та ембріології в Україні. Організація самостійних кафедр (П.І. Перемежко, Н. Л. Хржонщевський). Значення досліджень М. К. Кульчицького, В. Я. Рубашкіна, В. В. Альошина, М. І. Зазибіна, М. Ф. Кащенка, Б. И. Хватова.

Сучасний етап розвитку гістології, цитології та ембріології. Зв'язок гістології з іншими науками медико-біологічного профілю.

Основні принципи виготовлення препаратів для світлової та електронної мікроскопії, отримання матеріалу (біопсія, голкова пункційна біопсія, автопсія). Фіксація, зневоднення, ущільнення об'єктів, виготовлення зрізів на мікротомах та ультрамікротомах. Види мікропрепаратів - зріз, мазок, відбиток, плівки, шліф. Забарвлення та контрастування препаратів. Поняття про гістологічні барвники.

Техніка мікроскопії у світлових мікроскопах. Спеціальні методи світлової мікроскопії - фазово-контрастна, темнопольова, люмінесцентна, інтерферентна, лазерна скануюча. Трансмісійна та скануюча електронна мікроскопія. Поняття про гістохімію, радіоаутографію, імуноцитохімію. Вітальні методи дослідження.

Кількісні методи дослідження - морфометрія, денситометрія, цитофотометрія, спектрофлуорометрія.

Поняття про клітину як елементарну живу систему. Еукаріотична клітина як основа будови, функції, відтворення, розвитку, пристосування та відновлення багатоклітинних організмів. Похідні клітин як компоненти тканин багатоклітинних організмів.

Мета і завдання цитології, її значення для медицини. Основні положення клітинної теорії на сучасному етапі розвитку науки.

Загальний план будови еукаріотичної клітини. Взаємозв’язок форми та розмірів клітин з їх функціональною спеціалізацією в організмі тварин та людини.



Тема 2. Структурні компоненти клітини. Цитолема (плазмолема).

Сучасне уявлення про біологічні мембрани. Кластерно-мозаїчна модель будови біомембрани.

Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти цитолеми, їх структурно-хімічна та функціональна характеристика.

Трансмембранний транспорт речовин. Дифузія, полегшений транспорт. Ендо- та екзоцитоз. Пристінкове травлення. Рецепторні функції цитолеми. Мікроворсинка, війка, джгутик, базальна інвагінація. Міжклітинні контакти, їх різновиди, будова та функції., міжклітинна взаємодія.



Тема 3. Цитоплазма.

Основні компоненти цитоплазми - гіалоплазма, органели, включення.

Гіалоплазма - визначення, цитозоль і цитоматрикс, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, значення для клітинного метаболізму.

Органели - визначення, класифікація. Органели загального та спеціального призначення. Мембранні органели (зерниста та незерниста ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, пероксисоми, мітохондрії). Немембранні органели (рибосоми, центріолі, мікротрубочки, мікрофіламенти та проміжні філаменти). Синтетичні процеси в клітині. Взаємодія структурних компонентів клітини при синтезі білків та небілкових речовин.

Включення - визначення, класифікація, значення.

Тема 4. Ядро. Репродукція клітин. Старіння та смерть клітини.

Значення ядра в життєдіяльності еукаріотичної клітини, зберіганні та передачі генетичної інформації. Форма, розміри, кількість ядер і ядерно-цитоплазматичне співвідношення у різних типах клітин. Основні компоненти ядра: ядерна оболонка, хроматин, ядерце, каріоплазма.

Ядерна оболонка. Її будова та функції. Мембрани ядерної оболонки, перинуклеарний простір, ядерні пори.

Хроматин. Будова та хімічний склад. Еухроматин та гетерохроматин. Статевий хроматин. Хроматин як форма існування хромосом у інтерфазному ядрі. Склад хромосом: ДНК, РНК, гістонові та негістонові білки. Будова та функція хромосом під час поділу клітин. Каріотип, плоїдність.

Ядерце як похідне хромосом. Ядерцеві організатори. Будова ядерця та його роль в утворенні рибосом.

Каріоплазма, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, значення в життєдіяльності ядра.

Життєвий та клітинний цикли , їх характеристика. Типи клітин, що виходять з клітинного циклу.

Мітоз. Біологічне значення. Фази мітозу. Перебудова структурних компонентів клітини під час різних фаз мітозу. Ендомітоз. Поліплоїдія.

Внутрішньоклітинна регенерація. Загальна морфофункціональна характеристика, біологічне значення.

Реакції клітин на пошкоджувальну дію. Оборотні та необоротні зміни клітин. Їх морфо-логічні прояви. Адаптація клітин, її значення для збереження життя клітин у змінених умовах існування. Апоптоз і його біологічне та медичне значення. Старіння та смерть клітини.



Тема 5. Основи загальної ембріології. Ембріогенез хордових та хребетних.

Періодизація розвитку тварин. Прогенез. Запліднення. Основні стадії розвитку зародка. Дроблення, гаструляція, гісто- та органогенез. Особливості будови зародка хребетних на різних стадіях розвитку. Поняття про біологічні процеси, що лежать в основі розвитку зародка :індукція, детермінація, поділ, міграція клітин, ріст, диференціювання, взаємодія клітин, руйнування. Провізорні органи, їх роль та будова. Клонування тварин.



Тема 6. Ембріологія людини.

Предмет і завдання ембріології людини. Медична ембріологія. Співвідношення онто- та філогенезу. Періодизація ембріогенезу людини.

Статеві клітини. Будова та функції чоловічих і жіночих статевих клітин, основні стадії їх розвитку. Мейоз як механізм утворення статевої клітини. Його відбування.

Запліднення у людини, його біологічне значення, фази. Умови, необхідні для нормального запліднення, явище капацитації, акросомальна реакція, пенетрація сперматозоїдів, утворення чоловічого пронуклеуса. Кортикальна реакція овоцита, завершення мейозу, утворення жіночого пронуклеуса. Поняття про екстракорпоральне запліднення. Його медичне та соціальне значення. Зигота як одноклітинний організм.

Дроблення зародка людини, його характеристика. Будова і локалізація зародка під час дроблення. Типи бластомерів. Морула. Утворення бластоцисти. Ембріо-і трофобласт. Імпланта-ція. Її механізми, етапи, хронологія, особливості у людини.

Делямінація. Структури, що утворюються в результаті делямінації. Презумптивні зачатки провізорних органів, епібласт, гіпобласт. Гаструляція. Утворення зародкової мезодерми. Нейруляція та утворення осьового комплексу зачатків органів.

Диференціювання зародкових листків та їх похідні.

Провізорні органи: хоріон, амніон, жовтковий мішок, алантоїс, пуповина. Плацента людини, її розвиток, будова та функції. Зміни ендометрію при вагітності, плодові оболонки. Система "мати-плід". Поняття про критичні періоди ембріогенезу та онтогенезу.



Тема 7. Контроль засвоєння змістового модуля 1.
Змістовий модуль2. Загальні та спеціальні тканини.

Конкретні цілі:

  • Трактувати поняття „тканина”.

  • Робити висновки про роль загальних тканин в будові різних органів.

  • Аналізувати вікові особливості загальних тканин.

  • Інтерпретувати ембріональний та постембріональний розвиток загальних тканин.

  • Оцінювати фізіологічну та репаративну регенерацію загальних тканин.

  • Робити висновки про роль спеціальних тканин в будові різних органів.

  • Аналізувати вікові особливості спеціальних тканин.

  • Інтерпретувати ембріональний та постембріональний розвиток спеціальних тканин.

  • Оцінювати фізіологічну та репаративну регенерацію спеціальних тканин


Тема 1. Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини.

Поняття про тканину. Системний підхід при визначенні поняття тканини, як багатоклітинного організму .

Клітини та клітинні похідні як елементи тканини.

Утворення тканин на основі диференціювання клітин ембріональних зачатків. Механізми гістогенезу. Закономірності виникнення та еволюції тканин, теорії паралелізму та дивергентної еволюції. Поняття про клітинні популяції. Стовбурові клітини, їх властивості. Детермінація та диференціювання клітин, їх молекулярно-генетичні основи. Поняття про гістогенетичний ряд (диферон).

Класифікація тканин. Типи фізіологічної регенерації. Поняття про репаративну регенерацію та метаплазію.

Епітеліальні тканини та залози. Загальна морфофункціональна характеристика епітелію. Організація епітеліального пласта. Цитокератини як маркери різних видів епітеліальних тканин. Сучасні уявлення про будову, походження та функції базальної мембрани. Живлення епітелію. Гістогенез епітеліальних тканин. Генетична та морфофункціональна класифікації.

Будова різних видів покривного епітелію.

Залозистий епітелій. Будова та класифікація залоз. Секреторний цикл. Типи секреції.

Особливості фізіологічної та репаративної регенерації епітеліальних тканин.

Тема 2. Тканини внутрішнього середовища. Кров та лімфа.

Морфофункціональна характеристика. Походження. Мезенхіма. Класифікація сполучних тканин. Система сполучних тканин як внутрішнє середовище організму.

Склад крові, плазма та формені елементи, функція. Характеристика плазми. Будова та функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Класифікація лейкоцитів, їх участь в захисних реакціях організму. Гемограма та лейкоцитарна формула, їх особливості у новонароджених та дітей різного віку. Характеристика лімфи. Поняття про фізіологічну регенерацію крові та лімфи.

Тема 3.Власне сполучні тканини.

Загальна характеристика. Класифікація.

Волокнисті сполучні тканини. Їх різновиди - пухка і щільна.

Характеристика пухкої волокнистої сполучної тканини. Клітинний склад пухкої волокнистої сполучної тканини (фібробласти, макрофагоцити, плазмоцити, тканинні базофіли, ліпоцити, пігментні ти адвентиційні клітини). Міжклітинна речовина пухкої волокнистої сполучної тканини, волокнисті структури (колагенові, ретикулярні, еластичні волокна) та аморфна речовина. Макрофагічна система організму. Взаємодія клітин крові та сполучної тканини при запаленні.

Щільні волокнисті сполучні тканини, їх різновиди - оформлена та неоформлена, їхня ло-калізація, будова та функції. Будова сухожилку.

Сполучні тканини зі спеціальними властивостями: ретикулярна, жирова (біла та бура), пі-гментна, слизова, їх локалізація, будова та функції.



Тема 4. Хрящові тканини.

Загальний план будови та функції. Клітинні елементи (хондробласти, хондроцити). Ізогенні групи клітин. Міжклітинна речовина, її гістохімічні особливості. Різновиди хрящових тканинин (гіалінова, еластична, волокниста). Охрястя, його значення в живленні, рості та регенерації хряща. Гістогенез хрящової тканини.



Тема 5. Кісткові тканини. Загальний план будови та функції. Різновиди хрящових тканин Ретикулофіброзна та пластинчаста кісткові тканини. Клітини кісткових тканин: остеоцити, остеобласти, остеокласти. Міжклітинна речовина. Її склад (волокна та аморфний компонент), фізико-хімічні особливості. Прямий та непрямий остеогенез. Кістка як орган. Окістя, його роль у будові, живленні, рості та регенераціі кістки. Перебудова кісток під час росту організму. Фактори, що впливають на ріст кісток.

З'єднання кісток. Класифікація. Будова суглобів, суглобовий хрящ, суглобова капсула, її структура.



Тема 6. М'язові тканини

Загальна морфофункціональна характеристика м'язових тканин, генетична та морфологічна класифікації.

Непосмугована м'язова тканина мезенхімного походження. Гістогенез, будова, морфо-функціональна та гістохімічна характеристика. Міоцит. Організація скорочувального апарату. Регенерація непосмугованої м'язової тканини. Непосмуговані м'язові тканини епідермального та нейрального походження.

Посмугована скелетна м'язова тканина (соматичного типу). Локалізація, гістогенез, функціональні особливості. М'язове волокно як структурно-функціональна одиниця тканини. Будова м'язового волокна. Міосателітоцити. Саркоплазматична сітка. Т-система. Типи м'язових волокон, зв’язок між збудженням та скороченням м’язових волокон. М'яз як орган. Міон. Ендомізій, перимізій, епімізій. Регенерація скелетної м'язової тканини.

Серцева м'язова тканина (целомічного типу) - див. розділ "Серцево-судинна система".

Тема 7. Нервова тканина.

Загальна морфофунціональна характеристика. Гістогенез.

Нейроцити (нейрони). Морфологічна та функціональна класифікація. Будова перикаріона, аксона, дентритів. Органели загального та спеціального призначення. . Процеси транспорту речовин в нейроні. Поняття про нейромедіатори. Секреторні нейрони.

Найроглія .Загальна характеристика, основні різновиди. Центральні гліоцити. Макроглія (епендимоцити, астроцити, олігодендроцити). Мікроглія. Периферичні гліоцити.

Нервові волокна. Загальна характеристика, класифікація. Мієлінові та безмієлінові нервові волокна. Де- та регенерація нервових волокон.

Нервові закінчення. Загальна морфофункціональна характеристика. Рецептори та ефекто-ри, їх класифікація та будова. Поняття про синапс. Міжнейронні синапси (класифікація, будова, медіатори). Механізм передачі збудження в синапсах. Морфологічний субстрат рефлекторної діяльності нервової системи (поняття про просту та складну рефлекторні дуги). Нейронна теорія.



Тема 8. Контроль засвоєння змістового модуля 2.

Тема 9. Підсумковий контроль засвоєння модуля 1
Модуль 2 "Спеціальна гістологія та ембріологія".
Змістовий модуль 3. Спеціальна гістологія регуляторних та сенсорних систем.

Конкретні цілі:

- Пояснювати поняття про органи, морфологічні та функціональні системи.

- Трактувати особливості мікроскопічної будови порожнистих та паренхіматозних органів.

- Інтерпретувати будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.


Тема 1. Серцево-судинна система.

Загальна характеристика. Джерела та хід ембріонального розвитку. Класифікація судин. Залежність будови стінки судин від умов гемодинаміки. Вікові зміни.

Загальний план будови судинної стінки. Артерія. Типи артерій (еластична, м'язово- елас-тична, м'язова). Органні особливості артерій.

Гемомікроциркулярне русло. Гемокапіляри. Будова ендотелію. Артеріоло-венулярні анас-томози.

Вени, особливості будови порівняно з артеріями. Класифікація вен. Будова венозних клапанів. Органні особливості вен.

Лімфатнчні судини. Класифікація, будова лімфатичних судин різних типів. Особливості будови лімфатичних капілярів та посткапілярів, участь у мікроциркуляції.

Серце. Ембріогенез. Загальна будова стінки серця. Ендокард, клапани серця.

Міокард. Особливості будови та функції серцевої м'язової тканини. Джерело розвитку, особливості гістогенезу. Морфофункціональна характеристика скоротливих, провідних і секре-торних кардіоміоцитів. Провідна система серця. Можливості регенерації серцевої м'язової тка-нини.

Будова епікарда та перикарда.

Серце новонародженого. Перебудова, розвиток і вікові зміни серця після народження.



Тема 2. Нервова система.

Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Класифікація (анатомічна та функціональна).

Центральна нервова система. Сіра та біла речовина. Нервові центри. Оболонки мозку.

Спинний мозок. Загальна морфофункціональна характеристика. Будова сірої речовини. Нейронний склад. Ядра. Власний апарат рефлекторної діяльності. Передні та задні корінці. Біла речовина. Провідні шляхи.

Головний мозок. Загальна характеристика, розвиток. Стовбур мозку. Довгастий мозок. Найважливіші асоціативні ядра. Ретикулярна формація. Проміжний мозок. Ядра таламуса. Гіпоталамус, основні ядра. Функції проміжного мозку.

Мозочок. Будова та функції. Сіра та біла речовина. Шари кори мозочка, їх нейронний склад. Міжнейронні зв'язки. Аферентні та еферентні волокна. Гліоцити мозочка.

Кора великих півкуль головного мозку. Загальна морфофункціональна характеристика. Цитоархітектоніка: нейронний склад, шари кори великих півкуль. Поняття про мозкові модулі (барелі, колонки). Міжнейронні зв'язки. Мієлоархітектоніка. Гліоцити.

Гематоенцефалічний бар'єр, будова, значення.

Периферійна нервова система. Чутливі нервові вузли (спинно-мозкові та черепні). Джерела розвитку Тканинний склад.Будова. Положення вузлів у рефлекторній дузі. Будова нервових стовбурів. Особливості їх реакції на пошкодження, процеси відновлення. Нервові закінчення (див. розділ “Нервова тканина”). Соматична та вегетативна (автономна) нервова система. Загальна морфофункціональна характеристика вегетативної нервової системи, розподіл на симпатичну та парасимпатичну системи. Поняття про метасимпатичну нервову систему. Ядра центральних частин вегетативної нервової системи. Будова гангліїв вегетативної нервової системи. Передвузлові та післявузлові нервові волокна.

Тема 3.Сенсорні системи (органи чуття).

Загальна характеристика органів чуттів. Вчення про сенсорні системи. Класифікація органів чуттів за походженням та структурою рецепторних клітин.

Орган зору. Загальна характеристика. Ембріогенез. Загальний план будови очного яблука. Оболонки, їх відділи і похідні. Основні функціональні апарати: діоптричний, акомодаційний, рецепторний. Фоторецепторні клітини. Нейрони та гліоцити сітківки. Будова жовтої та сліпої плям сітківки. Зоровий нерв. Гематоофтальмічний бар'єр. Допоміжний апарат ока. Вікові зміни.

Орган нюху. Загальна характеристика. Ембріогенез. Локалізація. Нюхові клітини. Підтримуючі та базальні клітини. Гістофізіологія органа нюху. Вомеро-назальний орган.

Орган смаку. Загальна морфофункціональна характеристика та ембріогенез. Смакові бруньки, їх локалізація та будова. Смакові, підтримуючі та базальні клітини. Гістофізіологія органа смаку.

Орган слуху та рівноваги. Загальна морфофункціональна характеристика. Зовнішнє, сере-днє та внутрішнє вухо. Кістковий та перетинчастий лабіринти. Вестибулярна частина перетин-частого лабіринту: маточка, мішечок та півколові протоки, їх рецепторні відділи: плями та ам-пульні гребінці. Волоскові та підтримуючі клітини. Отолітова мембрана та купол. Завиткова (слухова) частина перетинчастого лабіринту. Спіральний орган. Волоскові та підтримуючі клі-тини. Гістофізіологія вестибулярного та слухового апарату. Ембріогенез органів слуху та рівно-ваги. Вікові зміни.



Тема 4. Загальний покрив.

Шкіра. Загальна морфофункціональна характеристика. Тканинний склад шкіри. Регене-рація.

Епідерміс. Його шари, особливості будови "товстої" та "тонкої" шкіри. Кератиноцити. Процеси зроговілості в епідермісі. Макрофагальний та меланоцитарний диферони епідермісу. Дотикові епітеліоцити.

Дерма. Сосочковий та сітчастий шари. Особливості будови дерми в різних ділянках шкі-ри.

Залози шкіри: сальні, потові, молочні (будова, гістофізіологія).

Волосся. Розвиток, будова, ріст, зміна волосся

Нігті. Розвиток, будова, ріст

Тема 5. Система органів кровотворення та імунного захисту.

Загальна морфофункціональна характеристика та класифікація.

Червоний кістковий мозок. Локалізація, будова та функції: стром, паренхіма, васкуляризація. Жовтий кістковий мозок. Вікові зміни. Регенерація.

Тимус (вилочкова залоза) як центральний орган Т-лімфцитопоезу. Часточки: кіркова та мозкова речовини, тимусні тільця. Особливості васкуляризації. Вікова та акцидента-льна інволюція, тиміко-лімфатичний статус.

Селезінка. Будова та функції: строма та паренхіма, біла та червона пульпа. Т- і В-зони білої пульпи.Особливості кровопо-стачання. Структура та функція венозних синусів селезінки. Можливості регенерації селезінки.

Лімфатичні вузли. Будова та функції: строма та паренхіма, кіркова та мозкова речовина. Т- і В-зони. Пара-кортикальна зона. Система синусів. Гістофізіологія лімфатичних вузлів. Регенерація.

Гемолімфатичні вузли. Особливості будови та значення.

Єдина імунна система слизових оболонок: лімфатичні вузлики в стінці повітроносних шляхів, травного каналу й інших органів.



Тема 6. Ендокринна система.

Загальна морфофункціональна характеристика. Поняття про гормони та їх значення для організму. Клітини-цілі і рецептори гормонів. Механізм дії гормонів. Принцип зворотного зв'я-зку. Класифікація ендокринних залоз. Центральні та периферичні ланки ендокринної системи.

Нейроендокринна система регуляції функцій організму. Гіпоталамус. Крупно- та дрібноклітинні ядра гіпоталамуса як центральна ланка ендокринної системи. Будова та функції нейросекреторних клітин. Гіпоталамо-нейрогіпофізарна та гіпоталамо-аденогіпофізарна системи та їх нейрогемальні органи (нейрогіпофіз та медіальна еміненція). Ліберини та статини.

Епіфіз. Будова, клітинний склад, зв'язок з іншими ендокринними залозами. Гормони та їх дія. Розвиток, вікові зміни.

Гіпофіз. Ембріогенез адено- та нейрогіпофіза. Будова, клітинний склад аденогіпофіза. Морфофункціональна характеристика ендокриноцитів, їх зміни при порушеннях гормонально-го балансу. Гіпоталамо-аденогіпофізарна судинна система, її роль в транспорті гормонів. Будова та функції нейрогіпофіза, його роль у виведенні в кров гормонів переднього гіпоталамуса. Віко-ві зміни.

Щитовидна залоза. Розвиток, будова, клітинний склад. Фолікули. Фолікулогенез. Морфо-функціональна характеристика фолікулярних ендокриноцитів. Будова, гормони та їх дія. Особливості секреторного циклу. Перебудова фолікулів у зв'язку з різною функціональною активністю. Парафолікулярні ендокриноцити,джерела розвитку, локалізація, гормони та їх дія.

Прищитовидні залози. Розвиток,будова та клітинний склад. Паратирин, його роль у ре-гуляції мінерального обміну.

Надниркові залози. Ембріогенез. Фетальна та дефінітивна кора надниркової залози. Зони кори, їх будова, морфофункціональна характеристика їх ендокриноцитів. Роль гормонів кори надниркової залози у розвитку загального адаптаційного синдрому. Мозкова речовина наднир-кової залози (будова, клітинний склад, гормони, їх дія).

Поодинокі гормонпродукуючі клітини неендокринних органів. Класифікація за похо-дженням. Клітини АРUD - системи, локалізація, гормони та їх дія.

Тема 7. Контроль засвоєння змістового модуля 3.
Змістовий модуль 4. Спеціальна гістологія та ембріологія внутрішніх органів.

Конкретні цілі:

- Пояснювати поняття про органи, морфологічні та функціональні системи.

- Трактувати особливості мікроскопічної будови порожнистих та паренхіматозних органів.

- Інтерпретувати будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.



Тема 1. Травна система.

Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Розподіл на відділи за розви-тком, будовою та функціями. Загальний план будови стінки травного каналу. Характеристика оболонок, їх тканинний склад і особливості в різних ділянках травного каналу. Іннервація та васкуляризація травної трубки. Залози травного каналу, їх локалізація, будова та функції. Поняття про гастро-ентеропанкреатичну ендокринну систему, її значення для організму.

Порожнина рота. Особливості слизової оболонки у зв'язку з функціями. Губи, щоки, яс-на, тверде і м'яке піднебіння, мигдалики, язик

Зуби. Тканини зуба, їх розподіл за анатомічними частинами. Емаль, дентин, цемент - будова, хімічний склад, функція. Пульпа зуба, будова, функція. Періодонт. Розвиток зубів. Молочні та постійні зуби. Вікові зміни зубів.

Глотка та стравохід. Особливості будови слизової оболонки. Залози стравоходу, локаліза-ція, гістофізіологія. Особливості будови стінки стравоходу на різних рівнях. Вікові зміни.

Шлунок. Будова стінки, її тканинний склад. Особливості рельєфу слизової оболонки та її епітеліального вистелення, відмінності в різних відділах органа. Локалізація, будова та клітин-ний склад залоз. Екзо- та ендокриноцити різних типів. Гістофізіологія секреторних клітин. Ре-генерація епітелію шлунка. Вікові зміни.

Тонка кишка. Загальна характеристика різних анатомічних відділів, будова стінки. Особ-ливості рельєфу слизової оболонки. Система "крипта-ворсинка". Різновиди епітеліоцитів, їх бу-дова та функції. Гістофізіологія травлення. Роль мікроворсинок стовпчастих епітеліоцитів у пристінковому травленні. Особливості будови дванадцятипалої, порожньої та клубової кишки. Агреговані лімфатичні фолікули у клубовій кишці. Регенерація епітелію тонкої кишки. Вікові зміни.

Товста кишка. Будова стінки. Особливості рельєфу слизової оболонки. Гістофізіологія товстої кишки. Червоподібний відросток, його будова, функція. Пряма кишка, відділи, їх мор-фофункціональні особливості. Вікові зміни.

Травні залози.Великі слинні залози.Будова, гістофізіологія, екзо – та ендокринні функції.

Підшлункова залоза. Загальна морфофункціональна характеристика. Будова екзокринної та ендокринної частин. Ацинус як структурно-функціональна одиниця екзокринної чистини підшлункової залози. Особливості морфології та функції аденоцитів. Центроацинозні клітини. Будова вивідних протоків. Типи клітин панкреатичних острівців, їх морфофункціональна хара-ктеристика. Ацинозно-острівцеві клітини. Вікові зміни.

Печінка. Морфофункціональна характеристика. Особливості кровопостачання. Будова класичноі часточки печінки. Внутрішньочасточкові гемокапіляри. Печінкові балки. Гепатоцит, його будова та функції. Жовчні капіляри. Перисинусоїдний простір, перисинусоїдні ліпоцити їх будова та функції. Поняття про печінковий ацинус та портальну часточку. Жовчний міхур і жовчовивідні шляхи.

Регенераторні потенції органів травної системи. Вікові зміни.



Тема 2. Дихальна система.

Загальна морфофункціональна характеристика. Повітроносні шляхи та респіраторний від-діл. Будова оболонок стінки повітроносних шляхів: слизова оболонка, підслизова основа, фіб-розно-хрящова оболонка, зовнішня (адвентиційна) оболонка.

Відділи повітроносних шляхів: носова порожнина, гортань, трахея, бронхи (головні, вели-кого, середнього та малого калібру), термінальні бронхіоли, їх будова та функція. Поняття про бронхоасоційовану лімфоїдну тканину, її значення для організму.

Загальний план будови легені. Поняття про часточку легені. Ацинус як структурно-функціональна одиниця респіраторного відділу легені. Будова альвеоли, клітинний склад її ви-стелення. Сурфактантний комплекс. Аерогематичний бар'єр. Плевра.

Регенераторні потенції органів дихання. Вікові зміни.

Тема 3. Сечовидільна система.

Сечові органи. Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Вікові зміни.

Нирки. Кіркова та мозкова речовина. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нир-ки. Типи нефронів. Відділи нефрона та їх гістофізіологія. Будова ниркового тільця, нирковий фільтраційний бар'єр. Особливості кровообігу нирки – кортикальна та югстамедулярна системи кровопостачання. Ендокринний апарат нирки. Юкстагломерулярний комплекс, його будова та функції. Регенераторні потенції нирки.

Сечовивідні шляхи, будова ниркових мисок, чашок, сечоводів сечового міхура, сечівника.



Тема 4. Чоловіча статева система.

Загальна характеристика. Ембріогенез. Яєчко, його будова і функції. Звивисті сім'яні каналеці, будова його стінки. Спермато-генез. Ендокриноцити яєчка, їх функція. Гематотестикулярний бар'єр. Вікові зміни.

Сім'явиносні шляхи. Придаток яєчка. Сім'явиносна протока. Сім'яні міхурці. Сім'явипорс-кувальна протока. Передміхурова залоза. Вікові зміни. Статевий член, його будова, васкуляризація та іннервація.

Тема 5. Жіноча статева система.

.Яєчник, розвиток його генеративної та ендокринної функції. Кіркова та мозкова речовина. Овогенез, його відмінності від сперматогенезу. Розвиток і будова фолікулів. Овуляція. Розвиток жовтого тіла, його види. Оваріальний цикл і його регуляція. Атрезія фолікулів. Вікові особливості будови яєчника.

Маткові труби, будова та функції.

Матка. Будова стінки (ендометрій, міометрій, периметрій). Менструальний цикл та його фази. Будова ендометрію в різні фази циклу. Зв'язок менструального циклу з оваріальним. Вплив гормонів гіпофіза і дія гіпоталамічних центрів регуляції оваріально-менструального циклу. Перебудова матки під час вагітності та після пологів. Вікові зміни.

Піхва. Будова стінки, зміна будови у зв'язку з менструальним циклом.

Молочна залоза. Див. розділ "Загальний покрив".



Тема 6. Контроль засвоєння змістового модуля 4.

Тема 7. Діагностика препаратів до підсумкового контролю модуля 2.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЯ 1
скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Інформаційний лист Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я України Всеукраїнська громадська організація
67.21kb.
Міністерство охорони здоров'я україни затверджено
1792.89kb.
Міністерство охорони здоров’я україни
874.02kb.
Міністерство охорони здоров’я україни комітет з конкурсних торгів
413.86kb.
Наказ № Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами
115.3kb.
Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
901.39kb.
Гсво галузевий стандарт вищої освіти
124.33kb.
Кабінет міністрів україни постанова від 5 вересня 1996 р
573.43kb.
Закон україни про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві
178.29kb.
2. Начальнику Управління лікарських засобів та медичної продукції Міністерства охорони здоров’я України Л
23.01kb.
Потрібне підкреслити : виробництво лікарських засобів
23.7kb.
Наказ Міністерства охорони здоров'я України № Реєстраційне посвідчення
234.43kb.