klevoz.ru страница 1
скачать файл
Продовольча політики Радянської влади в роки громадянської війни (на матеріалах Удмуртії)

Зміст


Вступ 3

Розділ I. Перехід до політики продрозкладки в Росії і Удмуртії 10

§ 1. Соціально-економічна і військово-політична ситуація

в країні. Спільні принципи організації продрозкладки 10

§ 2. Здійснення продовольчої політики на території

Удмуртії /літо 1918 – початок 1919 рр. 16

§ 3. Відношення місцевого населення до продовольчої

політики нової влади 30

Розділ II. Діяльність місцевих продорганів по заготівці хліба і інших

сільгосппродуктів /літо 1919 – 1920 рр./ 40

§ 1. Заходи органів влади Удмуртії по відновленню

продовольчій організації літом 1919 року. Перші

результати 40

§ 2. Діяльність продовольчих органів Удмуртії восени

1919 – 1920 рр. 46

Висновок 57

Джерела і література 58

Вступ


В період громадянської війни продовольче питання стало не лише економічною проблемою, але і політичною: від того як успішно зможе нова влада вирішити її, залежало її майбутнє. Боротьба за хліб стала боротьбою за виживання нового державного ладу. Особливо важливим є розуміння реальних стосунків які склалися між новою владою і переважною частиною населення країни – селянством, і як ці стосунки розвивалися в період громадянської війни. Якими заходами Радам удалося, якщо і не привабити цілком на свою сторону велику частину селянства, то виконати основне завдання по продовольчому забезпеченню країни.

В’ятська губернія стала одним з основних постачальників хліба для промислових центрів і Червоної армії, а до цього вона вважалася такою, що голодує. Приклад губернії В’ятської заслуговує на особливу увагу ще і тому, що на її території вперше була випробувана система продрозкладки, поширена потім на всю країну.

Об'єктом даної роботи є громадянська війна на території губернії В’ятської, предметом – продовольча політика, що проводиться Радянською владою.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період з весни 1918 року по 1920 рік. Навесні 1918 року ситуація з продовольством стала особливо важкою, позначалася тривала напружена обстановка в країні, починаючи з 1918 року і неврожай 1917 року. В результаті до весни положення стало просто критичним. В даному випадку нова влада не побачила іншого виходу, як вдатися до силового рішення питання. Вирішення продовольчого питання силовими способами продовжувалася до 1920 року, моменту, коли практично вся територія опинилася під владою Рад, включаючи і хлібні райони.

Вивчення історії продовольчої політики в 1918-1920 роки в губернії В’ятській нерозривно пов'язане з дослідженням політики «воєнного комунізму» і історією громадянської війни в Росії.

Авторами перших робіт, що зачіпають різні аспекти продовольчої політики періоду громадянської війни були її учасники. Так, саратовський губвоєнком В. Соколов в «Огляді куркульських повстань Саратовської губернії» в 1918 році розповів про методи придушення антирадянських виступів в губернії а голова Бугульмінського укому РКП(б) М. Мельник в «Правді про повстання (куркульське повстання в частині Бугульмінського повіту в лютому 1920 р.)» охарактеризував гасла «вилочного повстання» як куркульські.

У 1920-ті роки з'явилися роботи С. М. Дубровського «Нариси російської революції» перший випуск якого був присвячений сільському господарству, І. А. Кирилова «Нариси землеустрою за три роки революції», А. І. Хрящевої «Селянство у війні і революції», «Групи і класи в селянстві» і інших дослідників, що ставили за мету проаналізувати зміни, що сталися в роки громадянської війни в сільському господарстві. У 1925 році вийшла книга економіста Л. Кріцмана «Героїчний період російської революції». Автор негативно відносився до спроб Радянської влади в першій половині 1918 року йти по шляху поступовості соціалістичних перетворень. На його думку, у цей період диктатура пролетаріату залишалася «знаряддям не негайної економічної революції, а лише знешкодження капіталу, як контрреволюційної сили, і підготовки майбутньої економічної революції».

З початку 30-х років, у зв'язку з проведенням колективізації сільського господарства, розширилося вивчення історії комнезамів і методів їх роботи. З серією статей про комнезами і діяльність продзагонів виступили тоді В.Аверьєв, стаття називалася «Комітети бідноти», С. Ронін – «Боротьба більшовиків за організацію комбідів», «Партійні організації і комбіди», Н. Добротвор – «Продзагони у первинний період їх організації», А. Беркевич – «Петроградський пролетаріат в боротьбі за хліб в роки військового комунізму», «Петроградські робітники в боротьбі за хліб 1918-1920 рр.» і інші дослідники.

У 1947 році була опублікована стаття Є. Б. Генкіною, в якій вона показувала що «воєнний комунізм» як система надзвичайних заходів складалася поступово, у міру розширення і поглиблення громадянської війни. У введенні монографії «Перехід Радянської держави до нової економічної політики (1921-1922)», виданою в 1954 році, Є. Б. Генкіна підкреслювала вимушеність «воєнного комунізму», його тимчасовий характер.

У 1957 році А. В. Венедиктов висловив думку про те, що до кінця 1920 р. на вирішення господарських питань почала здійснювати відомий вплив ідея безпосереднього переходу до комуністичного виробництва і розподілу. Інший автор, В. І. Біллік, в статті «В. І. Ленін про суть і періодизацію радянської економічної політики в 1917-1921 рр. і про поворот до непу» прагне до повного відновлення трактувань «воєнного комунізму» як політики, метою якої був безпосередній перехід до комунізму.

Отже, якщо одні автори вважають, що уявлення про можливість безпосереднього переходу до комуністичного виробництва і розподілу виникли в партії до кінця громадянської війни, то інші вважають, що вони були початковими.

У подальші роки історія аграрних перетворень періоду громадянської війни організації продовольчої політики і діяльності комнезамів отримала розробку у величезній кількості досліджень. Найбільший вклад до вивчення проблеми внесли П. Н. Абрамов «Радянське будівництво на селі в докомбідівський період (жовтень 1917- липень 1918 р.)», А. Ф. Данилевський «Комуністична партія в боротьбі за зміцнення Радянської влади в селі в період іноземної військової інтервенції і цивільної війни (1918-1920 рр.)», Е. А. Луцький «Розвиток соціалістичної революції в селі влітку і восени 1918 р.», В. М. Селунська «Робочий клас і Жовтень на селі», П. Н. Соболєв «Питання про союз робочого класу і селянства в літературі по історії Жовтневої революції», Ф. В. Чебаєвський «Воєнно-політичний союз робочого класу і селянства трудящого в період іноземної військової інтервенції і громадянської війни (1918-1920 рр.)», Г. В. Шарапов «Початок соціалістичних перетворень в селі в перші роки Радянської влади» і ін. З'явилися і спеціальні роботи по даній темі, найбільший інтерес з яких представляють в Ю. К. Стрижкова «Продзагони» 1967 р., а в А. А. Чорнобаєва «Комбіди Радянською Росії» 1972 р. і «Розвиток соціалістичної революції на селі» 1975 р.

Продовольча політика на території Удмуртії як наукова проблема не дуже активно, але все таки приваблювала дослідників. Цій проблемі присвячена монографія Л. А. Зубаревої «Хліб Прикам’я».

Є роботи в тій чи іншій мірі, що зачіпають цю тему. Так в кінці 50-х—на початку 60-х рр. почалося систематичне вивчення історії перших колгоспів і радгоспів. На початку 50-х років були опубліковані статті М. А. Садакова «З періоду діяльності комітетів сільської бідноти» і «Соціалістичне будівництво в Удмуртії в період громадянської війни і іноземної військової інтервенції». У 1957 році була опублікована його ж стаття «Заходи партійних і радянських організацій по соціалістичному перетворенню сільського господарства в Удмуртії (1917-1918 рр.)». У 1955 р. з'явилася стаття Е. І. Рябухіна «Здійснення перших соціалістичних заходів в області промисловості і сільського господарства». У 1963 р. вийшла монографія К. І. Шибанова «Соціалістичне перетворення удмуртської деревні». У 1965 році Т. С. Томшич була захищена кандидатська дисертація «Боротьба більшовиків за трудяще селянство Удмуртії в період підготовки і проведення соціалістичної революції і зміцнення Радянської влади (березень 1917 – березень 1919 р.)» Величезний матеріал про створення і діяльність комітетів сільської бідноти містить монографія А. С. Бистрової «Комітети бідноти у В’ятській губернії». Крім того, оцінка продовольчої політики міститься в загальних роботах по історії Удмуртії, громадянської війни на її території.

Ці дослідження з'явилися в 50-70 роки XX століття і несуть на собі відбитки що панувала тоді марксистській ідеології. Тому думки і оцінки дослідників тих років вимагають переосмислення.

Список літератури:

Декреты Советской власти. В 4 т. М., 1959.

КПСС в резолюциях решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Т. 2. М., 1970.

Народное сопротивление коммунизму в России: Док-ты и материалы. Париж,1982.

Октябрьская Социалистическая революция в Удмуртии. Сб док-тов и материалов. Ижевск, 1957.

Трудящиеся Удмуртии в борьбе с Колчаком. Сб. док. Ижевск, 1959.

Удмуртия в период иностранной военной интервенции и гражданской войны. Сб. док. В 2 т. Ижевск, 1960.

Баевский Д. А. Очерки по истории хозяйственного строительства периода гражданской войны. М., 1957.

Берхин И. Б. История СССР. М., 1987.

Боффа Дж. История Советского Союза. Т.1. М., 1994.

Быстрова А. С. Комитеты бедноты в Вятской губернии. Ижевск, 1956.

«Военный коммунизм»: как это было. М., 1991.

Гимпельсон Е. Г. «Военный коммунизм»: Политика, практика, идеология. М., 1973.

Гладков И. А. Очерки Советской экономики. М., 1956.

Давыдов А. Ю. Мешочничество советская продовольственная диктатура. // Вопросы истории, 1994, № 3.

Зубарева Л. А. Хлеб Прикамья. Ижевск,1967.

Касаткина А. Борьба за хлеб. // Красное Прикамье, 1978, 2 сентября.

Литвин А. Л. Крестьянство Среднего Поволжья в годы гражданской войны. Казань, 1972.

Малых И. Комбеды. // Удмуртская правда, 1978, 1 февраля.

Очерки истории Удмуртской АССР. Т.2. Ижевск, 1962.

Рябухин Е. И. Осуществление первых социалистических мероприятий в области промышленности и сельского хозяйства. // Уч. записки Глазов. гос. пед. Института, 1955, вып. 2.

Садаков М. А. Из периода деятельности комитетов деревенской бедноты. // Записки УдНИИ истории, языка, лит-ры, фольклора, 1950, вып. 13.

Садаков М. А. Социалистическое строительство в Удмуртии в период гражданской войны и иностранной военной интервенции. // Записки УдНИИ, 1951, вып.15.

Стрижков Ю. К. Продотряды. М., 1976.

Томшич М. А. Люди ленинской гвардии. // Комсомолец Удмуртии. 1970, 28 мая.

Хрестоматия по истории Удмуртии. Ижевск, 1973.

Чернобаев А. А. Развитие социалистической революции в деревне. М., 1975.



Чернобаев А. А. Губернские и уездные комбеды. // Вопросы истории, 1979, № 5.

Шкляева Л. Коммунистические замки на песке. // Комсомолец Удмуртии. 1990, 9 июня.
скачать файл



Смотрите также:
Продовольча політики Радянської влади в роки громадянської війни
66.87kb.
Вища освіта в Україні в період визвольних змагань 1917-1920 рр
82.58kb.
Галузева угода між Міністерством аграрної політики та продовольства України, галузевими об'єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 роки
1112.83kb.
Перелік пам’яток історії та монументального мистецтва
226.17kb.
Управління Пенсійного фонду України в м
76.24kb.
Відомості Верховної Ради України (ввр), 1999, n 11, ст
384.33kb.
«Сучасний нацизм» підлітки змогли задати запитання гостям, чиє дитинство випало на роки Другої світової війни
25.32kb.
«Місцеве самоврядування Ізраїлю»
173.52kb.
Україна в геополітичних планах країн Антанти та Троїстого союзу
289.73kb.
Вимоги до влади
38.7kb.
Про внесення змін до рішення обласної ради від 22 березня 2006 року №768-33/iv „Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006 – 2015 роки”
13.6kb.
Срср у роки “відлиги ” (1953-1964рр.) та “застою”
300.93kb.