klevoz.ru страница 1
скачать файл
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МИСТЕЦТВА

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Усі мистецтва, злившись разом,

Красу та Істину несуть.

Добро, Чарівність, Мир і Правда

Їх неодмінна вічна суть.

Проект доктрини розвитку освіти України в ХХI столітті головною метою проголошує створення умов "для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України", формування поколінь, які "здатні навчатись впродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства". Великі можливості для розв'язання поставлених завдань має курс зарубіжної літератури. Він має реалізовувати такі найважливіші завдання і функції, як залучення учнів до багатств світової культури, духовне і моральне зростання особистості, естетичне виховання, розвиток художнього смаку тощо. Тому головне завдання вчителя літератури - допомогти учням зрозуміти художній твір, глибинно осягнути його художню та естетичну сутність, виховати уважного вдумливого читача.

Як залучити учнів до читання художніх творів - одвічне питання всіх учителів - словесників. Крім визначених педагогікою вікових особливостей сприйняття художніх творів, в наш час треба враховувати ту дуже сумну для шанувальників гарної книги обставину, що діти і підлітки з кожним роком читають все менше і менше. Замість читання діти мають тепер інші розваги. Як зазначається у проекті "Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі", учитель сьогодні "змушений конкурувати з телевізійними та комп'ютерними програмами". Тому, як би важко не було, вчитель повинен створити такі умови на уроці, щоб учень захотів прочитати твір.

Слід максимально підготувати школярів до зустрічі з текстом художнього твору. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості жанру твору, читання цікавих уривків, і звичайно - використання інших видів мистецтв, що викличуть в учнів інтерес та створять відповідний емоційний настрій (цей матеріал повинен викликати в учнів ті почуття, які відповідають основній тональності твору). Форми цих повідомлень можуть бути різними: лекція вчителя, аналіз письмової роботи, раніше запропонованої учням, літературно-музична вітальня, занурення в епоху, робота з картиною, кіноурок, літературно-музична екскурсія, культпохід в театр, музей тощо.

Якщо вчитель, застосовуючи різні форми роботи, досягає того, що більшість його учнів наближається до оптимального рівня сприйняття художнього твору, можна впевнено стверджувати, що його уроки справді ефективні і учні сприйняли художній твір відповідно до авторського задуму.

Опановуючи естетичним змістом слова, учитель-філолог достатньо вільно може використовувати в навчально-виховному процесі інші види мистецтв, що сприяє формуванню в учнів духовних потреб та цінностей, різнобічних художньо-естетичних смаків, включенню до різноманітних видів творчої діяльності.

Оскільки я одночасно викладаю зарубіжну літературу і музику (маю дві спеціальності – "Українська мова та література" і "Музика і світова художня культура"), особливо цікавими для мене є здійснення інтеграції навчання та власне проведення інтегрованих уроків літератури та музики, літератури та образотворчого мистецтва. При цьому я намагаюсь навчити школярів сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його художню своєрідність, особливості індивідуального стилю автора, розглядати його в контексті розвитку світової художньої культури.

Інтегровані уроки характеризуються глибиною, високою інформа­тивністю, фундаментальністю, різноплановістю, що сприяє підвищен­ню рівня знань учнів. Всі етапи уроку по­винні активізувати увагу й роботу учнів. Опанування літературного тексту на інтегрованому уроці буде про­дуктивним лише за умови синтезу наукового і художнього типів пізнан­ня. Взаємодія різних видів мистецтва на уроці літератури спрямова­на на те, щоб розвивати не лише логічне мислення, інтелект дитини, а й формувати її емоційно-почуттєву сферу. Саме інтеграція окремих видів мистецтв забезпечує ефективність естетичного виховання.

Інтегрований урок поєднує почуття та знання як учня, так і вчителя. Він є результатом творчої співпраці школяра й педагога. Інтегровані уроки потребують глибокого осмислення і вдумливого вивчення мистець­ких творів перш за все самими педагогами.



Навчальна мета такого уроку може бути сформульвана так:

показати зв'язок інших видів мистецтва з літературним твором, який вивчають;

донести зміст літературного твору згідно з характером творів інших видів мистецтва;

показати, як реалізується один і той самий прийом у різних видах мистецтва;

формувати вміння переносити знання аналізу мистцьких творів з літератури в інші види мистецтва;

навчати осмислювати надбання національної та світової мистецької спад­щини.


Розвивальна мета:

розвивати відчуття ритму, музичний смак і слух, акторські здібності, естетичні почуття, вміння працювати над ілюстрацією, портретом, пейза­жем і т. ін.;

розвивати вміння слухати та аналізувати музичний твір, твори образотворчого мистецтва, зістав­ляти, досліджувати, узагальнювати;

розвивати навички роботи з музичними та літературними тво­рами в їх ідейній та тематичній єдності;

розвивати творчу фантазію, образне мислення, творчі здібності, естетичний смак.

Виховна мета:

виховувати через мистецьке слово та інші мистецькі засоби лю­бов до національної та світової культурної спадщини;

виховувати повагу до праці композиторів, художників, скульпторів, музейних працівників;

прищеплювати інтерес до класичної та сучасної музики, образотворчого мистецтва;

виховувати кращі людські якості, глибоку повагу до національ­них та світових культурних надбань.

Аналіз і узагальнення досвіду використання різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури дозволяє визначити такі критерії добору творів інших видів мистецтва для естетичного виховання учнів:

образно-діалогічний потенціал виду мистецтва;

сугестивні можливості виду мистецтва в сприйманні навчального знання;

аксіологічний статус виду мистецтва ;

градації естетичних можливостей виду мистецтва в культурному житті учнів;

синтетичність виду мистецтва, його універсальність як засобу духовного впливу.

Використання різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури буде ефективним за умов дотримання принципів діалогу культур та створення багатогранного художньо-естетичного середовища.

При цьому слід врахувати такі функції мистецтва, як пізнавальна, естетична, гедоністична, аксіологічна, комунікативна, соціальна, семіотична, світоглядна.

Інтеграція мистецтв забезпечується сукупністю традиційних та інноваційних форм і педагогічних технологій: добір текстів з фоновим компонентом та з ілюстраціями, створення навчальних комп'ютерних інтегрованих програм-презентацій, рольова і ділова гра, засідання клубу прихильників мистецтва, конференції, дискусії, диспути, театралізовані вечори, фестивалі мистецтва, ігри-конкурси, екскурсії до краєзнавчого й художнього музеїв та ін.

Доцільна така послідовність завдань: від виховання засад культури спілкування з різновидами мистецтв до розвитку творчого критичного ставлення до них.

Пропонуються такі типи завдань для проведення занять:



  1. творчі, спрямовані на вміння сприймати прекрасне в мистецтві, диференціювати його від потворного, н-д: залучити учнів до оформлення уроків та позакласних заходів, підготовки відповідного ілюстрованого матеріалу (творів музики та живопису) до творчості поетів і письменників;

  2. аналітичні, пов'язані з визначенням твору мистецтва як самостійної духовної цінності, позначенням художньої своєрідності добутків цього жанру, н-д: дати аналіз твору, що вивчається в класі (емоційний зміст основних образів та важливі засоби художньої виразності);

  3. асоціативні, що спонукають до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до твору мистецтва й до навчального матеріалу, що досліджується на його тлі, н-д: знайти аналогічні твори інших видів мистецтв за емоційним змістом; дібрати вірші однієї тематики з різними відтінками настрою з подальшим аналізом засобів художньої виразності, які створили певний настрій (таке ж саме завдання переноситься на твори живопису, де картини однієї теми виконані в різній кольоровій гамі) тощо;

  4. комунікативні, що зумовлюють створення емоційної атмосфери в аудиторії й адекватної їй мовної ситуації, н-д: рольові ігри – перевтілення вчителя, учнів у героїв твору, музикантів, художників, поетів;

  5. дослідницькі, спрямовані на розробку творчих проектів.

Виконуючи ці завдання, учні доходять висновку, що вибір засобів художньої виразності та їх сприйняття залежить від задуму автора, його емоційного стану і стану того, хто сприймає мистецький твір.

Використання методів аналізу мистецьких творів, зіставлення художніх зразків за принципами аналогії, контрасту й узагальнення спонукає учнів творчо ставитися до виконання завдань, сприяє глибшому осягненню мистецьких творів, вимагає розкриття їх нових аспектів. Така робота веде до усвідомленого засвоєння знань, впливає на розвиток спостережливості і дослідницького вміння, стимулює почуттєве пізнання, поглиблює і концентрує його, сприяє абстрагованому понятійному мисленню.

Організуючи роботу з творчою групою учнів, які виступатимуть у ролях музикантів, художників, поетів, учитель таким чином вирішує ще одну важливу проблему – розвиток зв'язного монологічного мовлення учнів. Доповіді учнів оцінюють як вчитель, так і самі школярі. Крім того, подібні вправи нададуть можливість будь-якому учневі опинитися в центрі уваги групи, надбати необхідної впевненості в собі, що сприяє розвитку комунікативних умінь.

Доцільним є виконання музичних творів учнями чи вчителями, використання фонограм, аналіз музичних творів (див. додаток 1- "Аналіз музичного твору за схемою – тестом").

Так на уроках зарубіжної літератури в 5 класі доцільним є використання наступних музичних творів:

до теми "Фольклор. Народні казки":

М. Римський-Корсаков. "Шехерезада";

А. Хачатурян. "Танець з шаблями" (з балету "Гаяне");

до теми "Літературні казки":

М. Глінка. Увертюра до опери "Руслан і Людмила";

М. Глінка. "Марш Чорномора";

С.Прокоф'єв. Фрагменти балету "Попелюшка";

Ж. Колодуб. "Снігова королева" (фрагменти симфонічної поеми);

М. Римський-Корсаков. "Казка про царя Салтана" (фрагменти опери);

М. Дунаевський. Музика до кінофільму "Мері Поппінс";

до теми "Твори про природу":

П. Чайковський. "Жовтень" (з циклу "Пори року");

А. Вівальді. "Пори року" (фрагменти);

Й. Гайдн. "Весна" (із ораторії "Пори року");

С. Рахманінов. "Весняні води" (хор).

На уроках зарубіжної літератури в 6 класі доцільним є використання наступних музичних творів:

до теми "Міфи і перекази":

Й. Гайдн. Ораторія "Створення світу" (фрагменти);

О. Скрябін. "Поема вогню" ;

Ф. Ліст. "Прометей";

К. Сен-Санс. "Юність Геракла";

до теми "Поетичні обробки давніх переказів і легенд":

М. Балакирєв. Симфонічна поема "Русь" (фрагмент);

Г. Свиридов-О. Пушкін. "Роняет лес багряный свой убор";

до теми "Байки":

І. Крилов. Байка "Квартет";

О. Бородін. Квартет №2 (ч. 3 "Ноктюрн");

до теми "Фантастичні подорожі":

Р. Рейджер. Музика до мультфільму "Мандри Гуллівера" (фрагменти);

М. Римський-Корсаков. "Море" (симф.орк.);

до теми "Романтика морських пригод":

І. Дунаєвський. Музика до к/ф "Діти капітана Гранта";

до теми "Світ дитинства":

Е. Направник. Арія Дубровського із опери "Дубровський";

Анонім. Літній канон "Дитяча гра" (електронна інтерпретація).

На уроках зарубіжної літератури в 7 класі доцільним є використання наступних музичних творів:

до теми "Героїчні пісні й балади у світовій літературі":

О.Бородін. Богатирська симфонія (фрагменти );

А.Аренський. Фантазія на билинні теми;

В.Висоцький. Балада про вільних стрілків ;

Ф.Шуберт. Лісовий цар;

М. Глінка. Увертюра до опери "Руслан і Людмила";

до теми "Героїчне минуле в літературі":

В.Висоцький. Музика з к/ф "Айвенго";

до теми "Україна та її історія в літературі":

М.Лисенко. "Тарас Бульба" (фрагменти опери);

Українська народна пісня "Гей у лузі червона калина";

до теми "Пригоди та фантастика":

музика до радіовистави "Мандри Гуллівера";

музика з к/ф "Пригоди Шерлока Холмса";

до теми "Краса чистих людських взаємин":

Л.Бетховен. Симфонія №5 (І частина),

Л.Бетховен. Симфонія №3 (Героїчна);

до теми "Література проти війни":

пісні про Велику Вітчизняну війну;

до теми "Мистецтво бути людиною":

Л.Бетховен. Ода "До радості" з симфонії №9 (фрагмент).

Використання суміжних видів мистецтва при роботі з художнім твором створює емоційний фон, сприяє поглибленому розумінню тексту, збагачує творчу уяву. Проте, необхідно пам'ятати, що головним об'єктом на уроці залишається текст.

При вивченні поезій О.Пушкіна, М.Лермонтова, Ф.Тютчева, С.Єсеніна звертаюсь до музичних творів, написаних на вірші поетів, щоб підкреслити музичність, особливу ритмомелодику віршів. Композитори так часто звертались до творчості цих поетів завдяки особливій ліричності, мелодійності поезій. Пояснюю учням, що лірика як рід літератури найбільше споріднена з музикою, а епос з живописом.

Сприймання художнього тексту поліпшують репродукції картин. Створення власних ілюстрацій, ескізів костюмів, декорацій до творів має проводитись після підготовчої роботи. Пропоную до вашої уваги пам'ятку "Як працювати над ілюстрацією" (додаток 2).

Досягнення сучасної науки й техніки дозволяють застосовувати різноманітні технічні засоби, що сприяють ліпшому засвоєнню школярами змісту навчального матеріалу. Зокрема, це ви­користання аудіозаписів, відеофільмів, комп'ютерної техніки. Наприклад, фонохрестоматія до посібників "Зарубіжна література" 5-6 класів видавництва "Навчальна книга – Богдан". Сподіваюсь, що стане в нагоді для вчителів міста авторська фонохрестоматія до уроків зарубіжної літератури для 7 класу. Яскраво забарвити інформаційне тло уроків літератури, забезпечити вивчення художнього твору в щонайширшому мистецькому контексті шляхом використання ілюстративного матеріалу та ознайомити школярів із найціннішими здобутками класичної та сучасної культури можна за допомогою сайтів інтернет культурологічного наповнення, наприклад: www.poetryclub.com.ua - "Клуб поезії" - сучасна поезія; www.poetry.uazone.net - "Поетика" - поезія та переклади, www.book-courier.com.ua - "Книжковий кур'єр"; www.krytyka.kiev.ua - "Критика. Рецензії. Есе. Огляди" та ін.

Використання співдружності різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи з різними джерелами, дозволяє оптимально враховувати індивідуальні здібності й нахили учнів. Формується творчий підхід до узагальнення, тлумачення отриманої інформації та уміння переносити набуті знання в нові умови і на їх основі робити висновки. Перенесення знань та емоцій, що сформувались в спілкуванні з одним видом мистецтва, в одній ситуації на інші види мистецтва, приводить до глибшого пізнання мистецьких творів, виявлення в них спільного та відмінного, під час чого розкриваються як зовнішні, так і глибоко внутрішні зв'язки. Це приводить до широких узагальнень нових знань та емоцій, формує в учнів здібності до комплексного розгляду явищ. Цілеспрямовується художньо-творча діяльність учнів, підвищується рівень естетичних і мистецтвознавчих інтересів, здатність учнів до діалогічного спілкування в галузі мистецтва, збагачуються знання та комунікативні уміння учнів на рівні образної мови.

Підсумовуючи, слід зазначити, що література як навчальний предмет має колосальний розвитковий потенціал, комплексно впливає на становлення та подальший розвиток особистості дитини, її психо-емоційної сфери, інтелектуальних здібностей, морально-етичних та естетичних поглядів, духовних запитів. Тому вивчення цього стратегічно важливого предмета має вибудовуватися з урахуванням його потенційних можливостей, із якнайповнішим залученням його особистісно-творчих ресурсів та сугестивної сили засобів мистецтва.


І.С.ПАСТУШКОВА,

вчитель світової літератури

вищої категорії

ЗОШ №26



Додаток 1



Аналіз музичного твору за схемою – тестом


  1. Назва твору, хто автор.

  2. Виконавці: соліст, оркестр, хор, дует, ансамбль, тріо, фортепіано, квартет інше.

  3. Жанр: токата, фуга, соната, симфонія, полька, опера, балет, концерт, ораторія, кантата, увертюра.

  4. Засоби музичної виразності:

мелодія: співуча, наспівна, м'яка, стрімка, духовна, мрійливa, лірична;

ритм: чіткий, виразний;

лад: мажор, мінор;

темп: швидкий, середній, помірний;

регістр: високий, середній, низький;

характер музики: спокійний, рішучий, радісний, суворий, жалібний, грайливий, схвильований.




Додаток 2



Пам'ятка

Як працювати над ілюстрацією





  1. Прочитайте твір і виберіть характерні епізоди, що розкривають зміст твору.

  2. Зробіть декілька ескізів. Головних дійових осіб виділяйте розміром, розташуванням, світлотінню. Продумайте позу, одяг, оточення.

  1. Виконайте ескіз ілюстрації фарбами. Для цього вирішіть, яким кольором виділити головне.

  2. За ескізом й зібраними матеріалами виконайте композицію задуманого розміру.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Бандура Є.М. Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення української літератури. – К.: Рад. школа, 1984.

  2. Белецкий А.А. Избранные труды по теории литературы. - М.: Просвещение, 1964.

  3. Беляев М.А., Квятковский Е.В., Молдавская Н.Д. Изучение литературного произведения в школе. - М..: АПН РСФСР, 1962.

  4. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. - М.: МГУ, 1988.

  5. Будик М. Як не втратити таланти? Технологія навчання обдарованих // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001. - №2. - с.26-51.

  6. Буркова Л. Ще раз про педагогічні технології //Директор школи, ліцею, Гімназії. - 2001. - №2. - с.54-58.

  7. Гетман Л.І. Художній текст як об'єкт лінгвостилістичного дослідження: Матеріали для спеціального та факультативного курсів. - Ніжин: НДПІ, 1993.

  8. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. - 2001. - №2. - с.2-6.

  9. Голубков В.В. Литературное чтение в школе.- М.: Учпедгиз, 1964.

  10. Гузин М. Індивідуальний розвиток дитини: діюча модель сучасної авторської школи // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001. - №1. - с.6-39.

  11. Гуковский Г.А. Изучение литературного произведения в школе: Методологические очерки о методике. - М. -Л.: Просвещение, 1966.

  12. Доблаев Л.П. Психологические основы работы над книгой. - М.: Книга, 1970.

  13. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.

  14. Качурин М.Г., Шнеерсон М.А. Самостоятельная работа учащихся над текстом художественного произведения в V-VІІІ классах. - Л.: Ленинградское отделение, 1960.

  15. Квятковский Е.В. Первичное ознакомление учащихся с художественным текстом: Методическое пособие для учителей старших классов. - М.: АПН РСФСР, 1957.

  16. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта України. - 2000. - №33.

  17. Корман Б.О. Изучение текста художественного произведения. - М.: Просвещение, 1972.

  18. Кучинский В.Д. Самостоятельная работа учащихся над текстом художественных произведений. - Омск: ООИУУ, 1967.

  19. Левидов А.М. Автор - образ - читатель. - Л.: ЛГУ, 1977.

  20. Мейлах Б.С. Художественное восприятие. Вопросы литературы. - 1970. - №10.

  21. Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. М.: Педагогика, 1976.

  22. Новиков Л.А. Художественный текст и его анализ. - М.: Рус. яз., 1988.

  23. Подмазін С. Технологія особистісно-зорієнтованого уроку //Завуч. -2001. -№20-21. с.29-31.

  24. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. - М.: Учпедгиз, 1948.

  25. Фурсова Л.О. Інтегровані уроки літератури. – Тернопіль: Мандрівець, 2004. – 80 с.

  26. Шевчук А.Г. Мій кабінет зарубіжної літератури // Все для вчителя. – 2006.- №17-18. С.29-37.



ПАРАМЕТРИ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МИСТЕЦТВА

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

Постановка та досягнення мети


Навчальна мета:

показати зв'язок інших видів мистецтва з літературним твором, який вивчають;

донести зміст літературного твору згідно з характером творів інших видів мистецтва;

показати, як реалізується один і той самий прийом у різних видах мистецтва;

формувати вміння переносити знання аналізу мистцьких творів з літератури в інші види мистецтва;

навчати осмислювати надбання національної та світової мистецької спад­щини.



Розвивальна мета:

розвивати відчуття ритму, музичний смак і слух, акторські здібності, естетичні почуття, вміння працювати над ілюстрацією, портретом, пейза­жем і т. ін.;

розвивати вміння слухати та аналізувати музичний твір, твори образотворчого мистецтва, зістав­ляти, досліджувати, узагальнювати;

розвивати навички роботи з музичними та літературними тво­рами в їх ідейній та тематичній єдності;

розвивати творчу фантазію, образне мислення, творчі здібності, естетичний смак.

Виховна мета:

виховувати через мистецьке слово та інші мистецькі засоби лю­бов до національної та світової культурної спадщини;

виховувати повагу до праці композиторів, художників, скульпторів, музейних працівників;

прищеплювати інтерес до класичної та сучасної музики, образотворчого мистецтва;

виховувати кращі людські якості, глибоку повагу до національ­них та світових культурних надбань.
Врахування критеріїв добору творів інших видів мистецтва для естетичного виховання учнів:

образно-діалогічний потенціал виду мистецтва;

сугестивні можливості виду мистецтва в сприйманні навчального знання;

аксіологічний статус виду мистецтва ;

градації естетичних можливостей виду мистецтва в культурному житті учнів;

синтетичність виду мистецтва, його універсальність як засобу духовного впливу.


Дотримання принципів діалогу культур та створення багатогранного художньо-естетичного середовища.
Врахування функцій мистецтва:

пізнавальна, естетична, гедоністична, аксіологічна, комунікативна, соціальна, семіотична, світоглядна.


Сукупність традиційних та інноваційних форм і педагогічних технологій.
Послідовність завдань: від виховання засад культури спілкування з різновидами мистецтв до розвитку творчого критичного ставлення до них.
Урізноманітнення завдань для проведення інтегрованих занять:

1) творчі, спрямовані на вміння сприймати прекрасне в мистецтві, диференціювати його від потворного, н-д: залучити учнів до оформлення уроків та позакласних заходів, підготовку відповідного ілюстрованого матеріалу (твори музики та живопису) до творчості поетів і письменників;

2) аналітичні, пов'язані з визначенням твору мистецтва як самостійної духовної цінності, позначенням художньої своєрідності добутків цього жанру, н-д: дати аналіз твору, що вивчається в класі (емоційний зміст основних образів та важливі засоби художньої виразності);

3) асоціативні, що спонукають до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до твору мистецтва й до навчального матеріалу, що досліджується на його тлі, н-д: знайти аналогічні твори інших видів мистецтв за емоційним змістом; дібрати вірші однієї тематики з різними відтінками настрою з подальшим аналізом засобів художньої виразності, які створили певний настрій (таке ж саме завдання переноситься на твори живопису, де картини однієї теми виконані в різній кольоровій гамі) тощо;

4) комунікативні, що зумовлюють створення емоційної атмосфери в аудиторії й адекватної їй мовної ситуації, н-д: рольові ігри – перевтілення вчителя, учнів у героїв твору, музикантів, художників, поетів;

5) дослідницькі, спрямовані на розробку творчих проектів.


Управління освіти Миколаївської міської ради

Науково-методичний центр

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МИСТЕЦТВА

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




Усі мистецтва, злившись разом,

Красу та Істину несуть.

Добро, Чарівність, Мир і Правда

Їх неодмінна вічна суть.




ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МИСТЕЦТВА

НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ І ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(З досвіду роботи Пастушкової І.С., вчителя ЗОШ №26
Укладачі:

Гайченко О.В., методист науково-методичного центру
Пастушкова І.С., вчитель літератури ЗОШ №26


Відповідальний за випуск:

Удовиченко О.О., директор науково-методичного центру

Затверджено науково-методичною радою

науково-методичного центру,

протокол №

Матеріали, які представлені у посібнику, допоможуть вчителю організувати навчально-виховний процесс на уроках зарубіжної літратури згідно вимог навчальної програми



скачать файл



Смотрите также:
Використання засобів мистецтва на уроках літератури з метою підвищення ефективності організації продуктивної навчальної діяльності
168.52kb.
Формування креативних здібностей на уроках художньо-естетичного циклу засобами використання інноваційних технологій
251.78kb.
2 Головна мета та ключові індикатори виконання Програми
2177.62kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25 грудня 2008 року м. Тернопіль №965 Про заходи, спрямовані на підвищення
44.11kb.
Україна чернівецька область сокирянський район волошківська сільська рада
47.84kb.
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі
384.14kb.
Мета: підвищення рівня особистого розвитку і культурної компетентності дітей через заохочення до систематичного читання
10.55kb.
«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» Хмельницької області Костік Марії Василівни
787.89kb.
Полтавська обласна державна інспекція з контролю якості лікарських засобів
160.04kb.
Проблема над якою я працюю
135.12kb.
Планування та моделювання уроків з української літератури в системі особистісно зорієнтованого навчання
179.75kb.
Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що перебувають у незаконому обігу
188.63kb.