klevoz.ru страница 1
скачать файл
МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Якщо шлях довгий, не дивуйтеся: заради

великої мети його треба подолати

Платон

Шістьох я служок мав,

Усе від них

про світ я знав:

І ось як я їх всіх зову:

Хто? Що? Як? Де?

Коли? Й Чому?

Редьярд Кіплінг,

англійський письменник

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Але психологи констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, ще не здатні самостійно розв’язувати проблеми, не можуть мислити діалектично, системно, легко переходить від одного виду діяльності до іншого. Їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Такий стан справ потребує якісно нового підходу до підготовки молоді до життя. Орієнтиром змісту освіти є робота на особистість.

Педагоги ведуть пошук і експериментують, спираючись на теоретичні розробки вчених-педагогів В.І. Андреєва, Ю.К. Богоявленської, Р.М.Грановської, Н.В. Кузьміної, Я.О. Понамарьова, Н.Ф. Тализіної та інших, які досліджували проблему творчості, послуговуючись працями З. Фрейда, А. Бергсона, Е. Фрома, Е. Торренса, К. Юнга.

За визначенням Дж. Ніренберга, творче мислення – це «пізнання чогось нового. Воно є складовою частиною людського інтелекту» [Ниренберг Джеральд И. Искусство творческого мышления: Пер. С англ.. – Мн.: ООО «Попурри». – 1996. – 210 с.].

Визначенню поняття творчої особистості у філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяється багато уваги (В.І. Андреєв, Д.Б.Богоявленський, Р.М. Грановська, А.З. Зак, В.А. Кан-Калик, Н.В. Кичук, Н.В. Кузьміна, А.Н. Лук, С.О. Сисоєва, В.А.Цапок та інші).

Більшість авторів погоджуються з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання.

Найбільш вдалий підхід до цього визначення запропонувала С.О.Сисоєва. Під креативною особистістю слід розуміти таку, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, нейрофізіологічні задатки), що забезпечують її творчу активність, тобто нестимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність. Але творча активність не завжди є продуктивною. Продуктивну творчу активність називаємо творчою діяльністю, тобто таким творчим процесом, унаслідок якого виникає нове досягнення.

Творча особистість – це креативна особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності [Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навч. Посібник. – К.: ІСДОУ. – 1994. – 112 с.].

Варто нагадати, що хороший результат дає дотримання вчителем принципів навчально-виховного процесу, які, в свою чергу, сприяють формуванню творчих здібностей учнів. Серед них можна назвати:



  • принцип розвитку, який припускає врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

  • принцип самодіяльності, що має на меті діяльний підхід, коли учні відчувають себе співучасниками навчального процесу, а ідеї вчителя оволодівають ними;

  • принцип самоорганізації, який повинен бути добре відпрацьований учителем.

Слід зазначити, що не менш важливе місце в розвитку дитини посідають здібності, які забезпечують продуктивність праці з інтелектуальним навантаженням. Спираючись на дослідження С.О. Сисоєвої, можемо назвати такі здібності:

  • проблемне бачення;

  • здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей;

  • здатність до виявлення поти річ;

  • уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію;

  • пошуково-перетворювальний стиль мислення;

  • здатність до міжособистісного спілкування;

  • здатність до дослідницької діяльності;

  • дивергентність мислення тощо.

Зауважимо, що дивергентність мислення – це такий тип пошуково-проблемного стилю мислення, який характеризується швидкістю, гнучкістю та оригінальністю.

Саме дивергентність мислення і його точність забезпечують успіх дитини в самостійному процесі творчості, який характеризується трьома взаємозумовленими чинниками:



  • учень ставить завдання і викує потрібну інформацію;

  • учень розглядає завдання з різних боків;

  • учень доводить почату роботу до логічного завершення.

Поняття обдарованості і творчості взаємопов’язані:

спрямованість на творчість є виразною ознакою обдарованості, а обдарованість завжди виявляє себе в певній сфері творчої діяльності.

Творчо обдарована дитина, за даними світової психології, виявляє себе найбільш виразно в академічній, інтелектуальній, руховій, комунікативній, художній сферах діяльності [Психология индивидуальных розлитий: Тесты. – М., 1982, С. 52].

Розбудова внутрішніх передумов, які забезпечують творчу активність учня, може бути здійснена завдяки:



  1. Формуванню нового педагогічного мислення вчителя.

  2. Глибокому вивченню особистісних творчих можливостей учнів та оцінці їх сформованості.

  3. Вдосконаленню навчально-виховного процесу через:

  • реалізацію психологічних аспектів засвоєння знань;

  • задоволення навчальних домагань учнів;

  • проблемно-діалогічний підхід;

  • нестандартний урок тощо.

Розвиток творчого мислення учнів у процесі навчання відбувається по-різному, по-особливому. Визначальна роль цьому відіграє від вчителя – умілого координатора, творчого режисера. І оскільки не існує двох однакових учнівських колективів разом із вчителем, ні в якому разі не знайдеться й еталона-порадника в досягненні успіху навчальної роботи.

Учень має здобути не просто знання, вміння й навички, а ґрунтовані на них та на досвіді, цінностях, нахилах компетентності [Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: К.І.С., 2003. – С.13 – 41.]:



  1. Соціальні – здатність до співпраці, мобільність, комунікативність та ін.

  2. Мотиваційні – здатність до постійного навчання, прагнення життєвого успіху, внутрішня мотивація діяльності, вміння робити вибір та ставити особисті цілі тощо.

Мотивація (з’ясування емоційної готовності учнів до уроку, власне мотивація). Її роль за умов особистісно зорієнтованого навчання надзвичайно зростає, адже завдання, яке стїть перед учителем, - зробити виучуваний матеріал особистісно значущим для учня.

(На думку І. Підласого) Як відмічає І. Підласий “Мотивація – головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони посидають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність». Компонентами мотиваційної сфери навчання є його мотиви, цілі, емоції, а також його вміння навчатися (що значною мірою впливає на мотивацію).

Учитель може вплинути на формування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів тощо), які використовуються суб’єктом для самоформування мотивів.

Конкретні прийоми, що використовуються вчителями для мотивації навчальної діяльності, деякі дидактик об’єднують у три групи. До першої відносять ті, що стимулюють обов’язок та відповідальність, до другої – ті, що формують пізнавальний інтерес учнів. Ці групи прийомів добре спрацьовують у молодший та середній школі. У старшій школі найбільш ефективними є третя група методичних прийомів, що направлена на створення навчальних проблемних ситуацій з наголошенням на практичну та суспільно-соціальному значенні одержаних знань.

Мотивацію навчальної діяльності можна здійснювати шляхом бесіди. У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучається досвід учнів, використовується парадоксальність фактів тощо.

Місце вчителя на кожному етапі уроку, його діяльність можна охарактеризувати дієсловами: навчає, спрямовує, допомагає.


На початку уроку варто заохочувати учнів до того, щоб вони самі окреслювали власні цілі. Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі зможуть формувати мету. Джаннет Вос рекомендує у стінах класу проводити гру «Станція ДЧЦМЗ» - щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Знадобиться?». Зосередитися учням на своїй меті допоможе простий список питань:

  • мета …;

  • засоби та умови … (які засоби є в розпорядженні? Як можна їх використовувати? Що додатково знадобиться?;

  • зобов’язання …

  • дії …;

  • можливі перешкоди (їх передбачення);

  • спостереження та контроль (як провести самоконтроль);

  • підтримка (чи потрібна);

  • перевірка (чи потрібно щось змінити, щоб досягти мети?);

  • самооцінка (нас кільки вдалося досягти мети?).

Як викликати інтерес до уроку, до конкретної теми? Надійним засобом є пізнавальний інтерес, який можна сформувати з допомогою певних методичних прийомів, таких як «Дивуй!», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», «Асоціації на дошці», «Джерела інформації», «Мозкова атака» та ін.

Контрольні питання для учнів на етапі мотивації:



  • що вивчатиметься?

  • Чому саме матеріал необхідно вивчати?

  • У чому полягає важливість цього матеріалу для вас особисто?

  • Який результат ви повинні отримати в кінці роботи?

Для реалізації установочно-мотиваційного компоненту уроку рекомендуємо використовувати такий методичний арсенал:

  • з’ясування емоційної готовності до заняття (обмін побажаннями і комплементами усно, усмішками; незакінчене речення; асоціювання; «Кольоровий настрій» (кольоропис О.Лутошкіної) (графічний, словесний); створення проблемних ситуацій різного виду; актуалізація; генералізація інформації; вербальні установки, які сприяють стабілізації позитивної “Я – концепції”; ефекти інтриги, “подиву”; синектичні прийоми; прийоми змістової переробки тексту (структурно-логічні схеми, таблиці, опорні конспекти); прийоми мнемотехніки; “ефект навмисної помилки”;

  • використання інформації інтегрованого характеру (вірші, історичні довідки, елементи медіа освіти, практичне значення в побуті та різних галузях).

Таким чином, кожна людина повинна вдосконалювати навички творчого мислення та керувати ними, щоб повністю використати можливості процесу творчості.

Людмила Зламанюк ,

завідувач кафедри природничої освіти,

кандидат педагогічних наук, доцент


Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення хімії у основній та старший школі у 2012 – 2013 навчальному році

Звертаємо Вашу увагу, що у 2012-2013 навчальному році вивчення хімії здійснюватиметься за наступними програмами:

Клас

Програма

Затверджено МОН України

7 - 9

ЗНЗ

лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року): Хімія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005

8-9

класи з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу

Збірник навчальних програм для загально-освітніх закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 224 с.

10-11

профільне навчання учнів ЗНЗ:

  • біолого-хімічний;

  • хіміко-технологічний;

  • фізико-хімічний;

  • агрохімічний профілі.

Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення.-Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с.

5-11

Варіативна складова Типових навчальних планів

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів. Хімія. 5 – 11 класи /Упор.: О.А.Дубовик, С.С.Фіцайло. Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 271 с.

9 - 11

вечірніх (змінних) знз

Програми з природничо-математичних дисциплін для вечірніх(змінних) загально-освітніх навчальних закладів – К.: Педагогічна Преса, 2006.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.

Під час планування вивчення теми вчителеві необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (одержані вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів), що передбачені в кожній темі.

Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як тих, що вже міцно закріпилися в шкільній практиці (проблемне навчання, групова форма роботи, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій та комп’ютеризації процесу навчання. Але ще є можливість вдосконалювати відомі методи в практиці навчання - це можна і потрібно робити, що й спостерігаємо досвіді творчих вчителів. Важливо пам’ятати, що головні напрями удосконалення будь-якого з методів навчання хімії передбачають забезпечення активного учіння школярів і розвиток їхніх загальнонавчальних учінь і навичок, загалом уміння вчитися. Під час навчання хімії важливо використовувати різні методи, кожний свого часу і на своєму місці, так і поєднувати всю різноманітність прийомів, форм і методів навчання, щоб якомога успішніше досягати мети й розв’язувати завдання, що стоять перед освітянами на сучасному етапі розвитку загальної середньої освіти.

Під методичною системою навчання розуміють такі важливі та взаємопов’язані компоненти навчально-виховного процесу, як цілі, зміст, методи, форми і засоби навчання, що в сукупності утворюють певну цілісність.

Проблема створення ефективної методичної системи навчання хімії не є новою. Вона завжди була в центрі уваги педагогічної науки і шкільної практики.

Напередодні нового навчального року особливого значення набуває обговорення тих змін, яких потребують окремі компоненти методичної системи, що вже склалася. Так, мета навчання хімії у середніх навчальних закладах залишається незмінною, а саме:



  • формування в учнів засобами хімії як навчального предмета ключових і предметних компетентностей, необхідних для самореалізації і соціалізації особистості;

  • наукового світорозуміння;

  • вироблення екологічного стилю мислення і поведінки, виховання національно свідомого громадянина демократичного суспільства та підготовка до праці.

У зв’язку з визначеною метою під час навчання хімії мають розв’язуватися такі найважливіші завдання, як:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, спостережливості, здатності до вербального вираження результатів спостережень, асоціативного й аналітичного мислення, акуратності та зібраності;

  • формування системи знань про речовини та їх перетворення, основні хімічні поняття, закони, теорії, вчення, методи наукового пізнання і на цій основі – наукового світорозуміння;

  • формування грамотної поведінки і навичок безпечного поводження з речовинами в повсякденному житті;

  • вироблення розуміння суспільної потреби в розвитку хімії й ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої практичної діяльності.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Підготовка до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. На наш погляд, важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки,умінь відповідати на тестові завдання тощо.

Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAK . З даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:



  • Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук /В.С. Толмачова, О.М. Ковтун, М.Ю. Корнілов, О.В. Гордієнко, С.В. Василенко – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008;

  • Номенклатура органічних сполук/ В.С. Толмачова, О.М. Ковтун, О.А. Дубовик, С.С. Фіцайло. – Тернопіль: Мандривець, 2011.

Рекомендуємо вчителям відпрацювати :

  • статтю: Величко Л.П. Предметні компетенції з хімії: перше наближення/Біологія і хімія в школі. – 2011. - № 4. – С. 10 - 13.

  • Доповідну записку про проведення ІІІ етапу та участі у IV етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії в 2012 році та завдання вчителів області по реалізації концепції профільного навчання в старшій школі.

  • Узагальнену інформацію про проведення Міжнародного року ХІМІЇ – 2011 в Дніпропетровській області.



Рекомендована література

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 561 «Про затвердження державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2016 року».

  2. Наказ МОН молодьспорту України від 24.06.2011р. № 1/9-493 «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій».

  3. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2012-2013 навчальному році//Біологія і хімія в сучасній школі. – 2012. - № 4. – С. 2 – 10.

  4. Буринська Н.М.Загальна хімія: тлумач. слов.-довід.: Для учнів, студ., викладачів. – К.:Ірпінь: Перун, 2011. – 204 с.

  5. Величко Л.П. Предметні компетенції з хімії: перше наближення// Біологія і хімія в школі. – 2011. - № 4. – С. 10 – 13.

  6. Зламанюк Л.М. Особливості професійної діяльності сучасного вчителя хімії// Біологія і хімія в школі. – 2011. - № 3. – С. 18 – 21.

  7. Зламанюк Л.М. Інтерактивні техніки як засіб розвитку самостійного творчого мислення учнів//Біологія і хімія в сучасній школі. – 2012. - № 5. – С. 16 – 23.

  8. Корсакова О.К. Рівнева диференціація навчання як основа до профільної підготовки учнів// Проф. навчання: Нормат.-прав. й теорем.-метод. Засади/Упор. Л.А. Липова, М.Є. Терещенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.



Досвід роботи вчителів хімії області з обдарованими учнями дозволяє зробити наступні висновки:

  1. Стійкий інтерес до хімії виявляють учні математичного складу мислення. Оскільки розуміння сутності математики складає основу наукового мислення, то ми рекомендуємо виявлення обдарованих учнів по хімії проводити в цій самій групі школярів.

Досвід вчителів хімії показує, що обдарованим учням, які проявляють здібність до хімії, необхідно на кожному уроці давати інформацію, стимулюючу їх мислення, дозволяючи шукати закономірність. В цьому плані визначені можливості дозволяє використання міжпредметних зв’язків з математикою (наприклад введення графіків, алгебраїчних методів вирішення задач).

  1. До роботи з обдарованими учнями повинні ширше залучати вузи. Участь вузів в роботі з обдарованими учнями, на наш погляд, важлива умова не тільки для професійної орієнтації, але і в першу чергу для психологічної підготовки (мова йде про 14 – 15 –літніх випускників) до можливого навчання в іншій школі.

  2. Необхідно мати на увазі, що обдаровані учні, вирішивши присвятити себе глибокому вивченню природничих наук, ні в якому разі не повинні виходити зі школи з технократичним складом мислення. Тут треба підкреслити, що відношення учнів до предмету багато в чому визначається їх відношенням до учителя як особистості. Нам також думається, що розвиток системи загальної середньої освіти в цілому і необхідність створення сприятливих можливостей для виявлення і формування творчих здібностей учнів.

  3. Серйозну увагу необхідно звернути на створення атмосфери творчості і новаторства в колективі вчителів. В теперішній час науковий пошук вчителів не завжди знаходить підтримку і тим більше заохочення.

Підкреслімо, що ідеї, закладені в реформі школи, вимагають особливої уваги до обдарованих учнів, виявляючих безсумнівні професійні схильності вже в середніх класах школи.

Це потребує розробки і впровадження нових активних навчальних технологій. Зокрема, потребують подальшого вивчення питання застосування методів навчання, які забезпечують набуття учнями творчих умінь, розвиток їхньої пізнавальної самостійності, індивідуальних творчих здібностей.


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА

конференцій, семінарів, круглих столів

  1. Спільний пошук психологічних служб і педколективів шляхів відбору обдарованих учнів та формування творчої особистості.

  2. Шляхи реалізації екологічного виховання.

  3. Технологія парного навчання.

  4. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії з урахуванням їх психологічних особливостей.

  5. Як активізувати навчання школярів?

  6. Проектування самоосвітніх компетентностей на уроках хімії.

  7. Якщо сьогодні при зустрічі цікавляться, з якої Ви країни, то через декілька років основним буде питання: «Яка у Вас освіта».

  8. Як підготувати сучасний урок.

  9. Формування пізнавальної активності учнів профільних класів під час виконання індивідуальних освітніх проектів.

  10. Експериментальне впровадження особистісно орієнтованої моделі навчання і пошуки вчителя.

  11. Педагогічні технології в контексті сучасної парадигми навчання.

  12. Продуктивне навчання та інформаційні технології.

Людмила Зламанюк ,

завідувач кафедри природничої освіти,

кандидат педагогічних наук, доцент

скачать файл



Смотрите также:
Здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення
166.5kb.
Основні риси, етапи розвитку і економічна структура західноєвропейського феодалізму
189.18kb.
Рішення №261 від 17 квітня 2007 року (додатково дивись рішення обласної ради від 13. 06. 07 р. №315 )
51.84kb.
Нестандартний узагальнюючий урок – конференція з фізики в 11 класі Тема Homo Sapiens Мета
107.57kb.
Конкурс на кращого виконавця байок б. Д. Грінченка
177.37kb.
Рішення приймається більшістю від загального складу № п/п Прізвище, Ім'я, По-батькові
132.04kb.
Рішення приймається більшістю від загального складу № п/п Прізвище, Ім'я, По-батькові
130.72kb.
Рішення 18 березня 2013 року №65 Про виділення пального з матеріального резерву місцевого рівня
14.33kb.
Модель аналізу виробничої діяльності промислового підприємства li22
157.25kb.
Програма гуртка «Юн і натуралісти-екологи»
98.04kb.
Рішення " 18" грудня 2012 року №1962 Про хід виконання рішення міської ради від 25 березня 2011 року №312 "
76.53kb.
Розпорядження 23. 07. 2012 смт Криве Озеро №296-р Про заходи щодо виконання рішення Ради регіонів від 24 травня 2012 року
84.56kb.