klevoz.ru страница 1
скачать файл
“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.
Протокол №____ від ______________200 р.

МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:



Мазеві основи, вимоги до них, класифікація. Характеристика мазевих основ (вуглеводні, жири, силікони, гелі білків, полісахаридів, похідні целюлози, поліетиленоксиди, ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін.).

Навчальний предмет:



аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

6 годин

Методичні вказівки склали



доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.

Чернівці 2008


Тема: Мазеві основи, вимоги до них, класифікація. Характеристика мазевих основ (вуглеводні, жири, силікони, гелі білків, полісахаридів, похідні целюлози, поліетиленоксиди, ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін.).

Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість – 6 год.

1. Актуальність теми: Зараз доведено, що один і той же лікарський препарат, застосований у вигляді мазі, може мати цілком різну біологічну дію залежно не тільки від того, як він введений у мазь, але й від того, з якою мазевою основою він скомбінований. Наприклад, мазі багатьох антибіотиків на вазеліні малоактивні, але і ті ж мазі, приготовлені на гідрофільній вазелінланоліновій основі, мають виражену антибіотичну дію. Різноманітні дослідження показують, що мазева основа не просто інтерферентний носій, а й активний компонент у фармакодинаміці мазі. Вибір мазевої основи залежить від фізико-хімічних властивостей призначуваних лікарських засобів і характеру дії мазі.

2. Навчальні цілі:

2.1 Студент повинен знати:

  • медичну та фізико-хімічну класифікацію мазей;

  • технологію мазей, залежно від властивостей лікарських речовин, що входять до складу мазей;

  • вимоги до мазевих основ;

  • класифікацію і характеристику сучасних мазевих основ.

2.2 Вміти:

  • підбирати мазеві основи в залежності від властивостей діючих речовин, що входять до складу мазей;

  • підбирати мазеві основи залежно від бажаної (поверхневої чи резорбтивної дії) дії.

3. Матеріали для позааудиторної самостійної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція:

Дисципліни


Знати


Вміти


  • Попередні:

1. Латинська мова

Основи латинської термінології, структуру рецепта



Читати рецепти латинською мовою

  • Наступні:

1. Органічна та неорганічна хімія

Властивості мазевих основ, лікарських речовин.


Вводити ЛР, враховуючи властивості мазевих основ.



  • Міжпредметна інтеграція:

ОЕФ

Наказ №96



Проводити оцінку якості і оформлення до відпуску готової лікарської форми.




Зміст теми:

Залежно від інтенсивності взаємодії мазевих основ з водою, їх ділять на три групи:



  • гідрофобні (ліпофільні);

  • гідрофільні;

  • дифільні.

До ліпофільних основ належать:

  • жирові;

  • вуглеводневі;

  • силіконові.

1. Жирові основи найширше застосовуються тому, що вони є близькі за своїм складом до жирових виділень шкіри, індиферентні, добре всмоктуються, змішуються з багатьма лікарськими речовинами і добре їх вивільняють Недоліки – не досить стійкі, розкладаються (гіркнуть з утворенням вільних жирних кислот та ін. сполук, які можуть вступати в хімічні реакції з лікарськими речовинами, що входять до складу мазей і діяти подразнююче на шкіру).

Свинячий жир (Adeps sulius depuratus, Axungia porcina depurata). ДФ ХІ рекомендує застосовувати жир при приготуванні мазі сірчаної, мазі калію йодиду, ртутної сірої.

Яловичий жир (Sebum bovinum). Використовується рідко з метою ущільнення мазей на жирових основах.

Гусячий жир (Adeps anserinum). Використовується в складі мазей при відмороженнях.

Рослинні жири (олії) – широко застосовуються як добавки до твердих основ (жирів, воску), утворюючи сплави м΄якої консистенції. Використовують олії: мигдальну, абрикосову, оливкову, соняшникову, персикову та ін.


Гідрогенізовані жири – це продукти промислової переробки жирів і рослинних олій.

Саломас або гідрожир (Adeps hidrogenisatus)

Рослинне сало (Axundia vegetabilis)

Комбіжир (Adeps compositus)

2. Вуглеводні основи – комбінації рідких і твердих вуглеводів дають можливість створювати мазеві основи необхідної консистенції, які не гіркнуть, нейтральні і сумісні з великою кількістю лікарських препаратів.

Вазелін (Vaselinum), петролатум (Petrolatum), парафін (Paraffinum sodium), масло вазелінове (Oleum vaselini, Paraffinum ligidum), озокерит (osokeritum), церезин (ceresinum), вазелін штучний (Vaselinum ortificare), нафталанська нафта (Naphtalan liguidum, Naphta Naphtalani).

3. Силіконові основи – Діоксид кремнію, аеросил.

Гідрофільні мазеві основи включають у себе речовини найрізноманітної хімічної природи, об΄єднані загальною властивістю розчинятися або набухати у воді. Оскільки випаровування води пов΄язане з поглинанням тепла, гідрофільним основам властива охолоджуюча дія, що нагадує дію вологої пов΄язки. Гідрофільні основи сумісні з багатьма лікарськими сполуками і легко їх видають із зовнішньої водної фази в тканини організму.

До гідрофільних основ відносяться мильні основи, желатиново-гліцеринові, крохмально-гліцеринові, колагенові основи, метилцелюлоза, поліетиленоксидні, основи з глинистих мінералів.

Дифільні основи – різні за складом композиції, які мають як ліпофільні, так і гідрофільні властивості. Вони характеризуються здатністю змішуватися як із жиророзчинними, так і з водними розчинами лікарських речовин. До цієї групи належать основи як безводні – сплави ліпофільних основ з емульгаторами, які здатні поглинати значну кількість води (адсорбційні основи), так і водовмісні – емульсійні основи. Ліпофільно-гідрофільні основи, на відміну від вуглеводів, забезпечують значну резорбцію лікарських речовин із мазей, не заважають газо- і теплообміну шкірного покриву, мають хороші консистентні властивості. До дифільних основ відноситься ланолін (Lanolinum, Lanolinum anhydricum), спермацет (Cetaceum), віск (Cera), емульсійні основи.

Вимоги до мазевих основ (ДФ України):

- мати мажучу здатність, тобто необхідні структурно-механічні властивості (в’язкість, пластичність, текучість);

- добре сприймати ЛР (мати абсорбційні властивості);

- не змінюватись під дією повітря, світла, коливань температури і не реагувати з ЛР, що вводяться в неї, тобто мати хімічну стійкість;

- бути індиферентною у фармакологічному відношенні, відповідати значенню рН шкіри;

- не піддаватись обсіяності мікроорганізмами;

- не повинна забруднювати одяг, не бути надмірно липкою, легко змиватися за допомогою мила і без нього;

- властивості основи повинні відповідати фармакологічному ефекту ЛФ.



3.2 Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.



- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. – 1995. - № 1-2. – С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком.–1995. - № 5-6. – С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. М. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой – 2-е изд. – М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

7. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.



3.3 Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

А. Питання для самоконтролю:

  • Вимоги до мазевих основ.

  • Класифікація мазевих основ.

  • Характеристика ліпофільних основ.

  • Характеристика гідрофільних основ.

  • Характеристика дифільних основ.

  • Рекомендації ДФ ХІ до вибору мазевих основ.

Б. Тести для самоконтролю:

  1. Виготовляючи мазь з антибіотиками використовують:

А) Ланолін;

Б) Вазелін;

В) Ланолін б/в 40 частин та вазелін 60 частин;

Г) Вазелін та вазелінова олія (4:6).



  1. Для очних мазей використовують основу з:

А) Ланолін та вазелін (4:6);

Б) Ланолін безводний та вазелін сорту для очних мазей (1:9);



В) Ланолін безводний та вазелін сорту для очних мазей (9:1);

  1. Готуючи мазь з протарголом, його вводять, попередньо __________________, тому що в іншому випадку мазі не мають терапевтичної дії.

4. Матеріали для післяаудиторної роботи. Тематика НДРС.

„Особливості вибору основ для приготування м’яких ЛФ.”
скачать файл



Смотрите также:
на методичній нараді кафедри фармації
85.35kb.
Затверджено на методичній Учбовий предмет: нараді кафедри загальної гігієни, соціальна медицина і
225.29kb.
Лизанчук Василь Васильович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення робоча програма
849.02kb.
«Вогонь – не іграшка!»
19.03kb.
Та одержання нових s-,N-,о-гетероциклічних
277.06kb.
Кукоба В. П. Kukoba V. P. Доктор економічних наук, професор кафедри економіки підприємств двнз «кнеу ім. В. Гетьмана»
35.19kb.
Робоча програма навчальної дисципліни
273.57kb.
Д е. н., проф. В. В. Прядко 2012 р
140.84kb.
Робоча програма вивчення курсу "Митне право"
227.34kb.
Мосюкова н. Г. Особливості українського етногенезу
144.99kb.
Програма І запрошення регіональний круглий стіл на тему
34.89kb.
Робоча програма навчальної дисципліни
209.13kb.