klevoz.ru страница 1страница 2страница 3
скачать файл


ЗМІСТ

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



ВСТУП
Проблема правової активності є комплексною, яка в тій чи іншій мірі безпосередньо впливає на формування правової культури громадян України та їхньої правової поведінки. В юридичній науці дослідженню таких категорій як правова соціалізація, правова активність, правова професіоналізація (в якості необхідного елемента правової активності) приділяється замало уваги, що негативно відзначається на розробці вказаної проблематики та інших, споріднених явищ.

Значущість дослідження проблеми правової активності взагалі та правової активності працівників міліції зокрема важко оцінити. Адже формування високої правової активності позитивної направленості у громадян України, а особливо у працівників міліції призведе до поширення правомірної (суспільно корисної) поведінки як еталону існування кожного індивідуума в суспільстві.

Підставою для розроблення вказаної наукової проблеми є власні інтереси та відповідний досвід, життєві переконання автора дослідження та його наукового керівника, які відповідають основним напрямкам наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України.

Вихідними даними для розроблення даної теми є праці науковців з юридичної, соціологічної, психологічної та політологічної наук, емпіричні дані тощо.

Обґрунтування проведення даного наукового дослідження полягає в наступному: існують розрізненні дослідження з проблематики правової активності пересічних громадян, посадових осіб органів державної влади (за виключенням посадових осіб правоохоронних органів) які необхідно системно проаналізувати, визначити основні точки зору, та з урахуванням вищезазначеного провести дослідження правової активності працівників міліції, прийнявши рівень їхньої правової активності за критерій ефективності всієї діяльності органів внутрішніх справ.

Актуальність теми. Розбудова правової держави та формування громадянського суспільства в Україні неможливе без створення високоефективного апарату державної влади. В якому одне з ключових місць, з позиції загальнолюдських цінностей, займають правоохоронні органи та органи судової влади. Саме на ці органи покладається виключний обов’язок захищати права та свободи людини і громадянина.

У системі правоохоронних органів гідне місце займають органи внутрішніх справ, основним завданням яких є забезпечення громадського порядку та захист, безпосередньо, життя, здоров’я та особистої недоторканності людини і громадянина. На даному етапі державотворення міліція знаходиться в процесі становлення, що не заважає їй досить успішно виконувати свою місію щодо захисту людини і громадянина від протиправних посягань.

В своїй діяльності органи внутрішніх справ постійно зустрічаються з великою кількістю проблем, які можна умовно поділити на чотири групи:

а) політико-правові;

б) соціально-економічні;

в) криміногенні;

г) культурно-ідеологічні.

Якщо перші три групи проблем можна з часом вирішити, то культурно-ідеологічні проблеми завдають нищівного удару в саме серце міліції – по довірі людей. Зниження довіри громадян до органів внутрішніх справ, зниження престижу міліції і, як наслідок, різке зменшення взаємодії з населенням – лише неповний перелік негативних наслідків.

Сучасна юридична наука багато уваги приділяє різноманітним програмам по створенню позитивного міджу міліції, формування правової культури у населення, але, якщо поглянути на проблему через призму правової культури працівників міліції, стає очевидним, що проблема полягає в самих працівниках міліції. Правовий нігілізм, низький рівень правової культури та правової підготовки, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов’язків, некваліфіковане керівництво – головні проблеми, які потребують негайного вирішення.

У науці теорії держави та права недостатньо уваги приділяється таким важливим напрямкам дослідження як правова культура, правова свідомість. Відсутнє комплексне дослідження проблеми правової активності працівників правоохоронних органів, зокрема міліції.

На практиці недостатньо ефектвна система правової підготовки працівників міліції, що негативно впливає на якість виконання ними службових обов’язків та результативність, особливо працівників слідчих та оперативних підрозділів.

Класичне формулювання завдань наукового дослідження має такі аспекти:

а) правовий;

б) організаційний;

г) методичний.

Всі вони безпосередньо мають як теоретичну, так і практичну спрямованість, актуальні і потребують подальшої наукової і практичної розробки.



Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота виконана відповідно з п. 10, 29, 32, 110, 180, 183, 201, 206, 214 Наказу МВС України № 755 від 05.07.2004 р. “Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років”, а також планів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ (“Основні напрями наукових досліджень на 2005-2010 роки”).

Дослідження підготовлене на виконання положень Наказу МВС України № 1082 від 20 вересня 2004 року “Про додаткові заходи щодо боротьби з корупцією в органах внутрішніх справ” та відповідає змісту “Програми формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 рр.” (Рішення Колегії МВС України від 10.01.2003 р. № 1 КМ/ ДСК).



Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження –визначити сутність, зміст та значення такого явища, як “правова активність працівника міліції” в правоохоронній діяльності, особливості його прояву, а також впливу на результативність правоохоронної діяльності в цілому і на цій основі розробити рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових основ правової активності працівників міліції щодо охорони громадського порядку та протидії правопорушенням.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:



  • розкрити зміст явища “правова активність”, з’ясувати його сутність, соціальну та правову значущість;

  • з’ясувати зміст основних принципів та функцій правової активності;

  • визначити структуру правової активності та механізм її формування;

  • дослідити основні форми та методи правової активності;

  • розкрити значення правової активності в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ;

  • охарактеризувати іноземний досвід підвищення правової активності працівників правоохоронних органів;

  • зробити аналіз співвідношення правової активності працівників міліції з професійною деформацією;

  • визначити правові засади сучасної правової активності працівників правоохоронних органів;

  • сформулювати рекомендації щодо вдосконалення правової активності працівників міліції;

  • виробити конкретні пропозиції та рекомендації, щодо законодавчого забезпечення правової активності працівників міліції.

Об’єкт дослідження діяльність органів внутрішніх справ щодо ефективної протидії правопорушенням, утвердження прав та свобод людини і громадянина.

Предмет дослідження становлять теоретичні і організаційно-правові засади правової активності працівників міліції в сфері забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.

В дисертації використовувались такі загальні методи пізнання як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналогія та інші. Серед загальнонаукових та приватнонаукових методів застосовувались зокрема: інституціональний метод, за допомогою якого вивчалися форми правової активності в суспільному житті; системно-структурний метод використовувався для аналізу цілісної системи структурних елементів правової активності, властивих їм взаємозалежностей (внутрішніх зв’язків), а також внутрішньої побудови правової активності.

На всіх етапах дослідження використовувалися також аксіологічний, функціональний, порівняльно-правовий, історичний методи. Крім того, були використані також і спеціальнонаукові методи дослідження: спеціально-юридичний, тлумачення правових норм та інші.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки в галузі теорії управління та адміністративного права, політології, загальної та спеціальної психології, філософії, культурології, конфліктології, політології. Особливого значення набули праці наступних вчених-правознавців: Е. Аграновського, С. Алєксєєва, Ю. Ведєрнікова, М. Вітрука, В. Гоймана, В. Горюнова, Ю. Гревцова, С. Гусарєва, М. Дьоміна, І. Дюрягіна, В. Казимирчука, Р. Калюжного, Д. Керімова, С. Кожевникова, В. Копєйчикова, В. Котюка, В. Кудрявцева, В. Лазарєва, Е. Лукашева, М. Матузова, О.Мурашина, Ю. Оборотова, В. Оксамитного, М. Орзиха, А. Ратинова, В. Сальникова, В. Сапуна, М. Строговича, О. Тихомирова, В. Чхіквадзе В. Шафірова, В. Щегорцева, Н. Щербакова, Л. Явича та багатьох інших; 

Враховуючи своєрідну полярність між юридичною та соціологічною (психологічною) науками, в розробці проблем правової активності велике значення відіграли такі видатні вчені соціологічно-психологічного блоку наук, як то: І. Андрєєв, В. Ільін, Л. Кравченко, С. Рубінштейн та інші.

Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання діяльності правоохоронних органів, боротьби зі злочинністю, захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань правоохоронної діяльності в цілому та правової активності, зокрема. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які стосуються правової активної працівників правоохоронних органів.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше у вітчизняній теорії держави і права комплексно досліджено проблеми правової активності працівників міліції. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків:

  • здійснено історико-правовий огляд причин і умов, які сприяли виникненню правової активності працівників міліції;

  • проаналізовано та вдосконалено структуру правової активності, її форми та методи;

  • вперше сформульоване положення щодо аналізу правової активності працівників міліції;

  • удосконалено класифікацію правової активності взагалі, і правової активності працівників міліції зокрема;

  • визначено методи впливу на правову активність працівників міліції та надані пропозиції щодо їх застосування;

  • сформульовані методи та способи підвищення правової активності, які мають використовуватися в органах внутрішніх справ;

  • запропоновано нові напрямки підвищення правової активності в органах внутрішніх справ;

  • розроблено методичні рекомендації щодо підвищення правової активності працівників міліції;

  • сформульовані пропозиції щодо нормативного закріплення та регулювання поняття “правова активність;

  • запропоновано для введення в понятійний апарат юридичної науки ряд нових дефініцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх у:

  • науково-дослідній сфері – положення дисертаційного дослідження є внеском до подальшого опрацювання проблематики правової активності як на загальнотеоретичному так і на галузевому рівнях;

  • правотворчості – висновки та пропозиції, які містяться в роботі, використані при вдосконаленні положень законів України “Про міліцію”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про державну службу” та в розробці цілісної системи законодавства про визначення ефективності діяльності різних правоохоронних органів держави (Акт про використання положень дисертації в правотворчому процесі Верховної Ради України № 06-19/15-348 від 14.03.06 р.);

  • сфері правозастосування – у службовій підготовці працівників міліції, в їхній практичній діяльності (акт про використання положень дисертації в практичній діяльності підрозділів управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області від 22.02.06 р.);

  • навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження були використані під час підготовки підручників, навчальних посібників, навчальних програм, рекомендацій з курсу “Теорія держави і права”, “Юридична деонтологія” (Акт про впровадження наукових розробок дисертації в навчальний процес Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 09.10.06 р.);

  • право-виховній сфері – положення, які містяться у дисертаційному дослідженні, покликані сприяти підвищенню рівня правової культури населення і державних службовців, посадових та службових осіб державного апарату, органів внутрішніх справ.

Особистий внесок автора в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Автором особисто виконані всі емпіричні дослідження, здійснений літературний огляд і проведені роботи з написання тексту дисертації і формулювання висновків. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувалися. Особисті теоретичні розробки дисертанта в наукових працях, опублікованих у співавторстві, становлять:

Кульбач С.О. (у співав.) Конституційна відповідальність: міф чи реальність? // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 12. – С. 18-20. – 50%

Кульбач С.О. (у співав.) Правова активність особи: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т. внутр. справ, 2006. – 36 с. – 50%

Апробація результатів дисертації. Підсумки дисертаційного дослідження як вцілому так і окремі аспекти було оприлюднено дисертантом на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу – 2005” (19-30 вересня 2005 р., м. Дніпропетровськ – Білгород (Росія)); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації економіки та корупції в умовах формування ринкової економіки” (30 вересня 2005 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції “Правове забезпечення сфери державного управління та місцевого самоврядування” (жовтень 2005 р., м. Запоріжжя); Міжвузівській науково-практичній конференції “Боротьба зі злочинністю в Україні: теоретичні та практичні проблеми” (вересень 2005 р., м. Харків); Семінарі “Методологічні проблеми теорії і практики оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах” (29-30 вересня 2005 р., м. Луганськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і інновація 2005” (17-31 жовтня 2005 р., м. Дніпропетровськ-Білгород(Росія)); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення” (28-29 жовтня 2005 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми теорії та практики захисту прав людини в умовах формування громадянського суспільства” (21-22 жовтня 2005 р., м. Одеса); Міжнародній науковій конференції “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання)” 11 листопада 2005 р., м. Львів; Науково-практичному семінарі “Застосування інформаційних технологій в практичній діяльності оперативних апаратів та в підготовці оперативних працівників” (2 грудня 2005 р., м. Львів); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Світовий досвід підготовки поліцейських та його впровадження в Україні” (17 березня 2006 р., м. Дніпропетровськ); ІІІ науково-практичній конференції “Шляхи України до економічної безпеки” (14 квітня 2006 р., м. Харків); Міжнародної науково-практичної конференції “Запорізькі правові читання” (18-19 травня 2006 р., м. Запоріжжя); Науково-практичної конференції “Сучасні проблеми протидії корупції в Україні” (листопад 2007 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (14-15 лютого 2008 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 14 наукових працях, зокрема 8 у фахових виданнях, 1 навчальному посібнику.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



ВИСНОВИКИ
У роботі досліджено сутність правової активності працівників міліції, особливості її формування та прояву на сучасному етапі державотворення, значення для функціонування органів внутрішніх справ. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

  1. На сучасному етапі суттєво зросла роль правової активності як пересічних громадян, так і працівників міліції щодо упорядкування суспільних процесів, утвердження правової держави тощо.

  2. Аналіз численних визначень дефініції “правова активність” дозволяє зробити висновок, що правова активність особи – це сформована в процесі взаємодії з правовим середовищем її сутнісна властивість, яка виражає сукупність можливостей до здійснення правової діяльності і є одночасно мірою інтенсивності і соціальної значимості даної діяльності, показником правової культури особистості.

Правова активність, разом з правосвідомістю та правовим спілкуванням, входить до складу особистісних якостей, об’єднаних єдиним поняттям “правовий рівень”.

  1. Обґрунтовано, що для працівників органів державної влади, в т. ч. для працівників органів внутрішніх справ (як складової частини органів державної влади), здійснюючих правову діяльність, особистісні правові якості – правова свідомість, правова активність, правова поведінка – професійно-правові якості. У своєму єднанні вони складають професійно-правову структуру (рівень) особистості.

  2. Визначено, що правова активність має певні ознаки: добровільність, творчість, ініціативність тощо. Але, дані ознаки характеризують лише певний, поверхневий рівень самої активності. Разом з тим, правова активність може проявитися і без вказаних ознак. Наприклад, при прийнятті та безумовному виконанні правових норм, не в силу їх прийняття, в якості особисто значимих, а під загрозою державного примусу. В цьому випадку державний примус виступає як один із засобів, що забезпечує прояв суб’єктами права позитивної правової активності.

Такі ознаки, як добровільність, ініціативність, не являються специфічними компонентами правової активності. Їх можна віднести до будь-якого з видів соціальної активності. Правові зміни, які сформовані в особі, сприяють наявності таких ознак в правовій діяльності.

  1. Розкрито особливості існування правової активності негативної направленості з різними ступенями прояву. Дана правова активність знаходить своє відображення в правовій поведінці негативного характеру (наприклад, правопорушення), а також в негативній правовій діяльності посадової особи (зловживанні, перевищенні владних повноважень тощо).

  2. Дослідженням встановлено, що правова активність має певні рівні й прояв одного з них – найвищого і може називатися правовою активністю в найбільш повному, прийнятому для юридичної науки, значенні.

  3. Доведено, що процес формування правової активності особистості взаємопов’язаний з об’єктивною виховною дією права, системою правового виховання, правовим становищем, а також, в деякій мірі, з індивідуальними задатками особи.

Правова активність формується під впливом різноманітних факторів правового середовища. У даному середовищі перевагу мають позитивні або негативні правові цінності. Такий стан пояснює формування позитивної правової свідомості.

  1. Дослідженням визначено професійну правову активність працівників правоохоронних органів, як сформовану в процесі взаємодії з правовим середовищем її сутнісну властивість, яка виражає сукупність можливостей до здійснення правової діяльності і є одночасно мірою інтенсивності та соціальної значимості даної діяльності, показником правової культури особистості – працівника правоохоронного органу.

  2. Обґрунтовано, що під професійною правовою активністю працівників міліції слід розуміти – сформовану в процесі взаємодії з правовим середовищем її сутнісну властивість, яка виражає сукупність можливостей до здійснення правової діяльності і є одночасно мірою інтенсивності і соціальної значимості даної діяльності, показником правової культури особистості працівника міліції.

  3. Введено в понятійний апарат юридичної науки термін “професійно-правова особистісна освіта”. Дана дефініція буде слугувати для позначення спеціального інтелектуального рівня особи, який би слугував специфічним рівнем визначення професійної правової активності.

Під даним терміном необхідно вважати єднання теоретичних, правових та соціально-прикладних знань і сформованих навичок щодо практичного, професійного виконання обов’язків чи реалізації прав, свобод та законних інтересів, передбачених діючим законодавством.

Доцільно встановити декілька рівнів професійно-правової особистісної освіти з урахуванням віку, стажу, посади та характеру виконуваних обов’язків в правоохоронній діяльності та застосовувати її як необхідну умову при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ, призначенні на іншу посаду тощо.



  1. Досліджено, що механізм формування правової активності являє собою динамічну систему взаємодіючих елементів, детермінуючих у процесі становлення та розвитку професійно-правових властивостей особи. Основним компонентом даного механізму виступають інститути професіоналізації та сама формуюча особистість.

Професіоналізуючі інститути являються такою частиною механізму, за допомогою котрої здійснюється постійний, систематичний правовиховний вплив на особу з метою формування в її структурі професійно-правових утворень.

  1. Розкрито загальну схему механізму формування професійної правової активності особистості. Так, за допомогою соціалізуючих інститутів здійснюється правовиховний вплив на особистість, яка формується. Внаслідок цього процесу соціально-правові утворення професіоналізуються, перевтілюючись в якості професійного порядку. Правова професіоналізація є процесом програмування необхідного і достатнього набору професійно-правових характеристик у соціалізуючій особистості, які дозволяють їй пристосуватися до професійно-правового середовища та стати носієм професійної правової активності.

  2. Доведено, що ціннісно-орієнтуючі властивості складають ядро правової активності. Інші властивості, перед тим як проявитися, проходять через “фільтр” ціннісно-орієнтуючих властивостей, отримуючи при цьому особистісне забарвлення. У ціннісно-орієнтуючих властивостях переломлюється майбутній акт особистості, зміст якого наповнюється суб’єктивними правовими цінностями, які отримують “вихід” зовні, в правову сферу за допомогою цього акту.

  3. Дослідженням встановлено, що правова активність працівників міліції, в більшості випадків, знаходить свій прояв саме в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ.

У свою чергу, сутність оперативно-службової діяльності працівників міліції полягає в тому, що вона є виконавчою діяльністю по реалізації основних функцій органів внутрішніх справ. ЇЇ зміст визначений найважливішими завданнями боротьби з протиправними діяннями, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, профілактики злочинів і правопорушень.

  1. Визначено, що в сучасних умовах ефективність оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ визначається цілою системою показників щодо попередження, розкриття, розслідування злочинів. Дані показники, за своєю більшістю, вже не відповідають вимогам сьогодення. Щодо оцінки ефективності оперативно-службової діяльності працівників міліції, умовно виділено два підходи: інтенсивний та екстенсивний.

При застосуванні інтенсивного підходу, вихідною одиницею, яку приймають в якості показника, вважають інформацію щодо якісного аспекту органів внутрішніх справ, більшої ефективності діяльності тощо.

При застосуванні екстенсивного підходу основна увага приділяється не істотним змінам в системі органів внутрішніх справ, покращенню їх діяльності в результаті поширення передового досвіду і наукових розробок серед практичних працівників, а стабільному функціонуванню “системи”. Будь-яка динаміка, яка б могла суттєво змінити “систему”, знаходиться під знаком “табу”.

16. Доведено, що застосування екстенсивного підходу до визначення ефективності оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ породжує негативну “систему”, яка, в свою чергу, наносить нищівний удар по правовій активності кожного працівника міліції, який приходить на службу до органів внутрішніх справ і “не відпускає” аж до моменту звільнення. За цей тривалий період кожен працівник проходить досить складний шлях професійної деформації, певна частина якого залишається не поміченою, а потім – або злочин чи правопорушення, в кращому випадку – дисциплінарні проступки, повна відсутність бажання щодо подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ і, як результат, – звільнення.

За екстенсивним методом оцінки показників практичної діяльності органів внутрішніх справ, вважається, що саме кількісні, а не якісні показники в повній мірі розкривають сутність практичної діяльності органів внутрішніх справ по виконанню передбаченим законом завдань.

17. Введено в понятійний апарат юридичної науки термін “форма правової активності працівника міліції”.

Під даною дефініцією необхідно розуміти однорідні за своїм характером та правовою природою групи правоохоронних дій, що мають зовнішній вираз, і за допомогою яких забезпечуються ефективна охорона прав фізичних та юридичних осіб, громадський порядок, громадська безпека і здійснюється протидія злочинам та правопорушенням, підвищується авторитет, як конкретного працівника міліції, так і органів внутрішніх справ в цілому.

18. Запропоновано для введення в понятійний апарат юридичної науки термін “метод правової активності працівника міліції”.

Під даним поняттям необхідно розуміти способи та прийоми свідомого, активного, правового, безпосереднього і цілеспрямованого впливу органів (посадових осіб) внутрішніх справ на підставі закріпленої за ними компетенції і у встановлених межах на юридичних та фізичних осіб з метою не порушення останніми діючого законодавства.

19. З’ясовано, що професійна правова активність працівника міліції тісно пов’язана з його професійним авторитетом. У свою чергу, професійний авторитет – це думка оточуючих громадян, колег, керівництва про рівень розвитку професійної правової активності того чи іншого працівника міліції.

Без належного професійного авторитету працівник міліції не в змозі повноцінно виконувати свої службові обов’язки, тобто значно зменшується його користь для суспільства.

Найбільша небезпека для професійного авторитета працівників міліції і, як наслідок, професійної правової активності працівників міліції міститься в професійній деформації працівників міліції.

20. Доведено, що розвиток професійної правової активності знаходиться в прямому зв’язку з проблемою попередження професійної деформації та проблемою підвищення ефективності та якості діяльності посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування (в т. ч. працівників міліції). Саме цим і пояснюється актуальність та значимість вивчення факторів формування, вдосконалення професійної правової активності працівників міліції.

Під факторами розвитку професійної правової активності працівників міліції слід розуміти ті соціальні умови, які представляють собою сукупну причину збагачення професійно-юридичної структури особистості працівника міліції, формування у нього розвинутих правових якостей, які спроможні забезпечити найбільш оптимальний режим функціонування в правовому середовищі.

21. Розглянуто заходи щодо попередження професійної деформації. Так, під даними заходами розуміється комплексна система запобіжних заходів, які направлено на зниження вірогідності розвитку передумов проявлення досліджуваного явища. У цій системі визначаються заходи правового та психологічного характеру. Дані заходи знаходять свій практичний прояв за допомогою конкретних методів.

22. Обґрунтовано необхідність внесення змін до Законів України “Про міліцію” та “Про боротьбу з корупцією”.

23. Запропоновано систематизувати нормативно-правові актив з питань проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в правоохоронних органах тощо.

24. За допомогою результатів дослідження розроблені методичні рекомендації щодо протидії професійної деформації серед працівників міліції. Дані рекомендації були впровадженні в систему службової підготовки працівників міліції УМВС України в Дніпропетровській області і забезпечують ефективну профілактику одного з проявів професійної деформації – фактів адміністративної корупції.

25. Були розроблені методичні рекомендації щодо поліпшення якості підготовки майбутніх працівників міліції (співробітників Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю) у відомчих навчальних закладах. Доведена необхідність збільшення практичних занять з цілого ряду навчальних дисциплін, як необхідної умови найскорішої адаптації до умов роботи на майбутній посаді в практичних підрозділах органів внутрішніх справ.

26. Була розроблена та запропонована ціла низка заходів щодо підвищення правової активності працівників міліції. Доведена необхідність зменшення психофізичних навантажень на молодих працівників міліції, як необхідна передумова підвищення правової активності і зменшення вірогідності професійної деформації.

27. Доведена необхідність більш самостійної роботи кожного працівника міліції як необхідна умова найефективнішої самореалізації кожної особистості під час виконання службових обов’язків щодо захисту прав та свобод людини і громадянина.

На підставі отриманих результатів наукового дослідження сучасна вітчизняна юридична наука збагатила свій потенціал в галузі правової активності, правової культури та правової поведінки людини і громадянина, а також розширила межі викладання навчальних дисциплін “Теорія держави і права” та “Юридична деонтологія”.

Використовуючи результати наукового дослідження були розроблені зміни до Законів України “Про міліцію” та “Про боротьбу з корупцією”.

Внаслідок застосування результатів наукового дослідження в практичній діяльності органів внутрішніх справ поліпшиться якість службової підготовки, і, як наслідок, – професійної підготовки працівників міліції, зменшиться кількість випадків прояву негативної правової активності працівниками міліції, все це збільшить ефективність діяльності органів внутрішніх справ.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Проблема правової активності є комплексною, яка в тій чи іншій мірі безпосередньо впливає на формування правової культури громадян України та їхньої правової поведінки
402.67kb.
Vіі зборів Світового Конгресу українських юристів
77.19kb.
Рішення міської ради від 29. 04. 2011 року №40-7/VІ
208.67kb.
Рішення від 31 червня 2012 року №575/7 м. Стаханов Про затвердження Порядку присвоєння адресних номерів об’єктам нерухомості, розташованим на території міста Стаханова
161.57kb.
Про проведення перевірок стану правової роботи та систематизації законодавства у липні 2012 року
45.24kb.
Закон про кримінальну відповідальність
45.9kb.
Набуття Україною політичної незалежності прискорило необхідність переведення вітчизняного агропромислового комплексу на традиційні у світовій практиці засади
591.34kb.
Екологічне виховання школяра- тривалий багатофакторний цілеспрямований процес формування його екологічної свідомості й екологічної культури
121.93kb.
Здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, протидія та запобігання будь-яким його проявам, надання правової допомоги особам, які потерпають від насильства в сім’ї тощо мають законну підтримку на рівні держави
42.41kb.
Методичні рекомендації правова природа акту звірки в господарській практиці
47.88kb.
«Зареєстровано» «Затверджено» виконкомом Буської районної зборами членів громадської організації Ради народних депутатів. «Товариство Бужани»
66.01kb.
Призначення залежних пунктів формули та їх вплив на обсяг правової охорони, що надається патентом
26.5kb.