klevoz.ru страница 1
скачать файл
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі
Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці світової літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських значень».

Із цим важко не погодитись. Справді, учитель світової літератури має залучити учнів до найкращих здобутків світового письменства. Але робити це можна по-різному. Можна спиратися на емоційні враження учнів, або зацікавлювати захоплюючим перебігом подій твору, або привертати увагу до художніх образів, або звертатися до інших видів мистецтва.

Однак художня література - не тільки розвага, не тільки засіб цікавого проведення часу, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до скарбів світової літератури. А всі ці шляхи починаються з однієї відправної точки - аналізу тексту. Який би метод чи методичний прийом не обрав учитель, які б інноваційні технології він не використовував на уроці, усі вони мають бути обумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення. Не осягнувши вповні твір, не осмисливши його в усій цілісності й взаємодії компонентів, неможливо й правильно побудувати урок, організувати види й форми навчальної діяльності учнів.

Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів, яку вони набувають у процесі вивчення курсу світової літератури. Навчитися аналізувати літературний твір, на мою думку, означає:



  • сприймати його не пасивно, а осмислено, активізуючи всі якості культурного читача;

  • глибоко проникати в тканину художнього твору;

  • розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позиції духовних прагнень свого часу;

  • і врешті-решт, уміти оцінити й отримати справжню естетичну насолоду від твору як мистецтва слова.

Навчити учнів аналізувати художній твір – чи не найскладніше завдання вчителя-словесника у курсі світової літератури. І до цього треба йти поступово, крок за кроком, щоб надмірні зусилля у цьому плані не відбили у школярів бажання читати.

У 5-6 класах ця робота тільки-но починається. Учні навчаються вирізняти елементи композиції твору, аналізувати окремі епізоди, знаходити в тексті зображально-виражальні засоби (метафора, епітет, гіпербола, порівняння), пояснювати їхню роль, характеризувати та порівнювати героїв твору, визначати їхні риси, давати їм оцінку. У цьому віці учні отримують початкові знання про пейзаж, інтер’єр, портрет та інші теоретичні поняття.

У 7-8 класах уміння й навички аналізу художнього твору повинні розвиватися. Учні вже мають навчитися не тільки називати елементи композиції й переказувати сюжет, а ще й визначати ідейно-художню роль структурних елементів тексту, давати більш повну характеристику літературних героїв, порівнювати тематику й проблематику, сюжет і героїв різних творів, визначати особливості епічних, ліро-епічних та драматичних творів, поглибити свої знання з теорії літератури, опанувавши деякі жанрові поняття (повість, історичний роман, сонет, трагедія, філософська казка, науково-фантастична література, поема), засоби комічного, героїчне і трагічне в літературі тощо.

У середніх класах при аналізі творів домінують емоційний та виховний аспекти, тому що у цьому віці учні сприймають художні тексти більше на емоційному рівні, їх цікавлять захоплюючі події, герої, які набувають для них виховного значення.

Коли ж починається систематичний курс літератури – у 9-11 класах, учні вже здатні всебічно оцінити літературний твір і дати його цілісний аналіз. У старших класах учні мають навчитися аналізувати художній твір у єдності змісту й форми, визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби мови, характеризувати літературних героїв і засоби створення образів, розрізняти жанрові особливості прочитаних творів, порівнювати художні тексти, виявляти авторську оцінку героїв і подій, розглядати твори в контексті епохи, використовувати при аналізі твору критичну літературу тощо.

Відповідно до кожного класу визначаються й види та форми роботи з учнями, спрямовані на оволодіння навичками аналізу твору. У 5 класі я надаю перевагу усним формам роботи: бесіді евристичного характеру, усній характеристиці героїв, подій, окремих компонентів твору тощо. Однак п’ятикласники вже починають опановувати й письмові форми аналізу, зокрема, навчаються складати простий, а потім розгорнутий план характеристики героя, пропоную їм для написання невеличкі твори-роздуми за прочитаними творами та інші види письмових робіт. У старших класах види й форми роботи по аналізу твору ускладнюються. Урізноманітню усні форми: крім бесіди, дедалі більше використовую такі форми роботи, як дискусія, проблемна ситуація, виступ щодо певних аспектів твору, характеристика героя, проблематики, сюжету й композиції твору тощо. Невеликі літературні твори (вірші, оповідання, окремі текстові фрагменти) можна пропонувати й для цілісного комплексного аналізу в усній формі. Письмові форми роботи стають теж складнішими. Учні мають уже вміти письмово обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів, готувати письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром (твір-роздум, рецензія на твір, характеристика літературного образу), складати план і план-конспект літературно-критичної статті тощо.

У своїй практиці я використовую елементи таких методів літературознавчого аналізу, як:


  • порівняльно-історичний, або історико-літературний, коли твір розглядається як факт історії літератури того чи іншого народу;

  • структурний, коли в основі аналізу – розгляд художньої будови, структури твору;

  • описовий, коли вчитель робить огляд певної літературної доби, художніх тенденцій епохи, залучаючи ті чи інші твори;

  • біографічний, коли до аналізу твору залучаються факти біографії митця, певною мірою трансформовані у творі;

  • культурологічний, коли твір аналізується з урахуванням розвитку світової культури, при цьому великої ваги набувають фонові знання, що готують учнів до сприйняття таких творів;

  • генетичний, коли аналіз твору передбачає з’ясування першоджерел образів і мотивів твору, традицій, архетипів, міфологічної основи тощо;

  • компаративний, коли з метою поглибленого аналізу порівнюються різні твори за певними спільними аспектами: чи то тематикою, чи то образами, чи то засобами художньої виразності тощо.

Отже, аналіз художнього твору – це справа надзвичайно складна, але й цікава. Не можна не погодитися з думкою деяких учителів, які вважають, що твори треба просто читати з цікавістю. Але виникає питання: звідки ж виникне ця зацікавленість? Що сформує стійкий інтерес учнів до світової літератури? Тільки постійна й наполеглива робота з розвитку вмінь і навичок аналізу тексту допоможе нашим учням стати справді культурними читачами, знайти свої стежки до творів світового письменства й отримати велику насолоду від спілкування з мистецтвом слова.

На своїх уроках світової літератури я найчастіше використовую такі види аналізу художнього твору: «слідом за автором», по образний і проблемно-тематичний. Безперечно, такий поділ є умовним, тому що при використанні одного виду аналізу залучаються й елементи інших.

В основі аналізу “ слідом за автором” лежить послідовна робота з текстом за розділами чи частинами. Поглиблена робота з текстом вимагає повторного, повільного, аналітичного читання, при якому розширюється враження про твір, він сприймається як єдине ціле, виразніше відчувається його своєрідність. Такий аналіз я проводила при вивченні есе Д.Джойса «Джакомо Джойс» в 11 класі, тому що сам твір є досить складним у розумінні, і без додаткових коментарів його суть залишиться поза увагою одинадцятикласників.

Під час первинного ознайомлення з художнім твором досить часто я звертаюсь до його переказу, і не лише в 5 класі. По-перше, такий підхід дозволяє мені встановити рівень доступності творів для учнів і привчить звертати їхню увагу на особливості художньої форми; по-друге, зосереджує увагу школярів на головних епізодах, які допоможуть усвідомити ідейно-художній зміст; по-третє, викликає інтерес до читання запропонованого тексту.

Переказ може бути повним, вибірковим, стислим, але обов’язково художнім. Так, перед текстуальним вивченням в 11 класі роману Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" даю завдання підготувати художній переказ таких  епізодів:

1. Чайна церемонія у Тікако.

2. Думки Кікудзі під час чайної церемонії і після повернення з неї.

3. Опис чайної чашки з малюнком паростка папороті.

Пообразний аналіз вимагає концентрації основної уваги на образах героїв твору, через які розкривається ідейний зміст художнього твору. При цьому не можна обмежитися лише описовою характеристикою персонажа, коли при переліку його якостей втрачається складний і неповторний образ змальованої письменником особистості. У будь-якому героєві поряд з негативними рисами можна побачити і позитивні, як, наприклад, в образі Гобсека з однойменного твору Бальзака (10 клас). Пообразний аналіз лише тоді буде допомагати цілісному сприйняттю твору, коли образ вивчатиметься у контексті всього твору і розглядатиметься як невід’ємна частина єдиного художнього організму. Саме такий шлях вивчення художнього твору я обрала при вивченні романів Альбера Камю «Чума», Г.Гарсіа Маркеса «Сто років самотності» (11 клас), Є.Золя «Кар’єра Ругонів» (10 клас). Основні аспекти аналізу художнього образу наведено в додатках.

Хочу звернути увагу, що саме при пообразному аналізі художнього твору я найчастіше звертаюся безпосередньо до тексту. Правильно поставлені запитання вчителя спонукають учнів глибше вникнути в текст, зацікавитися ним і перечитати ті місця, які вони, можливо, пропустили б при самостійному читанні. Зразки таких контрольних запитань теж наведено в додатках. А найпродуктивнішим виходить такий аналіз при роботі в мікрогрупах, що я з успіхом використовую на своїх уроках.

Проблемно-тематичний аналіз – це аналіз проблеми твору. Його доцільно застосовувати в добре підготовленому класі, тому що він вимагає не тільки знання тексту, а й уміння узагальнювати факти, логічно думати, аргументувати відповідь, зіставляти різні точки зору на певну проблему. При такому аналізі учні самостійно здобувають знання, а вчитель тільки організовує пошук і керує роботою. Такий вид роботи виправдав себе при вивченні роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита», драми Б.Брехта «Життя Галілея» в 11 класі, Ф.Достоєвського «Злочин і кара», Стендаля «Червоне і чорне» в 10 класі.

При проведенні аналізу художнього твору важливо обрати такі прийоми роботи на уроці, які дадуть максимально позитивний результат. Я використовую такі.

1. Вікторини «12 за 12». За визначений час учні повинні дати стислі відповіді на 12 запитань по змісту твору. При цьому дозволяється користуватись текстами, адже мета цієї роботи не впіймати учня на незнанні, а примусити його ознайомитись із твором.

2. «Каверзні запитання». Учні вдома готують самі запитання для таких вікторин, але при цьому повинні звернути увагу саме на деталі твору.

3. Учнівські проекти. Використовувала такий вид роботи навіть у 5 класі при підготовці уроку позакласного читання «У природи немає поганої погоди». Ця робота розширює коло самостійного читання учнів, привчає до відповідальності за доручену справу. При роботі над проектом «Сторінками російської прози «срібної доби» учениця 11 класу Пилипенко І. створила власні буктрейлери (тобто відеоролики за мотивами прочитаних творів). Їй належить і чудова робота в проекті «Книга, без якої я не уявляю свого життя» - бук трейлер за мотивами роману О.Вайльда «Портрет Доріана Грея».

4. «Круги Вена». Допомагають при складанні порівняльної характеристики героїв. Використовувала цей вид роботи в 5 класі при вивченні казки Андерсена «Снігова королева», казки С.Маршака «Дванадцять місяців», у 10 класі при вивченні повісті Бальзака «Гобсек», в 11 класі, вивчаючи твір М.Булгакова «Майстер і Маргарита».

5. Складання асоціативних кущів, опорних схем, таблиць тощо. Завдяки цьому виду роботи можна узагальнити знання учнів з певної теми, створити умови для кращого запам’ятовування навчального матеріалу. Розвивається аналітичне та образне мислення. Доцільним є в будь-якому класі. Цей вид роботи належить до одного з моїх улюблених.

6. Проблемні запитання та завдання. Вдало підібрані на початку уроку, дають поштовх для подальшої роботи, активної пошукової роботи, стимулюють пізнавальну діяльність. Наприклад: «Що спільного між Воландом і Мефістофелем?», «Чи дійсно Ф.Достоєвський розвінчує теорію сильної особистості в романі «Злочин і кара»?», «Який же рецепт дає Маркес від лікування самотності у романі «Сто років самотності»?» і подібні.

7. Заповнення анкет, написання листів від імені героїв твору. Дає змогу перевірити знання тексту, звернути увагу на особливості образів твору.

8. Навчальні дискусії. Доцільні у старших класах, бо саме старшокласники мають достатньо сформоване уміння відстоювати власну позицію.

9. Прийом «навчаючи – учусь». Випробувала його в 11 класі при вивченні творчості поетів «срібної доби» російської поезії. Результатом залишилась задоволена і я, і учні: отримали і цікаву інформацію, і стимул для роботи.

10. Стимулює навчальну діяльність і так зване рейтингове навчання. Застосувала його в 10 класі при вивченні повісті Бальзака «Гобсек». Протягом кількох уроків учні отримували різноманітні завдання: скласти вікторину, знайти відповіді на запитання, виписати якомога більше цитат тощо. Залежно від якості виконаної роботи учні отримували відповідну кількість балів, яка в підсумку була переведена в 12-бальну шкалу оцінювання.

11. У тому ж таки 10 класі випробувала ще один вид роботи: вікторину-ланцюжок. Кожен учень отримав картку з однаковою новою інформацією. Після її опрацювання на звороті картки учень написав своє запитання і передав товаришеві зліва, натомість отримавши таку ж картку від товариша справа. Давши відповідь на отримане запитання, учень повинен знову придумати запитання і передати його далі. І так доти, доки запас запитань буде вичерпано. Потім перевіряється правильність відповідей.

12. Значно розширює учнівський літературний кругозір позакласна робота з предмета. Зокрема, це випуск тематичних стінгазет, інсценування уривків з літературних творів, розгадування головоломок тощо.

Курс літератури займає одне з важливих місць серед шкільних предметів, вирішуючи головне завдання сучасної освіти – формування свідомості учня. Тому доцільним є знайомство учнів на уроках літератури з основами філософії, естетики, етики. Але таке знайомство буде малоефективним, якщо проходитиме тільки у вигляді лекцій учителя. Треба домагатися того, щоб учні самостійно робили висновки по проблемних питаннях. Одним з таких питань є питання про Добро і Зло. Я роблю так.

При вивченні казок у 5 класі разом з учнями розмірковуємо над питаннями, хто з героїв презентує сили добра, а хто – зла. У 10 класі, працюючи над темою «Добро і зло в романі Ф.Достоєвського», перед визначенням поняття «зло» конкретизуємо його, аналізуючи риси і вчинки негативних персонажів, уточнюємо разом складові частини цього поняття. Наприклад, перед учнями ставлю питання: «Що керує учнями при заподіянні зла?», пропонуючи розв’язати логічну задачу: що первинне – зло чи вигода? Але визначити, що є первинним, практично неможливо. І тут, на мій погляд, цікаво буде розповісти про теорію Спенсера, англійського філософа, який стверджував, що будь-яке явище є спірними, а тому незрозумілим. Більше того, існують концепції, які інтерпретують зло як тінь блага, добра, як наслідок свободи людини. І якщо міркувати, то можна знайти аргументи, котрі виправдовуватимуть зло. Тому важливо, щоб учні прийшли до висновку про те, що людина повинна керуватись не тільки інстинктами, але й оперувати поняттями добра і зла. В 11 класі повертаюсь до питання добра і зла під час роботи над романом М.Булгакова «Майстер і Маргарита». Але тут уже ставлю перед учнями проблему свідомого вибору між добром і зломм. Л.М.Толстой писав: «Зло може робити тільки сама людина. Те ж, що здійснюється поза волею людини, все благо».

Упевнена, якщо учень свідомо не зробить крок у сторону зла, я не тільки реалізувала виховну мету уроків, але й сприяла вихованню Людини.
Додатки


Ключові питання для тематичного опитування

відповідно до рівнів навчальних досягнень


№ п/п

Ключові слова для складання питань

Кількість балів

1

Назвіть…, в якому році…, де проходило…, напишіть формулу…, перерахуйте…, розкажіть правило

1-3

2

Закінчіть фразу, чому…, трансформуйте вираз…, встановіть взаємозв’язок між об’єктом та його властивостями, розкажіть своїми словами…

4-6

3

Яка структура…, класифікуйте…, що є наслідком…, порівняйте…, проаналізуйте причини…, знайдіть рішення…, запропонуйте алгоритм…, знайдіть альтернативу…, складіть із елементів…, які можливі пояснення…

7-9

4

Оцініть логіку…, опишіть переваги, виділіть критерії…, що ви думаєте про …, оцініть…, складіть алгоритм опису приладу (дайте йому характеристику), складіть алгоритм опису величини й опишіть способи вимірювання, складіть алгоритм проведення експерименту і вкажіть необхідні матеріали і прилади для його проведення, складіть алгоритм ведення спостереження за об’єктом і запропонуйте критерії оцінювання і форми фіксації спостережень

10-12


Вопросы по содержанию романа М.Булгакова

«Мастер и Маргарита»

Вариант 1

1. Запах, который “ненавидел прокуратор”. (Запах розового масла.)

2. Название весеннего месяца в Ершалаиме, когда был осуждён и казнён Иешуа. (Нисан.)

3. Национальность отца Га-Ноцри. (Сириец.)

4. Денежная единица, которой расплатились с Иудой за предательство. (Тетрадрахма; Иуда получил 30 тетрадрахм.)

5. Единственное, чего боялась собака прокуратора. (Грозы.)

6. Место гибели Иуды из Кириафа. (Гефсиманский сад.)

7. Название писательской организации, описанной в романе «Мастер и Маргарита». (МАССОЛИТ.)

8. Жидкость, разлитая некой Аннушкой. (Подсолнечное масло.)

9. Работа, хуже которой нет на свете, по словам Бегемота. (Кондуктор в трамвае.)

10. Цвет глаз Воланда. (Правый — чёрный, левый — зелёный.)

11. Вопрос, который “испортил москвичей”. (Квартирный.)

12. Геометрическая фигура, изображённая на портсигаре Воланда. (Треугольник.)

13. Алкогольный напиток, которым был заполнен бассейн на балу у Воланда. (Шампанское.)

14. Дирижёр оркестра на балу у Воланда. (Иоганн Штраус.)

15. День недели, когда Воланд со своей свитой покинул “нехорошую квартиру” в столице. (Суббота.)
Вариант 2

1. Транспортное средство, которым воспользовалась Маргарита, чтобы попасть на бал к Воланду. (Щётка.)

2. Сувенир, подаренный Маргарите Воландом. (Золотая подкова с бриллиантами.)

3. Изображение на набалдашнике трости Воланда. (Голова пуделя.)

4. Прибор, который “починял” кот Бегемот. (Примус.)

5. Тайник, куда припрятал деньги Никанор Иванович Босой. (Вентиляционный ход.)

6. Кличка милицейской собаки, пущенной по следу пропавшего финдиректора Римского. (Тузбубен.)

7. То, чего лишился Варенуха после “контакта” с нечистой силой. (Тень.)

8. Фрукт, нагло съеденный Бегемотом в Торгсине на Смоленском рынке во время “последнего приключения”. (Мандарин.)

9. Предмет, торчавший из кармана пиджака у Азазелло вместо платка. (Куриная кость.)

10. Вид одежды, который, по утверждению Бегемота, не полагается носить котам. (Штаны.)

11. Жидкость, в которой Маргарита совершила омовение перед балом. (Кровь.)

12. Представитель животного мира, выступающий в качестве водителя автомобиля в романе «Мастер и Маргарита». (Грач.)

13. Предмет, который подают Фриде в наказание за грехи. (Платок.)

14. Игра, в которую играли Воланд и Бегемот накануне бала. (Шахматы.)

15. Немецкий философ, которого, по мнению Ивана Бездомного, следовало бы отправить на Соловки. (Кант.)


А.Камю «Чума»

Упізнай героя за характеристикою
1. Його постійно переслідують невдачі, він до них уже звик. Він, коли це потрібно, береться до справи: «Чума тут, треба захищатися». Добровільно береться вести статистику епідемії і старанно виконує цю нескладну справу, оскільки за віком уже не був здатен на щось важче. Уособлює собою образ «маленької людини» - дивакуватої, але чесної, що самовіддано виконує свою справу. (Жозеф Гран)

2. «Я колись думав, що чужий у цьому місті і що мені у вас нічого робити. Але тепер, коли я бачив те, що бачив, я відчуваю, що я теж тутешній., хочу я того чи не хочу. Ця історія однаково стосується нас усіх». Приєднується до роботи санітарних дружин, бо «соромно бути щасливим самому». На прикладі цього образу автор підводить нас до висновку, що людина відповідальна за все, що відбувається навкруги, навіть якщо безпосередньо її це не стосується. (Рамбер)

3. Син робітника, з дитинства пройшов школу злиднів, присвятив себе служінню людям. Часто бачить смерть, але не ховається, а діє: «Потрібно бути безумцем, сліпим чи негідником, щоб примиритися з чумою». Стійко і послідовно організовує лікарні, налагоджує карантин, керує санітарними дружинами. Дуже скромний, його дратують похвали на свою адресу. «У всій цій історії мова йде не про героїзм. Мова йде про чесність. У моєму випадку вона полягає в тому, щоб займатися моїм ремеслом». Цей образ – приклад справжнього трагічного стоїцизму та героїзму. (Лікар Ріє)

4. Темна особа, контрабандист, коли б не чума, його б заарештували. Під час епідемії розбагатів. Коли епідемія йде на спад, то, передчуваючи погане для себе, дедалі віддаляється від людей і «замикається у своїй дивакуватості». Уособлює світ асоціальності, злочинності, бездуховності. (Коттар)

5. Син прокурора, відрікається від благополуччя, сімейного затишку, чудової кар’єри заради пошуку правди й справедливості. Ставши свідком жахливої епідемії й поведінки людей, що потрапляють у межову ситуацію, з’ясовує для себе, що «кожний носить її, чуму, у собі». Тому «здоров’я, непідкупність, чистота – усе це продукт волі, волі, що не повинна давати собі перепочинку». Інші персонажі роману говорять про нього як про людину невичерпно сердечну: «З ним можна говорити, бо він справжня людина. Все завжди розуміє». Зібрав першу добровільну дружину, за прикладом якої мали створюватися інші. Носій міркування морального характеру. (Тарру)

6. Закликає покаятися: чуму наслано як покарання, що очищає. Обранцям слід довіритися провидінню. Смерть безневинної дитини ставить під сумнів усю його премудрість. Він долучається до боротьби з епідемією, самовіддано виконує найнебезпечніші доручення. Коли в нього самого з’являються ознаки зараження чумою, відмовляється від лікування й гине. Це уособлення фанатика. (Священник Панлю)


Контрольні питання до казки Андерсена «Снігова королева»


  1. В оповіданні першому Андерсен розповідає про створення дзеркала, яке стало причиною існування зла на землі. В чому особливість цього дзеркала?

  2. Що гірше – саме дзеркало чи його скалки?

  3. Як ви думаєте, чому Снігова королева обрала саме Кая?

  4. Який Кай гірший: той, якому попала скалка дзеркала в око і серце, чи той, який сидів у палаці Снігової королеви?

  5. Чому Герда пішла на пошуки злого Кая?

  6. Чим подібні добра чарівниця, до якої потрапила Герда, і Снігова королева?

  7. Чи можна сказати, що перебування у доброї чаклунки – це для Герди, як і для будь-якої людини, важке випробування?

  8. Перше випробування – добром. А чим випробовували Герду принц і принцеса?

  9. Чому, на вашу думку, маленька розбійниця відпустила на волю не тільки Герду, а й оленя, ще й наказала йому допомагати дівчинці?

  10. Коли олень попросив у фінки дати Герді силу дванадцяти богатирів, та відмовила. Якою була причина відмови? В чому ж сила Герди?

  11. Коли Герда побачила Кая, вона заплакала. Як ви думаєте, сльози – це ознака сильної людини чи слабкої?

  12. Коли Герда зайшла в палац Снігової королеви, Кай був зайнятий складанням слова «вічність»? Які дарунки отримав би Кай, якби склав це слово?

  13. Який з цих дарунків, на вашу думку, для Кая був важливіший? Якщо він стане володарем всього світу, то всі ковзани належатимуть йому, навіщо ще одна пара ковзанів?

  14. У деяких перекладах казки «Снігова королева» Каю ще було обіцяно вічне життя? А ви хотіли б отримати такий дарунок? Обґрунтуйте свій вибір.

  15. Коли Кай і Герда поверталися додому, їх зустріла маленька Розбійниця і сказала: « Хотіла би я знати, чи вартий ти того, щоб за тобою бігали світ за очі!» А що ви відповіли б маленькій розбійниці?


Контрольні питання по повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»


  1. Які труднощі пережив на початку свого життя Гобсек? Яким він вийшов з цих випробувань?

  2. Чому Гобсек обрав для себе професію кредитора?

  3. Що дає для розуміння образу Гобсека опис його зовнішності, його кімнати?

  4. Як Гобсек ставиться до людей (Фанні Мальво, Дервіль, графиня де Ресто, граф, Максим де Трай)? Хто з них викликає у Гобсека повагу, хто - бажання принизити?

  5. Які моральні принципи керують життям Гобсека?

  6. Через які образи Гобсек показує владу золота над людиною?

  7. Яким шляхом можна позбавитися цієї влади? Кому вдалося це зробити?

  8. Порівняйте образи Фанні Мальво і графині де Ресто за планом.

  1. Описи кімнат.

  2. Відношення до них Гобсека.

  3. Як Гобсек визначає їхнє майбутнє.

  1. В перекладі з голландської мови «гобсек» означає « сухоглот, живоглот». По відношенні до кого Гобсек виступає як живоглот?

  2. Що дає для розуміння образу Гобсека картина відвідин Дервілем помираючого Гобсека?

  3. Які з вчинків Гобсека ви вважаєте позитивними, які негативними? Обґрунтуйте.

  4. З якими образами світової літератури можна порівняти образ Гобсека?

  5. Складіть список героїв повісті « Гобсек», розташувавши їх в залежності від вашої симпатії чи антипатії. Обґрунтуйте свій вибір.


Контрольні питання до вивчення «Перевтілення» Франца Кафки


  1. Дивні метаморфози відбуваються з героєм новели "Перевтілення". Що більше хвилює Григора: його стан, чи неможливість виконувати службові обов’язки?
    Як складалося життя Замзи до перевтілення?

  2. Чому він так боїться втратити роботу?

  3. Яким було життя родини Замзи? Як поводили себе батьки по відношенню до сина?

  4. Яке життя вів Грегор поза службою? Чи було у нього особисте життя?

  5. Скільки біографій у Замзи? Як можна поділити його життя?

  6. Як реагує родина Замзів на перетворення?

  7. Опишіть, як виглядає Грегор-комаха, використовуючи цитати з тексту. Як жив, як вів себе, про що думав, кого любив Грегор-комаха?

  8. Ставши комахою, Грегор деградує чи прогресує?

  9. Коли і як помер Замза? Чому він вирішив, що йому краще зникнути?

  10. Що виявило перевтілення Грегора у родинних взаєминах? Прокоментуйте реакцію родини на смерть Грегора?

  11. Розкрийте символічний сенс Грегорової метаморфози.

  12. Уявіть, що метаморфоза сталася не з Грегором, а з Гретою. Як би в цьому випадку розвивалися події, на вашу думку?

  13. Чи можна цю фантастичну подію спроектувати на реальне життя?

  14. Ким для вас є Грегор: людиною чи комахою? Що важче, бути людиною чи комахою?


Основні аспекти аналізу художнього персонажа


  1. Як автор описує зовнішність героя? Зверніть увагу на засоби творення портрету. Якою ви уявляєте зовнішність героя, якщо вона не змальована автором або змальована неповно?

  2. Знайдіть характеристику героя, дану автором, або виберіть текст із твору, в якому простежується характер героя.

  3. Простежте, чи є зв’язок між характером героя і його вчинками.

  4. Які почуття переживає герой і в яких епізодах це спостерігається?

  5. Поясніть, чому герой чинить так, а не інакше. Як би вчинили ви?

  6. Скажіть, які вчинки і риси характеру допомагають герою досягти своєї мети, а які заважають?

  7. Виділіть у мові героя слова, які характеризують його культурний рівень, професійну підготовку, душевний стан, настрій.

  8. Простежте, чи є зв’язок між героєм і оточенням. Чим герой схожий на інших, а чим відрізняється?

  9. Наведіть вислови з тексту, які свідчать про вплив зовнішності і характеру героя на інших осіб.


Зразок аналізу епічного твору
( О. Бальзак «Гобсек»)

Для роботи з текстом можна запропонувати учням такі запитання і завдання:

  1. У якій формі виражена авторська свідомість? Для чого письменник передоручає розповідь про життя лихваря адвокату Дервілю?

  2. Який факт об’єктивної дійсності покладено в основу повісті?

  3. За допомогою яких прийомів автору вдалося показати «зсередини» характер лихваря?

  4. Хто такий Гобсек і що відомо про його минуле? Які деталі розкривають читачеві риси його натури і які якості породжені скупістю? Опираючись на текст, дайте коротку характеристику Гобсеку.

  5. В ім’я чого Гобсек немилосердно мучить людей? Чи є в нього які-небудь ідеали? Який підсумок його життя? Вдалася чи ні його філософія?

  6. Що пов’язує Гобсека з кожним із героїв повісті? Доля кого з героїв викликає співчуття і чому?

  7. З ким із героїв світової літератури можна порівняти Гобсека? У чому довговічність образу героя?

  8. Яке авторське ставлення до Гобсека? Як оцінюєте цього персонажа ви?


Коментарій до роману Ясанурі Кавабата
«Тисяча журавлів»

Перед читанням роману "Тисяча журавлів" варто звернути увагу учнів на церемонію чаювання, так досконало відпрацьовану в Японії, що вона сприймається як ритуал поклоніння красі.

У романі Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" багато уваги приділяється чайному обряду, який стає своєрідним символом твору, носієм головної ідеї.Чайна церемонія - це засіб прилучення людини до добра, це свого рода ідеал людських стосунків.

Чайний дім – це оберег справедливості, чесності. Кожний з гостей повинен увійти в чайну кімнату через низькі двері, вклонитися присутнім, тим самим поставити себе в однакове становище з ними. Перед тим, як сісти, треба вклонитись живописній сувії і квітці в токонамі (ніші, розташованій трохи вище підлоги). У чайному домі панує тиша і спокій, необхідні для рівноваги стану духа, почуттів і думок. «Тяцо» – це шлях до чаю. «Дзен» – давне вчення, мета якого проникнути в цілісність буття. Автор будує свою естетику при цьому вченні, розглядаючи людину як одне з явищ природи. Тисяча журавлів для японців – символ щастя і здійснення бажань.

Порівняльний аналіз образів Воланда і Мефістофеля

(11 клас)
При вивченні роману М.Булгакова  «Майстер і Маргарита» можна дати учням завдання зіставити Воланда з Мефістофелем з твору Гете «Фауст». Мефістофель і Воланд – дияволи- спокусники. Мефістофель зневажає людину, не поважає її результати. Він з’являється, щоб довести, що Фауст може «стати скотиною із скотин», якщо спокусити його, пообіцяти щось приємне. Він відступить від своїх пошуків. На його думку, Фауст відрізняється від інших людей лише своїми примхами. Воланд з’являється в Москві, щоб з’ясувати: змінилось людство чи ні. Його обурює аскетичне невігластво людей, для яких немає не тільки Бога, а й диявола. Гетевський Мефістофель грубуватий, цинічний, він дивиться на життя тверезо, без ідеалізації, реально оцінює речі, дотепний і лукавий. Прагнення руйнувати – його стихія. Але,  руйнуючи старе,  заперечуючи його, він не будує і нове.  Мефістофель – абсолютне втілення заперечування, скепсису. Воланд, професор чорної магії, виступає в ролі судді. Для цього він проводить жителів Москви через всілякі випробування, які ті, звичайно, не витримують. Він не агресивний, у чомусь навіть по-батьківськи поблажливий і щедрий. Сталінська Москва, в якій він повинен був затриматись, щоб у ніч повного місяця дати свій традиційний бал, ніяких почуттів, крім гидливості, в ньому викликати не змогла.

Гете звернувся до образу Мефістофеля, щоб відобразити політику християнської церкви, яка віками прищеплювала людині думку: втихомир свою гордість, не прагни визнати те, що безсиле осягнути твій обмежений розум, лише божественний розум всесильний і всезнаючий, - підкорись йому.

Булгаковський Воланд повинен був показати шлях до пекла, але він побачив, що робота по скороченню душ на землі виконується вправно. Масове оболванювання громадян тут вже зроблене іншими, і Воланду залишається тільки винести вирок, що він і робить. Автор хотів підкреслити, що не диявол страшний йому і його улюбленим героям. Його, можливо, і не існує. Страшний відступ людей від вічних моральних законів. Мефістофель і Воланд схожі у твердженні, що людина піддається низьким спокусам, не вміє розпоряджатись своїм розумом.

ЛОСК

(Логічні опорні схеми-конспекти)
Вплив життєвого шляху Е.Хемінгуея

на тематику його творчості


Дитинство та юність

1914 -1929 р.р.

Період Першої світової війни

40-ві роки

Період Другої світової війни

50-ті – 1961 р.р.

Останні роки життя

«Індіанське стійбище», «Доктор і дружина доктора», «Десятеро індіанців»

Теми – антивоєнна, «втрачене покоління».

«І сходить сонце», «Прощавай, зброє!», «Непереможний»



Антифашист

ська тематика, антологія «Люди на війні»



Проблема сенсу життя. «За річкою, у тіні дерев», «Старий і море»



Неоднозначність образу Гобсека



ГОБСЕК

Позитивні риси

Негативні риси

Скупість

Працелюбність

Жадібність

Гострий розум

Байдужість

Феноменальна пам’ять

Жорстокість

Прозорливість

Владолюбство

Скромність

Честолюбство

Енергія

Хижацтво

Комерційний досвід




Знання психології


Г.Белль «Подорожній коли ти прийдеш у Спа…»

Етапи впізнання школи головним героєм

етапу

Перший етап

Другий етап

Третій етап

Що бачить герой твору

Реквізит школи: «Медея», «Хлопчик, що витягує терня», портрети Цезаря, Марка Авелія, Цицерона, Ніцше, Гітлера та інше

«…тут, над дверима, висів колись хрест, як гімназія звалась ще школою святого Хоми; хреста зняли, але на тому місці на стіні лишився свіжий темно-жовтий слід від нього».

«На дошці був напис моєю рукою. Он він, ще й досі там, той вислів, який нам звеліли тоді написати, в тім безнадійному житті, яке скінчилося всього 3 місяці тому: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Що символізує побачене

Реквізит – це система виховання. В даному випадку – виховання нацизму, расизму, власної вищості

Перед нами образ християнства, що протестує, не підкоряється нацизмові

Напис – це символ невідповідності вивченого у школі і побаченого на війні

Що відчуває герой твору

Все «таке далеке і байдуже», його неначе принесли «до якогось музею мертвих»

«Серце в мене не озивалось»

«…озвалося моє серце; десь у потаємному його куточку зринув переляк, глибокий і страшний…»

Від впізнання очима до впізнання серцем: «Пішов зі школи на фронт і поліг за…» - ніхто не знає, за що віддав чи скалічив своє життя

Ф.Кафка «Перевтілення»
Грегор Замза


До перевтілення

Після перевтілення

Відмова від особистого щастя

«Я повинен, що б там не сталося, залишити постіль…»

Мрія сестри стала його мрією

«Пане управляючий! Пожалійте моїх рідних!»

Приниження на службі, робота без задоволення

«…Він повинен своїм терпінням і тактом полегшити страждання родини»

Жаліє матір, хвору на астму, переживає за батька, в якого немає роботи

«…розумів, що сестрі не легко бачити його, тому заховався під простирадло…»

Радіє з того, що в родині достаток, що він може бути корисним

«…мріяв про те, щоб сестра залишилась із ним у кімнаті, і він би тоді розказав їй, як хотів влаштувати її в консерваторію»

Бажання мати улюблену справу, бути людиною із власною гідністю

Будучи комахою, зберіг людську гідність і почуття


Висновок
Ф.Кафка показав, що реальний світ, який здається людям цілком нормальним, насправді жорстокий і жахливий. У ньому нікому немає діла до «маленької людини». Вона замкнена у колі своїх проблем, і лише смерть може звільнити її від духовної в’язниці.
Розвиток світової драматургії


Драматург

Назва твору

Особливості драматургії

Генрік Ібсен – засновник нової європейської драми

(Норвегія)



«Ляльковий дім» - соціально-психологічна драма

- реалістичне зображення образів та ситуацій;

- всебічний характер символіки;

- віра у неповторність кожного «я»;

- напружена боротьба особистості за право на власний вибір та унікальний духовний світ;

- показ шляху оновлення особистості, проблема морального максималізму;

- незавершений відкритий фінал, розв’язка давно назрілих проблем та конфліктів і розплата героя за минуле



Моріс Метерлінк – засновник символістського театру, творець «драми-бесіди душ»

(Франція)



«Синій птах» - лірична феєрія про вищі цінності людського буття

- герой – людина в очікуванні невідомого;

- створення особливого жанру казки – символістської драми;

- природність символіки через її зв’язок з фольклорною та романтичною образністю;

- проблема людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і штучних цінностей життя;

- незвичність жанру, використання алегорії, метафор, символіки для висвітлення філософії людського буття, його сенсу, місця людини у світі


Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної «драми-дискусії»

(Англія)


«Пігмаліон» - зразок «драми-дискусії»

- створення образів героїв як носіїв певних ідей;

- показ сутності духовного переродження людини;

- основа драми – дискусія, конфлікт навколо ідеалів;

- парадоксальність образів та ситуацій;

- поєднання жанрових ознак драми та роману;

- відкритий фінал;

- інтелектуальний характер драми


Антон Чехов – розробка нової структурної дії та драматичного конфлікту

(Росія)


«Вишневий сад» - «лірична комедія» про Росію на зламі століть

- проблема життєвого вибору інтелігенцією на початку ХХ століття історичної долі Росії;

- глибокий психологізм у висвітленні внутрішнього стану героїв і зображенні трагедії буденності;

- майстерне використання підтексту («підводної течії»), пауз у діалогах, реплік, ремарок;

- внутрішня динаміка, психологічна напруга;

- нешаблонні сюжети із самого життя;

- головне – людське життя, події – лише тло;



- побудова конфлікту на протиставленні уявлень героїв дійсності


О.де Бальзак «Гобсек»

Художні засоби створення образу Гобсека (цитати з тексту)





Портрет Гобсека




«Коли він був задоволений з того, як минув день, то потирав собі руки, а у складках глибоких зморщок, які мережали його обличчя, здавалося, курився димок веселості»; «важко описати інакше німу гру його лицевих м’язів – вона, либонь, виражала ті самі почуття, що й безгучний сміх Шкіряної панчохи»

«Він обернув голову, і його густі чорні брови ледь зсунулися – цей характерний для нього порух був рівнозначний веселій усмішці південця»

«…а губи були тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта і Метсю»

«»Оченята жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла; але дашок старого кашкета надійно захищав їх від нього»

«застигла маска», що дивує людей «своєю нерухомістю»

«Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору»

«Риси обличчя, незворушного, як Талейрана, здавалися відлитими в бронзі»

«…обличчя цього чоловіка я …назвав би «місячним ликом», так його жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»

«Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик»

«Зморшки його жовтавого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових жахливих подій, несподіваних удач, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайденого багатства, безліч випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки миттєвим, рішучим і часто жорстоким заходам, які виправдовували необхідність»







Мова Гобсека




«Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився»

«…раптово замовкав під час розмов і чекав, поки проїде вулицею екіпаж, бо не хотів напружувати голос»

«Навіть у хвилини свого торжества він говорив односкладово і всім своїм виглядом виражав незгоду»

«…ми розмовляли, коли він був у доброму гуморі»

«…тонесеньким голоском, схожим на звук флейти, коли в неї забувають вставити мундштук, пропищав: «Я сьогодні розважаюся»







Вік Гобсека




«Вгадати його вік було неможливо: я ніколи не міг збагнути, чи то він завчасу постарів, чи то задумав до похилого віку зберегти молодість»

Помер на 92 році життя

«…на той час, як ми познайомилися, йому було вже майже сімдесят шість років»

«Народився він десь року 1740-го у передмісті Антверпена; мати в нього була єврейка, а батько голландець на ім’я Жан Естер ван Гобсек







Помешкання Гобсека




«Усе в його кімнаті, від зеленого сукна на письмовому столі до килима біля ліжка, було якесь однакове, охайне й потерте, наче в холодній оселі старої дівки, котра з ранку до вечора тільки те й робить, що натирає меблі»

«Біля того вологого, похмурого будинку нема подвір’я, всі вікна виходять на вулицю, а розташування кімнат нагадує розташування монастирських келій: усі вони однакові завбільшки, кожна має одні двері, які виходять у довгий коридор, тьмяно освітлений малесенькими віконцями»

«Взимку головешки у його каміні завжди тільки жевріли, поховані під купою попелу»

«У такій похмурій оселі життєрадісність якого-небудь світського гульвіси, синка аристократично родини, згасала навіть раніше, ніж він заходив до мого сусіда»

«Дім та його мешканець пасували один до одного – як ото скеля та приліплена до неї устриця»







Самохарактеристики Гобсека, його ідеалу




«Я не вірю нічому»

«А кому життя моє може принести стільки радості, як мені? – сказав він (гобсек), і очі йому спалахнули» (Що має на увазі Гобсек?)

Правила Гобсека: «…життя…неминуче перетворюється на звичку за певних умов існування», «щастя знаходить той, хто вміє застосувати свої здібності за будь-яких обставин. Крім цих двох правил, усе інше омана»

«Якщо доживете до мого віку, ви зрозумієте: з усіх земних благ варто домагатися … тільки золота. У золоті зосереджені усі сили людства»

«Мої погляди змінювались, як і у всіх людей… Незрушне лише одне почуття, яким нас наділила природа – інстинкт самозбереження. У суспільствах європейської цивілізації цей інстинкт називають особистим інтересом»

«Люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними і багатими»

«…краще самому визискувати, ніж дозволити, щоб визискували тебе»

«Найтривкіша з усіх насолод – марнославство. Марнославство – це наше «я». а задовольнити його можна тільки золотом. Потоком золота!»

«…усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їм огляд, а сам живу спокійно. Тобто вашу наукову допитливість, своєрідну боротьбу, в якій людина завжди зазнає поразки, я замінюю вивченням усіх потаємних пружин, що рухають людством. ..Я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади»

«…я людина, нікому не підвладна, людина, яка платить усього сім франків податку!»

«…мені доводиться мати справу тільки із зацькованими оленями, за якими женеться зграя кредиторів»

«…я невблаганний»

«Я люблю бруднити підошвами чобіт килими в оселях багатіїв – не з дріб’язкового самолюбства, а щоб дати їм відчути пазуристу лапу Невідворотності»

«Я проходжу як привид помсти, як докір сумління»

«У мене погляд, як у Господа Бога я зазираю в душі. Від мого пильного ока ніщо не сховається»

«Якби мені заборгував сам король…і вчасно не заплатив, я подав би на нього всуд ще скоріше, ніж на якогось іншого боржника»







Стосунки з людьми




«.. на його обличчі (Максима де Трая) я прочитав усе майбутнє графині»

Закритий від людей

Веде замкнений спосіб життя

«Іноді його жертви обурювалися, кричали в нестямі – а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку»

«»Графиня дивилася на мене, і я зрозумів її погляд: вона стала моєю рабою»

«»перетворився на золотого ідола, якого йог жертви, що їх він називав «своїми клієнтами», з любові до парадоксу чи для глуму прозвали «Татусь Гобсек»

«Він хитро вів справу, - відповів Гобсек. – Але потім я його таки придушив». (про книгаря-банкрута)

«Тисяча сімсот шістдесят третього року, в Пондішері, я пожалів одну жінку, і вона обвела мене круг пальця. Так мені було й треба, навіщо я їй повірив?»

«…я пішов, картаючи себе за недоречну великодушність (до Фанні Мальво), бо не раз мав нагоду переконатися, що хоча самому благодійнику добре діло і не завдає шкоди, воно завжди занапащає того, кому зроблено послугу».

«Я подивився на неї (Фанні Мальво) і з першого погляду розгадав її»

«Хіба не цікаво заглянути в найпотаємніші куточки людського серця? Хіба не цікаво розгадати чуже життя і побачити його зсередини, без жодних прикрас? Яких тільки картин не надивишся!»

«…усі ці люди вражають мене силою свого слова. Чудові актори – і грають вони для мене одного! Та ошукати їм мене ніколи не вдається»

«Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти міністрами через тих, хто має на них вплив, починаючи від секретарів і кінчаючи полюбовницями. Хіба це не влада, хіба не могутність?.. а влада і втіха – хіба не основи нашого нового суспільного ладу? Таких, як я, в Парижі набереться десяток. Ми – повелителі ваших доль, мовчазні, нікому не відомі»

«…під моїм наглядом перебувають світські гультяї, митці, картярі – тобто найцікавіша людність паризького суспільства»

«Золото – ось душа вашого нинішнього суспільства»

«Тут принижується і знаменитий митець, і письменник, чиє ім’я житиме в пам’яті багатьох поколінь. А ось тут, - додав він, постукавши себе по лобі, - у мене терези, на яких зважуються статки та корисливі інтереси всього Парижа»







Дії та вчинки Гобсека




«Від тієї хвилини, коли він прокидався, й до вечірніх нападів кашлю йог вчинки були розмірені, мов рухи маятника»

«Це не моя, - вигукнув він, замазавши руками. – Золото? У мене? Та якби я був багатий, то хіба жив би так, як я живу?» (Гобсек про загублену монету)

«Це була людина-автомат, яку щоранку накручували»

«Вранці він сам варив собі каву на залізній пічці, яка стояла в закіптюженому кутку каміна; обід йому приносили з харчевні. Стара воротарка приходила в призначений час прибрати його кімнату».

«Надвечір людина-вексель перетворювалась на звичайну людину, а зливок металу в його грудях ставав людським серцем»

«Коли він був задоволений з того, як минув день, то потирав собі руки…»

«За прикладом Фонтенеля він заощаджував життєву енергію і пригнічував у собі всі людські почуття»

«Якщо торкнути мокрицю, яка повзе по папері, вона вмить замре: такі цей чоловк раптово замовкав під час розмови і чекав, поки проїде вулицею екіпаж, бо не хотів напружувати голос»

«Він сам стягував борги по векселях, бігаючи по всьому Парижу на своїх сухорлявих, як у оленя, ногах»

«Чи мав він друзів родичів? Багатий він був чи бідний? Ніхто не зміг би відповісти на ці запитання. Я ніколи не бачив грошей у нього в руках. Його багатство, певне, зберігалося десь у підвалах банку»

«І життя його текло так само безшелесно, як ото сиплеться пісок у старовинному пісковому годиннику»

«»Він ненавидів своїх спадкоємців, і думка, що хтось може заволодіти його багатством, навіть по його смерті, була для нього нестерпна»

«Якщо всі лихварі схожі на нього, то, мабуть, … вони належать до розряду безстатевих»

«…якщо у нього мільйон у банку, то подумки він міг володіти усіма тими країнами, які він об’їхав, обнишпорив, зважив, оцінив, пограбував»

«Він перепробував усі засоби, щоб здобути багатство…»

«Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був переконаний атеїст»

«Він здавався мені радше байдужим до релігії, аніж безбожником»

«Він сидів у кріслі, нерухомий, мов статуя, втупившись поглядом у камін з таким виразом, ніби перечитував свої боргові розписки та векселі»


Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста»

Характеристика персонажів (завдання для роботи в групах)
Група 1 (С.58 – 59)

Завдання 1. Прочитайте фрагмент тексту. Які деталі портрета Пройди привертають увагу читача? Поясніть, як ці деталі характеризують цього персонажа.

Завдання 2. Визначте, які особливості має мова Пройди. Знайдіть у репліках Пройди емоційно забарвлену лексику, розмовні слова. Поясніть, з якою метою вживає ці слова автор.

Завдання 3. Доведіть або спростуйте тезу: «Персонаж роману «Пригоди Олівера Твіста» Пройда – персонаж індивідуалізований».

Група 2 (С.87 – 88)

Завдання 1. Прочитайте фрагмент тексту. Яке враження справляє Сайкс на читачів? Яку роль у цьому відіграє портрет? Які деталі портрета розкривають сутність характеру цієї людини?

Завдання 2. Поміркуйте, чи відповідає мова Сайкса його зовнішності? Міркування обґрунтуйте.

Завдання 3. Доведіть або спростуйте тезу: «У змалюванні образу Сайкса Чарльз Діккенс використовує сарказм».

Група 3 (С.105 – 106)

Завдання 1. Прочитайте наведений фрагмент тексту. Поясніть, про що розмовляють Ненсі та Сайкс. Визначте, як кожен із них ставиться до події, яка має відбутися. Поміркуйте, які риси характерів персонажів розкриваються у цьому діалозі?

Завдання 2. Які мовні засоби використовує автор для створення персональної мови персонажів? Наведіть приклади.

Завдання 3. Прочитайте уважно останній абзац уривка. Поясніть, які деталі опису зовнішності Ненсі допомагають зрозуміти її душевний стан.

Група 4 (С.262 – 263)

Завдання 1. Прочитайте наведений фрагмент тексту. Поясніть, як деталі опису зовнішності Ненсі допомагають зрозуміти її душевний стан. Визначте, чи використовує автор сарказм чи іронію у цьому уривку.

Завдання 2. Які мовні засоби використовує автор для створення індивідуальної мови персонажів? Наведіть приклади.

Завдання 3. Доведіть або спростуйте тезу: «Під час першого візиту до міс Рози у душі Ненсі відбувається боротьба».

Група 5 (С.337 – 338

Завдання 1. Прочитайте наведений фрагмент тексту. Поясніть, як деталі опису зовнішності Сайкса допомагають зрозуміти його душевний стан. Визначте, чи використовує автор сарказм чи іронію у цьому уривку. Свої міркування обґрунтуйте.



Завдання 2. Поясніть, як характеризує душевний стан персонажа його мова.

Завдання 3. Доведіть або спростуйте тезу: «Загибель Сайкса автор зображує реалістично, проте деякі деталі опису надають цій сцені символічного значення».
скачать файл



Смотрите также:
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі
384.14kb.
Е. М. Хемінгуей. «Старий і море». Показ драматичних суперечностей людського буття (11 кл) 16
741.79kb.
Планування та моделювання уроків з української літератури в системі особистісно зорієнтованого навчання
179.75kb.
Постійно діючих семінарів, тренінгів, майстер-класів Обласні творчі групи 1 Учителі української мови та літератури Проблема: «Шляхи аналізу літературного твору в шкільній практиці. Сучасні технології роботи з текстом художнього твору»
1354.13kb.
Актуальність повісті «Над прірвою у житі» Д. Селінджера в наш час
60.14kb.
Тема: Любов Пономаренко "Гер переможений"
81.59kb.
В історії світової художньої культури існує явище, що його часто характеризують так: митець одного твору
310.08kb.
Впровадження проектної технології на уроках інформатики в старшій школі
94.53kb.
Використання засобів мистецтва на уроках літератури з метою підвищення ефективності організації продуктивної навчальної діяльності
168.52kb.
Черненко З. О
33.71kb.
2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин
1993.58kb.
Урок світової літератури. 10 клас «Туга, сповнена поетичних видінь»
88.62kb.