klevoz.ru страница 1
скачать файл
Відзив на апеляційну скаргу у справі, що стосується застосування позовної давності

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙ­НИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



Позивача: Дочірнє підприємство «Ліфт-2»

ЗАТ «Ліфт», код ,



  1. м. Дніпродзержинськ, вул. Книжна, 1

Відповідач: Комунальне житлове підприємс­тво №21,

код ,


  1. м. Дніпродзержинськ, вул. Космонавтів, 15

№ справи 3/109

ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

21 червня 2005 року Господарським судом Дніпропетровської області був задоволений позов ДП «Ліфт-2» ЗАТ «Ліфт» до Комунального житлового підприємства № 21 про стягнення забор­гованості. Вважаємо рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим і просимо Апеля­ційний суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду без змін.

Судом першої інстанції були встановлені (і це підтверджується мотивувальною частиною рішення) наступні факти, зокрема, факти виконання робіт позивачем щодо технічного обслуго­вування ліфтів відповідача на загальну суму 199 106,59 грн, їх часткова оплата відповідачем у розмірі 144 170,48 грн, наявність заборгованості відповідача — 54 936,11 грн. В свою чергу такі обставини підтверджуються документами, що залучені судом до матеріалів справи:



  • актами виконаних робіт на суму 199 106,59 грн;

  • актом звірки заборгованості від 01.02.2005 року, підписаного директорами сторін з детальним розписом виконаних робіт, їх оплати та розміру заборгованості відповідача у су­мі 54 936,11 грн;

  • повідомленням відповідача від 04.02.2005 року про наявність заборгованості перед позивачем і її списання внаслідок спливу строку позовної давності у розмірі 54 936,11 грн;

  • претензією ДП «Ліфт-2» ЗАТ «Кривбасліфт» № 26 від 19.01.2004 року до відповідача з вимогою сплати заборгованості.

До речі, обставини належного і повного виконання позивачем робіт на загальну суму 199 106,59 грн, відсутності будь-яких претензій до якості робіт, наявності заборгованості за ви­конані роботи у розмірі 54 936,11 грн та отримання претензії позивача від 04.02.2005 року не за­перечувались і фактично були визнані представником відповідача у судовому засіданні.

Основні заперечення відповідача в суді першої інстанції, а також аргументи апеляційної скарги зводяться до неможливості задоволення позову внаслідок спливу строку позовної давності. Проте, погодитися з такою позицією відповідача ми не можемо.

Договір в формі єдиного письмового документу в матеріалах справи відсутній. Відпо­відно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести передбаченими процесуальним зако­нодавством засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно з ст.ст. 84, 105 ГПК суд має вказати на докази, на підставі яких приймається рішення. Оскільки договір № 108 від 01.01.2001 року сторонами в судове засідання не подавався, вони не можуть грунтувати свої вимоги і заперечення цим доказом. Не може посилатися на нього і суд при прийнятті рішення. Отже для правильного, повного і всестороннього розгляду справи мають бути враховані інші докази, подані сторонами.

Відносини сторін щодо виникнення договірних зв'язків (укладання договору) мають, відпо­відно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, регулюватись нормами ЦК УРСР від 1963 року з огляду на те, що датою виникнення правовідносин сторін є 2001 рік. Від­повідно до ст. 44 Цивільного кодексу УРСР від 1963 року, угоди юридичних осіб повинні бути укладені в письмовій формі. Проте, як зазначено в ст. 46 ЦК УРСР, недодержання простої письмової форми не впливає на дійсність угоди, за винятком випадків, передбачених чинним за­конодавством, але сторони в цьому випадку позбавлені права в разі спору посилатися для під­твердження угоди на показання свідків. Укладання договору, що став підставою подання вимо­ги про стягнення заборгованості у даний справі, підтверджується наступними письмовими доказами, які були представлені в судове засідання: акти виконаних робіт, акт звірки взаємної за­боргованості тощо. Ці документи підписані двома сторонами, містять погодження необхідних істотних умов — предмета договору (роботи з технічного обслуговування ліфтів КЖП №21, види та об'єм робіт), загальну ціну робіт та вартість окремого етапу робіт. Строк зобов'язань має встановлюватись відповідно до вимоги кредитора.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січ­ня 2003 року, до взаємовідносин сторін щодо стягнення заборгованості повинен застосовува­тись цей законодавчий акт. Як зазначено в ч. 3 ст. 251 ЦКУ, строк та термін (в т.ч. і строк виконання зобов'язань) можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Оскільки правочин (договір) у матеріалах справи відсутній (а отже відсутня можливість встановлення строку виконання зобов'язання за правочином), строк ви­конання зобов'язання з оплати виконаних робіт повинен визначатися актом цивільного зако­нодавства. Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлнення вимоги. З огляду на відсутність в матеріалах справи і у сторін до­говору, вважаємо, що при стягненні заборгованості підлягає застосуванню ч. 2 ст. 530 ЦКУ.

19 січня 2004 року Комунальному житловому підприємству № 21 була надіслана прете­нзія (додається) з вимогою оплати суми заборгованості, яка у розумінні ч. 2 ст. 530 ЦКУ є пред'явленням вимоги. Таким чином, строк оплати виконаних робіт відповідачем наступив через сім днів з моменту направлення йому претензії.



Як зазначено в ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за не­можливість виконання ним грошового зобов 'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов 'язання, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з ураху­ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже судом правомірно було прийняте рішення про стягнення суми заборгованос­ті, а також сум інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих з дати отримання претензії.

Крім того, як зазначено в ст.ст. 44, 49 ГПК, до складу судових витрат, які покладаються на сторону проти якої постановлене рішення, належить витрати на оплату послуг адвоката. Наявність і розмір витрат на оплату послуг адвоката підтверджуються договором про на­дання послуг, платіжним дорученням на сплату відповідних витрат та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката. Отже з цих міркувань рішення су­ду щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката є законним і обгрунтованим.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 46 Цивільного кодексу УРСР від 1963 року, ст.ст. 251, 525, 526, 530, 625 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільно­го кодексу України від 16 січня 2003 року, ст.ст. 44, 49, 96, 101, 103 ГПК

Просимо:



Залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського су­ду Дніпропетровської області без змін.

30.09.2005 року
скачать файл



Смотрите также:
На апеляційну скаргу у справі, що стосується застосування позовної давності
49.47kb.
Вищий господарський суд україни
71.83kb.
Інфляцію, змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом
28.28kb.
Тема. Виконання вправ на застосування формул
104.68kb.
“Основні етапи становлення і розвитку обчислювальних систем від абака до комп’ютера. Сфери застосування сучасної комп’ютерної техніки.”
187.93kb.
Ірландія – відкликання всіх єпископів
29.6kb.
План-конспект вікторини по швейній справі
112.84kb.
Вінницький апеляційний адміністративний суд
37.01kb.
Йога та індуїзм
51.43kb.
Застосування монотонності функції при розв’язуванні нестандартних рівнянь, нерівностей гунько Любов Іванівна
287.12kb.
8 клас Тести Назвіть ім'я історичної особи, якої стосується цей літопис?
100.71kb.
Газ у «врем’янку» ? Зась! «Дорогий газопровід розсварив сусідів»
35.92kb.