klevoz.ru страница 1
скачать файл
Тема: “Основні етапи становлення і розвитку обчислювальних систем від абака до комп’ютера. Сфери застосування сучасної комп’ютерної техніки.”
Мета: ознайомити учнів з історією розвитку ЕОМ, поколіннями ЕОМ, їх основними характеристиками, типами комп’ютерів, розповісти про основні галузі застосування комп’ютерів.
Обладнання: таблиця “Покоління обчислювальної техніки”, комп’ютери.

План


І. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.



        1. Історія розвитку обчислювальної техніки.

        2. Характеристики поколінь ЕОМ. Типи комп’ютерів.

        3. Основні галузі застосування ЕОМ.

ІІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

              1. Історія розвитку обчислювальної техніки.

Як відомо у давнину люди користувались найпростішими засобами обчислень6 пальцями рук і ніг, фалангами пальців рук. Найпримітивнішими технічними пристроями були дерев’яні палички із зарубками, які називались бірками. шкіряні ремені та шнурки з вузликами. Вони були призначені для зберігання інформації. Первісні форми торгівлі зумовили появу перших пристроїв для перетворення інформації – різних рахівниць, найдавнішою з яких вважається абак.

Обчислювальні пристрої історично поділяються на механічні, електромеханічні та електронні.



Механічні пристрої.

Абак винайшли у Китаї. Дослівно – це дошка, вкрита порохом, на якій легко було робити позначки. Таку дошку, на відміну від бірок, використовували багаторазово. Деякі різновиди абака мали заглиблення, куди вкладали камінці. Заповнюючи пристрій камінцями і переміщуючи камінці, виконували дії додавання та віднімання. За цим принципом створено рахівниці, де на декілька стрижнів, що символізують розряди, нанизано по 10 кісточок, що символізують одиниці. Донедавна їх використовували для найпростіших обчислень, а згодом вони були витеснені калькуляторами та іншими електронними засобами.

Дослідження в асрономії потребували для обчислень складніших пристроїв. У 1614 р. Джон Непер винайшов логарифми. Через 6 років була створена логаріфмічна лінійка, яка давала змогу швидко, але наближено, множити і ділити числа.

У 1623 р. німецький астроном Вільгельм Шикард винайшов першу механічну обчислювальну машину, але вона згоріла.

Збереглася машина, яку сконструював у 1642 р. французький вчений Блез Паскаль (доречі, йому тоді було тільки 18 років і створив він цю машину для полегшення роботи його батька). Ця машина навіть сьогодні може додавати й віднімати багатозначні числа точно, без похибок. на честь Паскаля названа одна з мов програмувань високого рівня.

Наприкінці 17 ст. – у1673р. – німецький вчений Готфрід Лейбніц удосконалив пристрій Паскаля. Нова машина виконувала операції множення та ділення. Модернізована багатьма винахідниками механічна машина дійшла до наших днів у вигляді арифмометрів (їх лише у 80-х роках минулого століття витіснили з широкого вжитку електронні пристрої).

Перший крок до створення сучасних комп’ютерів зробив англійський математик Чарльз Беббідж. З 1820 по 1856 р.р. він працював над розробкою обчислювальної машини, яку назвав аналітичною. Машина повинна була розв’язувати складні арифметичні задачі, виконуючи необхідні дії з даними. Але Ч.Беббідж мети досягти не зумів, оскільки проект значно випередив свій час. Однак іншими обчислювальними пристроями, які він створив, зокрема, різницевою машиною, послуговувалися тривалий час.

Основні ідеї Ч.Беббіджа щодо будови та роботи машини – пристрої введення-виведення. пам’ять та арифметичний пристрій (вдало названі відповідно “складом” та “млином”), дані, умовна передача керування залежно від отриманого результату – були настільки добре розроблені, що коли через сто років з’явився перший комп’ютер, він дуже нагадував аналітичну машину.

Учениця Ч.Беббіджа Ада Лавлейс, дочка шотландського поета Джорджа Байрона, перша сформулювала принцип програмної роботи аналітичної машини. Цей принцип полягав у тому, що машина повинна була працювати за командами, що надходили б з перфокарт. Декілька команд становили програму. Отже, Аду Лавлейс слушно вважають першим в світі програмістом. На її честь названо одну з сучасних мов програмування – Ада.



Електромеханічні машини.

Наприкінці 19 – на початку 20 ст. були винайдені електричні обчислювальні машини.

Американець Герман Голеріт сконструював машину-табулятор, яка опрацьовувала інформацію, занесену на перфокарти. Опрацювання результатів перепису населення США в 1890р. за допомогою таких табуляторів засвідчило їхню високу ефективність. після цього Г.Голеріт заснував фірму. що виготовляла табулятори.

У 1936 р. англійський учений Алан Т’юринг теоретично довів можливість створення універсальної машини.

Винахідником автоматичної обчислювальної машини вважають німецького вченого Кондрада Цузе. У Німеччині машину на базі електромагнітних реле побудували в 1941 р. Ця машина всю війну працювала на створення зброї, тому тоді про неї ніхто не знав.

В 1943 р. американський вчений Говард Айкен, використовуючи креслення Беббіджа, створює аналогічну машину “Марк 1”. Ця машина була створена на фірмі ІВМ. Їх використовували для обчислень під час роботи над створенням атомної бомби, а також для розрахунків траєкторій ракет.

На цьому закінчується період доелектронних машин.

Електронні машини

Під час другої світової війни професор Дж. Атанасов та його асистент К.Беррі (США) для побудови логічних схем з успіхом використали електронні радіолампи і створили першу електронну обчислювальну машину, яка називалась “АВС”. Ця машина могла розв’язувати лише специфічні задачі, тому вона ще не була універсальною.

Першу універсальну електронну обчислювальну машинуЕНІАК” сконструйовано на замовлення міністерства оборони США в 1946 р. групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі і Джона Преспера Еккерта. Маса “ЕНІАК” була ЗО т. Вона містила 18 тисяч радіоламп, через велику кількість випромінюваного тепла вимагала потужних кондиціо­нерів, швидкодія — 5 тисяч операцій за секунду. Програму роботи набирали вручну перемикачами і кабелями на спеціальному полі. Комп'ютер працював ненадійно, кожної години виходив з ладу. Тим не менше на ньому виконували найскладніші на той час розрахунки. . під керівництвом ДЖ.Моучлі та ДЖ.Еккерта. Власне з цього часу й починається доба комп’ютерів. Універсальність означає, що машина призначена для розв’язування різноманітних задач.

На перших комп’ютерах у випадку заміни однієї програми іншою потрібно було робити комутацію (змінювати спосіб з’єднання) блоків машини. Цей недолік усунув конструктор Моріс Вілкс з Англії, побудувавши у 1949 р. машину “ЕДСАК” (Він був створений в Кембріджському університеті (Англія)), де вперше реалізував сформульований Джоном фон Нейманом принцип зберігання програми у пам’яті машини. Американський математик Джон фон Нейман запропонував записувати програму в електронну пам'ять комп'ютера дяя її виконання. Досить з архіву занести програму в пам'ять — і комп'ютер готовий до роботи. Оскільки електронна пам'ять працює швидше, виконання програми із пам'яті різко збільшило швидкодію комп'ютера. З того часу в усіх комп'ютерах інформація, що обробляється, і необхідні для цього програми знаходяться в оперативній в пам'яті.

У 1951 р. на базі цієї ідеї в США почався серійний випуск універсальних комп’ютерів марки “ЮНІВАК”.

Основоположником обчислювальної техніки в СРСР і на Україні був академік Сергій Олексійович Лебедсв. Під його керівництвом в 1947 році був створений перший в Європі комп'ютер. Це відбулося в Електро­технічному інституті в Києві. Він називався “МЭСМ” (мала електронно-обчислювальна машина). Пізніше, уже в Московському інституті точної механіки і обчислювальної техніки С.О.Лебедев керував створенням найшвндкодіючої у світі на той час великої електронно-обчислювальної машини “БЭСМ-6” (1952 рік).
2. Характеристика різних поколінь ЕОМ.

З появою на початку 40-х років комп'ютери постійно розвивались і вдосконалювались в галузі елементної бази, точної механіки, технічних засобів, магнітних носив інформації, системного і прикладного програм­ного забезпечення

Жоден технічний пристрій не удосконалювався так швидко, як комп’ютери. Кожні 10-12 років відбувалися суттєві зміни у їхніх конструкціях та способах виробництва. Нові моделі швидко витісняли застарілі. Можливості та сфери їх застосування щораз розширювалися, а на відміну від інших пристроїв, наприклад. телевізорів чи автомобілів, собівартість і ціна постійно знижувались.

Радіолампи були елементною базою для перших комп'ютерів. Радіолампа мала розмфи теперішньої електрнчної освітлювальної лампи, випромінювала багато теплової енергії, займала багато місця.

Розвиток електроніки відбувався в напрямку мікромініатюризації елементної бази: транзистори (50-і роки) мали розмір з горошину, інтегральні схеми (кінець 60-х років) поєднували в невеликому об'ємі тисячі і десятки тисяч транзисторів, інтегральні схеми великої інтеграції (кінець 70-х років) містили в одному корпусі завбільшки як пластинка жувальної гумки сотні тисяч і навіть мільйони електричних елементів, які виконували тисячі обчислювальних функцій.

Разом з елементною базою зменшувались розміри комп'ютерів, збільшувались їх швидкодія, надійність, об 'єми пам'яті.

Коли кажуть про покоління, то в першу чергу кажуть про історичний портрет ЕОМ.

Фотографії, які вклеєні в паспорт з часом показують, як змінилася одна і таж людина. Так само і покоління ЕОМ представляють серію портретів обчислювальної техніки на різних етапах її розвитку.



В розвитку комп 'ютерів визначають п’ять поколінь в залежності від використаної при їх виробництві елементної бази.

Комп’ютери 1-го покоління мали елементною базою вакуумні радіолампи. Такі комп'ютери вимагали для свого розміщення великі приміщення з кондиціонерами для охолодження. Комп'ютери буди дуже громіздкі, ненадійні, мали невелику швидкодію (декілька тисяч операцій за секунду). Ці машини мали невелику оперативну пам’ять (4К слів по 45 біт). Важила така машина десятки тонн. Для охолодження машини використовували потужні вентилятори. Програми для них розроблялись в машинних кодах. Програми з одних комп'ютерів не підходили для інших. Введення даних і програм проводилось за допомогою набірних плат із штекерами та перфокарт. Інформа­ція зберігалася на широких магнітних стрічках і на магнітних барабанах. Доступ до машини мали тільки спеціалісти-професіонали. Але навіть ці ЕОМ працювали в 600 тис. разів швидше, ніж настільні клавішні обчислювальні машини.

Комп’ютери 2-го покоління з кращими характеристиками з'яви­лись у 1955 р. з появою транзисторів. Транзистори значно менше від ламп і споживають значно менше енергії. Габарити комп'ютера зменшились і для його розміщення достатньо було машинного залу. За пультом такого комп 'ктера працював один оператор, з'явились нові нагромаджувачі на магнітній стрічці, електрифікована друкарська машинка для керування роботою, введення даних і програм здійснювалось "для людини ". З’явилися мови прогамування високого рівня та програмне забезпечення. Програмування стало доступним і для непрофесіоналів у галузі комп’ютерів. Були заздалегідь розроблені програми розв’язування найбільш типових задач. Швидкодія машини досягала сотні тисяч оп/с. Значно збільшилася оперативна пам’ять (до 64 Кслів).

На Україні в інституті кібернетики під керівництвом академіка Глушкова В.М. були створені комп'ютери "Мир-1” і "Мир-2”, які на той час мали вражаючі технічні характеристики.



В комп’ютерах 3-го покоління замість транзисторів застосовуються інтегральні схеми (чіпи), у яких на одній кремнієвій пластині розміщуються десятки, сотні і тисячі елементів на одному квадратному сантиметрі.. Розміри комп'ютера зменшились до розмірів кількох шаф, швидкодія збільшилась до мільйонів операцій за секунду. На комп'ютері змогли одночасно працювати кілька операторів, такі машини могли одночасно розв’язувати декілька задач, виклнуючи декілька програм. Користувачам не було потреби працювати безпосередньо за пультом керування. Їм надавались термінали (клавіатура, дисплей, прристрої введення-виведення), які могли бути віддалені від комп’ютера на чималі відстані. Це дало поштовх до створення ились комп'ютерних мереж. Впроваджені перші гнучкі магнітні диски. Програми і технічні засоби стандартизуються, що дало можливість копіювати і поширювати програми. Почався перехід до безпаперової інформатики.

Застосування ІС суттєво скоротило затрати електроенергії, спрстило системи охолодження, зменшило розміри і підвищило надійність ЕОМ. ІС склали основу елементної бази обчислювальних машин ІІІ покоління. Бистродія машин збільшилась до 106...107 оп/с, а оперативна пам’ять в окремих ЕОМ розширилась до декількох мегабайт. В машинах ІІІ покоління основним засобом спілкуавння став режим розподілу часу. З’явилися операційні системи мультидоступа, стали інтенсивно розвиватись мови високого рівня. Користувач отримав можливість користуватись як цифровою, так і графічною інформацією.



Комп’ютери 4-го покоління. З винайденням мікропроцесора та інтегральних схем надвеликої інтеграції розміри комп’ютера зменшились до настільного приладу. Мікропроцесор — це пристрій невеликих розмірів (не більше сірникової коробки), що є набором електронних схем, які вмістились на крихітнону кристалі кремнію. Мікропроцесор дав можливість створити комп’ютер 4-го покоління. Елементною базою IV покоління стали великі інтегральні схеми (ВІС) і надвеликі ІС (НВІС). В результаті різко скоротилися розміри машин, бистродія виросла до 108...109 оп/с, об’єм оперативної пам’яті вимірюється в мегабайтах. Покращується периферія ЕОМ, з’являються дискові запам’ятовуючі пристрої, об’єм пам’яті яких вимірюється сотнями мегабайт. Серед комп’ютерів 4-го покоління найбільш популярні невеликі за розмірами персональні комп 'ютери. Персональні комп'ютери з'явились в США в 1976 році (фірма Apple) і в 1980 році (фірма ІВМ), почалась ера персональних комп'ютерів. Масове виробництво та збут забезпечили різке зниження цін на комп’ютерну техніку. Користувач знову сів за пульт керування, але вже ПК.

Не дивлячись на свої невеликі розміри і відносно невелику вартість, ці комп'ютери по своїм можливостям перевершують комп'ютери попередніх поколінь і здатні задовільними більшість потреб підприємств і окремих осіб.

Персональні комп’ютери можуть працювати у всесвітній мережі Інтернет і забезпечувати користувача науковою, довідковою, навчальною, культурною і розважальною інформацією. Спілкування з персо­нальним комп 'ютером стало простим і природним завдяки застосуванню засобів мультимедіа.

Мультимедіа — це поєднання кількох видів інформації (текстової, графічної, музичної, відео) або сукупність пристроїв дяя відтворення такого комплексу інформації.

Комп’ютери 5-го покоління згідно прогнозів будуть викорис­товувати елементну базу оптичної електроніки, біоелектроніки, моле­кулярної електроніки, біоніки і досягнень нейроінжеиерії.

Ідея їх створення була висунута в 1979 році в Японії. Комп’ютери V покоління будуть володіти величезними об’ємами пам’яті та швидкодією біля сотень міл’ярдів елементарних оп/с.

Такі ком 'ютери будуть мати нетрадиційну архітектуру, природну форму спілкування з користувачем (наприклад, голосом), елементи штучного інтелекту (наприклад, здатність до самонавчання).
В процесі розповіді скласти з учнями таку таблицю:

Покоління

Роки

Елементна база

Швидкодія

(оп/с)

Ємність

оперативної

пам’яті (байт)

I

1950-1960

Електронні лампи

103

103

II

1960-1970

Транзистори

105

105

III

1970-1980

Інтегральні схеми

107

107

IV

1980-1990

Великі інтегральні схеми

109

109

V

1990-2000

Мікропроцесори

1011

1011

Типи комп’ютерів:

Залежно від призначення. можливостей і габаритів сучасні комп’ютери поділяють на:



  1. суперкомп’ютери;

  2. комп’ютери-сервери;

  3. мережеві комп’ютери;

  4. настільні комп’ютери;

  5. комп’ютери-блокноти;

  6. спеціалізовані мікрокомп’ютери.

Суперкомп’ютери – це багатопроцесорні системи. які виконують мільярди операцій за секунду. Їх використовують у космічних дослідженнях. для перспективного прогнозування погоди на планеті. опрацювання геодезичної інформації під час шукання корисних копалин. а також у військових дослідженнях. у США створено комп’ютер. здатний виконувати понад трильйон операцій за секунду. У ньому використано 9200 процесорів “Pentium Pro”, які працюють паралельно, що забезпечило рекордну швидкість обчислень.

Сервер – це потужний комп’ютер. чи вартісна багатопроцесорна система великої продуктивності. що надає багатьом користувачам доступ до спільної оперативної пам’яті обсягом сотні мегабайтів та до дискової пам’яті ємністю десятки гігабайтів. Користувачі, які перебувають на значній відстані від сервера, мають змогу взаємодіяти з ним через свій Пк за допомогою мережі та спеціального програмного забезпечення. Сервери обладнують на підприємствах, у навчальних закладах, у банках, бібліотеках тощо.

Мережевий комп’ютер (або робоча персональна станція) – це комп’ютер, призначений для взаємодії з сервером. Мережеві комп’ютери дешеві, оскільки вони фактично позбавлені дорогої дискової пам’яті. Передбачається, що цей тип машин стане найбільш поширеним.

Настільні комп’ютери – це універсальні комп’ютери, які можуть виконувати практично усі види робіт. Це найбільш поширений тип комп’ютерів, оскільки вони можуть функціонувати як автономно. так і в мережі.

Комп’ютери-блокноти (notebook, портативні ПК) мають такі ж технічні характеристики, що й настільні, але є значно дорожчими. Вони призначені для подорожуючих бізнесменів, а також для використання в офісах. Перші персональні комп’ютери поміщалися в течці-дипломаті, сьогодні вони мають габарити книжки. а завтра їх можна буде носити в кишені.

Спеціалізовані мікрокомп’ютери (наприклад, коип’ютер у годиннику. фотоапараті. автомобілі, у верстатах з числовим програмним керуванням) є складовими різних механізмів. На відміну від універсальних комп’ютнрів їх використовують для розв’язування певних задач. Їхнє функціонування не потребує постійного втручання людини.

Робота учнів з комп’ютерами. Відвідування ними сайту http://www.icfcst.kiev.ua (віртуальний музей інформаційних технологій в Україні).

3. Основні галузі застосування комп'ютерів


У промисловому виробництві застосування комп'ютерів дозволяє переналагодження виробництва на випуск нової продукції здійснювати не зміною обладнання, а зміною програм, які керують роботою автоматичних верстатів і промислових роботів, де керування обробкою деталей виконує не людина, а мікропроцесор за спеціальною програмою. Потрібна програма вводиться у верстат з керуючого комп'ютера, де міститься бібліотека програм обробки деталей.

Комп'ютери дозволяють автоматизувати операції складання на конвеєрах (наприклад, автомобілів), де всі операції по зварюванню корпусів, доставці деталей на конвеєр, складання вузлів і всього авто­мобіля виконують автомати. Роль людини на автоматичних складальних конвеєрах зводиться до контролю, налагодження, ремонту обладнання і планування технологічних процесів.

Використання комп'ютерів дозволило скоротити розрахункові роботи там, де було потрібно багато днів, тижнів і місяців прн ручному рахунку. Побудова математичних моделей і проведення випробувань на ннх з допомогою комп'ютерів дозволяє визначити характеристики проектованого апарату, корабля, супутника, скорочуючи тим самим матеріальні витрати і час створення нової техніки.

Наприклад, фірма проектує вовни автомобіль і випробовує його не міцність. На полігоні будують стіну, розганяють і розбивають об не автомобіль, а потім вивчають, що від нього залишилось, які частини требі зміцнити, які замінити тощо. Застосування комп'ютера дозволяє змоде люватн таку ситуацію на екрані і "розбивати" об "математичну" стіну "математичну" машину. Нічого матеріального не треба будувати, а потім ламати, витрачати дорогі матеріали і час.



У науці комп'ютери застосовуються для проведення розрахунків комп'ютерних експериментів. Такий експеримент проводиться у тих випадках, коли безпосереднє спостереження чи звичайний експеримент неможливий або дорогий.

Кілька років тому група вчених виконала моделювання на комп'ютері процесів на Землі у випадку ядерного конфлікту. Експернмен показав, що через кілька днів після ядерних ударів людська цивілізац перестане існувати, але ні одна людяна під час проведення експернмені не загинула

Багато наукових досліджень, особливо в галузі природничих наук вимагають великого обсягу обчислювальної роботи. Залучення математичних моделей дозволяє вченим формувати більш точні прогнози погоди у різних регіонах планети.

У галузі лінгвістики комп’ютери дозволяють автоматизувати розшифрування стародавніх текстів, організувати технічний переклад з однієї мови на іншу.

Створення на основі комп'ютерів банків даних, інформаційно-пошуковнх систем та інформаційних мереж дозволить значно прискорити процес пошуку наукової інформації, щоб не "винаходити велосипед", якщо це зробив хтось інший.

У медицині відходять у минуле рентгенівські апарати, здатні давати лише плоскі зображення органів, що просвічуються Об'ємні зображення внутрішніх органів, які формує комп'ютер на базі множини плоских знімків, дають змогу діагностувати захворювання.

У клініках з'явилися діагностичні системи, які дають змогу "подивитись на людину зсередини", дати картинки розрізу різних органів для виявлення хвороби.

Комп'ютер використовується для навчання медичних працівників, коли комп’ютер виступає в ролі хворого, якому потрібна негайна допомога. На основі симптомів, виданих комп'ютером, лікар повинен призначити курс лікування. Якщо він помилився, комп'ютер зразу покаже це і підкаже правильне рішення

В освіті використовуються програми таких типів:

моделюючі навчальні, які дозволяють проводити справжні комп'ютерні експерименти. Наприклад, коли виконуються лабораторні роботи з хімії, на екрані зображується внпадання осаду або полум'я при реакціях з виділенням тепла;

програми-тренажери використовуються для набуття необхідних навичок, одна з таких програм — це клавіатурний тренажер. Є тренажери, які навчають пілота або водія автотранспорту з “реальною" обстановкою й аварійними ситуаціями;

контрольно-діагностичі програми перевіряють знання з тієї чи іншої теми, показують допущені помилки;

навчально-демонстраційні, наприклад “Вивчення Word”, що на компакт-диску, з реальною обстановкою на екрані комп'ютера активною участю людини у виконанні вправ.

Застосування комп'ютерів замінює звичні підручники на електроні. Поява електронних мультимедійних підручників на компакт-дисках, у яких об'єднується дикторський текст, музика і графіка в відеофільмі, — це нова якість. Можна навчатись не виходячи з дому завдяки використанню Інтернет-технолгій.



В галузі культури комп'ютер грає в шахи на рівні чемпіонату світу, за його допомогою створюються мультфільми. З'явилися комп'ютерні м люнкн, вірші і навіть музика.

При виробництві мультфільмів кожний кадр малюється художником. Щоб відбувалась дія протягом секунди, потрібні 24 малюнки. Для п'ятихвилинного мультфільму доводилось робити 7200 малюнків! Тепер художник-мультиплікатор малює тільки перший і останній кадр епізоду, а всі проміжні малюнки створює комп’ютер під керівництвом людини.



На телебаченні завдяки застосуванню комп'ютерів стали можливі різноманітні ефекти, наприклад:

  • зупинка кадру зображення;

  • збільшення особливо цікавої частини зображення;

  • згортання зображення як аркушу паперу;

  • поступове витіснення одного зображення іншим;

  • компонування на екрані кількох зображень.

У криміналістиці комп'ютери можуть застосовуватися для опера­тивного пошуку вкраденої машини. Достатньо ввести в комп'ютер номер машини, як він виводить на екран повні відомості про власника машини і її технічні характеристики: заводський номер, рік випуску, колір тощо. У комп'ютер заносять відомості про скоєні правопорушення, про методи їх виконання, описи психологічних і фізичних особливостей злочинців. Усі ці відомості складають інформаційно-довідкову систему, доступну з кожного поліцейського комп'ютера. При новому злочині достатньо описати "почерк” злочинця і звернутися за допомогою до комп'ютера Він підкаже — виведе на екран або на папір відомості про правопорушення, які за своїми даними підходять до даного за характером виконання.

Комп'ютери все більше застосовуються у повсякденному житті людини. Не потрібно носити з собою ключ від квартири. Мікро­процесор, вмонтований у вхідні двері, пізнає ваш голос і відчинить замок.

Зарплату будуть отримувати на свій рахунок у банку. У вас буде магнітна картка, з якої вільно читає комп'ютер у будь-якому магазині або банку: ваше прізвище, адресу, рахунок у банку, скільки грошей на рахунку. Щоб зробити покупку, то вибираєте потрібний товар і вставляєте картку в спеціальний отвір, Комп'ютер перевіряє вартість покупки і автоматично відраховує її з вашого рахунку.

У недалекому майбутньому відпаде необхідність придбання книг. Коли вам захочеться почитати "модну" книжку, досить через свій домаш­ній комп'ютер звернутися в центральну бібліотеку — і сторінка за сторін­кою замовленої книги будуть з'являтись на екрані монітора. Якщо вам набридне читати текст, комп'ютер сам буде це робити, а вам залишиться лише слухати і розглядати малюнки.

У XXI столітті рухом автомобілів будуть керувати системи електрон­ного зв'язку із супутником. Кожний автомобіль буде обладнаний антеною для приймання сигналу о супутника. Аналізуючи ці сигнали, комп'ютер визначить координати і місцезнаходження автомобіля на виведеній на екран монітора карті. Так буде здійснюватись супутникова навігація.

Таким чином, основні галузі застосування комп’ютерів такі:



  • Обробка інформації з великою швидкістю і точністю;

  • Збереження великого об'єму різноманітної інформації

  • Створення місцевих і глобальних мереж передачі інформації;

  • Доставка інформації споживачу на будь-яку відстань.


ІІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Питання для контролю:

1. Які технічні характеристики мав перший комп'ютер?

2. Що запропонував Джон фон Нейман? Які це відкрило можливості?

  1. Які технічні характеристики мали комп'ютери 1-го покоління?

4. Які технічні характеристики мали комп'ютери 2-го покоління?

5. Які технічні характеристики мали комп'ютери 3-го покоління?



6. Які можливості надають персональні комп'ютери?

7. Що означає "мультимедіа"?

8. Які прогнози технічних характеристик комп’ютерів 5-го покоління?

9. Як допомагають комп’ютери у плануванні і керуванні виробництвом?

10. Чим корисне використання комп’ютерів у науці, у медицині?

11. Які види програм використовуються у навчанні?

12. Як і для чого використовують програми-екзаменатори?

13. Чим корисні комп'ютери при виробництві кіно- і мультфільмів?

14. Які основні галузі застосування комп'ютерів?
Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал за конспектом.
скачать файл



Смотрите также:
“Основні етапи становлення і розвитку обчислювальних систем від абака до комп’ютера. Сфери застосування сучасної комп’ютерної техніки.”
187.93kb.
Лабораторна робота №11. Робота в локальній мережі (4 бали)
34.57kb.
Код модуля: пз 6043 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр
15.36kb.
Основні поняття та засоби комп‘ютерної графіки. (3 год.)
20.67kb.
№1: Основи інформаційних систем і технологій в юридичній діяльності
5685.46kb.
І. Ю. Мельник Інформатинка. Перший, другий, третій, четвертий крок. Програма
771.61kb.
Основні риси, етапи розвитку і економічна структура західноєвропейського феодалізму
189.18kb.
Робоча програма з навчального курсу "Комп’ютерні мережі" (за вимогами кмсонп) Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
202.65kb.
Викладач внз. Етапи професійного становлення та розвитку викладача вищої школи. Мистецтво самопрезентації викладача
48.33kb.
Додаток №1 План дій щодо легалізації комп’ютерних програм в апараті Житомирської облдержадміністрації
26.37kb.
Призначення, основні визначення та компоненти комп’ютерних мереж
23.56kb.
Тематичний план практичних занять
31.98kb.