klevoz.ru страница 1
скачать файл
Мотков А. Група 2

Проблеми кофункціонування конкурентних систем безпеки соціальних систем за Д.Беллом

Прочитавши працю Д. Белла «Становлення постіндустріального суспільства» можна зробити висновок, що на думку автора майбутнім індустріального суспільства є постіндустріальне суспільство, або інформаційне суспільство, де «головним» заняттям населення буде не виробництво товарів, а надання послуг. Основними професіями будуть не виробничі професії (робочі), а працівники у сфері послуг і науковці, які і сформують майбутню еліту, або інтелігенцію. Праця працівників невиробничого сектору економіки буде оцінюватися «краще» ніж праця робітників, що викличе в суспільстві соціальну нерівність та розмежує постіндустріальне суспільство (суспільство знань – суспільство в якому знання і освіта набудуть панівної ролі у визначенні місця індивіда у суспільстві, тобто встановиться залежність між отриманими освітою та знаннями та стратою у постіндустріальному суспільстві. Люди, які будуть найуспішнішими сформують новий соціальний клас – меритократію («меринос» - успіх, «кратос» - влада), тобто влада тих, хто досяг успіху) У цей клас також увійдуть і науковці (особливо автор виділяє інженерів, фізиків, хіміків, математиків, і спірним залишається питання про викладачів вузів, працівників банківської сфери та сфери страхування також інших працівників у сфері послуг)

Значенням постіндустріального суспільства на думку Белла є те,що воно:


  1. «Укріплює роль науки і знання як основної інституційної цінності в суспільстві;

  2. Роблячи процес прийняття рішень більш технічним, воно все більш безпосередніше втягує учених та економістів в політичний процес;

  3. Поглиблюючи існування тенденцій в напрямі бюрократизації інтелектуальної праці, воно викликає в житті набір обмежень традиційних понять інтелектуальних інтересів та цінностей;

  4. Створюючи і примножуючи технічну інтелігенцію, воно піднімає найсерйозніше питання відношення технічного інтелектуала до гуманітарного побратима»

Взагалі автор передбачає певну соціальну нерівність серед працівників виробничих професій та працівників в сфері послуг, пов’язану з умовами роботи, різним відношенням до представників різних класів у суспільстві, різний фінансовий стан, потреби, можливості реалізації права на освіту, рівень інтелектуального розвитку (у своїй праці автор описує дві думки одна з них це те, що рівень інтелекту залежить від рівня інтелекту батьків, тобто генетичний принцип, а інша думка – інтелект залежить від соціальних умов школа, ВУЗ, робота), тощо. Таке явище на думку автора може спричинити централізацію кожного індивіда на своїх потребах та пріоритетність приватних інтересів особи над публічними інтересами суспільства, що зачіпає питання безпеки суспільства та публічних інтересів держави.

Висловлюючись словами автора – «Постіндустріальне суспільство основане на послугах. Тому воно є грою між людьми. Головне значення має вже не м’язова сила і не енергія, а інформація. Основною діючою особою стає професіонал, тому що його освіта і досвід дозволяє йому відповідати всім вимогам, що виникають в постіндустріальному суспільстві. Якщо індустріальне суспільство визначається через кількість товарів, що визначає рівень життя, то постіндустріальне суспільство визначається якістю життя, послугами і різними зручностями – охороною здоров’я, освітою, відпочинком і культурою, - які стають бажаними і доступними для кожного». Оскільки пріоритетним стане науковий напрямок діяльності та діяльність у сфері надання послуг то і забезпечення безпеки в постіндустріальному суспільстві і буде покладатися на професіоналів з відповідною підготовкою, яку буде поділятися на приватний (підприємства, корпорації) та публічний (державні органи, суспільство в цілому). Також можливий поділ на сферами діяльності інформаційна, правова, технічна та інші, забезпеченням безпеки в яких буде покладатися на відповідних спеціалістів. Причиною кофункціонування безпекового сектору в індустріальному суспільстві є не існування спеціалістів у відповідній сфері та відсутність потреби, точніше не усвідомлення потреби в професійному забезпеченні безпеки.

Для відповідного рівня забезпечення безпеки інтерес професіонала (приватний інтерес) має співторкатися з публічним, основною мотивацією цього у постіндустріальному суспільстві стане фінансове стимулювання.

Особливу увагу Белл приділяє бюрократії, як «явищу яке проникає в усі сфери суспільно життя соціально-культурного, економічного, в науку і освіту, у виробничу частину». Автор також не виключає зосередження влади в руках бюрократії та піднесення її над усім суспільством. В такому разі бюрократія буде контролювати усі частини розвитку суспільства та суттєво їх затримувати, що може спричинити затримку виникнення у професійному забезпеченні безпеки, по причині заміни фахівця з безпеки бюрократом.

Також неабияка увага у праці приділяється описанню наукової сфери майбутнього суспільства. Значенням постіндустріального суспільства за Беллом виступає:


  1. «Збільшення ролі науки та цінності знання в суспільстві;

  2. Технологізація усіх сторін суспільного життя;

  3. Збільшення та розширення ролі значення інтелігенції»

На думку Белла технологізації будуть підлягати усі сфери життя суспільства, також і безпекова сфера, особливо із розвитком комп’ютерних технологій та технологій різних аспектів безпеки.

Також досить чітко окреслений конфлікт між культурною та економічно-технічними сферами у якому скоріш за все буде у програші перша. Культура змінниця під тиском нових технологій та прагнення досягнути економічного добробуту. «В супереч цим концепціям, - мається на увазі концепція П.Сорокіна про роль унітарних ментальностей та ідея Т.Парсона, що виділяє роль цінностей як направляючого принципу, - у західному суспільстві на протязі останніх ста років, як я розумію, наростало розмежування соціальної структури (економіки, технології і системи зайнятості) і культури (символічного виразу змісту), кожне з яких визначалось своїм вісьовим принципом. Соціальна структура йде своїми коренями в функціональну раціональність і ефективність, а культура – антиномічне виправдання особистості.»

Автор вбачає майбутню культуру в том, що будуть зруйновані певні традиції поведінки та етики, вони будуть заміщенні корпоративними цінностями. Культура вийде за рамки в яких вона була раніше і це буде негативним явищем. «Те, що в ХІХ столітті було глибоко особистим і прихованим перетворилось в блиску модернізму ХХ століття в громадське і ідеологічне. С перемогою модернізму сучасна культура стала анти інституційною і антиномічною. Небагато авторів «захищають» суспільство чи інститути від «власного «я»», говорячи словами К.Андерсона. Перед усім художня уява, якою б вона не була бездумною чи збоченою, стримувалась формотворчою дисципліною творчості. Нова чуттєвість ламає всі стилі і заперечує, що між творчістю і життям існують такі відмінності. Раніше творчість була досвідом, тепер будь-який досвід має бути відображений в творчості». Проблема культури стане досить гострою в постіндустріальному суспільстві, знецінення культурних цінностей стане загрозою особистій безпеці особи. А також виходячи з рівня культури і буде забезпечуватись безпеки соціальної системи. По причині не існування певних традицій в культурі, то і захищати їх не буде потреби. Культурна частина має входити до інформаційної безпеки суспільства, оскільки може впливати на усю соціальну систему.

Функціонування системи безпеки в індустріальному суспільстві зводилось до безпеки товару та безпеки виробництва. Функціонування системи безпеки в інформаційному суспільстві буде полягати в забезпеченні безпеки інформації, інформаційних технологій. Пріоритет у виборі освітніх закладів буде надано професіоналам, представництво класа яких буду скоріш за все успадковуватись.

В політичній сфері Белл розглядає варіант, що політичну еліту і складуть науковці, які і будуть правити іншими класами. Але проблемою є те, що вченні обізнанні у певній сфері певного роду науки можуть не мати, якостей політика і успішно управляти суспільством і країною в цілому. «Учений вирішує, а політик вирішує, чому учений так вирішив». На думку Белла є небезпека підконтрольності науки політиці, так звана «політика науки» та її спланованість з боку військової еліти (у праці автор ставить приклад із винайденням і використанням атомної бомби та потреби у водневій) та правлячої верхівки країн.

Конкурентні економіки, системи безпеки, політичні режими західних країн будуть зближуватися і ставати дедалі схожими, що спричинить певний процес глобалізації. Суспільства будуть дуже схожими, по причині приходу в майже усіх розвинутих країнах постіндустріального етапу.

Радянський союз Белл відрізняє від західних економік, хоча і не заперечує схожість із західними країнами. На думку автора це дещо відмінне суспільство.

Причиною кофункціонування систем безпеки тогочасного суспільства є те, що тоді не було уявлення про безпеку, яке існує зараз, у сучасному суспільстві. Не існування фахівців у сфері безпеки, не усвідомлення потреб забезпечення безпеки та однорідність відносин у суспільстві – виробництво, купівля, продаж. Проте в постіндустріальному суспільстві безпека буде займати один із пріоритетних напрямків і забезпечуватись на професіональному рівні та з різних аспектів. Сформується ціла галузь науки про безпеку, якою будуть займатися науковці теоретики та передавти свої знання практикам (фахівцям із безпеки).



«Люди у своїй уяві завжди будуть прагнути зробити суспільство витвором мистецтва; такий зміст ідеалу. Приймаючи до уваги задачі, які мають бути вирішені для досягнення цієї цілі, цілком достатньо займатися тверезим конструкцією соціальної реальності».

скачать файл



Смотрите также:
Мотков А. Група 2 Проблеми кофункціонування конкурентних систем безпеки соціальних систем за Д. Беллом Прочитавши працю Д. Белла «Становлення постіндустріального суспільства»
63.08kb.
Латинською "socіetas" означає суспільство, а "logos
608.36kb.
Загрози і виклики політичної кризи для суспільства (65)
679.4kb.
Загальновідомо, що атрибутом могутності держави є самодостатня система національної безпеки. Слід відразу ж зазначити, що дана система включає найбільш важливі складові: 1 безпека людини і громадянина
268.27kb.
Міжнаціональний університет креативних технологій «International sciences»
49.84kb.
Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі
16.33kb.
Дисциплины «Моделирование систем и процессов»
28.45kb.
Метод переменных систем отсчета
82.17kb.
Анализ систем с переменной структурой в классе обобщенных характеристических функций
78.31kb.
Тема : «Создание, использование, развитие ис. Проблемы информационного менеджмента»
753.69kb.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу програмне забезпечення комп’ютерних систем для студентів спеціальності 091501
115.41kb.
Цель и задачи освоения дисциплины «Физическая химия» Цель
69.81kb.