klevoz.ru страница 1
скачать файл
Національна Академія Наук України

Київський університет права
Кафедра гуманітарних дисциплін


Історія міста Кременчук



Підготував:

Студент групи ПБ – 21

Рибак Дмитро Вікторович

Київ - 2011

План:

  1. Вступ

  2. Історія міста

  3. Видатні місця

  4. Висновок

  5. Список використаних джерел


ВСТУП

Кременчук - місто в центральній Україні, адміністративний центр Кременчуцького району (не входить до його складу) Полтавської області. Складається з Автозаводського та Крюківського районів. Розташований на річці Дніпро. Кременчуцька агломерація входить в 10-ку найбільших за Україну з населенням близько півмільйона чоловік.

Місто дуже витягнуто з півдня на північ, хоча в ширину з заходу на схід не перевищує 8 км. Складається з двох основних частин: Лівобережної (історично - м. Кременчук) і Правобережної (історично - посад Крюків). Основна частина населення і більшість підприємств міста зосереджені в лівобережній частині. На Крюковской стороні розташовані Крюківський вагонобудівний завод і Сталеливарний завод.

Кременчук є одним із самих основних донорів бюджету України, його частина в бюджеті країни близько 7%. У місті зосереджені машинобудівні і переробні підприємства: Кременчуцький нафтопереробний завод (УкрТатНафта - лідер українського ринку пально-мастильних матеріалів), Крюківський вагонобудівний завод, КрАЗ, один з найбільших у Східній Європі та СНД, Кременчуцький автоскладальний завод, Кременчуцький колісний завод, Кременчуцький завод дорожніх машин (Кредмаш), Сталеливарний завод, Кременчуцький завод технічного вуглецю, М'ясокомбінат, 3 хлібозаводу, Молокозавод, Лікеро-горілчаний завод, Шкіряно-шорних комбінат, 2 швейних фабрики, 3 кондитерські фабрики: «Рошен», «Лукас», Ромашка, тютюнова фабрика JTI, підприємство з виготовлення причепів для легкових автомобілів «Кремінь» та інші.

Місто є великим залізничним вузлом Центральної Україна (Південна залізниця), має великий порт на Дніпрі, і аеродром. Вище за течією Дніпра розташована Кременчуцька ГЕС, що входить до складу «Укргідроенерго» та формує Кременчуцьке водосховище, яке має найбільшу поверхню в Дніпровському каскаді.


Історія міста

Благодатна земля Кременчуччини була колись зовсім безлюдною . Перші поселення з'явились в Y-III тисячолітті до н. е. Йшли віки. Кременчуччина зазнавала кочові набіги, монголо-татарські спустошуючі наступи, кримсько-ханські, турецькі завоювання. З метою оборони переправи через Дніпро щоразу виникала потреба відбудови укріплення.

Кременчук був заснований десь у XYI столітті для оборони Лівобережного Придніпров'я. Офіційною датою заснування міста вважається 1571 рік.

За однією з версій назва міста походить від тюркського слова «керменчик», що в перекладі означає «невелика фортеця».



Серед інших припущень- легенда про те, що в старі часи, коли тут пропливали каравани човнів, стерновий, помітивши гранітні пороги, вигукував: «Кремінь! Чув?» Згодом це словосполучення переросло в «Кременчук».

Розташований на розі давніх торгових шляхів, зручний та вигідний стратегічно, він часто страждав від ворогів. В 1625 році біля озера Курукового (поблизу Кременчука) реєстрові козаки разом з запорожцями завдали поразки польсько-шляхетському війську; поляки змушені були укласти мирний договір, який увійшов в історію під назвою Куруківської угоди. В документах про ці події вперше згадується Крюків, що тепер є правобережною частиною Кременчука.

В 1638 році було споруджено Кременчуцьку фортецю, план якої розробив французький військовий інженер Гійом Левассер де Боплан, залишивши по собі книгу «Опис України».

У 1649 році Кременчук стає сотенним містом чигиринського полку. Ліквідовано володіння польських магнатів. Та знову точиться низка воєн за владу. Полтавщина і Кременчук стають ареною кривавої громадянської війни. Після Андрусівської угоди 1667 року місто включили до Миргородського полку.

В останні десятиріччя XYII століття - на початку XYIII місто заліковує рани, утворилась низка нових поселень на території Кременчуччини. Жвава торгівля, вигідне географічне положення сприяють швидкому зростанню. Велике значення для розвитку міста мала переправа, яка пролягала на одному із важливіших шляхів, що з'єднували російську Україну з польською.



Через цей тракт здійснювались торгові зв'язки з Угорщиною, Румунськими князівствами, південно-західними окраїнами Польщі. Місто стає губернським.

Під час російсько-турецької війни 1787-1791 р.р. Кременчук був базою російських військ, тут будувалися кораблі для Чорноморської флотилії- фрегати, канонерки. Тоді ж в місті було засновано збройовий завод з ливарним, ковальським, слюсарним та іншими цехами.

Саме в ці роки в Кременчуці побували великі полководці О.В. Суворов та М.І. Кутузов. Суворов командував Кременчуцькою дивізією. Тяжко поранений у Кінбурзькому бою, він всю зиму і весну 1788 року лікувався в кременчуцькому госпіталі.

В кінці 80-х років XYIII-го століття Катерина II здійснила подорож на південь. Князь Г. Потьомкін разом з губернськими урядовцями здійснював інспекційну поїздку за маршрутом Кременчук- Єлисаветград- Херсон- Сімферополь- Феодосія- Борислав- Кременчук, щоб підготувати території та населення до зустрічі Катерини II. Ретельно готувалися до цієї події: будувалися палаци, насаджувалися арки, прокладалися нові шляхи, на березі Дніпра споруджувалися тріумфальні ворота...

У зв'язку з ліквідацією Катеринославського намісництва в 1796 році Кременчук був приєднаний до Малоросійської губернії. А з 1802 року, з часу поділу Малоросійської губернії на Чернігівську і Полтавську, став повітовим містом Полтавської губернії.



Об'єднання Кременчука і Крюківського посаду позитивно вплинуло на розвиток економіки.

Кременчук став найбільшим промисловим і торговим містом Полтавської губернії; тут було споруджено суконну фабрику, шкіряний завод, панчішну фабрику та інші підприємства. Правобережна частина міста перетворилася на центр соляної торгівлі.

Після реформи 1861 року прискорився розвиток капіталізму: виникають нові фабрики і заводи, перебудовуються старі, велику роль відігравала наявність залізничного мосту через Дніпро, збудованого в 1873 році. В 90-ті роки ХІХ століття в місті було майже 90 підприємств. Залізниця, пароплавство, міська електростанція... Кременчук зростав і багатшав. Нові освітлені вулиці, кінно- залізнична дорога, повітова школа, відкрита бібліотека, прогімназія, стаціонарний театр.



1914 рік. Перша світова війна. Лютнева і Жовтнева революція, диктатура, братовбивче пекло, НЕП, голодомор, репресії- в повній мірі зазнав на собі Кременчук.

Велика Вітчизняна війна. Героїчно захищали Батьківщину й представники Кременчуччини. До Книги Пам'яті України занесені імена 6210 кременчужан. Місто було майже знищено тою страшною війною.

Всі післявоєнні роки швидким темпом розвивалася важка промисловість. Три кременчуцькі машинобудівельні заводи: автомобільний, вагонобудівний та шляхових машин стали серцевиною промисловості міста. В 1959р. трудящі Кременчука вперше побачили могутні «КрАЗи».

Технічний прогрес- електрофікація: побудована Кременчуцька гідроелектростанція.

В 60- 80- ті роки в Кременчуці було збудовано цілий комплекс хімічних підприємств, найпотужнішу в області ТЕЦ, один з найпотужніших в Європі нафтопереробний завод, завод технічного вуглецю... Нові житлові масиви, вулиці, проспекти, парки, сквери, кінотеатри, палаци культури, бібліотеки прикрасили місто.

Після розпаду СРСР з ряду об'єктивних причин економічна ситуація на Україні значно погіршала, що, безумовно, відобразилось на місті. Але, незважаючи на економічні труднощі, в Кременчуці, як і в цілому на Україні, розвиваються ринкові відносини. Місто має великі перспективи соціально-економічного та культурного розвитку.

Видадтні місця

Cад «Альпійська гірка»

На території річкового вокзалу розбитий сад «Альпійська гірка». Збудовані численні скельні гірки з водопадами і фонтанами. Все засаджено квітами, декоративними рослинами, прокладені стежки, вимощені камінчиками. Серед цього царства зелені і всіляких фарб квітів красуються бронзові персонажі казок: Білосніжка і сім гномів, Кіт у чоботях, крокодил Гена і Чебурашка, черепаха Тортіла, Буратіно із золотим ключиком. У невеликих озерцях плавають золоті рибки. Серед клумб підносяться тонкої роботи макети соборів. Особливо від цих чудес в захваті дітвора: перерахувати гномів, посидіти на лавці поряд з крокодилом Геною і Чебурашкою, постояти біля Кота в чоботях, знайти що сховалася серед трави черепаху. Сюди, неодмінно, хоч раз приходив кожен кременчужанин, приходять і численні гості цього міста.


Міський краєзнавчий музей


Музей був заснований в 1937 році. В основу експозиції музею були покладені колекції учительського інституту та відділу народної освіти. У роки війни будинок музею було зруйновано, а його колекції розграбовані. Знову експозиції музею відкрилися в 1975 році в реконструйованому будинку. На трьох поверхах нового будинку розмістилися відділи природи, дожовтневого періоду і відділ сучасної історії міста. Крім того, в музеї проводяться всілякі виставки: роботи художників, скульпторів, вишивальниць, народних умільців. У його фондах налічується понад 60 тисяч експонатів: археологічна колекція епохи заліза, ранньослов'янського періоду, етнографічні колекції, старовинні книги, документи, фотографії. Фонди музею постійно поповнюються новими експонатами і документами.
Пам'ятник Т.Г. Шевченко

22 лютого 1990 було прийнято рішення міськвиконкому № 137 «Про спорудження пам'ятника Т.Г. Шевченко в Кременчуці », визначене місце для нього і встановлено пам'ятний знак. У місті почався збір коштів. Але монумент на цей раз не був встановлений. Епопея тривала: у 1994 році заклали символічний перший камінь майбутнього пам'ятника вже в іншому місці - на набережній Дніпра. І лише 10 років потому, 19 квітня 2004 року бронзова фігура Т.Г. Шевченко нарешті була встановлена. Урочисте відкриття його відбулося в день перепоховання поета 22 травня 2004

Вважається, що геній української та світової літератури в 1843 і 1845 рр.. відвідував місто. Принаймні, маршрут його подорожі Україною пролягав таким чином, що неодмінно повинен проходити через місто. Свідченням цього вважаються згадки про Кременчук і Крюкові у творах «Наймичка» і «Капитанша».


Гранітний репер

Гранітна скеля на березі Дніпра у Кременчуці - геологічна пам'ятка природи і старовинний геодезичний знак. До сер. XX ст. використовувався як репер - знак, що закріплює точку земної поверхні, висота якої відносно початкової уровенной поверхні визначена шляхом нівелювання.

Скеля є виходом сірих біотит-плагіоклазових магматітов віком 2,5-3 млрд. років. На скелі, що височіє на 5-6 м над рівнем річки, нанесені позначки найбільших рівня води під час повеней на Дніпрі починаючи з ХVIII ст. Ці повені відбулися в 1789, 1820, 1845,1877, 1888,1889, 1895, 1945 рр.. З 1970 р. гранітний репер є пам'яткою природи місцевого значення.



Меморіальний комплекс «Вічно живим»

У 1973 році на місці одного з 6 концтаборів створений меморіал "Вічно живим" з Вічним вогнем у пам'ять про загиблих в німецько-фашистських концтаборах (загинуло близько 97 тис. осіб). Скульптор М. Ф. Овсянкін. Фронтовик, заслужений діяча мистецтв України, лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченко.





Висновок

Звернувшись до теми історії міста Кременчук я розповів про його історію і роль яку він відіграв для нашої держави. Кременчук - це місто велике і досить вагоме для України. Воно має багато підприємств легкої і важкої промисловості.



Завітавши до цього міста можна вдосталь помилуватись дуже мальовничими пейзажами і побувати в багатьох визначних місцях. У цьому місті завжди радо і привітно зустрічають гостей.



Список використаних джерел:

  1. Сайт «Вікіпедія» - http://uk.wikipedia.org/wiki/Кременчук

  2. Сайт «Наши путешествия» - http://our-travels.sumy.ua/index.php

  3. Сайт Міжнародної громадської організації «Інститут Україніки» - http://ukrainica.org.ua/


Електронний паспорт:

Тип носія

Flash Card

Типи файлів

Документ Microsoft Office Word 97-2003

Розмір файлів

1,38 МБ (1 454 080 байт)

Дата створення

7 грудня 2011 р.

Атрибути файлу

Архівний

Назва файлу

Місто Кременчук

Тема файлу

Розповідь про місто Кременчук

Автор

Рибак Д.В.

Категорія

Залікова робота

Ключові слова

Кременчук

Коментарі

-
скачать файл



Смотрите также:
Національна Академія Наук України Київський університет права
95.56kb.
Національна академія наук україни київський університет права
182.88kb.
Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького
291.34kb.
Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького виговський дмитро Леонідович
274.85kb.
Національна Академія Наук України індифікаційний код єдрпоу 00019270. 6 Дата прийняття комітетом з конкурсних торгів замовника рішення
28.14kb.
Національна академія наук України
164.91kb.
Національна Академія Наук України Інститут матеріалознавства нан україни ім. І. М. Францевича Колективний договір на 2009-2012 рр Прийнято на зборах представників трудового колективу ІПМ нан україни
308.26kb.
Повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі
112.66kb.
Міністерство освіти і науки України Харківська національна академія міського господарства
1235.84kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Харківський державний університет харчування та торгівлі, Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України
23.65kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Харківський державний університет харчування та торгівлі, Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України
29.33kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
165.71kb.