klevoz.ru страница 1страница 2страница 3
скачать файл




НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО
ВИГОВСЬКИЙ Дмитро Леонідович

УДК 343.915




КРИМІНАЛЬНА СУБКУЛЬТУРА В МЕХАНІЗМІ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.
Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент Академії правових наук

КОСТЕНКО Олександр Миколайович,

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, завідувач відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою.



Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України



ТУЗОВ Анатолій Павлович

Національний технічний університет України “Київський Політехнічний Інститут”,

декан юридичного факультету;
кандидат юридичних наук, доцент

ДРЬОМІН Віктор Миколайович

Одеська національна юридична академія,

завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Провідна установа:

Львівський державний університет внутрішніх справ, кафедра кримінального права та кримінології, Міністерство внутрішніх справ України, м. Львів.


Захист відбудеться 18 грудня 2006 року о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (01601, м. Київ, вул.. Трьох­святительська, 4).

Автореферат розісланий “ _____ ” __листопада__ 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор юридичних наук І.М. Кучеренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток незалежної демократичної держави на сучасному етапі реформування суспільства пов’язаний з певними труднощами в усіх сферах суспільного життя (політичного, економічного, соціального, культурного тощо). Однією з таких проблем є складний криміногенний стан в Україні, який у великій мірі пов’язаний із засиллям норм кримінальної субкультури не лише в нашій країні, а й на території більшості держав, що входили до складу СРСР. Курс на становлення нового, демократичного суспільства передбачає вихід країни із стану криміналізму, підвищення культурного рівня громадян (в тому числі і правової культури), зниження загального рівня злочинності, першочергова боротьба із найнебезпечнішими проявами злочинності та криміногенним впливом на громадян, одним з яких є надзвичайне поширення норм кримінальної субкультури в суспільстві.

З кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття в Україні значно погіршився криміногенний стан. З’явились види злочинності, які раніше були маловідомі, зокрема: рекет, викрадення людей з метою отримання викупу, торгівля людьми; широкого розповсюдження набули злочини, пов’язані із так званими “важкими наркотиками”, незаконним обігом вогнепальної зброї. Професійна злочинність почала утворювати легальні об’єднання (охоронні фірми, детективні агентства, клуби за інтересами тощо), які насправді були замаскованими організованими злочинними угрупованнями.

У цій ситуації надзвичайна популярність теми “злодіїв в законі” і самих квазінорм кримінальної субкультури призвели до стану сильного криміногенного ураження суспільства, зокрема найбільш схильної до сприйняття таких норм вікової групи – неповнолітніх. Ситуація стала ще напруженішою в зв’язку із складним політичним станом в країні. За таких умов суттєво погіршився стан злочинності неповнолітніх в Україні, оскільки асоціально настроєна та деморалізована особа, що не досягла повноліття і у якої не сформована суспільна культура, більш схильна до вчинення протиправних дій, зокрема – до скоєння злочину.

Наукове дослідження кримінальної субкультури як такої, а також супутніх їй проблем (вплив раніше засуджених осіб на неповнолітніх, динаміка злочинності неповнолітніх, формування у особи психологічних передумов протиправної поведінки та ін.) здійснювало багато вчених, серед яких потрібно виділити Ю.К. Александрова, В.М. Анісімкова, Ю.М. Антоняна, Т.С. Барило, Л.С. Білогриць-Котляревского, Г.Н. Брейтмана, М.М. Биргеу, Ф.Г. Бурчака, Ю.О. Вакутіна, Б.Ф. Водолазського, В.В. Дзундзу, В.М. Дрьоміна, А.І. Долгову, Дж. Говарда, О.І. Гурова, Ю.П. Дубягіна, В.І. Ігнатенко, О.Г. Ковальову, О.Є. Козлова, М.А. Корсакевича, В.Ф. Кондратишка, О.М. Костенка, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцову, І.П. Лановенка, С.Я. Лебедєва, Ч. Ломброзо, Ф.А. Лопушанского, М.М. Максимова, П.С. Матишевського, Г.М. Міньковського, А.Й. Міллера, В.І. Монахова, Л.М. Моро-Кристофа, А.М. Олейнікова, С.С. Остроумова, В.Ф. Пирожкова, В.С. Разанкіна, В.І. Рябініна, Ж. Россі, Д.В. Сочньова, О.І. Свірського, Г.Ф. Смирнова, О.О. Тайбакова, І.О. Топольскову, В.В. Тулегенова, І.К. Туркевич, Б.С. Утевского, В. Фокса, Г.Ф. Хохрякова, Я.М. Шевченко, М.М. Якушина.

Незважаючи на велику кількість розробок українських та зарубіжних науковців з питань виникнення і функціонування норм кримінальної субкультури, дії їх криміногенного впливу на злочинність неповнолітніх і на формування у неповнолітніх асоціальної орієнтації, досліджень, що розглядають проблему кримінальної субкультури в механізмі злочинності неповнолітніх немає. На сьогодні більшість праць, що присвячені розгляду питань впливу ідеології професійних злочинців на формування у неповнолітніх злочинного світосприйняття, розглядають власне кримінальну субкультуру лише факультативно, а не окремо, як лише один з факторів, що сприяють втягненню неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність. В українській науці на сьогодні немає розробок, що присвячені кримінальній субкультурі як такій. Невелика кількість досліджень, присвячених кримінальній субкультурі, проведена в Росії (зокрема, праці В.М. Анісімкова, О.І. Гурова, С.Я. Лебедєва, В.В. Тулегенова), але вони стосуються лише деяких аспектів виникнення і функціонування кримінальної субкультури, і не розглядають проблему її впливу на злочинність неповнолітніх у цілому.

Актуальність дослідження визначається високою соціальною небезпекою, яку несе в собі кримінальна субкультура. Також актуальність визначається недослідженістю вказаної проблеми в українській та зарубіжній науці, труднощами в практичній боротьбі з проявами засилля норм кримінальної субкультури.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2000-2003 р. “Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний кримінологічний аналіз проблем виникнення, функціонування і поширення норм кримінальної субкультури в суспільстві, а саме: вплив такої субкультури на особу неповнолітнього зокрема, і на злочинність неповнолітніх в цілому, а також розробка на основі такого дослідження заходів, спрямованих на боротьбу з поширенням кримінальної субкультури, і пропозицій з поліпшення законодавства України в сфері боротьби із рецепцією ідеології професійних злочинців неповнолітніми.

Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання:



  • визначити поняття “кримінальна субкультура” як специфічне психологічне ставлення особи до псевдозаконів злочинного середовища;

  • провести аналіз кримінологічних теорій і поглядів, що розглядають особливості виникнення, функціонування, поширення норм кримінальної субкультури, визначити соціальну природу цього явища, закономірності його генезису;

  • визначити особливості неформального поділу носіїв кримінальної субкультури на субкультурні групи (стратифікацію кримінальної субкультури);

  • визначити найбільш характерні зовнішні і внутрішні прояви кримінальної субкультури;

  • провести історичний аналіз суспільних явищ, що передували виникненню кримінальної субкультури в Україні у сучасному вигляді;

  • встановити риси, що притаманні кримінальній субкультурі в теперішньому вигляді;

  • провести кримінологічне дослідження впливу кримінальної субкультури на злочинність неповнолітніх в Україні;

  • визначити засоби попередження і нейтралізації впливу кримінальної субкультури на злочинність неповнолітніх;

  • запропонувати методи і засоби протидії кримінальній субкультурі.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері функціонування кримінальної субкультури, як фактори, що впливають на злочинність неповнолітніх.

Предметом дослідження є вплив псевдозаконів кримінальної субкультури на злочинність неповнолітніх в Україні.

Методи дослідження для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційного дослідження були обрані з врахуванням особливостей його об’єкта і предмету. Були використані наступні методи:

догматичний (формально-юридичний) метод, заснований на користуванні правил формальної логіки при аналізі юридичної конструкції складу злочину, передбаченого ст.ст. 300, 304 КК України, а також Законів України “Про захист суспільної моралі”, “Про кінематографію”, “Про телебачення і радіомовлення”, а також при аналізі інших норм і визначенні змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах;

метод системного аналізу, використовувався для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 300, 304 КК України;

історичний метод, використовувався при аналізі та узагальнені досліджень, проведених українськими та зарубіжними науковцями в контексті розгляду проблем виникнення, розвитку, функціонування та розповсюдження норм кримінальної субкультури в Російській Імперії XVIII – XX ст., Італії XIX – ХХ ст., Радянському Союзі та Україні ХХ –ХХІ ст.;

порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі законодавства Російської Імперії та СРСР стосовно боротьби з проявами рецидивної і професійної злочинності;

метод аналогії використовувався при визначенні “стратифікації” за нормами кримінальної субкультури;

статистичний метод був використаний при аналізі статистичної інформації по кількості засуджених за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, по кількості засуджених неповнолітніх в Україні за 1992-2003 роки, по кількості повторно вчинених неповнолітніми злочинів;

соціологічний метод використовувався при вивченні результатів анкетування 108 із засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, а також 124 громадян (переважно, юристів).



Емпіричну базу дослідження складають результати анкетування 108 респондентів, визнаних злочинцями вироком суду (із категорії засуджених до позбавлення волі) і 124 респондентів (переважно юристів: співробітників міліції та прокуратури, суддів, адвокатів, науковців).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних проблем виникнення, функціонування та поширення норм кримінальної субкультури, а також впливу цих норм на злочинність неповнолітніх.

  1. Визначено поняття “кримінальної субкультури” як узгодженість волі і свідомості особи із псевдозаконами кримінального середовища.

  2. Зроблено висновок про закономірність виникнення такого негативного явища, як кримінальна субкультура, прослідковано закономірності її генезису з XVIII ст. до наших днів. Вперше проведено порівняльне дослідження кримінальних субкультур в Італії і Російській Імперії, в результаті чого простежено зв’язок між слабкістю державної влади на окремих етапах і поширенням негативних субкультур них явищ.

  3. Запропоновано новий поділ псевдонорм кримінальної субкультури за своїм функціональним призначенням: а) норми, що регламентують побутові питання суб’єктів кримінальної субкультури (правила, що мають відношення до гігієни, до розміщення таких осіб в просторі тощо); б) імперативні норми, що регламентують особливості поведінки суб’єктів кримінальної поведінки (повинен робити обов’язково); в) заборонюючі норми, які містять конкретні заборони для носіїв субкультури (не має права робити); г) дозволяючі норми кримінальної субкультури (може робити, але не зобов’язаний); д) норми, що передбачають санкції за вчинення порушень псевдозаконів кримінальної субкультури;

  4. Доведена недоцільність виокремлення специфічних норм тюремної субкультури з загального кола норм кримінальної субкультури. Зроблено висновок, що “тюремна субкультура” є невіддільною складовою “субкультури кримінальної”.

  5. Запропоновано новий поділ механізмів психологічного відтворення злочинності за допомогою псевдозаконів кримінальної субкультури, а саме: персоніфікований (вплив субкультурних норм на окремого індивідуума), кримінально-груповий (вплив на формальне чи неформальне об’єднання осіб) та криміналізація населення (вплив на невизначене коло осіб).

  6. Встановлено, що найнебезпечнішим з механізмів психологічного відтворення злочинності є загальна криміналізація населення, що пов’язано з прихованою дією криміногенного впливу на громадян, а особливо – на неповнолітніх.

  7. Наведено класифікацію найбільш вагомих причин схильності осіб до рецепції норм кримінальної субкультури, а саме: для осіб, що не змогли себе реалізувати в системі загальнолюдських цінностей, життя за псевдозаконами злочинного середовища дає змогу самоствердитися, заробити авторитет серед однодумців; для підлітків є привабливим безпосередньо сам процес вчинення злочинів, можливість досягти високого рівня життя, не докладаючи особливих зусиль; психофізіологічними особливостями організму підлітків; відсутність чітко вираженої соціальної орієнтації;

  8. Запропоноване визначення стратифікації в кримінальній субкультурі, під якою пропонується розуміти неформальний розподіл осіб, що є носіями кримінальної субкультури, за чітко визначеними щаблями ієрархії.

  9. Запропоновано новий поділ механізмів рецепції неповнолітніми норм кримінальної субкультури, а саме: персоніфікований, пенітенціарний, криміногенний вплив на суспільство.

  10. Запропоновано ряд заходів, що мають на меті недопущення втягнення неповнолітніх у злочинний спосіб життя та рецепції неповнолітніми норм кримінальної субкультури (проведення культурно-виховної, фізкультурно-спортивної роботи серед неповнолітніх, вжиття заходів, спрямованих на обмеження демонстрації фільмів, що пропагують кримінальну субкультуру на загальнонаціональних каналах у денному і вечірньому ефірі тощо). Також запропоновано низку першочергових заходів, спрямованих на протидію криміногенному впливу норм кримінальної субкультури на повнолітніх громадян, а також на боротьбу з суспільнонебезпечними проявами кримінальної субкультури.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі висновки, пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення норм кримінального законодавства в сфері боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинний спосіб життя, що є результатом поширення серед них норм кримінальної субкультури можуть бути використані: у законотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні законодавства України, спрямованого на боротьбу з поширенням норм кримінальної субкультури; у правозастосовчій діяльності при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України з питань відповідальності за втягнення неповнолітніх у антигромадську діяльність; у слідчій та судовій практиці; у науково-дослідницькій діяльності з метою подальшого здійснення теоретичних розробок і досліджень проблем протидії розповсюдженню норм кримінальної субкультури; у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін “Кримінальне право України” і “Кримінологія”, при підготовці відповідних розділів науково-практичних коментарів кримінального законодавства, підручників, навчальних і методичних посібників з предмету “Кримінологія”.
скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького виговський дмитро Леонідович
274.85kb.
Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького
291.34kb.
Національна Академія Наук України Інститут матеріалознавства нан україни ім. І. М. Францевича Колективний договір на 2009-2012 рр Прийнято на зборах представників трудового колективу ІПМ нан україни
308.26kb.
Національна Академія Наук України Київський університет права
95.56kb.
Національна академія наук україни київський університет права
182.88kb.
Національна Академія Наук України індифікаційний код єдрпоу 00019270. 6 Дата прийняття комітетом з конкурсних торгів замовника рішення
28.14kb.
Національна академія наук України
164.91kb.
"Основи цивільного права України"
151.23kb.
Класична теорія держави і права стверджує, що джерелами права в національній правовій системі визнаються нормативно-правий акт та нормативний договір
64.94kb.
Міністерство освіти і науки України Харківська національна академія міського господарства
1235.84kb.
Історія держави І права України у двох томах Том 2
8489.15kb.
Ізмаїльський інститут водного транспорту
399.54kb.