klevoz.ru страница 1страница 2
скачать файл


УКРАЇНА


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УЛЯНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ

28065, вул. Жовтнева, 5А с. Улянівка Олександрійського району Кіровоградської області, тел. 92-3-22

__________________________________________________________________

_________ № _________ Відділ освіти

Олександрійської райдержадміністрації




Коломоєць Сергій Дмитрович


Керівник молодіжно-підліткового

клубу за інтересами “ТАРПАН”

Олександрійського ЦДЮТ,

ЗВР директора Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст.



КРАЄЗНАВЧІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АКЦІЇ


ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ
(з досвіду роботи)

с. УЛЯНІВКА

2005
Перед педагогічною громадськістю суспільство ставить завдання формувати майбутнього громадянина держави якому були б властиві найкращі якості та риси, зокрема фізична розвиненість, сповнення високих почуттів до своєї країни в цілому та до малої батьківщини, свого краю зокрема. Саме тому, на сьогоднішній день, в освітніх закладах (школах, позашкільних закладах освіти) з новою гостротою постає питання посилення та надання нової значимості туристичному, краєзнавчому та екологічному руху в учнівському середовищі. Визначальною є вимога перетворення учнів зі споживачів інформації про історію держави, регіону, рідного краю, на активних пошуковців, сповнених прагнення знайти щось нове, незвідане, сповнених гордості за свою Вітчизну; перетворення учнів з пасивних спостерігачів за зростанням кризових екологічних проявів у світі та в довколишньому середовищі мікрорайону його школи, населеного пункту, вулиці, на справжніх переконаних борців за охорону природи, які намагаються не лише констатувати факт екологічної кризи, але й своїми вчинками та діями якимось чином вплинути на її подолання.

З цією метою в багатьох навчальних закладах нашої країни педагоги-ініціатори, цілі педагогічні колективи намагаються активізувати туристичну роботу в своїх учнівських колективах.

При цьому подібна активізація, як правило, розвивається двома основними шляхами: перший – організація та здійснення масових чисельних екскурсій до різних регіонів України, по її історичних місцях, відвідання музеїв та виставок, заповідників, парків тощо. Другий – організація та проведення туристичних походів та експедицій на теренах рідного краю.

При всій значимості першого напрямку автор даної праці є прихильником пріоритетності саме другого напрямку. Подібна прихильність обумовлюється відразу декількома моментами, які свідчать на користь саме “місцевого” туризму.

По-перше, в значній своїй кількості наші учні досить непогано знаються на історії Києва, Криму, Запоріжжя тощо, але при цьому зовсім безпорадні коли справа стосується історії рідного краю, перлин його природи. Надзвичайно низький рівень знань, як правило, учні наших шкіл демонструють у сфері знань представників флори та фауни рідного краю. Щоб переконатися у цьому не треба проводити глибоких досліджень, варто лише запитати їх про рік заснування їхнього ж населеного пункту, про найважливіші етапи його історичного розвитку, визначних земляків. Попросіть їх назвати максимально можливу кількість птахів, звірів, рослин рідного краю і ви переконаєтеся у всій кризовості ситуації.

По-друге, відвідуючи визначні історичні та культурні центри України, перебуваючи у неймовірному захопленні від всього побаченого, і при цьому не маючи бази знань для порівняння з історичною спадщиною своєї “малої Батьківщини”, учні, в значній своїй кількості, починають формувати внутрішній комплекс незначущості свого краю в історії України, його відстороненості від загальнодержавного історичного процесу. В подальшому подолати цей комплекс “історичної вторинності” дуже і дуже складно.

По-третє, приймаючи участь у подібних екскурсіях, учні виступають лише у якості пасивних спостерігачів, споживачів готової інформації, яку їм видають їх екскурсоводи, вчителі, керівники екскурсійних груп. Цей “споживацький” туризм, як правило, не містить в собі елементів творчості його учасників. У співставленні з сучасними вимогами виховання творчої особистості цей негатив “виїзно-екскурсійного” туризму є достатньо таки значним.

І нарешті, четверте – екскурсії до далеких міст та регіонів, в значній кількості випадків (особливо, якщо це одноденні екскурсії), якраз елементів власне туризму, фізичних навантажень пов’язаних з цим видом спорту та дозвілля, в собі і не несуть.

При цьому автор зовсім не намагається довести непотрібність даного розвитку туризму в середовищі школярів. Його значення у естетичному, патріотичному вихованні підростаючого покоління є по справжньому вагомим і значним.

Натомість він наголошує на першочерговості саме місцевих туристичних заходів. Вони дають змогу дітям побачити і пересвідчитися, що й історія їхнього краю є по справжньому цікавою, захоплюючою, достойною всебічного дослідження та подальшої популяризації, що природа своєї місцевості, теж може дати багато приводів для практичної роботи по її відновленню та збереженню.

“Місцевий” туризм є не лише пізнавальною діяльністю, він є повноцінним видом спорту та фізичного розвитку.

Окрім всього вище вказаного, не можна забувати і про соціальну значимість краєзнавчих, екологічних та туристичних акцій місцевого характеру – до участі у цих заходах можна і слід залучати дітей з так званої “групи ризику”: схильних до правопорушень, які проживають в малозабезпечених, неблагонадійних, кризових сім’ях. Як правило, учні з таких родин, в силу незадовільного сімейного матеріального забезпечення, не можуть дозволити собі участь у “виїзних” туристичних акціях, які, як правило вимагають певних грошових витрат.

Акції ж місцевого характеру значно спрощують участь цієї соціальної мікрогрупи в туристичному русі школи, дають їм значні можливості для самореалізації, відволікають їх від негативного впливу вулиці, навіть від скоєння асоціальних та протиправних дій.
Обґрунтувавши значимість туристичної роботи на місцевих об’єктах, ми хотіли б на досвіді роботи МПО (молодіжно-підліткова організація) “ТАРПАН” розглянути умови активізації туристичної діяльності за допомогою краєзнавчих та екологічних акцій.

На глибоке переконання автора даної праці, простий туристичний похід, який не несе в собі певного краєзнавчого чи екологічного підґрунтя, є не більше ніж спортивною прогулянкою на природу. Тому організатори та керівники подібних заходів повинні чітко усвідомлювати та конкретизувати мету своєї роботи під час проведення того чи іншого туристичного походу.

Мета подібних туристичних акцій має визначатися місцевими географічними та історичними умовами та особливостями; в місцях, які багаті на історичні події – пріоритетним напрямком, безумовно, має стати краєзнавчий, там же ж де відповідні умови відсутні – слід більше уваги приділити екологічній роботі.
Мікрорайон Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст., який включає в себе територію Улянівської та Михайлівської сільських рад (села Улянівка, Тарасово-Шевченкове, Червоний Поділ, Першотравневе, Михайлівка, Тарасівка, Пахарівка) Олександрійського району, Кіровоградської області не є територією насиченою історичними пам’ятками та місцями.

З огляду на це, першочерговим напрямком роботи було визначено саме екологічний.


Першочерговим кроком у організації туристичної екологічної роботи з дітьми, на думку автора, має бути слідування декільком правилам:

  • вибір об’єкту туристично-екологічного дослідження;

  • орієнтовне планування максимально можливої кількості реальних для втілення туристично-екологічних акцій на об’єкті дослідження (Виділення слова “реальних” не є випадковим, адже дуже часто у нас не відчувають різниці між декларативними намірами і реальним плануванням – Авт. );

  • побудова комплексного принципу розгортання основних екологічно-туристичних акцій та заходів, коли у них присутня певна послідовність і наслідки попередньої акції є своєрідним стартовим майданчиком для акції наступної;

  • коротко тривалість туристичних акцій екологічного спрямування і наочність досягнутих результатів;

  • дотримання принципу “абсолютної добровільності” участі учнів у запланованих акціях та заходах. При цьому неучасть того, чи іншого учня у подібних акціях в жодному разі не повинна викликати репресивних заходів та дій з боку педагога – організатора туристичної роботи в навчальному закладі;

  • постійне унаочнення отриманих результатів туристично-екологічної діяльності, її популяризація в середовищі учнів, які ще не охоплені цим видом спорту та дозвілля;

  • надання туристично-екологічній діяльності соціальної значимості – залучення до туристичних акцій учнів з “групи ризику”, намагання захопити їх даним видом діяльності і відвернення від скоєння асоціальних та протиправних дій.

Процес активізації туристичної роботи в учнівському середовищі шляхом залучення учнів до екологічних акцій було розподілено на наступні етапи: 1) вибір об’єкту туристично-екологічної діяльності; 2) створення ініціативної групи з числа учнів; 3) попередній огляд об’єкту та вироблення маршруту туристичного походу з його основними етапами, визначення об’єктів огляду та дослідження, підготовка бліц-інформацій щодо визначених об’єктів; 4) підготовка та організація проведення туристичного походу на обраний об’єкт. Надання йому екологічної спрямованості шляхом привертання учнівської уваги саме до цього аспекту обраного об’єкту; 5) проведення туристичного походу до обраного об’єкту; 6) підведення підсумків проведення походу, вироблення орієнтовної програми екологічних заходів та акцій як завдань та цілей наступних туристичних походів екологічного спрямування (створення комплексного плану туристично-екологічної діяльності з учнями навчального закладу).


Під час становлення туристичної роботи екологічного спрямування в Улянівській ЗОШ І-ІІІ ст. об’єктом дослідження було обрано витік та верхня течія річки Жовтої (територія с. Михайлівка та його околиця). Подібному вибору сприяла і робота над реалізацією обласної акції "ГРОМАДСЬКІСТЬ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЛИХ РІЧОК".

У вересні 2003 року ініціативна група учнів – членів гуртка “ТАРПАН” (4 учні), на чолі зі своїм керівником Коломойцем С.Д., здійснила велосипедну розвідку об’єкту і попереднє визначення основних екологічних проблем цієї малої річки України та орієнтовне планування майбутнього туристичного походу.

27 вересня 2003 року відбувся туристичний похід учнів Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст. до витоків та верхньої течії річки Жовтої, в якому прийняли участь 47 учнів цього навчального закладу. (Див. додаток № 1 )

Під час походу учні не лише акцентували свою увагу на екологічних проблемах даного гідрографічного об’єкту, але й прослухали значну кількість бліц-повідомлень краєзнавчого характеру.

Було організовано дозвілля учасників походу: обід на природі, ігри та розваги.

Одним із наслідків вказаного туристичного походу стало визначення зони „екологічної уваги” за течією р. Жовта та вироблення орієнтовного плану міроприємств та заходів щодо поліпшення екологічного стану р. Жовтої.

Завершальним етапом проведення цього еколого-туристичного заходу стала підготовка та наступний захист екологічного проекту “До чистих джерел” (Див. додаток № 2), який отримав схвальні відгуки не лише на рівні районних природоохоронних та освітніх установ, але й на обласному рівні.

Тобто, в результаті проробленої роботи керівник гуртка та ініціативна група отримали своєрідне “ідеологічне” підґрунтя для розгортання подальшої туристичної діяльності з екологічним нахилом в учнівському середовищі. Учні мали чітке і конкретне уявлення та розуміння цілей та завдань своєї роботи. Посильність поставлених перед ними завдань, наочність результатів стали лише додатковими стимулами для активізації подальших еколого-туристичних акцій.

Враховуючи об’ємність загального завдання щодо впорядкування екологічного стану в басейні річки Жовтої, вся діяльність була розподілена на певні блоки-завдання, коли для проведення тої чи іншої еколого-туристичної акції обиралася конкретна частина-ділянка течії річки Жовтої.

Так весною 2004 року було здійснено заліснення берегів ставу “Байкал”, який наповнює своїми водами Жовта. Восени 2005 року було здійснено чергову акцію по залісненню берегів річки Жовтої у місці її злиття з однією зі своїх безіменних приток, впорядковано схили балки, яка утворює ложе цього гідро об’єкту.

Ґрунтуючись на попередніх досягненнях та враховуючи цілі та завдання екологічного проекту “До чистих джерел”, членом ініціативної групи, учнем 11 класу Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст. Кролем Віталієм було розроблено та підготовлено до захисту на районному рівні екологічний проект “Над Жовтою Водою”, який спрямований на подальше подолання кризових екологічних явищ у верхній течії річки Жовтої. Реалізація цього проекту передбачає проведення кількаденної еколого-туристичної експедиції на цю річку.

Таким чином, активізація екологічної роботи, організація та проведення акцій екологічної спрямованості, чітке планування, систематизація та впорядкування цієї діяльності неминуче призвела і до активізації туристичної діяльності в середовищі учнів навчального закладу. При цьому було досягнуто певних позитивних зрушень і у формуванні екологічної свідомості та культури в учнівському середовищі.


Але розгортання екологічної роботи може не дати змоги її ініціаторам залучити до туристичних акцій та заходів тих учнів, які більш зацікавлені у вивченні та дослідженні саме історії рідного краю. Саме тому, поряд з активізацією екологічної діяльності, в Улянівській ЗОШ І-ІІІ ст. постало питання про якісний підйом краєзнавчої роботи, її “вихід” з шкільних кімнат та бібліотеки на реальний простір своєї місцевості. Подібне “унаочнення” мало за мету не лише підштовхнути учнів до практичного дослідження (а не споживання) історії рідного краю, але й залучити їх до туристичних акцій та заходів краєзнавчого характеру.

Враховуючи недостатню насиченість мікрорайону Улянівської школи історичними об’єктами, було прийнято рішення про охоплення краєзнавчими дослідженнями більш широкого регіону сходу Олександрійського району.

Одною з перших акцій краєзнавчого спрямування стала краєзнавча експедиція до околиць села Шевського (Братського) Пролетарської сільської ради Олександрійського району. Мета вказаної експедиції полягала у пошуках залишків шведського редуту часів Полтавської битви, який, за народними переказами був споруджений відступаючими шведськими частинами в цій місцевості, коли їх переслідували російські кавалеристи.

На превеликий жаль, керівнику експедиційної розвідки та її шести учасникам не вдалося виявити залишки цього фортифікаційного укріплення. Натомість в самому селі Шевському було виявлено недосліджені до цього підземні печери та ходи штучного походження.

Дослідження, здійснені ініціативною групою та її керівником дозволили підготувати туристичний краєзнавчий маршрут до села Шевського (Див. додаток № 2).

Восени (16-17 вересня) 2004 року відбулася загальнорайонна краєзнавчо-туристична акція-похід за маршрутом Пролетарське – Шевське – Тарасово-Шевченкове – Михайлівка. Участь у вказаній акції прийняли 64 учні з 8 шкіл району. При цьому, за період цієї дводенної туристичної акції, діти не лише ознайомилися з цікавими історичними місцями свого краю, але й оглянули витоки та верхню течію річки Жовтої, побачили її екологічні проблеми, та змогли оцінити пророблену учнями Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст. роботу щодо покращення екологічного стану річки Жовтої.

Своєрідним апогеєм туристично-краєзнавчої роботи в учнівському середовищі Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст. стала організація та реалізація ідеї діяльності літнього оздоровчого молодіжно-підліткового табору з краєзнавчим нахилом “ТАРПАН”, підтримку у діяльності якого надали відділ у справах сім’ї та молоді Олександрійської райдержадміністрації (начальник відділу Бойко Л.О.) та Олександрійський районний ЦДЮТ (директор центру Демченко О.В.). В даному таборі, який містився на території с. Тарасово-Шевченкове (Улянівська сільська рада Олександрійського району), його 20 вихованців на чолі зі своїми керівниками (начальник табору Коломоєць С.Д., заступник – Демченко А.О.) здійснювали археологічні розкопки залишків колишньої панської садиби родини Абазів (керівник табору, Коломоєць С.Д. має значний багаторічний особистий досвід археологічної діяльності отриманий у складі Усть-Альмінської археологічної експедиції, АР Крим), проводили туристично-краєзнавчі походи до Пролетарського лісу, до с. Шевське (адже не всі учасники табору були в попередніх розвідках та походах), проводили спортивні змагання тощо.

Досвід отриманий в результаті діяльності табору не лише ознайомив учнів з основами археологічної діяльності, але й дав можливість планувати тривалі експедиції краєзнавчого та екологічного характеру, збудив нову хвилю інтересу до краєзнавчої та екологічної роботи зокрема та до туристичного руху в цілому.

На сьогодні в школі проводиться активний збір краєзнавчих матеріалів, ініціативні групи учнів проводять ряд цікавих краєзнавчих та екологічних досліджень на місцевості, проводиться активна робота щодо відкриття музейної кімнати “Кунсткамера – кімната цікавих речей” тощо.
Як бачимо, сам процес активізації туристичної діяльності в школі шляхом проведення екологічних та краєзнавчих акцій не є занадто складним в організаційному плані та трудомістким щодо їх проведення. Саме краєзнавча, чи то екологічна спрямованість цих акцій надає їм додаткової привабливості, перетворює їх на повноцінні соціально-значимі проекти та заходи. Вони дають змогу учням практично реалізувати свої уміння та навички, здійснювати практичні дослідження природи та історії рідного краю, вони стають не лише своєрідною захоплюючою формою організації їх дозвілля, але й спрямовують їх енергію та поривання в громадсько-корисне русло. Туризм не лише зміцнює їх здоров’я, але й формує почуття справжнього громадянина-патріота, не байдужого до майбутнього своєї держави, свого рідного краю.
Цілому ж можна говорити про те, що процес активізації туристичної діяльності в загальноосвітніх закладах багато в чому залежить від зацікавленості та активності самих педагогів, від їх відданості своїй справі та намаганні прищепити дітям любов до свого рідного краю

Додаток № 1

ЗВІТ


ПРО ПРОВЕДЕННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОХОДУ

ЗА ТЕЧІЄЮ р. ЖОВТА


Керівник: Коломоєць Сергій Дмитрович – керівник краєзнавчо-екологічного гуртка “ТАРПАН” Олександрійського ЦДЮТ при Улянівській ЗОШ І-ІІІ ст.

Учасники: учні Улянівського ЗНЗ І-ІІІ ст.



  1. Понурко Олександр – 7 клас

  2. Ткаченко Олександр – 6 кл.

  3. Абрамян Ігнат - 7 кл.

  4. Готь Тетяна – 6 кл.

  5. Готь Анна – 7 кл.

  6. Курбанов Геннадій – 8-А кл.

  7. Бондарь Андрій – 11 кл.

  8. Левченко Тетяна – 8-Б кл.

  9. Левченко Андрій – 8-А кл.

  10. Прилуцька Юлія – 8-А кл.

  11. Апціаурі Ілля – 8-Б кл.

  12. Герасименко Олександр – 8-Б кл.

  13. Васільєв Павло – 8-Б кл.

  14. Польща Марина – 10 кл. (м. Олександрія)

  15. Польща Наталія – 9 кл. (м. Олександрія)

  16. Кривулько Олександр – 7 кл.

  17. Конашенкова Мар’яна – 9 кл.

  18. Ковбаса Олена – 9 кл.

  19. Кулібаба Вікторія – 9 кл.

  20. Кулібаба Інна – 9 кл.

  21. Джалілова Інна – 9 кл.

  22. Джалілова Мальвіна – 8-Б кл.

  23. Метелиця Сергій - 7 кл.

  24. Мухін Олександр – 9 кл.

  25. Мухін Дмитро – 5 кл.

  26. Перевязко Григорій – 7 кл.

  27. Перевязко Михайло – 7 кл.

  28. Куньо Надія – 8-Б кл.

  29. Кириченко Андрій – 7 кл.

  30. Цапко В’ячеслав – 5 кл.

  31. Бабаченко Ігор – 5 кл.

  32. Янишевський Вадим – 8-А кл.

  33. Єрьоменко Наталя – 7 кл.

  34. Шевченко Катерина – 7 кл.

  35. Радченко Наталія – 8-Б кл.

  36. Корнєва Анастасія – 7 кл.

  37. Корнєв Антон – 5 кл.

  38. Ільченко Олександр – 6 кл.

  39. Ільченко Анна – 7 кл.

  40. Бабаченко Світлана – 8-А кл.

  41. Удовиченко Оксана – 7 кл.

  42. Оксамитна Анна – 7 кл.

  43. Султанбекова Анжела – 7 кл.

  44. Султанбекова Людмила – 9 кл.

  45. Кочиш Альоша – 7 кл.

  46. Кулібаба Інна – 7 кл.

  47. Павлюк Віталій – 9 кл.

Мета походу: дослідження екологічного стану витоку та русла річки Жовтої (від с. Михайлівка Олександрійського р-ну Кіровоградської обл., до с. Жовте П”ятихатського р-ну Дніпропетровської обл.)

Відстань: 9 км.

Загальна відстань маршруту походу: 14 км.

Місцевість: горбиста рівнина

Час проведення: 27 вересня 2003 року (7.30 – 15.00)


НАСЛІДКИ


  • Визначено зони „екологічної уваги” за течією р. Жовта;

  • складено орієнтовний план міроприємств та заходів щодо поліпшення екологічного стану р. Жовтої;

  • в поході прийняло участь 10 дітей з багатодітних сімей;

  • 4 „важких” дітей;

  • 3 дітей, які виховуються в неповних сім’ях;

  • 3 дітей-сиріт;

  • 2 дітей-напівсиріт;

  • до участі у поході залучено 2 представників позашкільної місцевої молоді.


скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Міністерство освіти І науки україни олександрійська районна державна адміністрація
299.41kb.
Україна богородчанська районна державна адміністрація івано-франківської області
294.82kb.
Хотинська районна державна адміністрація управління освіти, молоді та спорту
131.51kb.
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти Дніпропетровської обласної державної адміністрації Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Новогригригорівська неповна середня загальноосвітня школа
130.47kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ
152.9kb.
Україна гусятинська районна державна адміністрація тернопільської області
31.12kb.
Україна донецька обласна державна адміністрація управління освіти І науки донецький обласний еколого-натуралістичний центр
165.03kb.
Наказ №880 ерство І науки, молоді та спорту україни 2012 р. № Про внесення змін до наказу Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 15. 06. 2012 №703
127.2kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
88.28kb.
Україна житомирська обласна державна адміністрація управління освіти І науки
45.13kb.
Міністерство освіти і науки України
20.97kb.
Інформаційний лист Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я України Всеукраїнська громадська організація
67.21kb.