klevoz.ru страница 1
скачать файл





Вищий спеціалізований суд україни

з розгляду цивільних і кримінальних справ

вул. П. Орлика, 4-а, м. Київ, 01043




№4-183/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 13.02.2012 р. міст Києва та Севастополя,



Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Розглянувши листи голів апеляційних судів Дніпропетровської та Луганської областей щодо деяких спірних питань застосування процесуальних норм у зв’язку зі змінами до Цивільного процесуального кодексу України (далі–ЦПК), судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає таке.


Закон України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», що набрав чинності 14 січня 2012 року (газета «Голос України» від 14 січня 2012 року № 6), вніс суттєві зміни до норм ЦПК, які регулюють як загальні положення цього Кодексу, так і апеляційне провадження (глава 1 розділ V). Їх правильне застосування є запорукою здійснення справедливого судового розгляду. Проте певні норми є складними для застосування, оскільки дещо змінена процедура вчинення процесуальних дій, від яких настають різні правові наслідки.
1. Чи поширюється положення частини п’ятої статті 21 ЦПК на всіх суддів, що входили до складу колегії суддів апеляційного суду при розгляді справи, чи лише на суддю-доповідача?
Відповідь: Частиною п’ятою статті 21 ЦПК врегульовано питання про недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК цивільні справи в судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів. Отже, судді, які у складі колегії ухвалювали рішення в суді апеляційної інстанції, не мають права на розгляд заяви про перегляд рішення апеляційного суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
2. Яка черговість вирішення питань, пов’язаних із відкриттям апеляційного провадження у справі, визначених статтею 297 ЦПК, якщо апеляційна скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення суду та не відповідає за своїм змістом вимогам закону?
Відповідь: Зміни до статті 297 ЦПК уніфікували розбіжності процесуальних норм, які врегульовували аналогічні процесуальні правовідносини. Тобто, наразі як і суд першої та касаційної інстанцій, так і суд апеляційної інстанції відкривають провадження у справі відповідно до стадії судового розгляду.

Відповідно до статті 72 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Отже, процесуальні документи, подані особами, які беруть участь у справі, поза межами встановлених законом процесуальних строків на вчинення певних процесуальних дій, не розглядаються до тих пір, поки такий строк не буде судом поновлений за клопотанням особи, яка цей строк пропустила.

Також слід зазначити, що відповідно до структури розміщення норм ЦПК, які регулюють апеляційне провадження, першою знаходиться стаття 294, яка визначає строки апеляційного оскарження, і лише після цього ЦПК вказує на форму і зміст апеляційної скарги (стаття 296).

Разом із тим норми ЦПК повинні застосовуватись у системному та логічному зв’язках, дії суду повинні враховувати оперативність відправлення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи. У зв’язку із цим слід враховувати, що хоча строк апеляційного провадження обчислюється з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (статті 303-1 ЦПК), проте розумний строк розгляду справи (стаття 157 ЦПК) обчислюється з дня відкриття провадження у справі судом першої інстанції.

Ураховуючи викладене, у разі наявності двох недоліків апеляційної скарги одночасно (пропуск строку на оскарження та невідповідність скарги за змістом вимогам закону або несплати суми судового збору) пропонується залишати апеляційну скаргу без руху для усунення цих двох недоліків одночасно. При цьому в разі, наприклад, несплати судового збору протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали (частина перша статті 121 ЦПК), апеляційна скарга може бути визнана неподаною лише після вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня отримання ухвали). У разі визнання наведених підстав для поновлення строку неповажними суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження у справі. У цьому випадку питання повернення сплаченого судового збору вирішується відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір».

ЦПК не виключає можливість послідовного вчинення процесуальних дій: спочатку вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а потім залишення апеляційної скарги без руху через невідповідність її за змістом вимогам закону. Проте у такому разі не буде виконана вимога (принцип) цивільного судочинства – оперативність, оскільки для вирішення питання про поновлення строку потрібно як мінімум 40 днів, а потім ще як мінімум 15 днів для усунення інших недоліків скарги.
3. В якому складі вирішується питання, пов’язане з розглядом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження? Як поступати із заявами, поданими до набрання чинності цим законом?

Відповідь: Заява про поновлення строку апеляційного оскарження розглядається суддею-доповідачем одноособово без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання. Стаття 297 ЦПК є спеціальною процесуальною нормою відносно загальної норми – статті 73 ЦПК, тому в разі колізії правових норм застосовується спеціальна норма права.

Таке врегулювання цивільних процесуальних правовідносин направлене на оперативність судового розгляду.

Якщо заява про поновлення строку апеляційного оскарження подана до набрання наведеним вище законом чинності та призначена до судового розгляду колегією суддів, Прикінцеві та перехідні положення до цього закону, на жаль, не врегульовують цієї правової ситуації.

У цьому випадку слід застосовувати положення частини третьої статті 2 ЦПК, якою визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Отже, заява про поновлення строку розглядається суддею-доповідачем одноособово. Разом із тим, якщо заява про поновлення строку вже призначена до розгляду, то не буде суперечити закону вирішення цієї заяви й колегією суддів у судовому засіданні.


4. Що слід зазначати в резолютивній частині ухвали суду при розгляді заяви про поновлення строку апеляційного оскарження?

Відповідь: Аналіз положення статті 297 ЦПК вказує на наступне. У разі наявності поважних підстав для поновлення строку апеляційного провадження суддя-доповідач у резолютивній частині ухвали суду зазначає про: 1) задоволення заяви про поновлення строку; 2) поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження; 3) відкриття апеляційного провадження у справі. У разі, якщо наведені підстави для поновлення строку апеляційного провадження є неповажними, суддя-доповідач в резолютивній частині ухвали зазначає про: 1) відмову в задоволенні заяви про поновлення строку; 2) відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

У разі, якщо наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави визнаються неповажними, суддя-доповідач в резолютивній частині ухвали зазначає про: 1) визнання наведених підстав для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними; 2) залишення апеляційної скарги без руху і протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали заявник має право подати заяву з наведенням інших підстав для поновлення строку.



5. У абзаці 3 частини третьої статті 297 ЦПК зазначено про те, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Чи поширюється ця норма на ухвали суду, які в судовому засіданні не оголошувалися? Чи поширюється ця норма закону на заяви прокурора про поновлення строку, які подані до набрання ним чинності?



Відповідь: Ухвала суду є одним із видів судового рішення (частина перша статті 208 ЦПК), а, відтак, вказана норма права про неможливість оскарження ухвали суду поза межами одного року з дня її постановлення поширюється й на неї. Крім того, стаття 294 ЦПК визначає строки оскарження як рішення суду, так і ухвали суду, а стаття 297 ЦПК визначає наслідки пропущення цих строків.

Річний строк є припинальним (преклюзивним) і поновленню не підлягає.

Зазначена норма права поширюється на апеляційні скарги прокурора, подані з 14 січня 2012 року (частина третя статті 2 ЦПК - провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій).
6. Яким чином підлягає застосуванню положення пункту 1 частини четвертої статті 297 ЦПК?

Відповідь: Пунктом 1 частини четвертої статті 297 ЦПК визначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства.

Отже, на стадії відкриття апеляційного провадження у справі суддя перевіряє лише те, чи у порядку цивільного судочинства ухвалене судове рішення (на підставі норм ЦПК). В іншому випадку суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. У разі, якщо судове рішення ухвалене за правилами ЦПК, але справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, то підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження немає. Таке судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК.


7. Як має поступити суддя, якщо апеляційна скарга з пропуском строку апеляційного оскарження подана особою, яка не брала участі у справі, і яка не має права апеляційного оскарження?

Відповідь: Правом апеляційного оскарження рішення суду наділені не лише особи, які беруть участь у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Якщо рішенням суду вирішено питання про права та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, то в разі подання нею апеляційної скарги з пропущенням строку апеляційного оскарження суддя має поступати відповідно до положень статті 297 ЦПК, про що роз’яснено вище.



Якщо рішенням суду не вирішувалось питання про права та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, то в разі подання нею апеляційної скарги з пропущенням строку апеляційного оскарження положення статті 297 ЦПК не може застосовуватись, оскільки питання про поновлення строку апеляційного оскарження вирішується відносно осіб, які мають право апеляційного оскарження. Раніше така правова ситуація врегульовувалась в частині третій статі 297 ЦПК, відповідно до якої суддя-доповідач повертав апеляційну скаргу. Оскільки наразі спеціальної норми, яка би врегульовувала таку правову ситуацію немає, то суддя-доповідач повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги (повернути її) на підставі прямої норми процесуального права - частини першої статті 292 ЦПК.
Заступник Голови М.П. Пшонка

скачать файл



Смотрите также:
Вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ
221.12kb.
Вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ
75.33kb.
Судова палата у цивільних справах
138.01kb.
Річний план закупівель
75.05kb.
Річний план закупівель на 2012 рік
70.5kb.
2. Рішення підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Нікопольської міської ради
25.36kb.
Вищий господарський суд україни
71.83kb.
Науковий керівник
294.52kb.
Галузева угода між Міністерством внутрішніх справ України, Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ України та Професійною спілкою працівників державних установ України на 2012 – 2014 роки
346.23kb.
Інформації про розгляд апеляційними І місцевими судами справ, пов'язаних з виборами народних депутатів України у 2012 році, наказую
17.28kb.
Національний університет внутрішніх справ гробова вікторія Павлівна (71) парламентаризм німеччини: становлення, розвиток, історико-правовий досвід
311.55kb.
Верховний суд україни постанова іменем україни
64.78kb.