klevoz.ru страница 1
скачать файл


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

Бєглий Олександр Васильович

УДК 341. 29. 009 (100)

правове РЕгулювання
світового ринку

космічних послуг і технологій

Спеціальність 12.00.11 - міжнародне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ-2002
Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано у відділі міжнародного права і порівняльного законодавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України

Науковий керівник - кандидат юридичних наук

Дмитрієв Анатолій Іванович, проректор Київського університету права


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

ТИМЧЕНКО Леонід Дмитрович,

начальник відділу зовнішніх зв'язків

Академії Державної податкової служби України (м. Ірпінь)

кандидат юридичних наук, доцент



Покрещук Олександр Олексійович,

ректор Української академії зовнішньої торгівлі (м. Київ)



Провідна установа - Інститут міжнародних відносин

Київського національного університету

ім. Тараса Шевченка, кафедра міжнародного права

Захист відбудеться 19 липня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.




З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту.

Автореферат розіслано 19 червня 2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради УСЕНКО І.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дисертації. Однією з головних прикмет нашого часу є інтенсивні процеси інтернаціоналізації та глобалізації, що проходять в усіх сферах людської діяльності та мають для усього людства далекосяжні наслідки. Безпосереднім результатом цього всеосяжного процесу є формування глобального громадянського суспільства, матеріальним підгрунтям існування якого є світовий ринок і єдина міжнародна економічна система. Світовий ринок космічних послуг і технологій (далі - світовий космічний ринок, СРКПіТ), що забезпечує надання вкрай важливих для сучасного суспільства послуг і технологій - важлива складова світової економічної системи. І значення цієї складової світової економіки невпинно зростає з прийняттям “на озброєння” та реалізацією міжнародною спільнотою концепції сталого розвитку.

Актуальність і рівень дослідженності теми зумовлюються, в першу чергу, тим, що на нинішньому етапі розвитку світової економіки виникла низка протиріч між якісно новим станом світового ринку та існуючими механізмами і методами його правового регулювання.

Наукове опрацювання сучасних проблем правового регулювання СРКПіТ є особливо актуальним саме сьогодні у зв’язку з диверсифікацією прикладних напрямів космічної діяльності, з одного боку, і з усе більшою комерціалізацією цієї діяльності та істотною активізацією на космічному ринку недержавного сектору, з другого. Міжнародне космічне право (МКП), яке історично виникло як сукупність спеціальних норм і принципів загального міжнародного права, що регулюють відносини суб’єктів діяльності з дослідження та використання космічного простору, переживає нині певну кризу.

На початку ери космонавтики єдиними суб'єктами космічної діяльності, у тому числі й на теренах світового космічного ринку, що формувався, були держави, до яких згодом приєдналися міжнародні (міжурядові) організації. Подальший розвиток світового космічного ринку і перетворення транснаціональних корпорацій (ТНК), банків, неурядових організацій і приватних підприємств в найактивніших учасників СРКПіТ вимагають розробки радикально нових підходів до питань щодо їх правового статусу, до контролю за діями цих суб’єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, а також запобігання можливій шкоді від їх діяльності та її компенсації, створення ефективних механізмів врегулювання спорів тощо.

Водночас наукове розроблення питань правового регулювання СРКПіТ - нагальна потреба сьогодення. Це зумовлено всеосяжним характером космічної діяльності, її значенням для вирішення глобальних проблем людства а, отже, і об’єктивною необхідністю вирішення проблем забезпечення міжнародного правового порядку, заснованого на гармонізації, балансі інтересів усіх учасників СРКПіТ.

Дослідження зазначених проблем є особливо актуальним для України, яка прямує шляхом правової держави, і для якої на порядку денному стоять непрості проблеми: інтеграції національної економіки у світове господарство, участі України в міжнародному поділі праці на засадах рівноправності, виходу національної космічної галузі на світовий ринок в рамках існуючого міжнародного правопорядку. І треба зазначити, що цим проблемам вітчизняна юридична наука до цього часу не приділяла належної уваги.

Об’єктивні передумови виникнення та розвитку МКП як специфічної галузі міжнародного публічного права досить повно висвітлено у 50-70 рр. минулого століття в працях Г.П. Жукова, О.С. Пірадова, Е. Галловей, С. Горова, І. Дідерікс-Фершоор, А. Кокка, М. Ляхса, Ф. Нозарі, Е. Пепена та інших. З початком 80-х років ХХ століття проблеми сучасного космічного права, у тому числі пов’язані з комерціалізацією, досліджуються К. Букштігелем, С. Дойлем, О. Кунцем, Ф. Лайелом, Г. Лафферандері, П. Маланчуком, А. Муром, Г. Сгроссо, Е. Фазаном, Е. Фінчем, а також В.С. Верещетіним, Е.Г. Жуковою, Г.М. Даниленко, О.П. Каменецькою, Ю.М. Колосовим, В.М. Постишевим, до яких останнім часом активно приєднались також А.-М. Бальцано, Ф. ван дер Дунк, Х. ван Траа-Енгельман, Т. Мессон-Зваан, Б. Смітт, А. Фаранд, О.В. Яковенко та інші.

Однак до цього часу на науковому рівні більшість правових механізмів, що регулюють відносини саме в рамках СРКПіТ, не розглянуто. Практично не висвітлені, наприклад, спеціальні правові регулятори світового космічного ринку, що запроваджені Режимом контролю за ракетними технологіями та двосторонніми договорами держав у сфері комерційного використання космічного простору. Якщо відсутність публікацій з питань передачі ракетних технологій ще якось можна виправдати досить делікатною сферою відносин держав, в якій поєднані технологічні та фінансові інтереси держав з політичними інтересами і, навіть, питаннями національної безпеки, то чому поза увагою і вітчизняних, і зарубіжних авторів лишилися двосторонні правовідносини держав у космічній сфері, які суттєво доповнюють правові механізми СРКПіТ, пояснити важко.

За винятком публікації у 1990 році за редакцією професора В.С. Верещетіна збірника “Нове в космічному праві”, підготовленого інтернаціональним колективом авторів, немає відомостей про роботи, які б з цивілістичних позицій аналізували правові аспекти комерційної космічної діяльності, і, більше того, відсутні праці, які б свідчили про дійсно комплексне дослідження механізмів правового регулювання відносин суб’єктів світового космічного ринку в умовах сьогодення.

Сучасні ж реалії світових економічних зв’язків характеризуються тим, що часто норми міжнародного економічного права взаємодіють і переплітаються з нормами приватного права як міжнародного, так і національного. Розроблення цієї проблематики ще наприкінці 20-х років ХХ століття розпочав видатний український юрист В.М. Корецький, який першим серед вітчизняних і зарубіжних вчених обгрунтував необхідність створення міжнародного господарського права, структурно побудованого на поєднанні міжнародно-правового та приватно-правового методів регулювання світогосподарських економічних відносин, що повинно привести до заміни колізійних норм іншими правовими інструментами.

Ці ідеї носили оригінальний і новаторський характер, і час довів їх високу реалістичність та важливість для розвитку міжнародного публічного права, міжнародного приватного права, цивільного права та правової методології в цілому. Вони чітко відслідковуються в сучасних тенденціях правового розвитку міжнародних економічних відносин, у тому числі й в рамках СРКПіТ і співзвучні з існуючими поглядами на цей процес відомих представників міжнародно-правової науки другої половини ХХ ст. Насамперед це стосується теорії транснаціонального права американського вченого Ф. Джессепа, яка була висунута ним у середині 60-х років і отримала широку підтримку в доктрині міжнародного права, у тому числі в працях відомих юристів-міжнародників Б. Гольдмана, У. Дженкса, М. Макдугала, Ж. Сселя, Ф. Фрідмана, Ж. Шапіро, Г. Шварценберга та інш.

Серед праць українських і російських авторів (М.М. Богуславський, Г.М. Вельямінов, В.Н. Денисов, О.О. Мережко, В.Ф. Опришко) останнім часом також можна знайти такі, що досліджують важливі сторони правового регулювання світових господарських зв’язків і становлять особливий інтерес, з огляду на тему цього дослідження. У першу чергу, тут маються на увазі відносини держав і міжурядових організацій з іншими учасниками світового ринку: ТНК, банками, приватними організаціями й іншими юридичними та фізичними особами. Але в цих працях, аналізуються, в основному, загальні тенденції та проблеми регулювання світового торговельного обміну, серед яких специфіка світового космічного ринку поки ще не знайшла свого висвітлення.

З іншої сторони, все ще досить обмеженим є перелік праць, що досліджують проблеми інтеграції України до світового ринку, та й в цих працях автори (М.І. Дідковський, Г.Н. Климко, В.Я. Красильчук, С.В. Мочерний, В.І. Павлюк) здебільшого опікуються аналізом історико-політичних та економічних чинників, майже не зупиняючись на правових проблемах цього процесу.

метою дисертаційної роботи є аналіз сучасного стану правового регулювання світового ринку космічних послуг і технологій, а також прогнозування шляхів розвитку космічного права України з огляду на об'єктивну необхідність інтеграції національної космічної галузі до світового космічного ринку.

Виходячи з мети, основні завдання дисертації полягали у наступному:

а) дати визначення світового ринку космічних послуг і технологій; б) проаналізувати стан та ефективність міжнародного космічного права як сукупності міжнародно-правових норм і принципів, що регулюють відносини суб’єктів космічної діяльності, у тому числі й на СРКПіТ, а також основні правові проблеми, що існують в цій сфері правовідносин; в) висвітити рівень правового регулювання міжнародних економічних відносин в рамках світового космічного ринку; г) дати оцінку цивільно-правовим проблемам, що існують у регулюванні цього ринку; д) на основі аналізу космічного права України спрогнозувати можливі напрями його вдосконалення.

Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові відносини, що існують в рамках світового ринку космічних послуг і технологій.

Предметом дисертаційного дослідження є правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій, а також правові проблеми інтеграції національної космічної галузі до цього ринку.

Методологічну основу дисертації складає комплексний підхід до використання системи загальнонаукових, загальнофілософських і спеціальних методів дослідження.

Із загальнонаукових методів використовуються структурно-функціональний та логіко-історичний (аналіз розвитку правових механізмів СРКПіТ засобами різних галузей права), ретроспективно-порівняльний (специфіка взаємодії внутрішнього та міжнародного права у рамках СРКПіТ) методи. Найважливішими загальнотеоретичними принципами дослідження проблем міжнародно-правового регулювання світового ринку стали: об’єктивність, конкретність, плюралізм, а логічними прийомами: аналіз, синтез, індукція та дедукція. Крім того, це дослідження здійснено на основі спеціальних методів, в першу чергу, логіко-нормативного, порівняльно-правового, історико-юридичного та інших.



Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в Україні, грунтуючись на аналізі сучасного стану міжнародного права, зроблено спробу висвітлення основних правових регуляторів СРКПіТ та особливостей їх розвитку під впливом комерціалізації космічної діяльності; досліджено комплекс публічно-правових і приватно-правових проблем, що існують у сфері відносин суб’єктів СРКПіТ; проаналізовано регулятивний вплив на розвиток правових механізмів СРКПіТ двосторонніх угод про співробітництво держав світу в галузі комерційної космічної діяльності та Режиму контролю за ракетними технологіями; розглянуто правові проблеми інтеграції національної космічної галузі до СРКПіТ і обгрунтовано можливі шляхи їх вирішення.

Це дало можливість сформулювати наукові висновки, положення та пропозиції, в яких відбиваються наукова новизна дисертації, а саме:



  • авторські визначення понять "світовий ринок космічних послуг і технологій" (СРКПіТ), "Режим контролю за ракетними технологіями" (РКРТ) і "єдиний правовий простір світового космічного ринку - транснаціональне космічне право";

  • висновок, що відносини, притаманні сучасному світовому ринку космічних послуг і технологій, регулюються нормами, що належать до різних систем права: міжнародного публічного, міжнародного приватного, національного і lex mercatoria (транснаціонального торгового права);

  • висновок, що правове регулювання СРКПіТ, адекватне сучасному стану відносин суб'єктів цього ринку, можливе тільки в рамках єдиного правового простору світового космічного ринку - транснаціонального космічного права;

  • авторську модель реформування одного з найвпливовіших джерел правових регуляторів СРКПіТ - Режиму контролю за ракетними технологіями, яка включає, зокрема, демократизацію Режиму шляхом укладення багатостороннього договору під егідою ООН і зменшення рейтингу технологічних обмежень;

  • висновок, що гармонізація національного законодавства України з міжнародним космічним правом і космічними законодавствами держав – учасниць світового космічного ринку є складовою процесу вдосконалення правового регулювання цього ринку і важливим чинником забезпечення інтеграції української держави до СРКПіТ;

  • авторський варіант програми вдосконалення космічного права України, який включає: приєднання до низки міжнародних договорів з питань регулювання відносин на світовому космічному ринку, максимально повну імплементацію норм міжнародного космічного права у внутрішньому законодавстві, гармонізацію національного космічного права з національним космічним правом країн світової спільноти.

Зв’язок роботи з науковими програмами Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та Національного космічного агентства України

Дисертацію виконано у руслі загальної науково-дослідної роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з дослідження актуальних проблем розвитку міжнародного права в рамках теми: "Проблеми реалізації екологічного та космічного права" (державна реєстрація № РК0101U000378). крім цього, дослідження пов’язане з участю дисертанта в розробленні та впровадженні в життя міжнародно-правових і законодавчих актів в рамках нормотворчої роботи Національного космічного агентства України згідно із Загальнодержавною (Національною) космічною програмою України на 1998 - 2002 роки.



Теоретичне та практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані в процесі дисертаційної роботи дані, на погляд дисертанта, можуть дати змогу: сформувати комплексне сприйняття особливостей правового регулювання сучасного СРКПіТ та проблем, що існують в цій сфері правовідносин; планувати на системному рівні спеціальні дослідження актуальних питань МКП, які мають відношення до правового регулювання СРКПіТ; усвідомити основні правові аспекти інтеграції космічної галузі України до світового космічного ринку; сприяти створенню науково-обгрунтованої програми розбудови національного космічного права.

Дисертаційне дослідження може також використовуватись в галузі освіти, науковій і практичній роботі: при розробленні проектів нормативно-правових актів і міжнародних угод зі співробітництва в космічній галузі, підготовці підручників і навчальних посібників для викладачів і слухачів юридичних факультетів, факультетів міжнародного права, міжнародних відносин та міжнародних економічних відносин вищих навчальних закладів, а також при викладанні курсу “Міжнародне космічне право”.



Апробація результатів дослідження

Результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Міжнародного центру космічного права, а також на засіданнях Науково-технічної ради НКАУ при захисті міжнародно-правових розділів Концепції космічної діяльності в Україні та проекту Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 1998 2002 роки.

Матеріали дисертації були використані також при розробці:

проектів законів України: “Про космічну діяльність”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності підприємств зв’язку”, “Про внесення змін до статті 4 Закону України “Про підприємництво”, “Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 1998 2002 роки”, “Про внесення змін до Закону України “Про страхування”;

у двох розділах Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 1998 2002 роки “Міжнародна космічна діяльність” і “Правове забезпечення”.

Деякі матеріали дисертації були також оприлюднені у виступах здобувача в якості члена офіційних делегацій України відповідно на сесіях Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (у 1995, 1997 та 1999 рр.), його Юридичного підкомітету (1994, 1996, 2001 і 2002 рр.) і в доповіді на міжнародному семінарі "Правові питання регіональної співпраці держав в сфері космічної діяльності" (Київ, 27.09.2001р.), а також використані при підготовці матеріалів до участі України в Третій конференції ООН з використання космічного простору в мирних цілях (ЮНІСПЕЙС-ІІІ, 1999р.).

Основні ідеї роботи було оприлюднено автором у 14 наукових публікаціях.

Окремі наукові здобутки дисертації були використані при підготовці та виданні трьох випусків збірника нормативно-правових актів та міжнародних документів “Космічне право України”, відповідно у 1998, 1999 та 2001 році, видання "Космическое законодательство стран мира" (1-ий т., 2001 р.).



Структура роботи визначається метою дослідження і представлена такими складовими: вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури.

загальний обсяг роботи - 175 сторінок. Список використаної літератури містить 216 найменувань.

Основний зміст роботи



У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, її зв’язок з науковими та галузевими програмами, визначаються об’єкт і предмет, мета та основні завдання дисертаційного дослідження, характеризуються методологічна база роботи, її наукова новизна, теоретичне та практичне значення дослідження, апробація результатів, структура та обсяги роботи.

У першому розділі “Міжнародне космічне право та його роль у врегулюванні відносин на світовому космічному ринку” автором формулюється новий для міжнародного права термін "світовий ринок космічних послуг і технологій" - система міжнародних правових відносин у зв'язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій.



на основі розгляду історії становлення та аналізу норм і принципів МКП здобувач доводить, що саме ці норми стали першими правовими регуляторами СРКПіТ, коли суб’єктами цього ринку були держави та міжурядові міжнародні організації. Однак в сучасних умовах світовий космічний ринок з правової точки зору є водночас системою публічно-правових і приватно-правових зв’язків, що опосередковують відносини, відповідно, між державами і міжурядовими організаціями, їх відносини з недержавними суб'єктами цього ринку, а цих останніх ще й між собою. Розглядаючи ефективність застосування норм і принципів МКП на основі статистики приєднання до основних п’яти договорів з космосу та невирішені проблеми регулювання СРКПіТ на сучасному етапі його розвитку, автор робить висновок про своєрідну кризу цієї галузі міжнародного права. Адже кількість суб’єктів СРКПіТ, що набув глобальних обрисів, невпинно зростає, а кількість держав і міжурядових організацій, що визнали обов’язковість норм і принципів космічної діяльності, практично застабілізувалася.

Водночас у нових умовах існування СРКПіТ (в світлі розширення приватної складової космічної діяльності) не тільки залишилися деякі рудиментні (недосконалість правових регуляторів геостаціонарної орбіти; невизначеність меж космічного простору; відсутність спеціального міжнародного режиму для врегулювання експлуатації ресурсів дальнього космосу тощо), але й виникли нові проблеми МКП, пов’язані з необхідністю поширення на нових суб’єктів СРКПіТ (транснаціональні корпорації), неурядові міжнародні організації, приватні фірми тощо) норм МКП. Серед останніх важливе місце займають норми, що сформульовані на основі понять: “юрисдикція і контроль”, “відшкодування збитків, спричинених космічними об’єктами”, “міжнародна відповідальність держави за національну космічну діяльність”, “держава реєстрації”, “запускаюча держава” та інших.

Особливості інституційних форм регулювання космічної діяльності та регіонального співробітництва в умовах сучасного СРКПіТ висвітлено в другій та третій частинах розділу. Огляд внеску впливових міжнародних організацій у вдосконалення міжнародно-правових регуляторів СРКПіТ завершується висновком про те, що цей процес нормотворення, до якого залучено фахівців різних галузей права та космічної науки, призводить і до виникнення своєрідної проблеми: МКП стає все більш подрібненим, а в деяких напрямах і непослідовним. Водночас, існують деякі невирішені до цього часу вузькоспеціальні питання правового регулювання космічної діяльності, що належать до сфери окремих міжнародних організацій, наприклад, відносне перевантаження окремих сегментів геостаціонарної орбіти (ГСО), проблема "паперових" супутників, початок практичного освоєння низьких навколоземних орбіт (ННО).

У другому розділі “Єдиний правовий простір світового космічного ринку” автором досліджуються міжнародно-правові відносини, які регулюються нормами інших галузей права (комплементарними до норм МКП в питаннях регулювання СРКПіТ).

Процеси комерціалізації космічної діяльності потягнули за собою бурхливий розвиток СРКПіТ із залученням до операцій на ньому підприємств та організацій недержавного сектору, що призвело, у свою чергу, як до зростання ваги міжнародного економічного права, так і до активного втручання міжнародного приватного права у врегулювання відносин розширеного кола суб’єктів цього ринку.

Разом з тим, автором доведено, що рух товарів і послуг на світовому ринку не є хаотичним і керується визначеними правилами, що знаходять своє виявлення в нормах і принципах міжнародної торгівлі, встановлених ГАТТ/СОТ.

Двосторонні договори з питань співробітництва держав у сфері комерційних послуг і технологій доповнили загальні правила поведінки суб’єктів космічної діяльності специфічними нормами та принципами, що притаманні відносинам саме на СРКПіТ: заборони державного протекціонізму щодо постачальників космічних послуг та надання преференцій для клієнтів; квотування обсягів і антидемпінгове регулювання цін на космічні послуги; ліцензування експорту окремих видів товарів на основі "високих" технологій; гарантування нерозповсюдження ракетних технологій з боку держави-акцептора тощо. При цьому здобувач підкреслює, що запроваджений в двосторонніх угодах з комерційних космічних запусків “квотний підхід” регулювання СРКПіТ застосовується Сполученими Штатами Америки у відносинах з країнами з "перехідною" економікою (країнами, що не набули ще членства в ГАТТ/СОТ) і, в першу чергу, спрямований на захист постачальників таких послуг країн ринкової економіки. Цей підхід, враховуючи дозвільний (ліцензійний) характер в США експортних операцій з штучними супутниками (та іншими виробами на основі “високих технологій”), сприяє значною мірою стабілізації СРКПіТ, закріплюючи на рівні міжнародного договору попередньо сформульовані вимоги до нових членів цього ринку, для яких ринкові відносини в економіці ще не набули визначальної ваги. Зазначені вимоги, однак, істотно обмежують можливості останніх щодо розширення обсягів комерційних послуг.

Висвітлюються також правові проблеми, пов'язані з передачами космічних технологій: недосконалість механізмів охорони прав на інтелектуальну власність і невідповідність Режиму контролю за ракетними технологіями реаліям сьогодення.



розглядаються міжнародно-правові засади обміну космічними технологіями, а також можливий шлях вирішення проблеми доступу третіх країн до цих технологій з метою їх використання в мирних цілях за умов збереження прав інтелектуальної власності, що є основою цих технологій або створюється в ході космічної діяльності. Таке рішення проблеми автор пропонує передбачити в договорі, за яким отримані в ході космічної діяльності патенти, стануть доступні третім сторонам шляхом ліцензування на умовах, що відповідають вимогам справедливості та здорового глузду.

Режим контролю за ракетними технологіями (ркрт) - норми та принципи діяльності держав із запобігання ризику поширення технологій, що використовуються або можуть бути використані для створення ракетної зброї (авторський термін), за час свого існування продемонстрував, з одного боку, достатньо високу ефективність в якості засобу запобігання розповсюдженню ракетних технологій. З іншого боку, не маючи формально статусу багатостороннього міжнародного договору та відкритості стосовно членства, ркрт має ряд об’єктивних недоліків, у першу чергу, невідповідність Режиму трьом з основних принципів міжнародного права (особливо у відносинах розвинених країн із країнами, що розвиваються): суверенній рівності, співробітництву та справедливості у відношеннях між державами.

На практиці найчастіше Керівні принципи РКРТ є інструментом односторонньої спрямованості, а іноді й відвертого тиску, країн-членів на країни, що не є членами Режиму. Директиви РКРТ (Керівні принципи Режиму контролю) не можуть вважатися зразком визначеності, що лишає в багатьох випадках можливість їх довільного тлумачення. Так, у керівних документах РКРТ відсутні механізми врегулювання відносин (санкцій) з порушниками Режиму.

Режим контролю недосконалий і з огляду на зростаючі потреби держав у використанні космічної техніки і технологій для сталого розвитку: РКРТ не встановлює переліку космічних технологій, “дозволених” для їх "мирного" використання. Більш того, Режим навіть його учасникам не забезпечує apriori конкретних економічних благ або вигод з точки зору безпеки, у той же час істотно обмежуючи їх можливості з реалізації свого науково-технічного потенціалу. Спроби ж удосконалення Режиму за рахунок розширення кола учасників, підвищення інтенсивності обміну між представниками “клубу”, зменшення рейтингу технологічних обмежень, таке інше поки що не дають реальних результатів. В дисертації наведено розроблені автором рекомендації стосовно вдосконалення Режиму контролю.

Висвітлюються проблеми врегулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів СРКПіТ. Еволюція космічної діяльності від вирішення чисто дослідницьких задач до все більш широкого комерційного використання космічної техніки, утворення міжнародного ринку космічних послуг і технологій потребують вирішення низки приватно-правових питань. Адже здійснення таких робіт вимагає укладення цивільно-правових угод, встановлення порядку вирішення спорів через суд або арбітраж, вирішення питань власності, страхування, авторського та патентного права. Більшість з цих питань вирішуються за допомогою колізійних прив’язок до тієї чи іншої національної системи права або відсилок до відповідних норм міжнародних угод.

Водночас, автор констатує, що на сьогоднішній день міжнародне приватне право виявилося перед лицем досить складних задач і протиріч, що дозволяє нам говорити про його справжню кризу.

ще на початку минулого століття український вчений В.М. Корецький далекоглядно спрогнозував об'єктивну необхідність появи альтернативних міжнародному приватному праву механізмів правового регулювання відносин учасників світового торговельного обміну. В результаті розвитку цих ідей вченими-юристами та практичних зусиль самих членів світової торговельної спільноти з пошуку засобів правового регулювання їх відносин у другій половині минулого століття розпочинається процес формування транснаціонального торгового права (lex mercatoria).

На основі розгляду особливостей правових механізмів транснаціонального торгового права здобувач доводить, що суб'єкти світового космічного ринку одночасно є суб’єктами lex mercatoria, оскільки "саме вони створюють його норми, і їм адресовані норми lex mercatoria".

Дається аналіз практичного використання найбільш перспективного з точки зору регулювання СРКПіТ міжнародних актів, розробленого останнім часом Міжнародним інститутом з уніфікації приватного права, - Принципів міжнародних комерційних договорів ЮНІДРУА, які є, по суті, неофіційною кодифікацією міжнародних торгівельних звичаїв і які розглядаються в якості одного з основних джерел сучасного lex mercatoria, тобто системи норм, створених самими міжнародними комерсантами в процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій. На прикладах реального розгляду судових справ та арбітражних рішень 1995-97рр., автор констатує: якщо Принципи ЮНІДРУА застосовуються в рамках практики Міжнародного арбітражного суду при МТП і вже завоювали досить сталі позиції, то в національній судовій практиці лише зовсім недавно (5.05.97р.) федеральний окружний суд США виніс рішення, яке без перебільшення можна вважати доленосним з точки зору визнання значущості Принципів ЮНІДРУА в якості джерела lex mercatoria на рівні національної судової практики. У зв’язку з цим підкреслюється, що Цивільний кодекс України "йде в ногу" з часом, оскільки він може стати першим кодексом у світі, що визнає можливість застосування до міжнародних контрактів норм lex mercatoria (Стаття 1552 проекту ЦК ("Автономія волі").

Розкривається специфіка взаємодії внутрішнього права та МКП на теренах СРКПіТ. Дисертант обгрунтовує тезу, за якою визначальною рисою процесу становлення та розвитку правовідносин на СРКПіТ є те, що перші правові механізми цих відносин були запроваджені національними правовими інституціями однієї країни – США.

Завершуючи систематизацію правовідносин в рамках СРКПіТ, автором робиться висновок про те, що механізми правового регулювання СРКПіТ знаходяться в кількох площинах: міжнародного космічного права (регулювання відносин держав і міжурядових організацій в процесі космічної діяльності), міжнародного економічного права (правовідносини суб'єктів публічного права у зв'язку з міжнародною торгівлею космічною технікою і технологіями), міжнародного приватного права (правовідносини за участю іноземного елементу), національного права (ліцензування, обов'язкове страхування космічної діяльності, експортний контроль тощо) і lex mercatoria (у першу чергу, правовідносини ТНК і міжнародних банків з іншими суб'єктами світового ринку, у тому числі державами ("у тій мірі, в якій вони виступають у якості міжнародних комерсантів").

З огляду на цей висновок автор формулює поняття "єдиного правового простору світового космічного ринку - транснаціонального космічного права" як системи норм, що регулюють відносини суб'єктів світового ринку космічних послуг і технологій і належать до різних систем права: публічного, приватного, національного і lex mercatoria (транснаціонального торгового права).

У третьому розділіІнтеграція України до світового ринку космічних послуг і технологій” автор обгрунтовує актуальність для України як космічної держави заходів щодо системної імплементації норм МКП в національному законодавстві та розширення міжнародно-правової бази співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями.

Досліджуються проблеми гармонізації національного законодавства України з міжнародним космічним правом і космічним правом зарубіжних країн в контексті забезпечення повноправної та справедливої участі держави в світовому розподілі праці в космічній галузі, ефективної діяльності нашої країни на СРКПіТ, розглянуто можливі напрями цієї гармонізації.

Зважаючи на потреби практики і зарубіжний досвід, доводиться необхідність вже в найближчій перспективі нормативного врегулювання питань, що стосуються: охорони інтелектуальної власності, створеної в ході космічної діяльності; особливостей комерційного використання космічної техніки, зокрема, порядку комерційного використання даних дистанційного зондування Землі, умов провадження безпосереднього телемовлення через штучні супутники Землі тощо. Робиться наголос, зокрема, що вже сьогодні є нагальна потреба у реалізації в національних законодавчих актах норм і принципів таких міжнародно-правових актів, як Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічним об’єктам (1972 р.), Конвенція про реєстрацію об’єктів, запущених у космічний простір (1975 р.) та ряду інших. З проблемою імплементації в національному законодавстві положень МКП пов’язане й питання про ратифікацію Україною міжнародних договорів з питань використання космічного простору, оскільки це є обов’язковою передумовою практичної імплементації норм та принципів МКП. Так, на думку здобувача, доцільно найближчим часом законодавчо висловити своє ставлення до Угоди про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах (1979 р.), Конвенції про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (1974 р.), та інших.

Зазначені заходи можна вважати програмою практичних кроків щодо вдосконалення національного космічного права – важливим етапом на шляху реалізації програми інтеграції України до світового космічного ринку.



У висновках, які завершують дослідження, здобувачем сформульовано найсуттєвіші результати роботи, а також вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства з питань космічної діяльності на рівні, що забезпечував би інтеграцію України до СРКПіТ, адекватну національному космічному потенціалу:

1. співробітництво на СРКПіТ є складовою діяльності з дослідження та використання космічного простору та небесних тіл і неподільне з розробленням та практичною реалізацією міжнародних угод, які регулюють відносини, що виникають у зв’язку з цією діяльністю.

2. Міжнародне космічне право виявилося не готовим до стрімких процесів комерціалізації космічної діяльності і потребує свого подальшого розвитку, особливо з огляду на урізноманітнення правовідносин на СРКПіТ з появою на цьому ринку нових суб’єктів космічної діяльності – транснаціональних утворень, приватних фірм та інших юридичних і фізичних осіб.

3. відносини суб’єктів СРКПіТ все більше виявляються під регулятивним впливом міжнародного економічного права, яке нівелює межу між публічним і приватним правом.

4. Низка проблем, які виникають через недосконалість правового регулювання СРКПіТ засобами міжнародного приватного права і пов’язані, головним чином, з колізійним методом, що представляє, як і раніше, головний метод міжнародного приватного права, мають вирішуватися на шляхах гармонізації національних законодавств держав – учасниць цього ринку, уніфікації колізійних норм різних національних правових систем, а також збільшення в міжнародному приватному праві питомої ваги уніфікованих матеріально-правових норм.

5. пошук альтернативних міжнародному приватному праву засобів правового регулювання призвів до формування нового правового явища - lex mercatoria. Використання правових механізмів lex mercatoria дозволяє вже сьогодні вирішувати проблеми неврегульованості відносин ТНК з іншими суб'єктами світового космічного ринку, що суттєво з огляду на зростаючу "вагу" ТНК у відносинах на теренах СРКПіТ.

6. з подальшими процесами інтернаціоналізації та комерціалізації космічної діяльності, утворенням СРКПіТ формується і єдиний правовий простір світового космічного ринку - транснаціональне космічне право.

7. суттєвим джерелом формування правових механізмів СРКПіТ є міжнародні двосторонні угоди в сфері надання космічних послуг і технологій, що встановлюють спеціальні правові регулятори світового космічного ринку: захист "високих" технологій, квотування обсягів космічних послуг і порядок ціноутворення на ці послуги тощо.

8. серед головних правових проблем регулювання СРКПіТ потребують підвищеної уваги світового співтовариства питання справедливого доступу некосмічних країн до космічних технологій та щільно пов'язані з ним проблема збереження прав на інтелектуальну власність, створену зусиллями космічних країн, і проблема недемократичності Режиму контролю за ракетними технологіями.

9. національні законодавства з питань космічної діяльності доволі відрізняються за обсягом запроваджуваних ними правових механізмів СРКПіТ; особлива роль законодавства США у формуванні правових регуляторів СРКПіТ підтверджує тенденцію "зростання “утворюючого” (formative) впливу внутрішнього права на міжнародне ... ".

10. подальший прогрес системи міжнародно-правового регулювання СРКПіТ та визнання України в якості повноправного суб’єкта цього ринку, надання їй можливостей для оптимальної реалізації свого космічного потенціалу знаходяться в залежності від подальшого розвитку МКП, вдосконалення інших правових регуляторів СРКПіТ, гармонізації національних космічних законодавств та щонайповнішої імплементації норм міжнародного права в українському законодавстві.

Основні положення дослідження викладено в наступних публікаціях:

1. Закон України “Про космічну діяльність” і витоки національного космічного права // Космічна наука і технологія.- 1996.- т.2: № 5-6.- с. 13 16.

2. Так починалось міжнародне космічне право // Космічна наука і технологія.- 1997.- т.3: № 1-2.- с. 92 100.

3. Правові проблеми інтеграції України у світовий ринок космічних послуг і технологій // Держава і право. Щорічник наукових праць молодих вчених України. - Вип. 2.- К.: Юр. вид-во “Ін Юре”, 1998  1999.- с.523 529.

4. Роль Організаціі Об'єднаних Націй у врегулюванні правовідносин у сфері космічної діяльності // Правова держава. Ювілейний щорічник наукових праць. - Вип. 10.- К.: Юр. вид-во “Ін Юре”, 1999.- с. 415 422.

5. Міжнародне право і проблеми захисту інтелектуальної власності у сфері космічної діяльності // інтелектуальна власність.- 1999.- № 3 4.- с. 8 12.

6. Третя конференція ООН з космосу і проблеми розвитку права інтелектуальної власності // інтелектуальна власність.- 2000.- № 4.- с. 3 9.

7. Правовий режим Контролю за нерозповсюдженням ракетних технологій // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - Вип. 12.- К., 2001.- с. 463 475.

8. Договір про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 2001. - Т.2. - С. 256.

9. Європейська організація з експлуатації метеосупутників. Там само, С. 392.

10. Європейське космічне агентство. Там само, С. 397 - 398.

11. Європейський центр космічного права. Там само, С. 403.

12. Загальнодержавна (Національна) космічна програма України. Там само, С. 463 - 464.

13. Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 2001. - Т.3. - С. 184.

14. Конференції ООН з космосу. Там само, С. 331.


Бєглий О.В. Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11.- міжнародне право.- Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ, 2001.

Дисертаційну роботу присвячено науковому обгрунтуванню концептуальних засад правового регулювання світового ринку космічних послуг і технологій та системному аналізу правових механізмів і проблем цього регулювання.

Дисертація досліджує принципово нову систему міжнародних відносин, які виникають у зв'язку з діяльністю на світовому ринку космічних послуг і технологій, та комплекс публічно-правових і приватно-правових проблем, що існують у цій сфері відносин, а також правові проблеми інтеграції національної космічної галузі до світового ринку. Сформульовано наукові висновки та обгрунтовано можливі шляхи вирішення зазначених проблем.

Ключові слова: світовий ринок космічних послуг і технологій, міжнародне космічне право, транснаціональне торгове право, національне космічне право, взаємодія міжнародного та національного права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій.

Беглый А.В. Правовое регулирование мирового рынка космических услуг и технологий.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11.- Международное право.- Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2001.

Диссертационная работа посвящена научному обоснованию концептуальных основ правового регулирования мирового рынка космических услуг и технологий и системному анализу правовых механизмов и проблем этого регулирования.

Диссертация исследует принципиально новую систему международных отношений, возникающих в связи с деятельностью на мировом рынке космических услуг и технологий. Вводится авторское понятие "мировой" рынок космических услуг и технологий" как совокупность международно-правовых отношений в связи с предоставлением космических услуг, куплей-продажей космической техники и технологий.

впервые в научной работе на основе оценки современного состояния международного и национального космического права сделана попытка освещения комплекса правовых регуляторов мирового рынка космических услуг и технологий; исследованы публично-правовые и частно-правовые проблемы, существующие в регулировании отношений субъектов этого рынка.

Проанализировано регулятивное влияние транснационального торгового права на развитие правовых отношений в рамках мирового рынка космических услуг и технологий: на фоне растущего вклада транснациональных образований в общие объемы этого рынка и хронической неурегулированности деятельности ТНК традиционными правовыми механизмами чрезвычайно важным является тот факт, что многие проблемы правового регулирования отношений ТНК с другими субъектами мирового космического рынка решаются в рамках транснационального торгового права (lex mercatoria).

Доказывается особая роль законодательства США в его влиянии на формирование правовых регуляторов мирового рынка космических услуг и технологий, состоящая в том, что именно в законодательстве США заложены основы современных правовых механизмов этого рынка.

Предлагается авторский проект программы гармонизации национального законодательства Украины с международным правом, являющейся существенным фактором цивилизованного выхода украинского государства на мировой рынок космических услуг и технологий.

Ключевые слова: мировой рынок космических услуг и технологий, международное космическое право, транснациональное торговое право, национальное космическое право, взаимодействие международного и национального права в регулировании мирового рынка космических услуг и технологий.
O.V. Biehliy. Legal regulations of world market of space services and technologies.- Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of sciences (law) on the speciality 12.00.11.- International Law.- V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Ukrainian Academy of sciences, Kyiv, 2000.

The dissertation is dedicated to scientific substantiation of the conceptual bases of the world market legal regulations of space services and technologies, analysis of legal mechanisms and problems its regulation as well.

The dissertation provides a principally new system of the international relations that appears in conjunction with an activity of space services and technologies at the world market and the public-legal, private-legal problems that are in existence in the sphere of relationships, legal points of integration the national space industry into the world market. The author defends a new scientific conclusions and proved the possible ways of resolving these problems.



Key words: the world market of space services and technologies, the international space law, lex mercatoria, the national space law, the international and national laws interaction regarding to regulations the world market of space services and technologies.


скачать файл



Смотрите также:
Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького
291.34kb.
Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького виговський дмитро Леонідович
274.85kb.
Національна Академія Наук України Інститут матеріалознавства нан україни ім. І. М. Францевича Колективний договір на 2009-2012 рр Прийнято на зборах представників трудового колективу ІПМ нан україни
308.26kb.
Національна Академія Наук України Київський університет права
95.56kb.
Національна академія наук україни київський університет права
182.88kb.
Національна Академія Наук України індифікаційний код єдрпоу 00019270. 6 Дата прийняття комітетом з конкурсних торгів замовника рішення
28.14kb.
Національна академія наук України
164.91kb.
"Основи цивільного права України"
151.23kb.
Класична теорія держави і права стверджує, що джерелами права в національній правовій системі визнаються нормативно-правий акт та нормативний договір
64.94kb.
Міністерство освіти і науки України Харківська національна академія міського господарства
1235.84kb.
Історія держави І права України у двох томах Том 2
8489.15kb.
Ізмаїльський інститут водного транспорту
399.54kb.